Постанова

від 11.07.2023 по справі 906/525/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 липня 2023 року Справа № 906/525/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

прокурор - Манджаюк Д.Л.;

позивач 1 - не з`явився;

позивач 2 - не з`явився;

відповідач - Сахнюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Коростишівського міського комунального підприємства «Водоканал» на рішення господарсь-кого суду Житомирської області від 21.04.2023, повний текст якого складено 01.05.2023, у справі №906/525/22 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі -

1. Державної екологічної інспекції Поліського округу м.Житомир

2. Коростишівської міської ради м.Коростишів Житомирської обл.

до Коростишівського міського комунального підприємства «Водоканал»

м.Коростишів Житомирської обл.

про стягнення 366 116,63 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, -

В квітні 2023 року Керівник Коростишівської окружної прокуратури (надалі в тексті - Прокурор) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Коростишівської міської ради про стягнення з Коростишівського міського комунального підприємства «Водоканал» на користь Коростишівської міської ради 366116,63 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів (далі - ГДС) з подальшим перерахуванням 109834,99грн (30%) до спеціального фонду Державного бюджету України; 73 223,33грн (20%) до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської обласної ради; 183 058,31грн (50%) до спеціального фонду місцевого бюджету Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області.(т.1,арк.справи 1-18).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.04.2023 у справі №906/525/22 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Коростишівського МКП «Водоканал» на користь Коростишівської міської ради: 348682,26 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу з подальшим перерахуванням: -30% до спеціального фонду Державного бюджету України; -20% до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської обласної ради; -50% до спеціального фонду місцевого бюджету Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області. В іншій частині решти вимог в позові відмовлено.(т.2, арк.справи 195-203).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт неправомірної поведінки Відповідача щодо заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу стверджено поданими до справи доказами, а саме: приписом №13/02.4 від 19.02.2020, актом перевірки №305 від 19.06.2020, а також актами відбору проб та протоколами вимірювань. Крім того, господарський суд здійснив розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами у річку Тетерів з перевищенням встановленого нормативу ГДС розрахованого відповідно до положень Методики, що складає 348682,26 грн, тому в частині стягнення 17434,37 грн збитків місцевий суд відмовив.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 21.04.2023 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у даній справі нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову Прокурора.

Обґрунтовуючи скаргу Апелянт зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, не повністю дослідив докази, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права.

Основними порушеннями суду першої інстанції при ухваленні рішення є наступне:

- додані до справи протоколи вимірювань та акти відбору проб води не зазначені в актах перевірок, як підстава, щодо встановлення порушення скаржником-відповідачем вимог природо-охоронного законодавства, проте судом першої інстанції акт №305 від 19.06.2020 було визнано належним та допустимим доказом, що підтверджує порушення відповідачем вимог законо-давства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом забруднення р.Тетерів наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами;

- помилковим є висновок суду першої інстанції щодо погодження представником під-приємства - головним інженером із процедурою дотримання відбору проб води, який підписав акти відбору проб води без зауважень та заперечень, адже інженер власним підписом лише посвідчив свою присутність при виконанні даної процедури;

- суд першої інстанції не повно дослідив та не надав належну оцінку діям позивача - Державної екологічної інспекції щодо відбору проб вод та складення відповідних документів за результатами їх дослідження (акти відбору проб та протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод) відомості з яких, були взяті в основу розрахунку суми збитків, що підлягає до стягнення з відповідача та на підтвердження триваючого порушення екологічного законодавства;

- акт про здійснення державного нагляду не оскаржувався Відповідачем, адже він не несе ніяких прав та обов`язків для підприємства;

- судом не взято до уваги, що припис №13/02.4 від 19.02.2020, який було долучено Позивачем до матеріалів справи в ході її розгляду - складений за результатами перевірки проведеної в період з 06-14 лютого 2020р. та стосувався переважно усунення порушень норм Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про відходи», які підприємством були усунуті за виключенням пунктів 3, 4, 5, які стосувалися роботи очисних споруд каналізації та дотримання нормативів ГДС.

