Ухвала

від 17.07.2023 по справі 363/5159/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 липня 2023 року

м. Київ

справа № 363/5159/19

провадження № 61-9893ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана їхнім представником - адвокатом Барановською Валерією Валеріївною, на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року у задоволенні позову прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, задоволено.

Витребувано з володіння ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:35:117:6004 площею 2 га.

Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:35:117:6005 площею 0,2499 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:35:117:6006 площею 0,25 га.

Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:35:117:0119 площею 2 га.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У липні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана їхнім представником - адвокатом Барановською В. В., на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату ОСОБА_3 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 842 грн.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями абзацу першого частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року оскаржують відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при цьому, останній сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 842 грн.

Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за вимоги, які пред`явлені до них (витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння) мають сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, а ОСОБА_3 повинен доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи з вартості спірного нерухомого майна.

Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції неможливо встановити ціну позову (вартість спірних земельних ділянок) станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру (витребування майна із чужого незаконного володіння), заявники зобов`язані самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.

Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 необхідно самостійно визначити і сплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимоги майнового характеру.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового

збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при

поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана їхнім представником - адвокатом Барановською Валерією Валеріївною, на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець