Постанова

від 13.07.2023 по справі 953/3824/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3824/23

Провадження № 3/953/1702/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Харків

суддя Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В., за участю представника Харківської митниці Державної митної служби України Тупікової Олександри Олегівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли з Харківської митниці Державної митної служби України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ «ПРЕМІУМ СТІЛ ТЕХНОЛОДЖІ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про порушення митних правил №0013/80700/23 від 03 лютого 2023 року, 16 січня 2023 року до Харківської митниці листом Державної митної служби України від 13.01.2023 №26/26-04/7.14/65 надійшло звернення митних органів Турецької Республіки щодо проведення перевірки законності ввезення на митну територію України товарів «трикотажне сітчасте полотно. Волокно штапельне синтетичне, тканина текстильна» ТОВ «ПРЕМІУМ СТІЛ ТЕХНОЛОДЖІ». В ході опрацювання вказаної інформації встановлено, що для митного оформлення вказаних товарів у митний режим «імпорт» керівником та декларантом ТОВ «ПРЕМІУМ СТІЛ ТЕХНОЛОДЖІ» громадянином України ОСОБА_1 до Харківської митниці були подані митна декларація №UA807190/2018/008249 від 02.05.2018, №UA807190/2018/008248 від 02.05.2018. Відправником та продавцем товарів виступала турецька компанія «EKVATOR TEKS KUMAS SAN VE DIS TIC LTD STI»(ISTANBUL/TURKEY). Згідно поданих до митного оформлення документів, а саме рахунку №001872 від 27.04.2018 вартість товару по митним деклараціям №UA807190/2018/008249 від 02.05.2018, №UA807190/2018/008248 від 02.05.2018 склала 25216,65 USD. Загальна вартість 25216,65 USD. Вказаний рахунок був виданий компанією «KARATAY HAZ.GIVY.TEKS SAN VE TIC LTD STI» для ТОВ «ПРЕМІУМ СТІЛ ТЕХНОЛОДЖІ». Згідно інформації, наданої митними Турецької Республіки, експортну декларацію на вказані товари було оформлено компанією «EKVATOR TEKS KUMAS SAN VE DIS TIC LTD STI». При цьому митним органам Турецької Республіки були надані рахунки, видані компанією «EKVATOR TEKS KUMAS SAN VE DIS TIC LTD STI» для ТОВ «ПРЕМІУМ СТІЛ ТЕХНОЛОДЖІ», копії вказаних рахунків була надіслана до Харківської митниці. У результаті порівняння примірників рахунків, наданих до митного оформлення у Турецькій Республіці було встановлено, що відомості щодо рахунків, наданих до митного оформлення у Турецькій Республіці було встановлено, що відомості щодо найменування та кількості товарів співпадають, однак вартість товарів, заявлена до митного оформлення у Турецькій Республіці є вищою ніж вартість цих товарів при митному оформленні у Харківській митниці. Так, вартість товарів згідно рахунку №ААА2018000000083 від 26.04.2018 складала 56287,00 USD. Загальна вартість 56287,00 USD, що у перерахунку згідно офіційних курсів валют, чинних на дату митного оформлення становить 1474474,44 гривень. Таким чином ОСОБА_1 під час митного оформлення зазначених митних декларацій подав митному органу як підстави для переміщення товарів документи, що містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, а саме дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Захисник ОСОБА_1 адвокат Харченко О.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги, надав до суду заяву, якою просив розглядати справу без участі ОСОБА_1 та його захисника.

