Ухвала

від 08.11.2023 по справі 240/20214/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/20214/23

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Макарівської квартирно-експлуаційної частини району про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Макарівської квартирно-експлуаційної частини району, в якому, з підстав її протиправності, просить:

-визнати протиправною бездіяльність Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року;

-зобов`язати Макарівську квартирно-експлуатаційну частину району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 01.12.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.08.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №59177/23 та клопотання про залишення позову без розгляду вх. №59174/23. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що позивач з даним позовом про визнання бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, звернувся лише 18.06.2023, тобто звернувся до суду з пропуском місячного строку з дня виключення зі списків особового складу. Судом вже було вирішено питання поновлення строку звернення до суду, а саме; було залишено позовну заяву без руху, в якій серед іншого вказано на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом та встановлено строк на подання окремої заяви про поновлення строку звернення до суду з наведенням поважних причин. Представником позивача було виконано вимоги ухвали суду та надано відповідну заяву про поновлення строку, провадження у справі було відкрито 24.07.2023, однак на думку представника відповідача, наведені у клопотанні позивачем доводи про поновлення строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, висновок суду про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, на думку представника відповідача, є передчасним.

Так, представник відповідача зазначає, що відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-ІХ, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Позивачем не заявлено вимоги про стягнення, а заявлено немайнові вимоги, на які, на думку представника відповідача, правила ст.233 Кодексу законів про працю України не поширюються.

На думку відповідача, позивачу було достеменно відомо про бездіяльність Макарівської КЕЧ району, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу індексації з 01.01.2016 по 01.12.2018 з моменту отримання довідки про грошове забезпечення, тобто перебіг процесуального строку на звернення з відповідним позовом починається саме з цієї дати, коли позивач дізнався про порушення його прав або вбачав бездіяльність Макарівської КЕЧ району.

Однак позивач звернувся до суду з відповідним позовом лише 18.06.2023, тобто з пропуском процесуального строку на таке звернення. У подальшому 18.07.2023, представником позивача була подана заява про усунення недоліків та поновлення пропущених процесуальних строків, відповідно до якої він просив їх поновити, посилаючись на ті доводи, що положення Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 дають підстави для висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Саме вказана правова позицію викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №640/8348/21.

Отже, зазначене вище на думку відповідача свідчить про порушення позивачем визначеного процесуального строку на звернення з позовом до адміністративного суду.

На думку представника відповідача, зазначені представником позивача доводи не відповідають дійсним обставинам, є необґрунтованими та не підтверджуються жодним фактом, а тому є безпідставними.

Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною З статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом від 18.07.2023 вх. №49023/23, яка була подана на виконання ухвали суду про залишення позову без руху 18.07.2023.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та задоволено заяву представника позивача від 18.07.2023 і поновлено строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Із вказаної ухвали суду вбачається, що позивач обґрунтував пропуск строку звернення до адміністративного суду з даним позовом тим, що положення Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 дають підстави для висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Саме вказана правова позицію викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №640/8348/21.

Отже, питання щодо строку звернення до суду вже вирішувалося судом і суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду та поновив його.

Враховуючи наведене, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, 166, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Макарівської квартирно-експлуаційної частини району про залишення позовної заяви без розгляду вх. №59174/23 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Макарівської квартирно-експлуаційної частини району про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Д.М. Гурін