Постанова

від 21.06.2023 по справі 911/3175/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2023 р. Справа№ 911/3175/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 21.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі №911/3175/21 (суддя Бацуца В.М., повний текст рішення складено та підписано 13.03.2023)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України

до:

1) Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом";

2) Державного спеціалізованого підприємства „Північна Пуща"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - Державного агентства України з управління зоною відчуження

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ДСП «Північна Пуща» про:

- визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленого протоколом засідання тендерного комітету, про застосування переговорної процедури (номер закупівлі UA-2021-02-24-012548-b) та укладення договору з Державним спеціалізованим підприємством «Північна пуща» щодо закупівлі робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області»;

- визнання недійсним договору від 10.03.2021 р. № 30-146-04-21-00174, укладеного між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Державним спеціалізованим підприємством «Північна пуща» на виконання робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» на суму 50 733 924, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача тим, що рішення оскаржуване тендерного комітету було прийнято за відсутності підстав та із порушенням проведення переговорної процедури закупівлі, а на його підставі укладено договір всупереч положенням Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», інших нормативно-правових актів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2023 відмовлено у задоволенні позову повністю. Судові витрати покладено на позивача (прокурора).

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» було прийнято, а на його підставі укладено договір від 10.03.2021 р. № 30-146-04-21-00174 із дотриманням положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», та інших нормативно-правових актів України - за наявності підстав для проведення як виняток переговорної процедури закупівлі, а тому позовні вимога прокурора в інтересах позивача до відповідачів про визнання їх недійсними та скасування, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України. Також суд зазначив, що задоволення позову не призведе до повного поновлення прав позивача у спірних відносинах.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська обласна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в який просить рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі №911/3175/21 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог заступника керівника Київської обласної прокуратури про визнання недійсними рішення тендерного комітету Ді`НАЄК «Енергоатом», оформленого протоколом засідання тендерного комітету від 23.02.2021 № 18, про застосування переговорної процедури (номер закупівлі UA-2021-02-24- 012548-b) на підставі абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» та укладення договору з ДСП «Північна Пуща» щодо закупівлі робіт «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубування зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» та договору від 10.03.2021 №30-146-04-21-00174, укладеного між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДСП «Північна Пуща» на виконання робіт. Стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Прокурор вважає, що оскаржуване рішення постановлено судом з порушенням норм матеріального права (ст.ст. 1, 5, 10, 13, 40 Закону України «Про публічні закупівлі», наказу Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708, постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 № 1869 і наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження від 18.08.2017 № 112) та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 13, 42, 76, 80, 86, 113, 114, 118, 161, 165, 167, 236, 238 ГПК України), а висновки суду не відповідають встановленим обставинам, та призвело до неправильного вирішення справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- замовником ДП «НАЕК «Енерноатом» безпідставно застосовано переговорну процедуру закупівлі, чим порушено вимоги абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- замовником не досліджувалося питання конкурентоспроможності підприємств, установ та організацій щодо підготовки будівельного майданчика шляхом вирубки зелених насаджень, як результат - недосягнення мети закону, а саме - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель;

- додаткові пояснення відповідача є по заявою по суті спору, що подані поза встановленими судом процесуальними строками, а тому суд повинен був залишити їх без розгляду, а додані докази не приймати;

- позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину - є належним способом захисту;

- пред`явлення прокуратурою даного позову спрямоване на попередження незаконних витрат бюджетних коштів через істотне порушення процедури проведення закупівлі та укладення договору.

10.04.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі 911/3175/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

17.04.2023 суддя Тищенко А.І. перебувала у відпустці.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №911/3175/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 18.04.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі 911/3175/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Київської області надіслати матеріали справи №911/3175/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

18.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної прокуратури надійшов лист с платіжним дорученням №784 від 14.04.2023.

27.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3175/21.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці з 01.05.2023 по 09.05.2023.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував у щорічній відпустці з 01.05.2023 по 09.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 поновлено Київській обласній прокуратурі пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі 911/3175/21 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, розгляд якої призначено на 21.06.2023.

