Рішення

від 03.07.2023 по справі 240/2734/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/2734/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Маленької Ю.О.,

представника позивача Полєтаєва І.О., представників відповідача Панченко О.С., Шевчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 року №UА101000/2022/000191/2, визнати протиправним та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101090/2022/000618.

В обґрунтування позову зазначає, що при первинному так і при подальшому поданні позивачем документів, вони (документи) жодного разу не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містили ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення відповідача є протиправним.

Ухвалою від 27.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою від 23.05.2023 судом ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив (т. 1 а.с. 126-139), в якому просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також всіх відомостей щодо витрат на транспортування.

Позивач подав відповідь на відзив (т. 1 а.с. 230-233), в якій просив задовольнити позов в повному обсязі та зазначає, що проформа інвойс від 16.08.2022 року CLX2208051004 на 13631,28 доларів США (копія долучена до позовної заяви) та проформа інвойс від 27.09.2022 року CLX2208051004 на 15111,60 доларів США (копія долучена до позовної заяви) були направлені відповідачу разом із листом із додатковими документами від 27.12.2022 року №2712-04/22 (копія долучена до позовної заяви), а також містять посилання в листі із додатковими документами від 29.12.2022 року №2912- 1/2022 (копія долучена до позовної заяви) із зазначенням того, що названі документи були надані митному органу, а також відображені позивачем в митній декларації 22UA101090018033U6 (копія долучена до позовної заяви) документи під номерами 0325, а також відображені позивачем в митній декларації від 30.12.2022 року 22UA101090018261U6 (копія долучена до позовної заяви) в графі 44 «Додаткова інформація / Оформлені документи/ сертифікати та авторизації» документи під номерами 0325; в призначенні платежу є посилання на контракт від 16.08.2022 року D-16.08.22 (копія долучена до позовної заяви), а отримувачем грошових коштів є Company «Guangzhou Garbo International Trading Co, ltd.», що повністю виключає двояке трактування такої оплати; в контракті від 16.08.2022 року D-16.08.22 (копія долучена до позовної заяви) та в Специфікації від 16.08.2022 року №1 зазначено, що товар поставляється на умові FOB Nanjing Китай (пункт 3 Специфікації, пункт 4.1. Контракту). Аналогічний базис поставки зазначений в митних деклараціях в пункті 20 Умови поставки, а тому посилання відповідача на базис поставки FCA не відповідає наданим документам; надання експедиторських послуг ТОВ «Ламан Шипінг» є очевидним з огляду на те, що товар був завантажений в Китаю для морського перевезення, прибув в морський порт Польщи для його подальшого перевезення автомобільним транспортом, був виданий ТОВ «Ламан Шипінг» для розвантаження з морського судна; ТОВ «Ламан Шиппінг» та ПП Орел Компані надають позивачу транспортно- експедиторські послуги, які засновані на укладеному договорі і надаються у повній відповідності до Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність; власними силами позивача було виконано переклад експортної митної декларації від 20.10.2022 року №230820220082695483 на українську мову, що повністю влаштувало відповідача і не зазначалося як недолік поданих на розмитнення товару документів, а навпаки такий переклад був використаний відповідачем в оскаржуваному рішенні.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (т. 1 а.с. 213-220), в яких просив відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав: після проведеної консультації з декларантом, відповідачем визначена митна вартість за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: митна декларація № UA100230/2021/320731 від 19.07.2021; до митного оформлення наданий рахунок-фактура (інвойс) № CLX2208051004 від 19.10.2022. що є відмінним від рахунку-фактури (інвойс) № CLX2208051004 від 16.08.2022 та № CLX2208051004 від 27.09.2022, адже, дата вказана у рахунку-фактурі (інвойс) № CLX2208051004 є від 19.10.2022; жоден із вказаних документів, на які містять посилання платіжні доручення, не наданий до митного оформлення; за відсутності документів, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «Ламан Шипінг» та Shenzhen Makeasy inti logistics со., Ltd, з приводу морського переміщення оцінюваного товару, довідка про транспортні витрати № 394973 від 26.12.2022, видана ТОВ «Ламан Шипінг» не могла бути використана, як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару; до митного оформлення не надано транспортний (перевізний) документ, який би підтверджував той факт, що саме AGL Divssion Sp. z.o.o. організовувала перевезення товару за вказаним маршрутом ( ч. 2 ст. 53 МК України).

В судовому засіданні:

- представник позивача позов підтримав та просив його задовільними;

- представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, 26.12.2022 позивачем подано до Житомирської митниці митну декларацію № 22UA101090018033U6 із заявленою позивачем митною вартістю товару за ціною договору (т. 1 а.с. 148).