- не надано належної оцінки Акту перевірки №305 від 19.06.2020 та №681 від 29.10.2021, адже в жодному з них не зазначено на основі яких доказів були зроблені висновки про перевищення ГДС;

- акт перевірки датований 29.10.2021, натомість протоколи вимірювання показників складу та властивостей вод були складені 01.11.2021, 02.11.2021, 03.11.2021;

- в період позапланового заходу державного нагляду, який тривав з 16.06.2020 по 19.06.2020 було відібрано проби води відповідно до акту відбору проб №68-20/1 від 16.06.2020, однак результати були внесені вже після складання акту перевірки, а саме 22.06.2020;

- Відповідачу не було надано примірника акту відбору;

- акти відбору містять в собі ряд недоліків, а саме:

1) у актах відбору проб вод від 06.02.2020 №26-20/1; від 16.06.2020 №68-20/1; від 26.10.2021 №125-21/1; від 28.10.2021 №126-21/1; від 29.10.2021 №127-21/1 у п.3 «Паспорт проби» у графі «Показники, що визначались на місці» відсутня інформація або прочерки, якщо такі дії не визначались;

2) у всіх актах у п.4.2 не зазначена температура в контейнері холодильнику з льодом у який були поміщені проби;

3) у акті від 28.10.2021 №126-21/1 у п.4.1 «метеорологічні спостереження» не вказано чи були опади, чи без них, а також у розділі «Проби доставлені для проведення вимірювань» відсутній запис щодо часу доставки проби для вимірювань;

4) у акті від 29.10.2021 №127-21/1 відсутній запис щодо дати та часу доставки проб для проведення вимірювань;

- судом не враховано, що в даному спорі відсутня вина Відповідача, оскільки останній фінансується за рахунок державного бюджету, а тому не має фінансових можливостей для запобігання порушенням природоохоронного законодавства.(т.3, арк.справи 2-12).

Ухвалою від 07.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду на 11.07.2023. Зобов`язано Скаржника надати суду докази направлення копії апеляційної скарги і додані до неї документи з описом вкладення Прокурору та Позивачам.(т.3, арк.справи 34).

За час апеляційного розгляду, до апеляційного суду надійшли такі документи:

- 12.06.2023 на виконання вимог ухвали від 07.06.2023 на електронну адресу суду та повторно поштою надійшла заява Відповідача з додатками.(т.3. арк.справи 40-46);

- 16.06.2023 надійшов відзив, в якому Прокурор просить залишити без задоволення апеля-ційну скаргу Коростишівським МКП «Водоканал», а рішення господарського суду Житомирської області від 21.04.2023 без змін.(т.3, арк.справи 49-60);

- 19.06.2023 надійшов відзив, в якому Державна екологічна інспекція Поліського округу просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Коростишівським МКП «Водоканал», а рішення господарського суду Житомирської області від 21.04.2023 без змін.(т.3, арк.справи 72-75);

- 30.06.2023 надійшов відзив, в якому Користишівська міська рада просить задоволити апеляційну скаргу Відповідача, а рішення суду першої інстанції в дній справі скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову Прокурора.(т.3, арк.справи 78-79).

Ухвалою суду від 19.06.2023 задоволено клопотання Відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Житомирським апеляційним судом. (т.3, арк.справи 38, 69).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.07.2023 представник Відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задоволити, Прокурор заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників у призначене на 11.07.2023 судове засідання апеляційної інстанції, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Прокурора, дослідивши наявні в справі докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами економічної діяльності Коростишів-ського МКП «Водоканал2 згідно КВЕД 36.00 є забір, очищення та постачання води (основний); КВЕД 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод в м.Коростишів Житомирської області.

Матеріалами справи стверджено, що 19.02.2020 Державна екологічна інспекція Поліського округу винесла Коростишівському МКП «Водоканал» припис №13/02 (т.2, арк.справи 37-40), яким суб`єкта господарювання зобов`язано:

1. провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмо-сферне повітря та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - термін виконання до 31.03.2020;

2. при здійсненні виробничої діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювати лише за наявності відповідного на це дозволу органів державної виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища - термін виконання до 19.02.2020;

3. вжити заходи щодо виконання в повному обсязі умов, передбачених дозволом на спеціальне водокористування - термін виконання до 31.03.2020;

4. очисні споруди каналізації привести у відповідність до норм утримання - термін виконання до 29.05.2020;

5. забезпечити скидання стічних (зворотних) вод у водний об`єкт з показниками, що не перевищують встановлені нормативи ГДС - термін виконання до 19.02.2020;

6. розробити та затвердити згідно з вимог чинного законодавства Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод до системи каналізації м.Коростишів - термін виконання до 29.05.2020;

