Ухвала

від 07.07.2023 по справі 755/9307/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9307/23

Провадження №: 2-о/755/333/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту дублювання адреси об`єкта нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою, заінтересована особи: Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), у якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт дублювання адреси об`єктів нерухомого майна:

- домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,3 кв.м., що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 11 квітня 1980 року, посвідченого 11 Київською державною нотаріальною контрою 15 червня 1973 року, з реєстровим № 1-670, зареєстрованим у Київському міському бюро технічної інвентаризації 25 червня 1973 року № 16271;

- домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,0 кв.м., що належить на праві спільної часткової власності на частини ОСОБА_4 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року у справі № 755/18171/18 та на частину ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 6-1038, посвідченого Десятою Київською державною нотаріальною контрою 19 листопада 2015 року.

Заявниця вказує, що вона є донькою ОСОБА_3 , яка було власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою 11 квітня 1980 року за реєстрованим номером 5-Дн-3952, зареєстрований Київським БТІ 23 квітня 1980 року № 16271, загальною площею 60,3 кв.м. Після смерті матері, ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявниця звернулась до приватного нотаріуса з метою оформлено спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено з тих підстав, що право власності на житловий будинок адресою: АДРЕСА_1 , одночасно зареєстровано за ОСОБА_3 (1/1 частка на підставі договір дарування від 11 квітня 1980 року за реєстровим номером 5-Дн-3952); за ОСОБА_6 (1/2 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Київської державною нотаріальною конторою 30 жовтня 1997 року за реєстрованим номером 22-5239); за ОСОБА_7 (1/2 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Київської державною нотаріальною конторою 30 жовтня 1997 року за реєстрованим номером 22-5239). За повідомленням КП Київське міське бюро технічної інформації від 04 жовтня 2022 року ПБ № 963, за адресою АДРЕСА_1 право власності зареєстровано за трьома власниками.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 334132875 від 31 травня 2023 року власниками житлового будинку на праві спільної часткової власності по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року у справі № 755/18171/18 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія, номер 6-1038, посвідченого Десятою Київською державною нотаріальною контрою 19 листопада 2015 року, загальна площа вказаного житлового будинку 46,0 кв. Заявниця зазначає, що вона намагається оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м.

Право власності, оформлене за ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відноситься до житлового будинку адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 46,0 кв.м., таким чином відбулося дублювання адреси на об`єкти нерухомого майна, оскільки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 отримали правовстановлюючі документами на майно, яке розташовано за іншою адресою.

У заяві вказується, що 11 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації стосовно роз`яснення щодо зміни адреси приватному житловому будинку по АДРЕСА_1 , у якому проживають його співвласники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на адресу по АДРЕСА_1 житлового будинку, у якому проживала ОСОБА_3 , мати заявниці ОСОБА_1 .

Листом Управлінням будівництва Дніпровської районної у місті Киві державної адміністрації № 103/35/18/П-47 від 13 січня 2023 року заявниці повідомлено, що в межах наданих повноважень Дніпровська районна у місті Киві державна адміністрація не присвоювала поштову адресу АДРЕСА_1 та поштову адресу АДРЕСА_1 . Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація не приймала рішення у формі розпорядження про зміну адреси приватному житловому будинку АДРЕСА_1 на поштову адресу АДРЕСА_1 .

Заявниця вказує, що входячи з наведеного, існує два об`єкта нерухомого майна за однією адресою, які мають різних власників та різні технічні характеристики.

Зазначає, що встановлення рішенням суду юридичного факту дублювання адреси стане підставою для коригування (зміни) адреси його домоволодіння органом місцевого самоврядування відповідно до п. 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, що затверджений Постановою КМУ від 07 липня 2021 року № 690, яка передбачає можливість коригування (зміни) адреси, яка дублюється, лише на підставі рішення суду.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки, чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Отже, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Судом встановлено, що порядок зміни адреси об`єкту нерухомого майна здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 07 липня 2021 року № 690.

Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: адресою об`кта нерухомого майна (далі-адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

- виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

- місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону:1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва; 2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності. Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.

У разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об`єкта нового будівництва (зміна місця розташування об`єкта, головного входу, зміна кількості об`єктів тощо), замовник у повідомленні про такі зміни зазначає про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси згідно з частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону.

Орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення, визначеного частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону:1) приймає рішення про коригування адреси, що повинно містити відомості про раніше присвоєну адресу та ідентифікатор об`єкта будівництва; 2) оприлюднює рішення про коригування адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про коригування адреси (у тому числі копію рішення про коригування адреси) до Реєстру будівельної діяльності. Адреса вважається зміненою, присвоєною, анульованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування. Рішення про коригування адреси доводиться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про коригування адреси до Реєстру будівельної діяльності.

Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 зверталась із заявою до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про надання роз`яснення щодо зміні адреси приватному будинку.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оскарженню підлягає рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в зміні, коригуванні адреси об`єкту нерухомого майна, що належить до юрисдикції адміністративних судів.

Системний аналіз вище законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси чи зміни адреси належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 січня 2019року у справі №441/1625/15-а.

Відповідно до пункту 52 Порядку адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, що затверджений Постановою КМУ від 07липня 2021 року № 690 присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, передбачає, що у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.

З огляду на зміст викладеної норми, суд зазначає, що у судовому порядку може бути розглянуто питання щодо саме зміни та коригування адреси, а не встановлення факту дублювання адреси в порядку окремого провадження в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за заявоюпро встановлення факту дублювання адреси, оскільки ця заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 55, 186, 258, 260, 261,353 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту дублювання адреси об`єкта нерухомого майна.

Заяву з додатками повернути ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 186 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до частини 2 статті 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя А.В. Слободянюк