Постанова

від 28.06.2023 по справі 920/892/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" червня 2023 р. Справа№ 920/892/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Рибак Я.В. в режимі відеоконференції

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2023 (повний текст ухвали складено 10.03.2023)

у справі № 920/892/22 (суддя Вдовенко Д.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші"

2) Охтирської районної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" та до відповідача-2 Охтирської районної державної адміністрації про:

- визнання незаконним та скасування рішення індексний номер 9038242 від 13.03.2015, яке прийняте державним реєстратором Великописарівського районного управління юстиції Сумської області про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 2,3576 га, за кадастровим номером 5921281700:12:001:0040 на підставі договору оренди землі б/н від 13.03.2015 укладеного між відповідачем-1 (орендарем) та третьою особою (орендодавцем);

- припинення за відповідачем-1 право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5921281700:12:001:0040, площею 2,3576 га, яка розташована на території Добрянської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Короткий зміст оскаржуваного ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.03.2023 закрито провадження у справі № 920/892/22 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що цей спір стосується захисту цивільного права, зокрема випливає із договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи (третьої особи у справі) - власника земельної ділянки.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2023 у справі № 920/892/22 про закриття провадження - скасувати у повному обсязі. Вказану справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали помилково не було взято до уваги те, що:

- позивач не має позовних вимог до власника земельної ділянки - третьої особи у справі, у зв`язку з наявністю реальних та діючих правовідносин на підставі договору оренди земельної ділянки від 04.03.2008;

- наявність сторони у справі - власника земельної ділянки, не змінює юрисдикцію даного спору.

Таким чином, позивач вважає, що наявність зареєстрованого права оренди на земельну ділянку за відповідачем-1 та дії відповідача-2 є порушенням прав та законних інтересів позивача, а тому закриття провадження у даній справі є безпідставним.

Короткий зміст відзиву відповідача-1 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач-1 наголошує на тому, що неоспорювання позивачем дій третьої особи (власника земельної ділянки) не може бути підставою для розгляду спору господарськими судами, оскільки предмет даного спору безпосередньо стосується прав і обов`язків цієї фізичної особи і спір у позивача виник саме із власником земельної ділянки як орендодавцем.

Окрім вищевикладеного, відповідач-1 зауважує на тому, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виклав висновки щодо юрисдикції аналогічних спорів безпосередньо між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розсоші" у справах № 920/225/21 та № 920/343/21, вказавши про необхідність розгляду таких справ в порядку цивільного судочинства та правильності судових рішень про необхідність закриття провадження у таких справах.

Узагальнений виклад позиції інших учасників по справі

Відповідач-2 та третя особа не скористалися правом подати письмовий відзив чи заперечення на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду по справі № 920/892/22 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 920/892/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2023 у справі № 920/892/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Розсоші" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/892/22, вирішено проводити судове засідання, яке призначене на 28.06.2023 в режимі відеоконференції за участю представника відповідача-1.

В судове засідання, яке відбулося 28.06.2023, з`явився представник відповідача-1 в режимі відеоконференції, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники позивача, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили.

Як свідчать матеріали справи: позивач та відповідач-2 були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу на їхню електронну адресу в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа; третя особа була повідомлення поштовим зв`язком про, що свідчить долучене до матеріалів справи поштове повідомлення за трек - номером 0411638820455 про отримання третьою особою ухвали суду від 24.05.2023 у даній справі.

Також слід зазначити, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому позивач, відповідач-2 та третя особа не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Враховуючи, що явка представників позивача, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача, відповідача-2 та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.п. 6, 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).