7. привести у відповідність договори про приймання стічних вод в комунальну каналізацію в частині зазначених об`ємів встановленого ліміту на водопостачання із зазначенням переліку допустимих концентрацій для кожного підприємства з урахуванням специфіки виробництва - термін виконання до 29.05.2020;

8. розробити заходи щодо попередження забруднення підземних вод - термін виконання до 29.05.2020;

9. забезпечити в повному обсязі ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються та передаються для подальшої утилізації - термін виконання до 02.03.2020;

10. визначити в повному обсязі склад і властивості відходів, що утворюються, розміщуються, зберігаються та видаляються ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища - термін виконання до 02.03.2020;

11. укласти договори з виконавцем послуг щодо з вивезення побутових відходів - термін виконання до 27.03.2020;

12. на основі договірних даних про відходи провести розрахунок показника загального утворення відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності підприємства з метою визначення необхідності подання Декларації про відходи або отримання спеціального дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та розроблення реєстрової картки об`єкта утворення, оброблення та утилізації відходів - термін виконання до 27.03.2020;

13. здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів - термін виконання до 27.03.2020;

14. скласти технічний паспорт відходів, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів - термін виконання до 27.03.2020;

15. забезпечити щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого ПКМУ №1221 - термін виконання щоквартально до 10 числа місяця наступного за звітним;

16. скласти та погодити паспорти місця видалення відходів на біоставки - термін виконання до 01.05.2020.

Матеріали справи свідчать, що на підставі доручення Державної екологічної інспекції України від 11.06.2020 №125-ОД та направлення №260 від 11.06.2020, Державною екологічною інспекцією Поліського округу, в період 16.06.2020 - 19.06.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Коростишівським МКП «Водо-канал».(т.2, арк.справи 5-36, 132).

За результатами проведення даної перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу 19.06.2020 було складено Акт №305, яким зафіксовано встановлені порушення законодавства, а саме: ст.202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - Коростишівським МКП «Водоканал» по справі не виконано пункти №1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 припису Державної екологічної інспекції Поліського округу №13/02.4 від 19.02.2020. Акт про порушення водного законодавства підписаний та отриманий директором Коростишівським МКП «Водоканал» - Снітко В.Г.(т.2, арк.справи 5-40).

Судами обох інстанцій встановлено, що під час перевірки державними інспекторами екологічної інспекції, за участю представника Відповідача було відібрано проби води про що складено Акт відбору проб вод від 16.06.2020 №68-20/1.(т.2, арк.справи 48-50).

За результатами вимірювань показників складу та властивостей вод Відділом інструмент-тального контролю Державної екологічної інспекції складено відповідний Протокол вимірювань №68-20/1 від 22.06.2020.(т.2, арк.справи 48-50, 58-60).

Матеріали справи містять протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод за попередні та наступні періоди: протокол №26-20/1 від 11.02.2020, відповідно до акта відбору проб вод №26-20-1 від 06.02.2020, протокол №31-20/1 від 24.02.2020, відповідно до акта відбору проб вод №31-20/1 від 19.02.2020, протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод: №125-21/1 від 01.11.2021, №126-21/1 від 02.11.2021,№127-21/1 від 03.11.2021.(т.1, арк.справи 50-61, т.2, арк.справи 51-53, 54-57).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи звітності 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік, Коростишівським МКП «Водоканал» було забрано з підземного горизонту 682,9 тис.м3 води, а відведено у р.Тетерів недостатньо очищених зворотних (стічних) вод: - 248,6 тис.м3; - 38,4 тис.м3 (т.1, арк.справи 207-210).

В подальшому, на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 №39200/1/1-21 щодо здійснення позапланових заходів державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони ресурсів та доручення Державної екологічної інспекції України №159 від 14.09.2021 і направлення Державної екологічної інспекції Поліського округу №750 від 21.10.2021, Держав-ною екологічною інспекцією Поліського округу проведено позапланову перевірку додержання Коростишівським МКП «Водоканал» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено Акт №681 від 29.10.2021.(т.1, арк.справи 21-40).

Під час проведення перевірки було встановлено, що підприємство Відповідача у період 26.10.2021 - 29.10.2021 не виконує умов передбачених дозволом на спеціальне водокористування в частині: здійснення обліку забору та використання води засобами вимірювальної техніки; дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин; утримання в належному стані зони санітарної охорони навколо джерел водопостачання; всупереч пункту 4 припису ДЕІ Поліського округу №13/02.4 від 19.02.2020 очисні споруди каналізації утримуються в неналежному стані; відповідно до представленої звітності 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік Коростишівським МКП «Водоканал» було відведено у р.Тетерів недостатньо очищених зворотних (стічних) вод: випуск №2 - 248,6 тис.м3; випуск №1 - 64 тис.м3; не вжиті заходи щодо попередження забруднення підземних вод (локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод), чим не виконано пункт 8 припису ДЕІ Поліського округу №13/02.4 від 19.02.2020.

Відповідно до Акту №681 від 29.10.2021, водокористування Коростишівським МКП «Водоканал» здійснюється відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №127/ЖТ/ 49д-21 від 12.07.2021, виданого Державним агентством водних ресурсів України на термін до 12.07.2024. (т.1, арк.справи 21-40).

В Акті №681 зазначено, що згідно наданої довідки Коростишівським МКП «Водоканал» в період 01.01.2021 - 29.10.2021 було скинуто до водного об`єкту 235 554,00 м3 стічних вод. Даний Акт про порушення водного законодавства підписано та отримано директором Коростишівського МКП «Водоканал» - Снітко В.Г.

Матеріалами справи стверджено, що 29.10.2021 стосовно головного інженера Коростишів-ського МКП «Водоканал» ОСОБА_1. складено протокол про адміністративне право-порушення №012380 від 29.10.2021 за порушення ст.ст.59 КУпАП та ст.110 Водного кодексу України, винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення №2997-2.2 від 29.10.2021 за порушення частини 1 ст.59 КУпАП та ст.49 Водного кодексу України та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн.(т.1, арк. справи 44-46, 48-49).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2022 Державною екологічною інспекцією Полісь-кого округу надіслано Коростишівському МКП «Водоканал» претензію №8-2.2/1 від 13.01.2022 про відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі стічними водами в сумі 366116,63 грн, в якій міститься розрахунок розміру збитків від 12.01.2022 та зазначено, що протягом 2020 року у р.Тетерів підприємством було відведено 287000 м3 недостатньо очищених стічних вод.(т.1 арк.справи 41-43, 47).

Також в даній претензії від 13.01.2022 зазначено, що розрахунок проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства охорони НПС від 20.07.2009 №389, а саме згідно формули, визначеної у п.7.1 Методики: З = К кат * Кр * кЗ * ( Mil + Мі2 +... Mim) * уі.

Судами обох інстанцій встановлено, що у зв`язку з невчиненням дій щодо стягнення збитків, Коростишівська окружна прокуратура 21.06.2022 направила Державній екологічній інспекції Поліського округу повідомлення №53-84-795вих-22 та Коростишівській міській раді -№53-84-802вих-22 про звернення до суду за відшкодуванням шкоди.(т.1, арк.справи 62-66, 70-74).

У відповідь Державна екологічна інспекція Поліського округу листом №1938/11-07 від 21.06.2022 просила прокуратуру вжити заходів представницького характеру в інтересах держави, шляхом пред`явлення відповідного позову до Коростишівського МКП «Водоканал», а 24.06.2022 Коростишівська міська рада повідомила листом №03-26/1056 про вжиття відповідних заходів для усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, зауваживши про недоцільність стягнення в судовому порядку з Коростишівського МКП «Водоканал» 366 116,63 грн збитків за скиди недостатньо очищених зворотних вод у річку Тетерів.(т.1, арк. справи 67-68, 75-76).

За таких обставин, Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Коростишівської міської ради про стягнення з Коростишівського МКП «Водоканал» 366116,63 грн збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Як зазначалось вище, рішенням від 21.04.2023 у справі №906/525/22 господарський суд Житомирської області частково задоволив позов Прокурора. (т.2, арк.справи 195-203).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга необґрунтована, а тому не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Переглядаючи оспорюване рішення, колегія суддів не вбачає впливу на дотримання прин-ципу рівності сторін через участь прокурора у даній справі з огляду на наступне.