23.05.2023 до канцелярії суду від Державної аудиторської служби України надійшли пояснення на апеляційну скаргу, які позивач просить врахувати при розгляді апеляційної скарги, зокрема зазначаючи, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не обґрунтовано та документально не підтверджено наявність підстави щодо застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема відсутності конкуренції з технічних причин, чим порушено вимоги абзацу 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі». Позивач підтримує доводи апеляційної скарги.

24.05.2023 до канцелярії суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- доводи прокурора про порушення відповідачем-1 вимог Закону України «Про публічні закупівлі» щодо застосування переговорної процедури закупівлі є безпідставними, а застосування переговорної процедури закупівлі є цілком обґрунтованим та документально підтвердженим;

- прокурор безпідставно стверджує про наявність конкуренції на ринку;

- заперечуючи проти доводу прокурора щодо подання додаткових пояснень поза межами процесуальних строків, відповідач зазначає, що приписи статті 161 Господарського процесуального кодексу України не містить застережень щодо строків подання таких пояснень, а крім того, прокуратурою такою подавались додаткові пояснення у справі;

- прокурором обрано неефективний спосіб захисту прав та не доведено як визнання недійсним оспорюваного договору (виконаного на 96%) призведе до ефективного захисту інтересів держави та відновить порушене на його думку права.

29.05.2022 до канцелярії суду від Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- відповідач має спеціальний дозвіл на ведення діяльності з лісництва та іншої діяльності у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві на території зони відчуження, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами;

- через відсутність конкуренції з технічних причин щодо спірної закупівлі було прийнято рішення про намір укласти договір з Державним спеціалізованим підприємством «Північна Пуща»;

- у зв`язку з вказаним, роботи щ вирубки зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці з подальшою переробкою та утилізацією насаджень могло бути виконане тільки відповідачем-2.

У судове засідання 21.06.2023 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідачів, надали свої пояснення. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Прокурор та позивач підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники відповідачів заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи, що не з`явився в судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, 18.12.2020 р. заступником Міністра з питань стратегічних галузей промисловості було проведено нараду із учасниками згідно з списком щодо шляхів вирішення проблемних питань здійснення реконструкції залізничної дільниці від станції «Вільча» до станції «Янів» у зоні відчуження Іванківського району Київської області», за результатами якої було складено протокол наради щодо шляхів вирішення проблемних питань здійснення реконструкції залізничної дільниці від станції «Вільча» до станції «Янів» у зоні відчуження Іванківського району Київської області», згідно з яким Міненерго, ДП «НАЕК «Енергоатом» та Державному агентству України з управління зоною відчуження доручено до 01 квітня 2021 р. вжити заходів щодо забезпечення вирубування дерев і чагарників на ділянках, що прилягають до залізничної колії від станції «Вільча» до станції «Янів» у зоні відчуження Іванківського району Київської області, необхідних для реалізації проекту будівництва «Реконструкція залізничної дільниці ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 519.

У січні 2021 відповідач-1 звернувся до Державного агентства України з управління зоною відчуження із листом № 04-46/102 від 15.01.2021 р., у якому просив надати відомості щодо переліку підприємств, які можуть виконувати роботи із вирубки насаджень у зоні відчуження.

У відповідь на лист № 04-46/102 від 15.01.2021 р. Державне агентство України з управління зоною відчуження звернулось до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із листом № 01-149/3.1-21 від 18.01.2021 р., у якому повідомило, що спеціальний дозвіл на ведення діяльності з лісівництва та іншої діяльності у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві на території зони відчуження має Державне спеціалізоване підприємство «Північна Пуща».

23.02.2021 було проведено засідання тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», за результатами якого складено протокол № 18 від 23.02.2021 р. тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», згідно з яким ухвалено закупівлю «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» (ДК 021:2015 45100000-8 Підготовка будівельного майданчика) здійснити шляхом застосування переговорної процедури закупівлі на підставі абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. - якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб?єктом господарювання за відсутності конкуренції з технічних причин; за результатами проведених переговорів із учасником - Державне спеціалізоване підприємство «Північна Пуща» прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю з ціною - 50 733 924, 00 грн, тощо.