Водночас, юрисдикція цивільних справ визначена ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства. Загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, за винятком тих, розгляд яких визначено в порядку іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що позовні вимоги, спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права оренди земельної ділянки, яке підлягає державній реєстрації, є спором про право цивільне та має приватноправовий характер. Оскарження рішень про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею (цією особою) права на це майно. Отже, такий спір має розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Звернувшись до суду з позовом у даній справі, позивач наголосив на тому, що 04.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" (позивачем) та ОСОБА_2 (батьком третьої особи у справі) був укладений договір оренди земельної ділянки (земельного паю), за умовами якого в оренду позивачу строком на 25 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було передано земельну ділянку загальною площею 2,358 га, за кадастровим номером 5921281700:12:001:0040. Вказана земельна ділянка на момент укладення цього договору належала на праві власності ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 10.03.2015 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 2,3576 га кадастровий номер 5921281700:12:001:0040 за ОСОБА_3 (третьою особою по справі) на підставі рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 13.02.2015 у справі № 575/1128/14-ц, яким визнане право власності ОСОБА_1 (третьої особи у справі) в порядку спадкування за законом після смерті батька на земельну ділянку площею 2,358 га у відповідності до державного акту на право приватної власності за землю серії ІІІ-СМ № 029580.

Надалі, 13.03.2015 між ОСОБА_1 (третьою особою у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розсоші" (відповідачем-1) був укладений договір оренди землі № 7, за умовами якого відповідачу-1 у строкове платне користування передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5921281700:12:001:0040, загальною площею 2,3576 га, яка знаходяться на території Добрянської сільської ради. Договір № 7 укладено строком на 49 років з моменту державної реєстрації права оренди (відповідно до додаткової угоди від 12.10.2017 до договору № 7).

Отже, зі змісту пред`явлених позовних вимог слідує, що позивач у даній справі просить скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди відповідача-1 стосовно земельної ділянки, власником якої є фізична особа - третя особа у справі.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та із цивільним оборотом земельних ділянок, ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за умови відповідності складу сторін спору ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України підвідомчі судам загальної юрисдикції.

Як вірно наголосив суд першої інстанції, у межах даної справи спір виник із приводу порушення права позивача, як орендаря, внаслідок укладення договору оренди щодо цієї же земельної ділянки її власником із іншим орендарем, і пов`язаний із діями фізичної особи - власника земельної ділянки.

Відтак, такий спір має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Тобто, оспореними реєстраційними діям передує невирішений спір між учасниками орендних правовідносин про право цивільне, а саме про право на оренду конкретних земельних ділянок.

Цей спір стосується захисту цивільного права, зокрема випливає із договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичних осіб - власників земельних ділянок.

Посилання скаржника на не оспорювання ним дій власника спірної земельної ділянки та відсутність заявлених позовних вимог до третьої особи у справі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки позивач оспорює рішення державного реєстратора, прийняті за наслідками укладення третьою особою у справі договору оренди земельної ділянки з відповідачем-1, то предмет спору, як і результат його вирішення, безпосередньо стосується прав і обов`язків не тільки відповідача-1, а й третьої особи (фізичної особи) - власника цієї земельної ділянки.

Отже, належними сторонами справи у цьому спорі є також власник земельної ділянки, який є стороною (орендодавцем, власником) договору, укладеного із відповідачем-1.

Твердження скаржника про те, що наявність стороною у справі власника земельної ділянки не змінює його юрисдикції не ґрунтуються у даному випадку на нормах господарського процесуального законодавства, оскільки такий спір має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства, враховуючи, що власником спірної земельної ділянки є фізична особа, яка не має статусу фізичної особи-підприємця.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.11.2019 у справі №920/40/19, від 04.02.2020 у справі №910/7781/19, у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №902/416/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо непідвідомчості даної справи господарським судам узгоджуються із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №657/33/19.

Враховуючи суть спірних правовідносин, а також суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо розгляду цього спору у порядку цивільного судочинства.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, наведені доводи відповідачем-1 у відзиві на апеляційну скаргу є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом при розгляді даної справи.

З урахуванням вищенаведеного, оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у даній справі прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2023 у справі № 920/892/22 - без змін.

Матеріали справи № 920/892/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.07.2023 після виходу суддів Іоннікової І.А. Разіної Т.І. із відпустки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б. Михальська