Колегія суддів приймає до уваги, що за наслідками розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 вирішила виключну правову проблема щодо таких питань: 1) чи повинен прокурор доводити бездіяльність компетентного органу або ж дос-татньо простого посилання на таку бездіяльність у позові при обґрунтуванні підстав для представництва; 2) якими доказами прокурор має доводити бездіяльність компетентного органу; 3) чи зобов`язаний прокурор перед зверненням до суду з`ясовувати причини бездіяльності такого органу або ж достатньо доведення самого факту бездіяльності без зазначення і доведення суду її причин.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійнює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повнова-ження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини, які стверджуються доказами у справі та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та Верховного Суду від 16.08.2021 у справі №910/21377/17, колегія суддів вважає, що Прокурором подано позов в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», доведено наявність підстав для представництва в суді з позовом в інтересах держави, в особі - Державної екологічної інспекції Поліського округу та Коростишівської міської ради.(т.1, арк. справи 62-66, 70-74, 67-68, 75-76).

Переглядаючи оскаржуване рішення по суті, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного спору є стягнення шкоди.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. (ст.16 ЦК України). Згідно із п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК України і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст.611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл.82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст.1166 ЦК України, згідно з якою - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяною порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною від-повідальністю. Права і обов`язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов`язання.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

З огляду на наведене - предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.

За приписами ч.1 ст.13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організа-ціями здійснюється, в силу ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України (надалі в тексті - ВК України) водокористуван-ням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Водокористувачі зобов`язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допусти-мого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.(п.3 ст.44 ВК України).

Нормами ч.ч.1, 2 ст.48 ВК України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористу-вання здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільсько-господарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури та інших державних і громадських потреб.

Ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування (ст.49 ВК України).

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із ст.70 ВК України.

Згідно пункту «в» статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (надалі в тексті - Закон) економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Як встановлено ст.33 Закону - з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами Міністерством охорони навколишнього природного середовища 15.12.1994 затверджено Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об`єкти із зворотними водами № 116 (далі Інструкція про встановлення ГДС).

Пунктами 2.1-2.3 Інструкції про встановлення ГДС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що скид зворотних вод у водні об`єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України.

Величини ГДС речовин розробляються та затверджуються для діючих і тих, що проекту-ються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об`єкти.

Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п.1.9 на основі нормативних документів, які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об`єктів.

Умови для визначення ГДС речовин є гарантія дотримання норм якості води у встановлених контрольних створах.

Відповідно до п.2.13 Інструкції, після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статей 1, 6 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Частинами 6, 7 статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

З огляду на зазначені норми, за результатом проведення перевірки, орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водо-користувачами, контрольних замірів і обстежень. Контроль здійснюється згідно з чинним законо-давством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів, у тому числі «Правилами охорони поверхневих вод», «Інструкцією з відбору проб для аналізу стічних вод».

З матеріалів справи вбачається, що державна екологічна інспекція Поліського округу діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06. 2021 №252, згідно якого Держекоінспекція є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Житомирської та Рівненської областей.

Державна екологічна інспекція та її територіальні органи є уповноваженими органами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів згідно пп.2 пункту 4, п.3, 8, 9 ч.4, п.7 Положення про Державну екологічну інспекцію України від 19.04.2017 №275.

Шкода та її розмір, який є предметом даного позову, підлягає доведенню, оскільки є оціночним поняттям та підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.

Матеріалами справи стверджено, що під час перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу, здійснено відбір проб води відповідно до вимог ДСТУ ISO 5667-6:2009, ДСТУ ISO 5667-10:2005, ДСТУ ISO 5667-3-2001, про що зазначено у відповідному акті відбору проб води.(т.2, арк.справи 48-50).

За результатами відібраних проб встановлено, що середня концентрація забруднюючих речовин, скинутих у річку Тетерів з перевищенням встановлених нормативів ГДС становила: по випуску №2 скид з очисних споруд - нітрати: 1 мг/дм.куб. при нормі 0,1 мг/дм.куб.; нітрити, сульфати, фосфати, азот, амоній, pH, сухий залишок, завислі речовини, метали, фізичні показники 2 мг/дм.куб. при нормі 2,0 мг/дм.куб.; ХСК, БСК, хлориди, АПАР 1 мг/дм.куб. при нормі 1,0 мг/дм.куб.; 500 м вище по випуску №2 - нітрати: 3 мг/дм.куб. при нормі 0,1 мг/дм.куб.; нітрити, сульфати, фосфати, азот, амоній, pH, сухий залишок, завислі речовини, метали, фізичні показники 4 мг/дм.куб. при нормі 2,0 мг/дм.куб.; ХСК, БСК, хлориди, АПАР 2 мг/дм.куб. при нормі 1,0 мг/дм.куб.; 500 м нижче випуску №2 - нітрати: 5 мг/дм.куб. при нормі 0,1 мг/дм.куб.; нітрити, сульфати, фосфати, азот, амоній, pH, сухий залишок, завислі речовини, метали, фізичні показники 6 мг/дм.куб. при нормі 2,0 мг/дм.куб.; ХСК, БСК, хлориди, АПАР 3 мг/дм.куб. при нормі 1,0 мг/дм.куб., про що складено протокол вимірювань показників складу та властивостей вод №68-20/1 від 22.06.2020 (т.2, арк.справи 58-60).

