ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1200/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №121630011213 від 20 січня 2023 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу: по Списку №2 - періоди роботи ОСОБА_1 з 28.07.1987 по 27.06.1988 (Сєвєродонецьке виробниче об`єднання "Азот""), з 28.06.1988 по 31.12.2004 (Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство "Об`єднання Азот"), з 01.01.2005 по 13.10.2008 (закрите акціонерне товариство "Северодонецьке об`єднання Азот"); по Списку №1 - періоди роботи ОСОБА_1 з 27.10.2008 по 29.04.2009 (Закрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"), з 06.05.2009 по 09.09.2013 (Закрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.02.2023 ( дати набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період трудової діяльності позивач набула стаж, достатній для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, відповідач відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості спеціального стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
ГУПФ України в Полтавській області у наданому до суду відзиві на позов просило у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, в обгрунтування зазначено, що ГУПФ України в Полтавській області були вчинені всі передбачені дії відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому за принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №121630011213 від 20.01.2023. Зазначено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, проте Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області права, свободи або інтереси ОСОБА_1 не порушені.
До суду надійшов відзив ГУПФ України в Запорізькій області, в якій представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, зазначивши, що згідно наданих позивачкою документів її страховий стаж становить 38 років 08 місяців 10 днів ( з урахуванням Списку №1), з них пільгового стажу за Списками № 2,1 06 років 09 місяців 15 днів (Список №1 03 роки 00 місяців 02 дні, Список №2 03 роки 09 місяців 13 днів) за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.199 по 31.12.2004 рік (Список №2) за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування днів, оскільки відповідно до витягу з ЄДР підприємство (код ЄРДПОУ 05761672) припинило свою діяльність, при цьому рішення комісії згідно з Порядком підтвердження періодів роботи , що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 зареєстрованим в міністерстві юстиції України 24.11.2006 №1231/13105, відсутнє, Звертає увагу, на те, що оскаржуваним рішенням до пільгового стажу не зараховано лише період роботи з 01.01.1999 по 31.12.2004.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , 31.01.1969 звернулася із заявою від 11.01.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за призначенням пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорозькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 20.01.2023 №121630011213 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу. В рішенні зазначено, що згідно наданих документів страховий стаж становить 38 років 08 місяців 10 днів ( з урахуванням Списку №1), з них пільгового стажу за Списками № 2,1 06 років 09 місяців 15 днів (Список №1 03 роки 00 місяців 02 дні, Список №2 03 роки 09 місяців 13 днів) за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.1999 по 31.12.2004 рік (Список №2) за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування днів, оскільки відповідно до витягу з ЄДР підприємство (код ЄРДПОУ 05761672) припинило свою діяльність 26.08.2009. У разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника підтвердження пільгового стажу здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 комісією, створеною при Головних управліннях Пенсійного фонду України.
Позивач не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорозькій області від 20.01.2023 №121630011213 про відмову у призначенні пенсії за віком, звернулася до суду із цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У відповідності до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч.1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 24.11.2006 за №1231/13105 (надалі - Порядок №18-1).
Пунктом 3 Порядку №18-1 передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність рішень пенсійних органів про відмову позивачу у підтвердженні стажу роботи та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність таких рішень критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.
Суд враховує, що вимогами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах жінкам з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, є: 1) зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць; 2) досягнення 54 років для жінок, які народилися у період з 01 жовтня 1968 року по 31.03.1969 року; 3) наявність страхового стажу для жінок, які досягли 54 років у період з 1 квітня 2022 по 31 березня 2023 року, не менше 24 років, у тому числі на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 10 років.
Так, позивачці 31 січня 2023 року виповнилося 54 роки, що підтверджено її паспортним документом /а.с.10-12/.
Пенсійним органом обчислено загальний стаж роботи позивача та у спірному рішенні зазначено, що він становить 38 рів 08 місяців 10 днів /а.с. 16/.
Отже, позивачка досягла 31.01.2023 пенсійного віку 54 роки та має достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, спір щодо цих обставин між сторонами відсутній.
Натомість, спірним у цій справі є наявність у позивача підтвердженого у визначеному законом порядку пільгового стажу роботи з 01.01.1999 по 31.12.2004 (Список №2).
З цього приводу суд зауважує, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі №242/65/17, від 27.02.2019 у справі №423/3544/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 (надалі - Порядок № 22-1) право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Такий висновок наведено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №513/1169/16-а, від 25.03.2021 у справі №408/7500/16-а.