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем, згідно графи 44 вказаної декларації, подано митному органу документи, а саме: контракт № D-16.08.2022 від 16.08.2022 (т.1 а.с.16-17), специфікація № 1 від 16.08.2022 (т.1 а.с.18), додаткову угоду № 1 від 27.09.2022 до контракту № D-16.08.2022 від 16.08.2022 (т.1 а.с.21), комерційний інвойс від 19.10.2022 № CLX2208051004 (т.1 а.с.94-95), платіжне доручення від 15.09.2022 (т.1 а.с. 87-88, 159) та від 28.09.2022 (т.1 а.с.92-93, 160), пакувальний лист від 19.10.2022 (т.1 а.с.96-97), коносамент № МЕ0822104011 від 21.10.2022 (т.1 а.с.100-101), автотранспортну накладну (CMR) № 523016 від 22.12.2022 (т.1 а.с.53), сертифікат про походження № 22C4401A1094/00152 від 20.10.2022 (т. а.с.98-99), довідку з транспортно-експедиційних витрат № 26-12/03 від 26.12.2022, експортну вантажну митну декларацію від 20.10.2022 (т.1 а.с.102-103), рахунок (фактуру) про транспортування № FA/2022/12/1018 від 22.12.2022 (т. 1 а.с. 104-106).

При здійсненні митного контролю, відповідачем було проведено консультації з декларантом, в ході яких з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості товару, було запропоновано надати інформацію щодо вартості схожих товарів, за результатами яких декларантом подано пояснення та додаткові документи надано не було (т.1 а.с.58-65,169-171).

За результатами перевірки митної декларації відповідачем, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально; подані для митного оформлення документи містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни товару, а також відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, 29.12.2022 прийнято картку відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA101090/2022/000618 (т. 1 а.с. 66) з причин порушення вимог ст. 266, 289, 293 МКУ та ст. 57 ПКУ і рішення про коригування митної вартості (т. 1 а.с. 67) від 29.12.2022 № UA 101000/2022/000191/2, яким здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД від 19.07.2021 № UА100230/2021/320731 у зв`язку з неможливістю застосування таких другорядних методів визначення митної вартості, як методів 2а та 2б з причини відсутності цінової інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методів 2в та 2г з причини відсутності основи для віднімання та додавання вартості.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірних взаємовідносинам, суд зазначається, що вони регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Статтею 1 МК України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання МК Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини першої статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b), оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Частиною 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм вказаного Кодексу.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст 53 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно частин 5, 6 ст. 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України (ч. 8 ст. 57 МК України).

Позивачем митна вартість товару була визначена за ціною договору - 15111,60 USD.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 №UA101000/2022/000191/2 підставою для його прийняття слугувало те, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Суд погоджується з даним висновком відповідача.

Так, відповідно до умов Специфікації № І від 16.08.2022 до Контракту № D-16.08.22 від 16.08.2022 з урахуванням змін, внесених сторонами Додатковою угодою № 1 від 27.09.2022 умови оплати за товари визначені наступним чином: 45% від загальної суми -аванс за проформою; 55% від загальної суми - до відвантаження товару. До митного оформлення надано платіжне доручення від 15.09.2022 на суму 6 800,00 доларів США та платіжне доручення від 28.09.2022 на суму 8 311,60 доларів США. При цьому, платіжне доручення від 15.09.2022 містить посилання на оплату товару на підставі інвойсу № CLX2208051004 від 16.08.2022, платіжне доручення від 28.09.2022 - на інвойс № CLX2208051004 від 27.09.2022.

Жоден з цих документів, на які містять посилання платіжні доручення не наданий до митного оформлення, що позбавляє митний орган можливості перевірити той факт, що оплата за платіжними документами відбулась саме за оцінюваний товар, у кількості і за ціною, що передбачена у Специфікації № 1 від 16.08.2022 з урахуванням змін, внесених до неї Додатковою угодою. Також, зміни до первинної кількості товару внесені Додатковою угодою № 1 від 27.09.2022, а перший платіж за товар відбувся 15.09.2022, тобто раніше, ніж сторони дійшли згоди щодо остаточної кількості товару. Вищезазначені розбіжності, створюють обґрунтовані сумніви щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар та підлягає сплаті.

Щодо твердження позивача, що митному органу надавалися інвойси, про яки йдеться в платіжних дорученнях, а саме проформа-інвойс № CLX2208051004 від 16.08.2022 (т.1 а.с. 19, 84-85), від 27.09.2022 (т.1 а.с.22, 89-90).

Слід зазначиити, що проформа-інвойс (іншими словами рахунок-проформа, англ. Proforma Invoice, франц. Facture Proforma , нім. Proforma-Rechnung, італ. Fattura proforma) у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару).