Протоколом вимірювань показників складу та властивостей вод №68-20/1 від 22.06.2020 оформлено вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод Коростишівське МКП «Водоканал» поверхневих вод р.Тетерів, в яких виявлено: Аміак (по азоту): 21,4 мг/дм.куб. при нормі 1 мг/дм.куб.; Фосфати: 4,2 мг/дм.куб. при нормі 2,15 мг/дм.куб.; ХСК: 126 мг/дм.куб. при нормі 80 мг/дм.куб.; завислі речовини: 28,4 мг/дм.куб. при нормі 15 мг/дм.куб.; БСК - 5: 21 мг/дм.куб. при нормі 15 мг/дм.куб.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод №26-20/1 від 11.02.2020, №31-20/1 від 24.02.2020, якими оформлено вимірювання показників складу та властивостей зворотніх вод Коростишівське МКП «Водоканал», в яких і було виявлено пере-вищення гранично допустимих показників: Азот амоній, Фосфати, БСК-5, ХСК та завислі речовини протягом 2020 року, вказує на триваюче забруднення Відповідачем поверхневих вод р.Тетерів, з чим погоджу-ється суд апеляційної інстанції.(т.2, арк.справи 51-57)

Колегія суддів відхиляє доводи Скаржника про відсутність доказів перевищення підпри-ємством ГДС, оскільки відповідно до наявної в матеріалах справи звітності 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік - Коростишівським МКП «Водоканал» забрано з підземного горизонту 682,9 тис.м3 води, а відведено у річку Тетерів недостатньо очищених зворотних (стічних) вод: - 248,6 тис.м3; - 38,4 тис.м3.(т.1, арк.справи 207-210).

Апеляційний суд також звертає увагу, що питання відбирання проб щодо якості води регулюється, серед іншого, Настановами щодо зберігання та поводження з пробами ДСТУ ISO 5667-3-2001 (надалі в тексті - Настанови), в яких зазначено, що цей стандарт установлює загальні принципи і дає уявлення щодо запобіжних заходів, яких необхідно дотримуватись під час зберігання і транспортування проб води. Ці настанови особливо корисні, коли пробу (разова або усереднена) не можна проаналізувати на місці відбирання і треба транспортувати для аналізування у лабораторію.

За умовами пункту 3.2.4 Настанов, пробу треба зберігати за температури нижчої, ніж температура під час її відбирання.

Відповідно до підпункту 3.2.4.1 Настанов, просте охолоджування (у льоді що розтає, або в холодильнику за температури від +2 до +5 Со) і зберігання проби в темному місці, у більшості випадків, є достатнім для консервування проби в період транспортування у лабораторію і відносно короткий період до початку аналізування.

Згідно з пунктом 5 Настанов, під час транспортування проби, за можливості, треба утримувати в холоді і захищати від світла.

За приписами пункту 5.1, 5.2 Методики гравіметричного визначення завислих (суспендо-вих) речовин в природних і стічних водах КНД.211.1.4.039-95, проби води відбирають - згідно з КНД 211.1.0.009 і ГОСТ 17.1.5.05-85. Об`єм проби повинен бути не менше 2000 см3. Пробу води не консервують. Визначення виконуються не пізніше, ніж через добу.

Відповідно до Методики визначення біохімічного споживання кисню n днів (БСК) за допомогою оксиметра (МВВ №081/12-0310-06), біохімічне споживання кисню (БСК5) - кількість кисню в міліграмах, потрібна для окиснення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями до CO2 і Н2О впродовж 5 діб без доступу повітря і світла.

Як було встановлено судом першої інстанції, в актах відбору проб води №26-20/1 від 06.02.2020, №31-20/1 від 19.02.2020, №68-20/1 від 16.06.2020 зазначено про метеорологічні спостереження відбору: +1 С, без опадів, +7 С, без опадів, +28 С, без опадів; у п.4.2 актів міститься зазначення, що проби поміщені в контейнер-холодильник з льодом; доставлені проби прийняті для проведення вимірювань: 06.02.2020 о 16:00, 19.02.2020 о 16:00, 16.06.2020 о 14:50.

Матеріали справи також свідчать, що під час проведення посадовими особами Позивача - Державної екологічної інспекції Поліського округу перевірки та при всіх відборах проб води був присутній представник Коростишівське МКП «Водоканал» - головний інженер ОСОБА_1., який підписав вказані акти відбору проб вод без будь-яких зауважень та заперечень, що свідчить про те, що він погодився з процедурою відбору проб води.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що працівниками екологічної інспекції відбір проб води було проведено належним чином, зразки поміщено у контейнер-холодильник з льодом, де температура не перевищувала +2 - +5 Со та була достатньою для зберігання проб в період транспортування у лабораторію протягом кількох годин до початку аналізування.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної позапланової перевірки Коростишівське МКП «Водоканал», Державною екологічною інспекцією Поліського округу складено Акт №305 від 19.06.2020, який підписаний з боку Відповідачакерівником Снітко В.Г. та головним інженером ОСОБА_1. без зауважень та будь-яких заперечень.

Апеляційний суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні, а Відповідачем не надано доказів оскарження дій Інспекції з проведення позапланової перевірки чи визнання незаконними актів перевірки.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки акти перевірки станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій є чинними, то доводи Апелянта про відсутність в актах відбору зразків інформації про аналізатор кисню, відсутність зазначеної температури в контейнері холодильнику, відсутність дати та часу доставки проб для проведення вимірювань та відсутність метеорологічних спостережень не є визначальними в рамках розгляду даної справи.

Покликання Скаржника на неоскарження Акту перевірки, позаяк такий не створює жодних прав та обов`язків для підприємства, на переконання апеляційного суду спростовується судовою практикою.

Так, Верховний Суд у постановах від 16.07.2020 у справі № 826/4/16 та від 23.09.2020 у справі №640/2911/19 вказав, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролю-ючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відтак, Акт перевірки №305 від 19.06.2020 є належним та допустимим доказом порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом забруднення водойми р.Тетерів наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами.

Згідно ст.95 ВК України, усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Порушення водного законодавства, відповідно до ст.110 ВК України, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно норм ст.111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встанов-лених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природ-ного середовища, згідно ст.69 даного Закону підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Таким чином, обставини за яких в період з 01.01.2020 - 31.12.2020 Відповідачем було скинуто у річку Тетерів 248,6 тис.м3 та 38,4 тис.м3 зворотніх вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин - підтверджують, що усвідомлюючи неправомірність своїх дій Відповідач не здійснив усіх належних заходів для приведення показників до встановлених норм і не припинив такі скиди.

Вказане свідчить про наявність як вини Відповідача, так і протиправної поведінки.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07. 2009 №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно п.2.2 Методики, факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією Поліського округу в межах наданих їй повноважень проведено перевірку на предмет дотримання Відповідачем природо-охоронного законодавства. В результаті перевірки складено припис №13/02.4 від 19.02.2020, акт перевірки №305 від 19.06.2020, а також акти відбору проб та протоколи вимірювання.

На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, Позивачем проведено розрахунок розміру збитків, який становить 366116,63 грн.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було проведено самостійний розрахунок розміру збитків, який становить 348682,26 грн. Перевіривши здійснений розрахунок розміру збитків, колегія суддів вважає його вірним та погоджується, що збитки заподіяні державі внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами у р.Тетерів з перевищенням встановленого нормативу ГДС становлять саме 348682,26 грн, а відтак саме таку суму належить стягнути з Відповідача на користь держави.

Колегія суддів звертає увагу, що альтернативного розрахунку розміру збитків Відповідач не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що звертаючись із позовом Прокурор обгрунтовано визначив факт заподіяння шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та правомірно заявив позов про її стягнення.

Причинний зв`язок полягає у тому, що внаслідок протиправної винної поведінки Відпо-відача, яка полягає у нездійсненні протягом спірного періоду комплексу заходів щодо зменшення ГДС у зворотніх водах до встановленого нормативу - державі завдано збитків в сумі 348682 грн 26 коп.

На переконання апеляційного суду - всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Відповідача про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,275,276,282,284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Коростишівського міського комунального підприємства «Водоканал» на рішення господарського суду Житомирської області від 21.04.2023 у справі №906/525/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №906/525/22 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.