24.02.2021 у Електронній системі закупівель відповідачем-1 було оприлюднено Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2021-02-24-012548-b на виконання робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області».

Згідно з вказаним Повідомленням строк виконання робіт - до 31.12.2021 р.; учасник (виконавець робіт) - Державне спеціалізоване підприємство «Північна Пуща»; узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі - 50 733 924, 00 грн; умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» - відсутність конкуренції з технічних причин; обгрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі: Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України (ЦСВЯП) призначене для тривалого безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) вітчизняних атомних електростанцій з реакторами ВВЕР (Рівненська, Хмельницька, Южно-Українська АЕС).

Необхідною умовою початку експлуатації ЦСВЯП є наявність залізничної колії на залізничній ділянці ст. Вільча - ст. Янів у зоні відчуження, придатної для транспортування ВЯП з ХАЕС, РАЕС та ЮУАЕС до ЦСВЯП. Наразі вищезазначена залізнична ділянка виведена з експлуатації. Для відновлення її роботи необхідно провести реконструкцію залізничної ділянки, для чого необхідно розчистити її від насаджень (здійснити вирубку дерев, кущів та чагарників).

За підсумками обговорення на нараді в Кабінеті Міністрів України питання щодо здійснення реконструкції залізничної колії затверджено «Протокол наради щодо шляхів вирішення проблемних питань здійснення реконструкції залізничної дільниці від станції «Вільча» до станції «Янів» у зоні відчуження Іванківського району Київської області» від 18.12.2020 (далі - Протокол), яким доручено Міненерго, ДП «НАЕК «Енергоатом» та Державному агентству України з управління зоною відчуження (далі - ДАЗВ) в термін до 1 квітня 2021 року вжити заходів щодо розчищення колії (п. 5 Протоколу).

Беручи до уваги нормативно визначені особливості та вимоги до здійснення діяльності у зоні відчуження, ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» листом від 15.01.2021 № 04-46/102 звернувся до ДАЗВ із запитом щодо переліку підприємств, які можуть виконувати роботи із вирубки насаджень в зоні відчуження.

Відповідно до листа ДАЗВ від 18.01.2021 № 01-149/3.1-21 спеціальний дозвіл на ведення діяльності з лісівництва та іншої діяльності у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві на території зони відчуження має Державне спеціалізоване підприємство «Північна Пуща».

Через відсутність конкуренції з технічних причин щодо закупівлі: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію ЦСВЯП. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області (ДК 021:2015 45100000-8 Підготовка будівельного майданчика) у даному випадку відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII було прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з Державним спеціалізованим підприємством «Північна Пуща».

10.03.2021 р. між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Державним спеціалізованим підприємством «Північна Пуща» на підставі проведення переговорної процедури закупівлі, відповідно до абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено договір № 30-146-04-21-00174 на виконання робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області».

Згідно з умовами п. 1.1. вказаного договору виконавець зобов`язується виконати замовнику роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення ведення в експлуатацію ЦСВЯП. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області (код за ДК 021-2015-45100000-8, підготовка будівельного майданчика), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість у строки та розмірах, визначених цим договором.

Роботи включають в себе підготовчі роботи (вирубування чагарнику та підліску), лісосічні роботи, вивезення деревини, очищення території від порубкових залишків, корчування пнів, засипання підкореневих ям.

Відповідно до п. 1.2. договору місце проведення робіт - смуга вздовж залізничної колії на дільниці від станції Вільча та станції Янів протяжністю 41, 75 км, шириною по 20 метрів в обидві сторони від осі колії загальною площею 167, 0 га.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його дії, згідно з яким цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов даного договору.

