Ухвала

від 11.07.2023 по справі 911/1976/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1976/22

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву Державного підприємства «Чайка» №20-23/353 від 14.06.2023 року (вх. №11963/23 від 19.06.2023) про відстрочення виконання рішення у справі №911/1976/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧК Альтернатива», м. Київ

до Державного підприємства «Чайка», Київська область, Бориспільський р-н., с. Дударків

про стягнення 26256,00 грн.

секретар судового засідання: Д.С.Бабяк

представники:

від позивача (стягувача) Г.Г.Попова

від відповідача (боржника) не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2022 року у справі №911/1976/22 (суддя Л.Я.Мальована) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧК Альтернатива» до Державного підприємства «Чайка» про стягнення 26256,00 грн. задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Чайка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧК Альтернатива» 26256 (двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят шість) грн. 00 коп. боргу, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 року у справі №911/1976/22 рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2022 року у справі №911/1976/22 залишено без змін; стягнуто з Державного підприємства «Чайка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧК Альтернатива» 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

До суду від відповідача (боржника) Державного підприємства «Чайка» надійшла заява №20-23/353 від 14.06.2023 року (вх. №11963/23 від 19.06.2023) про відстрочення виконання рішення у справі №911/1976/22.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.06.2023 року суддю Д.Г.Зайця визначено для розгляду заяви Державного підприємства «Чайка» про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/1976/22.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року заяву Державного підприємства «Чайка» №20-23/353 від 14.06.2023 року (вх. №11963/23 від 19.06.2023) про відстрочення виконання рішення у справі №911/1976/22 прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 11.07.2023 року.

До суду від позивача (стягувача) надійшли заперечення б/н від 21.06.2023 (вх. №12241/23 від 22.06.2023) на заяву відповідача (боржника) про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/1976/22.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 11.07.2023 року проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/1976/22 заперечив та просив відмовити у задоволенні зазначеної заяви.

Відповідач (боржник), належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 11.07.2023 року без поважних причин не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши у судовому засіданні 11.07.2023 року заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/1976/22 судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/1976/22, заявник зазначає, що Державне підприємство «Чайка» засновано на державній формі власності та перебуває в управлінні Державного управління справами відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №20 від 10.01.2011 року. Діяльність відповідача є сезонною, оскільки, метою діяльності підприємства є організація виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції, її переробка, реалізація сільськогосподарської сировини, готової продукції юридичним та фізичним особам в Україні та за її межами. Оскільки підприємство є виробником сільськогосподарської продукції та має сезонний характер виробництва, на даний час заявник знаходиться у важкому фінансовому стані, що пов`язано із реалізацією лише першої частини виробничого циклу, засів площ. Крім того, заявник посилається на наявність заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства, а також те, що отримані підприємством кошти від реалізації продукції або повернення дебіторської заборгованості в першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам. Відповідач не відмовляється від виконання судового рішення, однак, одноразово перерахувати суму заборгованості в повному обсязі не має фінансової можливості.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні рішення або наявність яких робить його не можливим.

Підстави для відстрочки виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.

Обґрунтовуючи наявність виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, заявник посилається на складне фінансове становище підприємства, що підтверджується Звітом про фінансовий стан на 31 березня 2023 року (Баланс).

Баланс це звіт про фінансовий стан підприємства, який дає можливість оцінити розмір його активів по відношенню до власних коштів і зобов`язань. Суд зазначає, що наданий відповідачем (боржником) звіт про фінансовий стан не свідчить про збитковість діяльності відповідача.

При цьому, крім зазначеного звіту, відповідачем до матеріалів справи не долучено інших належних доказів, які б свідчили про складне фінансове становище підприємства.

Зокрема, відповідачем (боржником) не подано доказів відсутності коштів на рахунках підприємства, довідки про рух коштів за спірний період, інвентаризаційні відомості, що містять інформацію про його майнові активи (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва і т.д.), інше майно, або відсутність такого майна.

Крім того, відповідачем (заявником) звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, не подано належних доказів того, що він зможе виконувати рішення суду протягом часу, на який просить відстрочити виконання рішення.

На підтвердження наявності заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства відповідачем (боржником) не подано відомостей про суми заборгованості із заробітної плати та графік погашення заборгованості, на який заявник посилається у своїй заяві. Доводи заявника про призначення Державним управлінням справами нового Генерального директора підприємства, з метою налагодження роботи підприємства не є підставою для відстрочення боргів, що виникли протягом всього часу діяльності підприємства.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін. Обов`язково мають враховуватися й інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Відповідач і позивач знаходяться у рівних економічних умовах і в одній державі, тому незадовільний фінансовий стан відповідача сам по собі є недостатньою причиною для відстрочення виконання рішення суду.

Суд критично оцінює твердження відповідача (боржника), що останній не відмовляється від виконання рішення суду, оскільки, судове рішення, виконання якого просить відстрочити заявник оскаржувалось відповідачем в апеляційному порядку, що навпаки свідчить про незгоду відповідача з прийнятим судом рішенням у справі №911/1976/22.

Частинами 1, 4 ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

Враховуючи викладене, відповідачем (боржником) не обґрунтовано та не доведено суду належними та допустимими доказами наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Суд зазначає, що безпідставне надання відстрочення виконання рішення суду без обґрунтованих на те мотивів, та без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому, таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Таким чином, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державного підприємства «Чайка» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2022 року у справі №911/1976/22.

Згідно ч. 8 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62а, код ЄДРПОУ 31245250) №20-23/353 від 14.06.2023 року (вх. №11963/23 від 19.06.2023) про відстрочення виконання рішення від 07.12.2022 року у справі №911/1976/22 відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання відповідно до ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 17.07.2023 року.

Суддя Д.Г. Заєць