Інвойс (англ. invoice), рахунок (англ. bill), рахунок-фактура (нім. Rechnung) чи накладна (рос. накладная) у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Таким чином, додані до позову проформа-інвойс № CLX2208051004 від 16.08.2022 (т.1 а.с. 19, 84-85) та від 27.09.2022 (т.1 а.с.22, 89-90) не є інвойсом, як наданий митному органу інвойс від 19.10.2022 № CLX2208051004 (т.1 а.с.94-95).

Суд зауважує, що інвойс фактично є документом, згідно якого проводиться оплата за товар. Водночас платіжні доручення не фіксують господарську операцію, а мають тільки інформаційний характер щодо проведення розрахунку та мають бути підтвердженні іншими даними.

Проте, суд зазначає, що інвойси № CLX2208051004 від 16.08.2022 та від 27.09.2022 (т. 1 а.с. 19,22), що містять інформацію щодо вартості товару, умов поставки, витрат на транспортування, проведення страхування багажу, істотно відрізняється від вартості товару та кількості (інвойс № CLX2208051004 від 16.08.2022 стосується товару на суму 13631,28 доларів), вказаній у цій митній декларації, товаросупровідних документах та товарно-транспортних документах поданих із цією митною декларацією

Суд погоджується з відповідачем, що первинна кількість товару визначена у Специфікації № 1 від 16.08.2022 на загальну суму 13 631,28 доларів США з умовою передоплати 50% становить 6815,64 доларів, разом з тим, перший платіж здійснений 15.09.2022 на суму 6 800,00 доларів США, що становить 49,88% від загальної суми тобто не відповідає умовам здійснення платежу за вказану партію товару; також, зміни до первинної кількості товару внесені Додатковою угодою № 1 27.09.2022, а перший платіж за товар відбувся 15.09.2022 тобто раніше, ніж сторони дійшли згоди щодо остаточної кількості товару; крім того, відповідно до п. 8 проформи інвойсу № CLX2206051004 від 16.08.2022 вказано на зобов`язання покупця підписати вказану проформу, в іншому випадку продавець має право в односторонньому порядку анулювати даний документ, проте до митного оформлення проформу інвойс № CLX2208051004 від 16.08.2022 та № CLX22O8G51O04 від 27.09.2022 подано без підпису покупця.

Надані позивачем документи, які підтверджують його витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, також мають розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за транспортування товару, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Транспортне перевезення товару здійснювалось морським транспортом за маршрутом порт Найджинк ( Китай) - м. Гданск (Польша); автомобільним транспортом за маршрутом м. Гданск (Польша) - м. Люблін (Польша) - м/п Ягодин Волинська область - смт. Баранівка Житомирська область.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до п.10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Як вбачається з пунктів 2.2, 3.1, 3.3.4 наданих при митному оформленні товару відповідачу Договорів № 04/2020 від 08.01.2020 ( т.1 а.с. 46-48) між позивачем (Замовник) та ПП "Орел Компані" (Експедітор), № П-19.12 від 19.12.2022, ( т.1 а.с. 49-51) між ПП "Орел Компані" (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник), перевезення вантажу відбувається згідно Заявок, які є невід`ємною частиною Договору і повинні бути письмово акцептовані виконавцем. Для митного оформлення таки заявки декларантом не надавались.

Договір № 2911/2022PL від 29.11.2022 на надання митно-брокерських та складських послуг (т.1 а.с. 38-42), який укладено між ТОВ «Декор Україна» та AGL DIVISION Sp.Z.o.o, не міг бути використаний як документ, що підтверджує факт існування правовідносин між сторонами з приводу перевезення оцінюваної партії товару, оскільки його предметом є послуги, пов`язані із митним оформленням та термінальною обробкою товарів та транспортних засобів Замовника (п.1.1 Договору); виконавець здійснює всі операції з виконання складських операцій та зберігання вантажів, митного оформлення товарів та транспортних засобів (п.3.1 Договору); послуги з перевезення (транспортування) товару договором не передбачені.

Відповідно до даних коносамента № МЕ0822104011 від 21.10.2022 (т.1 а.с.100-101) організацією морського перевезення товару здійснювалася особою - Shenzhen Makeasy inti logistics со., Ltd.

Для підтвердження вартості морського перевезення декларантом надано довідку про транспортні витрати № 394973 від 26.12.2022 (т.1 а.с.37), складена ТОВ «Ламан Шипінг».

Однак до митного оформлення та суду декларантом не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «Ламан Шилінг» та Shenzhen Makeasy inti logistics со., Ltd. з приводу морського переміщення оцінюваного товару, а тому за відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати № 394973 від 26.12.2022, видана ТОВ «Ламан Шипінг» не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару.

Крім того, ТОВ "Ламан Шипінг" не позбавлене можливості залучати для виконання своїх зобов`язань перед позивачем за договором інші транспортні організації, що не спростовано відповідачем у спірному випадку.

Суд звертає увагу, що відповідно до декларації країни відправлення (т.1 а.с. 102-103) відправка товару відбулась 20 жовтня 2022 року з порту Яншань, при цьому позивач створюючи заявку на транспортування та експедирування контейнерів № 394973 від 28.10.2022 (т.1 а.с. 30), посилається на договір на ТЕО № 31102022 від 31.10.2022 (т. 1 а.с. 31-35) та вказує порт відвантаження Nanjing.

Тобто заявка створена раніше ніж укладений договір і вказаний невірний порт (на момент відправки товару позивач знав порт відвантаження), що свідчить про невідповідність документів та викликає сумніви щодо їх достовірності.

У автотранспортній накладній (CMR) № 523016 від 22.12.2022 (т.1 а.с.53) зазначено, що до перевезення автомобільним транспортом вантаж від AGL DIVISION Sp.Z.o.o прийнято FOP Metelskyy Igor , що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. Довідка з транспортно-експедиторських витрат № 26-12/03 від 26.12.2022 (т.1 а.с.54) по перевезенню вантажу за маршрутом Люблин-Ягодин видана ПП «Орел Компані». До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між AGL DIVISION Sp.Z.o.o , FOP Metelskyy Igor та ПП "Орел Компані" з приводу перевезення оцінюваного товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати № 26-12/03 від 26.12.2022 (т.1 а.с.54), видана ПП "Орел Компані" не може бути використана як доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару.

Експертний висновок № В-2639 від 27.12.2022 (т.1 а.с.62-63) не може бути використаний для підтвердження ціни товару, оскільки під час проведення експертизи експертом використано відомості з Додаткової угоди № 1 від 16.08.2022 та інвойс без відомостей про дату його складання, які не надавалась не митному органу ні суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що даний висновок встановлює чи товар відповідає ціноутворюючим факторам ринку, однак як вбачається з матеріалів справи, ціна товару не оспорюється відповідачем, в той час як відкритим залишається питання щодо правильності визначення витрат на транспортні перевезення, які є складовою митної вартості товару.

Стосовно тверджень, представника відповідача, що подані декларантом документи містять розбіжності у відомостях, що підтверджують митну вартість товару.

Так, в графі 20 митної декларації №22UA101090018033U6 визначено умови поставки "FОВ". Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 умов договору № D-16.08.22 від 16.08.2022 поставка товарів здійснюється на умовах "FОВ" відповідно до правил Інкотермс 2010". Базис "FOB" регулює договірні відносини, за яких продавець не оплачує основне перевезення товару. Термін використовується лише для водного транспорту. За умов поставки FOB відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець.

Митна декларації країни відправлення №230820220082695483 від 20.10.2022 (т.1 а.с. 102-103) містить відомості про місце відправлення/ відвантаження товару (порт Яншань, Китай), яке не збігається з відомостями про місце відправлення/відвантаження товару, що містяться в Специфікації № 1 від 16.08.2022 (т.1 а.с.18) до договору № D-16.08.22 від 16.08.2022 та у пакувальному листі № CLX2208051004 від 19.10.2022 (т.1 а.с. 96-97), коносаменті № МЕ0822104011 від 21.10.2022 (т.1 а.с.100-101), де вказаний порт NANJING, Китай.

Відстань між портами - 352 км, виявлені розбіжності можуть впливати на правильність визначення митної вартості в частині витрат на транспортування товару по митній території Китаю.

Суд звертає увагу, що ні в судовому засіданні ні з наданих позивачем документів не вбачається документальне підтвердження фактично понесених витрат на транспортування по маршруту порт Найджинк ( Китай) -Гданськ - Люблін - Баранівка, так як подані документи містять розбіжності в датах, портах відвантаження та транспортування.

Таким чином позивачем не надано документів, які підтверджують заявлену в митній декларації митну вартість товару за ціною договору.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 3 ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України (ч. 6 ст. 54 МК України).

Отже відповідач правомірно відмовив у митному оформлені (випуску) товару.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості них товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З системного аналізу наведених вище норм, випливає, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірно проведеного розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 4 ст. 53 МК України; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості та ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17 та № 240/10401/19 від 16 серпня 2022 року.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Застосований відповідачем резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірне рішення на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог та приписи ст. 139 КАС України, суд не стягує на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Україна" (вул. Першотравенська, 30, м. Баранівка, Житомирська обл., 12701, код 40905828) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 17 липня 2023 року