У квітні 2021 Державною аудиторською службою України було проведено моніторинг процедури закупівлі «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області», проведеної Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», за результатами якої складено Висновок № 319 від 14.04.2021 р. про результати моніторингу процедури закупівлі, згідно з яким:

- замовник не обґрунтував та документально не підтвердив наявність підстави щодо застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема відсутність конкуренції з технічних причин, чим порушив вимоги абзацу 4 пункту 2 частини другої статті 40 Закону;

- за результатами повноти відображення інформації в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі установлено порушення вимог пункту 3 частини шостої статті 40 Закону. За результатами питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі установлено порушення вимоги абзацу 4 пункту 2 частини другої статті 40 Закону;

- за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання та оприлюднення договору, внесення змін до договору та своєчасності оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, - порушень не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Як було зазначено вище, прокурор у своїй позовній заяві в інтересах позивача просить

- визнати недійсним та скасувати рішення тендерного комітету ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 23.02.2021 р. № 18, про застосування переговорної процедури (номер закупівлі UA-2021-02-24-012548-b) на підставі абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» та укладення договору з ДСП «Північна пуща» щодо закупівлі робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області»;

- визнати недійсним договір від 10.03.2021 р. № 30-146-04-21-00174, укладений між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та ДСП «Північна пуща» на виконання робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» на суму 50 733 924, 00 грн з тих підстав, що вказана закупівля була проведена шляхом застосування переговорної процедури закупівлі за відсутності необхідних підстав, а не шляхом проведення відкритих торгів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленого протоколом засідання тендерного комітету, про застосування переговорної процедури.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) установлено, що до 1 січня 2022 року:

1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.

Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель.

Для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.

Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.

Членство в тендерному комітеті не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об`єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.

Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника.

До складу тендерного комітету входять не менше п`яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п`ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.

Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова.

Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.

Тендерний комітет планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі, проводить процедури закупівель, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця, забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом, забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до цього Закону, здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. У разі відмови члена тендерного комітету підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом;

Згідно з ст. 13 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:

відкриті торги;

торги з обмеженою участю;

конкурентний діалог.

2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

3. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Відповідно до ст. 20 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

2. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

3. Строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель.

У разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж 30 днів з дня його оприлюднення.

Статтею 40 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, зокрема - відсутність конкуренції з технічних причин.

Частинами третьою - восьмою вказаної статі передбачено наступне:

3. Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому(їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.

4. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.

5. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов`язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення.

6. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;

4) найменування, ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;

5) місцезнаходження та контактні номери телефонів учасника (учасників), з яким (якими) проведено переговори;

6) узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі;

7) умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої цієї статті;

8) обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Повідомлення про намір укласти договір може містити іншу інформацію.

7. Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п`ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Особливості укладення договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі з підстави, визначеної абзацом шостим пункту 3 частини другої цієї статті, регулюються Законом України «Про оборонні закупівлі».

8. Переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі:

1) якщо замовником допущено порушення, що вплинуло на об`єктивність визначення переможця процедури закупівлі;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель;

3) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

4) скорочення видатків бюджету на закупівлю товарів, робіт чи послуг;

5) непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом).

Статтею 41 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:

1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;

2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

У разі якщо переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є об`єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об`єднання учасників.

3. Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

4. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

5. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

6. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

7. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.

8. Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі);

3) дата укладення та номер договору про закупівлю;

4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю;

5) ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань / реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю;

6) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону;

7) дата внесення змін до договору про закупівлю;

8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті;

9) опис змін, що внесені до істотних умов договору.

Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю може містити іншу інформацію.

9. У разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.

Предметом спірної закупівлі були роботи - «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» (ДК 021:2015 45100000-8 Підготовка будівельного майданчика).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» землі зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель. Господарський обіг таких земель може здійснюватися лише з урахуванням особливостей режиму їх використання, визначених цим Законом.

У зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення забороняється, зокрема ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності, а також будівництво без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення (у тому числі будівництво ядерних установок і об`єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення).

Порядок застосування положень цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України.

Види діяльності в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, утворених у зоні відчуження, зоні безумовного (обов`язкового) відселення, визначені в положеннях про такі території та об`єкти природно-заповідного фонду, здійснюються з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення.