Суд зауважує, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи №4 та №5 про роботу позивачки з 18 січня 1996 року по 31 грудня 2004 року у Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві «Об`єднання Азот» на посаді апаратник спалювання 4-го розряду цеха Аг-2 (відділення згорання кубкових залишків). Також у трудовій книжці зазначено про проведення атестації робочих місць на підприємстві, що дає право пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до наказу №625 від 05.07.2096 та відповідно до наказу №1008 від 27.12.1999.
Таким чином, судовим розглядом підтверджений період роботи позивачки з 18 січня 1996 року по 31 грудня 2004 року у Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві «Об`єднання Азот» на посаді апаратник спалювання 4-го розряду цеха Аг-2 (відділення згорання кубкових залишків), що відноситься до пільгового стажу за Списком №2.
Стосовно посилань ГУПФ України в Полтавській області на відсутність відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника, суд звертає увагу на такі обставини.
Суд звертає увагу, що зазначення Комісією при ГУПФ України в Запорізькій області у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 20.01.2023 №121630011213, у зв`язку з припиненням Сєвєродонецьким державним виробничим підприємством «Об`єднання Азот» ( код ЄРДПОУ 05761672) своєї діяльності 26.08.2009 жодним чином не впливає на підтвердження трудового стажу позивача відомостями, наявними у його трудовій книжці, та не спростовують факту роботи позивачем на вказаному підприємстві.
До того ж, суд акцентує увагу на тому, що залучена до матеріалів справи копія трудової книжки серії НОМЕР_1 містить у хронологічному порядку записи №№4-6, відповідно до яких з 18 січня 1996 року ОСОБА_1 працювала у Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві «Об`єднання Азот» на посаді апаратник спалювання 4-го розряду цеха Аг-2, 31 грудня 2004 року звільнена по переводу в Закрите акціонерне товариство «Севєродонецьке об`єднання Азот» та 01 січня 2005 прийнята на роботу в Закрите акціонерне товариство «Севєродонецьке об`єднання Азот» на посаду апаратника спалювання цеха амінів 4 розряду по переводу з Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об`єднання Азот».
У ході розгляду цієї справи судом проаналізовано усі доводи сторін та встановлено, що рішення пенсійного органу про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні стажу роботи та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідають принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та є передчасними.
Відмовляючи позивачу у зарахуванні стажу роботи та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У цьому випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Верховний Суд у постанові від 14.11.2019 у справі №265/6202/16-а зазначив, що Комісія не може відмовити у розгляді або повернути документи, які надійшли для розгляду, якщо серед наданих документів відсутні відомості про ліквідацію підприємства. Рішення Комісії не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії, оскільки не встановлює період роботи, який не зараховується до пільгового стажу.
З урахуванням наведеного, відмова позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах виключно з тієї підстави, що комісією пенсійного органу не підтверджено стаж роботи, є протиправною.
У порушення вимог пункту 4.7 Порядку №22-1 пенсійний орган належним чином, всебічно, повно і об`єктивно не розглянув подану ОСОБА_1 заяву разом з доданими до неї документами, внаслідок чого прийняв передчасне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність рішення ГУПФ України в Запорізькій області №121630011213 від 20 січня 2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому зазначене рішення належить визнати протиправними та скасувати.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягають саме порушені права.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зарахування періодів її роботи до пільгового стажу: по Списку №2 - з 28.07.1987 по 27.06.1988 (Сєвєродонецьке виробниче об`єднання "Азот""), з 28.06.1988 по 31.12.1998 (Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство "Об`єднання Азот"), з 01.01.2005 по 13.10.2008 (закрите акціонерне товариство "Северодонецьке об`єднання Азот"); по Списку №1 - періоди роботи ОСОБА_1 з 27.10.2008 по 29.04.2009 (Закрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"), з 06.05.2009 по 09.09.2013 (Закрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот") задоволенню не підлягають, оскільки рішення щодо незарахування зазначених періодів позивачки не прималось. Оскаржуваним рішенням до пільгового стажу роботи не зараховано лише період роботи з 01.01.1999 по 31.12.2004.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.199 по 31.12.2004 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вказаного періоду роботи, повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дати досягнення віку 54 роки.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджено квитанцією від 06.02.2023 №0.0.2846345633.1.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком без наявних на те законних підстав, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача зі сплати судового збору у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності,66, м. Полтава, 36014, код ЄРДПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄРДПОУ 20490012 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №121630011213 від 20 січня 2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1999 по 31.12.2004 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дати досягнення віку 54 роки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2023 |
Оприлюднено | 19.07.2023 |
Номер документу | 112233765 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
С.С. Бойко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні