Рішення

від 14.07.2023 по справі 511/1567/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1567/23

Номер провадження: 2/511/459/23

14 липня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

за участі секретаря судового засідання - Шкарпицька В.К.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Теренчук Євген Миколайович до Роздільнянської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини .

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Теренчук Євген Миколайович звернувся до суду з позовом, в якому просить: визначити для ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Вказана позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить: земельні ділянки, які розташовані на території с. Старостине Роздільнянського району Одеської області, та які згідно Державного акту та витягів з Державного земельну кадастру належить спадкодавцю. 24.09.2018 року ОСОБА_3 було складено заповіт, згідно якого він заповів свої земельну ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Роздільнянського нотаріального округу Патраманською Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №2283. На теперішні час заповіт не скасований та є дійсним. 12.05.2023 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , але згідно листа №431/02-14 від 12.05.2023 року, приватним нотаріусом Роздільнянської нотаріальної контори Одеської області Патраманською Л.М. позивачу було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину та повідомлено про необхідність визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у судовому порядку. ОСОБА_1 дійсно пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не знала про наявність заповіту, а дізналась лише у травні 2023 року, коли їй розповів про це батько, оскільки вона проживала в іншому населеному пункті на великій відстані від місця проживання спадкодавця. Позивачка вважає, що причини пропуску даного строку на подання заяви для прийняття спадщини, є поважними.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.06.2023 року провадження по справі відкрито, в порядку загального позовного провадження.

14.07.2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Теренчук Є.М. про долучення до матеріалів справи витягу зі Спадкового реєстру №73191815 від 13.07.2023 року, відповідно до якого вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилась.

Представник відповідача - Роздільнянської міської ради Одеської області Радіонова Д.А. надала суду клопотання, відповідно до якого зазначила, що в позовній заяві позивачкою зазначено лише дві об`єктивні та поважні причини пропуску строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини - це необізнаність про смерть спадкодавця та необізнаність про існування заповіту, складеного на її користь. На думку представника відповідача, зазначення позивачкою ОСОБА_1 про причину пропуску строку, а саме: велику відстань між містом постійного проживання спадкодавця і місцем знаходження спадкового майна є необґрунтованим, оскільки земельна ділянка, яка є предметом спадкового майна знаходиться на території Старостинської сільської ради, що входить до складу Роздільнянської міської територіальної громади Одеської області та знаходиться на території Роздільнянського району, в межах якого позивачка такою проживає. На підставі викладеного представник відповідача не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , однак з урахуванням зазначеного в клопотанні заперечення.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 06.07.2023 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Теренчук Є.М. в судове засідання не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Роздільнянської міської ради Одеської області Радіонова Д.А. надала суду заяву, відповідно до якої не заперечувала проти розгляду вказаної цивільної справи за відсутності представника Роздільнянської міської ради.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про визнання позовних вимог та розгляду справи за її відсутності.

Згідно ч.3ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За даних обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, відповідно до ч.2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до повного витягу №00039528283 від 04.05.2023 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про смерть № 704 від 10.11.2021 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, у склад якої входить земельні ділянки, яка розташована на території с. Старостине Роздільнянського району Одеської області, та які згідно Державних актів та витягів з Державного земельного кадастру (кадастровий № 5123985200:01:003:0175 та № 512398520:01:003:195) належать спадкодавцю.

24 вересня 2018 року, ОСОБА_3 , було складено заповіт, згідно якого, він заповідає земельні ділянки, як знаходиться на території Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яки належать йому згідно Державних актів, спадкоємцям - ОСОБА_2 (кадастровий номер ділянки 5123985200:01:003:0195) та ОСОБА_1 (кадастровий номер ділянки 5123985200:01:003:0175). Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Роздільнянського нотаріального округу Патраманської Л.М. та зареєстрований у реєстрі за № 2283. На теперішний час, даний заповіт не скасований та є дійсним.

Згідно листа № 431/02-14 від 12.05.2023 року, приватним нотаріусом Роздільнянської нотаріальної контори Одеської області Патраманською Л.М., позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з пропущеним терміном для подачі заяви про прийняття спадщини та повідомлено про необхідність визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у судовому порядку.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 12.05.2023 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час надання довідки не відкривалася, тобто інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за законом або за заповітом, немає.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 17.05.2023 року, останній зазначив, що є батьком ОСОБА_5 та був добрим знайомим ОСОБА_3 з 1998 року та за життя допоміг йому оформити право власності на 2 земельні ділянки, які знаходились на території Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. За час їх знайомства ОСОБА_4 неодноразово оказував йому допомогу у різних життєвих обставинах. З 2018 року вони зупинили спілкування, оскільки ОСОБА_4 захворів, а ОСОБА_1 взагалі не була знайома з ОСОБА_3 . У квітні 2023 року ОСОБА_4 намагався знайти ОСОБА_3 , з ціллю придбати дані земельні ділянки, але у Старостинській сільській раді Роздільнянського району Одеської області йому було повідомлено про смерті ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_4 є фермером, то він усвідомлював, що у ОСОБА_3 після його смерті залишилось дві земельні ділянки. У травні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Патраманської Л.М. з ціллю дізнатись про наявність можливим спадкоємців на дані земельні ділянки. Однак, приватний нотаріус Патраманська Л.М. повідомила, що ОСОБА_3 за життя склав заповіт, згідно якого заповідав 2 земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , тому їм необхідно подати заяви про прийняття спадщини, за заповітом.

Відповідно до ст. ст.1216,1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи».

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.10. 2018 року у справі № 681/203/17-ц.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви, не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Суд враховує заперечення представника відповідача стосовно необґрунтованої причини пропуску строку, а саме: велику відстань між містом постійного проживання спадкодавця і місцем знаходження спадкового майна, оскільки дійсно земельна ділянка, яка є предметом спадкового майна знаходиться на території Старостинської сільської ради, яка в свою чергу входить до складу Роздільнянської міської територіальної громади Одеської області та знаходиться на території Роздільнянського району, а позивачка мешкає в селі Матишівка, яка входить також до Роздільнянської територіальної громади, тобто місця проживання позивачки та спадкове майно перебувають на території однієї територіальної громади, а отже не на великій відстані одна от одної.

Стосовно посилання, позивача на те, що вона не звернулась вчасно до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через необізнаність про смерть спадкодавця та необізнаність існування заповіту складеного ОСОБА_3 на її користь, суд зазначає наступне.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 6 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Таким чином враховуючи вище викладене, вважаємо, що в зв`язку з тим, що позивачка не є родичкою спадкодавця, не проживала з останнім, про існування заповіту дізналась лише в травні 2023 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, у неї були наявні об`єктивні труднощі для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд також приймає до уваги вимогист.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року (серія А, № 303А, п. 2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У Постанові ВС/КЦС від 17.10.2018, у справі №681/203/17-ц визначено, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Враховуючи що ОСОБА_7 взагалі не була обізнана про існування заповіту на її ім`я та про смерть спадкодавця, суд вважає дані обставини поважними причинами пропуску строку необхідного для подання заяви про прийняття спадщини та за даних обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючисьст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, 1270, 1272ЦК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Теренчук Євген Миколайович до Роздільнянської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Роздільнянська міська рада Одеської області, адреса: Одеська область м. Роздільна, вул.. Муніципальна, 17, код ЄДРПОУ: 33356925;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 20.06.2000 року Роздільнянським РВУМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_4

Суддя І. В. Бобровська