Крім того, захисником ОСОБА_1 адвокатом Харченком К.С. подані до суду письмові заперечення на протокол про порушення митних правил, в яких він просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та зважаючи на закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування клопотання зазначив наступне. Так, на думку захисника складений протокол не відповідає вимогам законодавства. Відповідно до змісту складеного протоколу, 02.05.2018 року громадянином України ОСОБА_1 , як декларантом та керівником ТОВ «ПРЕМІУМ СТІЛ ТЕХНОЛОДЖІ» (код ЄДРПОУ: 41853032) було подано митну декларацію № UA 807190/2018/008249 від 02.05.2018 року, № UA 807190/2018/008248 від 02.05.2018. Як вбачається із матеріалів справи, декларантом подано при митному оформленні документи, які підтверджують складові митної вартості. Натомість, на думку митного органу, на підставі отриманої інформації від митних органів Республіки Туреччина, було зроблено висновок про невідповідність поданих декларантом документів фактичним даним. Так, митному органу декларантом було надано документи із яких вбачається, що відправником товарів виступала турецька компанія: «EKVATOR KUMAS SAN VE DIS TIC LTD STI». Як вбачається із змісту протоколу, згідно поданих декларантом до митного оформлення документів, а саме рахунку № 001872 від 27.04.2018 року, вартість товару склала 25216, 65 доларів США. Вказаний рахунок був виданий саме продавцем компанією «EKVATOR KUMAS SAN VE DIS TIC LTD STI» (продавцем) в адресу ТОВ «ПРЕМІУМ СТІЛ ТЕХНОЛОДЖІ» (код ЄДРПОУ: 41853032). З метою доведення протиправності дій декларанта, митний орган фактично має довести фіктивність такого рахунку та інших поданих для декларування документів. В подальшому, на підставі запиту компетентних митних органів України, митними органами Туреччини було надано певні документи, які на думку Харківської митниці містять неправдиві відомості щодо даних, наданих при декларуванні. Фактичною підставою для складання протоколу є різні відомості, які зазначені в рахунку на оплату. Згідно інформації, наданою митними органами Турецької Республіки, експортну декларацію та рахунок на оплату було надано та оформлено компанією «EKVATOR TEKS KUMAS SAN VE DIS TIC LTD STI», натомість, в якості обґрунтування своєї позиції, митними органами робиться посилання на рахунок № ААА 2018000000083 від 26.04.2018 року. Тобто при обґрунтуванні наявності вини та вчиненого адміністративного правопорушення, митниця посилається на документ, який має інші реквізити та взагалі не використовувався при декларуванні. Захисник просить звернути увагу суду на те, що при вирішенні питання про притягнення особи до відповідальності, митний орган фактично посилається на два різні документи. Зокрема, декларантом було надано для митного оформлення документ - рахунок № 001872 від 27.04.2018 року виданий компанією «IKBAR TEKSTIL INSAAT TIC LTD STI» (продавцем) в адресу ТОВ «АТЛАС ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 41796006). Митний орган в якості доведення вини робить посилання на рахунок № ААА2018000000083 від 26.04.2018 року. Таким чином, при доведенні вини митний орган посилається на інший документ, який не надавався декларантом для визначення митної вартості. Причинно наслідковий зв`язок між вказаними документами митницею не обґрунтовується та не розкривається зміст того, яке саме значення має інший виданий рахунок. При цьому, захисник звертає увагу на те, що при розмитненні було подано декларації від 02.05.2018 року. В пункті 4 поданої декларації за кодом «027», серед іншого, зазначено договір б/н від 27.04.2018 року. Разом з тим, декларантом надавався інвойс та специфікація до нього. За таких обставин декларантом надано вичерпний перелік документів, які між собою повністю узгоджуються та не містять розбіжностей.

Разом з тим, додані митницею документи, якими обґрунтовується наявність адміністративного правопорушення, не тільки не узгоджуються між собою, але й взагалі не містять посилання на контракт, вірні сторони правовідносин (покупець та продавець). Більш того, з урахуванням спливу строків давності, надані митницею документи фактично перебувають в такому стані, який не дозволяє в повній мірі ідентифікувати їх числові значення та використовувати їх для порівняння або певної доказової бази. В протоколі митним органом наводиться лише як факт видачі рахунку № ААА2018000000083 від 26.04.2018 року. Натомість митним органом не наводиться доказів відношення даного рахунку до конкретної поставки та декларування, не вказується яке відношення має такий рахунок, не зазначено як саме такий документ використовується в поставці продукції, а за таких обставин доводи викладені в протоколі не можуть бути підставою для обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також захисник просив звернути увагу на те, що в наданому протоколі питання щодо суб`єктивної сторони, тобто обставини умислу чи необережності вчинення особою правопорушення, що є обов`язковим елементом притягнення особи до відповідальності, не висвітлено взагалі.

Крім того, із наданих для декларування документів, а саме митної декларації, вбачається що між сторонами було укладено контракт на умовах CPT. Відповідно до умов вказаного терміну Інкотермс передбачено, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Разом з тим, вказаним терміном передбачено й те, що обов`язок щодо митного оформлення товару в режимі «експорт» здійснюється саме продавцем. Таким чином, питання щодо підготовки документів для оформлення поставки здійснюється саме продавцем. Із наведеного вбачається, що посадові особи покупця, декларанта, не виготовляли та не були обізнані про порядок складання товаро супровідних документів, а такий обов`язок покладено саме на посадових осіб продавця. Отже, оскаржуваним протоколом не доводиться та взагалі не розкривається питання вини у формі умислу чи необережності при виготовленні документів для декларування.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення захисник зазначив наступне. Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України не є триваючим, адже характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Дане правопорушення не є триваючим, оскільки воно вважається закінченим з моменту подання митному органу документів, які містять неправдиві відомості. Згідно протоколу, адміністративне правопорушення вчинено 02.05.2018, тоді як правопорушення виявлено 16.01.2023 року шляхом отримання листа митних органів Республіки Туреччини. Отже, шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув 02.11.2018. Враховуючи вищенаведене, строки давності для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинули, а провадження по справі підлягає закриттю в тому числі й у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, 22 червня 2023 року захисник Харченко К.С. надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення виявленні на підставі відповіді компетентних органів Турецької республіки. Згідно документів, які додані до протоколу, відповідь було отримано Державною митною службою України ще 14.01.2022, про що свідчить відповідний реєстраційний штамп. Отже датою виявлення правопорушення є 14.01.2022. Таким чином, з урахуванням положень статті 467 Митного Кодексу України, в редакції чинній на дату декларування та на дату виявлення правопорушення (отримання відповіді від Туреччини), митним органом попущено строк притягнення до відповідальності, який сплив 14.07.2022 (тобто через 6 місяців з дня отримання відповіді).

Представник Харківської митниці державної митної служби України Тупікова О.О. в судовому засіданні просила визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил України та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 483 МК України.

Суд, вислухавши думку представника митниці, дослідивши та перевіривши надані матеріали, вважає, що провадження по справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст.483 МК Українипідлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення , виходячи з наступних підстав.

Відповідно дост.129 Конституції Українирозгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується, до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДта його митної вартості.

З суб`єктивної сторони дії, передбачені ч. 1 ст. 483 МК України, характеризуються наявністю прямого умислу, оскільки особа, яка переміщує або вчиняє дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, повинна чітко розуміти та усвідомлювати обставини і характер незаконного переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, передбаченим вказаною нормою способом та прагне зробити це саме таким шляхом, незалежного від того яку мету вона переслідує.

Митний кодекс України не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з певної протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Згідно із ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені норми узгоджуються з нормами ст. ст.245,280 КУпАП.

Ст. 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із ч. 1 ст. 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не можуть бути застосовані інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності обставин, передбачених цією статтею, у тому числі, і у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 цього Кодексу (п. 7 ст. 247 КУпАП).

З матеріалів справи вбачається, що датою виявлення вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, яке по своїй суті є триваючим правопорушенням, є 14.01.2022, про що вбачається з реєстраційного штампу про надходження до Державної митної служби України листа компетентних органів Турецької Республіки за вхідним №936/11. Дата отримання Державною митною службою України листом №936/11 від 14.01.2022 відомостей з уповноважених органів Турецької Республіки документів щодо митного оформлення товарів, зазначених ОСОБА_1 в декларації, є датою виявлення правопорушення

18.05.2023 року вказаний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності надійшов до Київського районного суду м. Харкова для розгляду, тобто після спливу строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.467 МК України.

Оскільки на момент надходження матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до суду шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбаченийст. 467 МК України, закінчився, то провадження про справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Вказана обставина виключає можливість застосування до особи адміністративного стягнення.

Крім того, суд зазначає, що Державна митна служба України після дати надходження відомостей з Турецької Республіки 14.01.2022 та виявлення однак складу правопорушення мала достатньо часу для складення, відповідно до ст..254 КУпАП та направлення протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 до суду, в тому числі до введення на території України воєнного стану.

Поновлення строків, визначених ч. 1 ст. 467 МК України та 38 КУпАП, чинним законодавством не передбачено.

В зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про закриття провадження про адміністративне правопорушення з підстав закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, суд не надає оцінку доводам захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення та не вирішує питання щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Приписи статті 247 КУпАП встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу. Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні. Наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Питання щодо закриття провадження по справі має бути розглянуте судом невідкладно незалежно від закінчення з`ясування обставин, що хоча і не передбачено вимогами КУпАП, але відповідає засадам, встановленим ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини (справа «Лучанінова проти України»).

На підставі викладеного, в зв`язку з наявністю підстав для закриття провадження по справі на підставі п. 7ст. 247 КУпАПпитання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Керуючись ст.466, 467, 481, 489, 495, 522, 527 МК України, ст.ст.247,283 КУпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.В. Бобко