Пунктами 1-6 Порядку видачі спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1869 від 20.12.2000 р., передбачено, що цей Порядок визначає механізм видачі, переоформлення, зупинення, анулювання та поновлення дії спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності (далі - спеціальні дозволи) на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення, віднесеної до сфери управління ДАЗВ.

2. Спеціальні дозволи юридичним та фізичним особам (далі - суб`єкти діяльності) видає ДАЗВ.

3. Для отримання спеціального дозволу на провадження окремого виду діяльності суб`єкт діяльності подає до ДАЗВ заяву за формою згідно з додатком 1.

4. У заяві зазначаються:

відомості про заявника: для громадянина - прізвище, ім`я, по батькові та паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий), місце проживання; для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження;

вид діяльності, на який заявник має намір отримати спеціальний дозвіл; термін дії спеціального дозволу.

5. Суб`єкти підприємницької діяльності до заяви додають такі документи:

громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності - копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності;

юридичні особи - копії свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності та установчих документів.

6. ДАЗВ приймає рішення про видачу спеціального дозволу або про відмову в його видачі протягом не більш як 30 днів з дня отримання заяви та відповідних документів. У разі потреби проводиться перевірка відомостей, які містяться у цих документах, та спроможності виконання заявником умов і правил провадження певного виду діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення.

Пунктами 1-6 Інструкції щодо умов і вимог провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення та контролю за їх дотриманням, затвердженої наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження № 112 від 15.08.2017 р., передбачено, що Інструкція щодо умов і вимог провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення та контролю за їх дотриманням (далі - Інструкція) розроблена з метою дотримання режиму радіаційної безпеки, на виконання положень статті 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 N 1869 (далі - Порядок), і визначає умови і вимоги провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення та контролю за їх дотриманням.

2. ДАЗВ здійснює видачу, переоформлення, зупинення, анулювання та поновлення дії спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності (далі - спеціальні дозволи) на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення, віднесеної до сфери управління ДАЗВ, відповідно до Порядку.

3. Провадження діяльності на території зони відчуження має відповідати умовам та вимогам, що встановлюються наступними нормативно-правовими актами:

Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

Законом України «Про поводження з радіоактивними відходами»;

Законом України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»;

Законом України «Про охорону праці»;

наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за N 846/14113;

наказом Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил радіаційної безпеки при проведенні робіт у зоні відчуження і зоні безумовного (обов`язкового) відселення» від 04.04.2008 N 179/276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2008 р. за N 754/15445;

наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження державних санітарних правил «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України» від 02.02.2005 N 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 р. за N 552/10832;

наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про Порядок перевірки знань правил, норм і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки» від 30.01.2012 N 82, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 2012 р. за N 260/20573.

4. Юридичні та фізичні особи, які мають намір провадити окремі види діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення (далі - суб`єкти діяльності), для підтвердження спроможності виконання умов і вимог провадження заявленого виду діяльності, подають до ДАЗВ заяву за встановленим зразком, згідно з додатком 1 до Порядку, з відповідними документами.

5. Спроможність виконання суб`єктами діяльності умов і вимог провадження заявленого виду діяльності встановлюється Комісією з питань провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення та контролю за їх дотриманням (далі - Комісія).

6. Рішення про видачу, переоформлення, зупинення, анулювання та поновлення дії спеціальних дозволів приймається Комісією.

Як встановлено судом та було зазначено вище, після проведення 18.12.2020 р. заступником Міністра з питань стратегічних галузей промисловості наради із учасниками згідно з списком щодо шляхів вирішення проблемних питань здійснення реконструкції залізничної дільниці від станції «Вільча» до станції «Янів» у зоні відчуження Іванківського району Київської області», за результатами якої Міненерго, ДП «НАЕК «Енергоатом» та Державному агентству України з управління зоною відчуження було доручено до 01 квітня 2021 р. вжити заходів щодо забезпечення вирубування дерев і чагарників на ділянках, що прилягають до залізничної колії від станції «Вільча» до станції «Янів» у зоні відчуження Іванківського району Київської області, необхідних для реалізації проекту будівництва «Реконструкція залізничної дільниці ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 519

У січні 2021 р. відповідач-1 звернувся до Державного агентства України з управління зоною відчуження із листом № 04-46/102 від 15.01.2021 р., у якому просив надати відомості щодо переліку підприємств, які можуть виконувати роботи із вирубки насаджень у зоні відчуження.

У відповідь вказаний лист Державне агентство України з управління зоною відчуження звернулось до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із листом № 01-149/3.1-21 від 18.01.2021 р., у якому повідомило, що спеціальний дозвіл на ведення діяльності з лісівництва та іншої діяльності у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві на території зони відчуження має Державне спеціалізоване підприємство «Північна Пуща».

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2019 Державним агентством України з управління зоною відчуження було видано Державному спеціалізованому підприємству «Північна Пуща» спеціальний дозвіл № 001450 на право провадження діяльності відповідно до статуту Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» на території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення із терміном дії до 25.10.2022.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основними видами діяльності Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» є: 02.10 - Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (основний); 01.29 - Вирощування інших багаторічних культур; 01.30 - Відтворення рослин; 02.20 - Лісозаготівлі; 02.30 - Збирання дикорослих недеревних продуктів; 02.40 - Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво; 16.23 - Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 16.24 - Виробництво дерев`яної тари; 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.77 - Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, прокурором та позивачем не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність спеціального дозволу на виконання спірних робіт на території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення у будь-яких інших суб`єктів господарювання.

Прокурор в обгрунтування вимог зокрема зазначає, що вказані роботи могли бути виконані будь-якими іншими суб`єктами господарювання у разі отримання ними після оголошення відкритих торгів щодо спірної закупівлі відповідного спеціального дозволу у відповідності до Порядку видачі спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1869 від 20.12.2000.

Однак, судом такі твердження оцінюються критично як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки станом на момент проведення спірної закупівлі зазначені роботи могли бути виконані лише певним суб`єктом господарювання - Державним спеціалізованим підприємством «Північна пуща» у відповідності до наявного спеціального дозволу на виконання таких робіт та оскільки станом на момент проведення спірної закупівлі відсутні були будь-які інші суб`єкти господарювання із спеціальним дозволом на відповідні види роботи на території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення, а також враховуючи обмежені строки і відсутність достатнього (розумного) часу для отримання такого дозволу і виконання самих робіт.

Також прокурор зазначає, що вказані роботи могли бути виконані на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення зокрема такими суб`єктами господарювання як ДП «Київський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України, ТОВ «Промисловий концерн Радон», ТОВ «Альтеко 2019», ТОВ «БК МСБУД», ТОВ «Містобудівельний загін № 112», ПАТ «Електроспецбуд-Славутич», ТОВ «Спец Комплект Постач», ТОВ «Ютем-Інжиніринг», ТОВ «Домобудівний комбінат-7», ТОВ «БК КБР», ДП «Чорнобильпроменергобуд», ТОВ «Діоро», ТОВ «ВКФ «Промкомплект», ТОВ «Ютем-БК», ПАТ «Електроспецбуд-Славутич», ТОВ «ДБК-7», ТОВ «Форест Сервіс Плюс» та іншими у зв`язку із наявністю у них спеціальних дозволів на виконання робіт на території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення, одержаних у встановленому порядку.

Натомість, суд вважає такі аргументи необґрунтованими, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, спеціальні дозволи були видані зазначеним підприємствам на виконання зовсім інших робіт на території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення, відмінних від тих, щодо яких проводилась спірна закупівля.

За викладених обставин, судова колегія погоджується з судом першої інстанції в тому, що оспорюване рішення тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 23.02.2021 р. № 18, про застосування переговорної процедури - було прийнято за наявності підстав для проведення як виняток переговорної процедури закупівлі, враховуючи скорочені строки, встановлені для проведення таких робіт, а також те, що зазначені роботи могли бути виконані лише певним суб`єктом господарювання - Державним спеціалізованим підприємством «Північна пуща» та за відсутності конкуренції з технічних причин - відсутності інших суб`єктів господарювання із спеціальним дозволом на відповідні види роботи на території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення і відсутності достатнього (розумного) часу для отримання такого дозволу і виконання самих робіт.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору від 10.03.2021 № 30-146-04-21-00174, укладеного між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Державним спеціалізованим підприємством «Північна пуща» на виконання робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» на суму 50 733 924, 00 грн.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 цього ж кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини другої статті 4 цього ж кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Стаття 53 цього ж кодексу встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 цього ж кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного договору відповідачем-2 у 2021 році було виконано для відповідача-1 роботи на загальну суму 48 542 408, 60 грн, що становить 95, 68 % від загальної вартості всіх робіт за договором.

Наведене підтверджується довідкою від 15.07.2021 про вартість виконаних робіт за липень 2021 на суму 11 405 357, 00 грн та актом № 1 від 15.07.2021 виконаних робіт за липень 2021 р. на суму 11 405 357, 00 грн, довідкою від 25.10.2021 про вартість виконаних робіт за жовтень 2021 на суму 20 137 203, 60 грн та актом № 2 від 25.10.2021 виконаних робіт за жовтень 2021 на суму 20 137 203, 60 грн, довідкою від 25.11.2021 про вартість виконаних робіт за листопад 2021 на суму 12 429 105, 60 грн та актом № 3 від 25.11.2021 виконаних робіт за листопад 2021 на суму 12 429 105, 60 грн, довідкою від 28.04.2022 про вартість виконаних робіт за квітень 2022 р. на суму 4 570 742, 40 грн та актом № 4 від 28.04.2022 виконаних робіт за квітень 2022 на суму 4 570 742, 40 грн, наявними у матеріалах справи.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку задоволення позову і визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленого протоколом засідання тендерного комітету від 23.02.2021 р. № 18, про застосування переговорної процедури (номер закупівлі UA-2021-02-24-012548-b) на підставі абз. 4 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» та визнання недійсним договору від 10.03.2021 р. № 30-146-04-21-00174, укладеного між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Державним спеціалізованим підприємством «Північна пуща» не призведе до повного поновлення прав позивача у спірних відносинах.

Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в наступному:

(1) рішення тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 23.02.2021 р. № 18, про застосування переговорної процедури (номер закупівлі UA-2021-02-24-012548-b) та укладення договору з Державним спеціалізованим підприємством «Північна пуща» щодо закупівлі робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» - було прийнято,

(2) а на його підставі договір від 10.03.2021 р. № 30-146-04-21-00174 на виконання робіт «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Роботи з підготовки інфраструктури для забезпечення введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Вирубка зелених насаджень для виконання реконструкції залізничної дільниці від ст. Вільча до ст. Янів у зоні відчуження Іванківського району Київської області» між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Державним спеціалізованим підприємством «Північна пуща» - був укладений із дотриманням положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», та інших нормативно-правових актів України та за наявності підстав для проведення як виняток переговорної процедури закупівлі.

Відтак, позовні вимоги прокурора в інтересах позивача до є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи прокурора щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку полягало в прийнятті судом додаткових пояснень відповідача та доданих до них доказів поза межами процесуальних строків визнаються судом необґрунтованими з огляду на встановлене процесуальним законодавством право сторін подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України), яке було реалізовано відповідачем. Крім того, суд приймає рішення на підставі наявних в матеріалів справи та наявних доказів в їх сукупності.

Стосовно тверджень прокуратури щодо належності способу захисту щодо позовної вимоги про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину судова колегія звертає увагу, що дана вимога є фактично похідною від первісної позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленого протоколом засідання тендерного комітету, підстав для задоволення якої суд не вбачає.

Судом враховано також аргументи прокуратури, що пред`явлення даного позову спрямоване на попередження незаконних витрат бюджетних коштів через істотне порушення процедури проведення закупівлі та укладення договору, натомість слід наголосити, що звертаючись з позовом до суду про захист порушеного права, позивач повинен обґрунтувати належним чином наявність останнього, у той час як обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених в мотивувальній частині, судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником у поданій апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі №911/3175/21.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі №911/3175/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі №911/3175/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2023 у справі №911/3175/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/3175/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.07.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко