30.06.2023 Єдиний унікальний номер 205/5830/21
Номер провадження: 2/205/811/2023
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 , представник відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Чижик Ірина Олександрівна, Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства,-
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_3 (далі - Позивач) в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Чижик Ірина Олександрівна, Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона, ОСОБА_3 , у 2008 - 2009 рр. підтримувала фактичні подружні стосунки, як жінка та чоловік, з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому їхні відносини не мали усіх ознак притаманних справжньому сімейному союзу, так як спільно вони майже не проживали, короткий проміжок часу вели спільний побут та фактично не мали по відношенню один до одного будь-яких прав та обов`язків. Також, позивач зауважує, що на той час, вона офіційно перебувала в зареєстрованому шлюбі, так само як і в зареєстрованому шлюбі перебував ОСОБА_7 . Однак, під час її стосунків із ОСОБА_7 вона від такої особи завагітніла, та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила від нього сина - ОСОБА_4 . Запис про батька було зроблено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, тобто прізвище та відомості про батька були вказані зі слів матері, прізвище ОСОБА_8 , а по-батькові ОСОБА_9 , тобто по-батькові біологічного батька дитини.
Далі позивач зазначає, що їй стало відомо, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого він був кремований в КП «Ритуал» Харківської міської ради.
Позивач вказує, що за життя за своєю ініціативою гр. ОСОБА_7 маючи певні сумніви у тому, що дитина - ОСОБА_4 був зачатий від нього, самостійно звернувся до компетентної установи за проведенням молекулярно - генетичного дослідження (ДНК- тест) щодо встановлення факту біологічного батьківства по відношенню до ОСОБА_4 . За наслідками проведеного експертами «Medical Genomics Ltd» молекулярно - генетичного дослідження (ДНК-тесту) було складено акт про біологічне батьківство від 02.03.2012 року, за змістом якого вірогідність батьківства ОСОБА_7 по відношенню до ОСОБА_4 встановлена на 99,9985%. Таким чином, ОСОБА_7 особисто переконавшись у тому, що ОСОБА_4 є його сином, у подальшому жодним чином не заперечував цьому факту, однак, за життя заяви про визнання батьківства не подавав. Втім, ОСОБА_7 завжди цікавився життям своєї дитини, надавав матеріальну допомогу на утримання сина, бачився з ним та вони інколи спільно проводили час.
Далі позивач зазначає, що вона, як законний представник малолітньої дитини звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом їй було відмовлено та роз`яснено, що оскільки за життя ОСОБА_7 та вона не встигли належним чином оформити документи щодо батьківства, їхній малолітній син за наслідком спадкової процедури наразі позбавлений можливості успадкувати будь -яку частку в майні, що входитиме до спадкової маси.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушена звернутися до суду та просити суд встановити факт батьківства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним (біологічним) батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов`язати Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), внести в актовий запис № 715 від 22.07.2009 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зміни, а саме: зазначити батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник відповідача у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подала відзив на позовну заяву, в якому у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просила відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не мали фактичних подружніх стосунків у 2008 - 2009 рр., безпосередньо ОСОБА_7 дійсно знав позивача, але познайомився з позивачем по роботі вже після народження її сина ОСОБА_10 . Також, відповідач ставить під сумнів вказаний акт про молекулярно - генетичне дослідження (ДНК-тест) про біологічне батьківство ОСОБА_7 по відношенню до дитини ОСОБА_4 на яке посилається позивач у своїй позовній заяві, оскільки такий акт складено у 2012 році за невідомих та невстановлених для учасників справи обставин, та його достовірність не можливо підтвердити. У звязку з чим сторона відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, пояснення на позовну заяву не подали.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, посилався на ті обставини, що викладені у позовній заяві та письмових поясненнях. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у їх задоволені відмовити оскільки вони необґрунтовані, незаконні та такі, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Чечелівського районного у місті Дніпрі відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), у відкрите судове засідання не з`явився, надіслали до суду письмову заяву про проведення судового засідання за відсутності їхнього представника та винесення рішення відповідно до чинного законодавства.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій просить слухати справу у її відсутність, та винести рішення в інтересах дитини.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Чижик Ірина Олександрівна, у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 , у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій просить слухати справу у її відсутність та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14.12.2021 року вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікал Геномікс Україна» (код за ЄДОПОУ: 37619772, місце знаходження: м. Дніпро, вул.. Фучика, буд. 18, к. 502) копії всіх письмових документів, що містяться у матеріалах молекулярно - генетичного дослідження від 02.03.2012 року (ДНК - тест) щодо встановлення біологічного батьківства ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по відношенню до дитини - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Ухвалою суду від 14.12.2021 року вирішено витребувати у Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Чижик Ірини Олександрівни (місце знаходження: 49044, м. Дніпро, вул.. Гоголя, 5/2) належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 09.06.2022 року вирішено викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , та малолітнього ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 02.09.2022 року вирішено викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 03.05.2022 року вирішено витребувати з архіву Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, пр.. Пушкіна, 77-б) матеріали цивільної справи № 204/1633/14-ц (провадження № 2/204/1277/14) за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини, для огляду та дослідження в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 02.09.2022 року вирішено залучити до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ухвалою суду від 02.09.2022 року вирішено викликати для допиту у судовому засіданні свідків: ОСОБА_13 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_14 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 09.12.2022 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 15.02.2023 року вирішено призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Чижик Ірина Олександрівна, Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства, судово-біологічну експертизу за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно - генетичні дослідження» (молекулярну - генетичну (ДНК) експертизу. Провадження по даній цивільній справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 25.05.2023 року вирішено поновити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Чижик Ірина Олександрівна, Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, пояснення свідків, суд ухвалює рішення про відмову у задоволені позовних вимог, виходячи із наступного.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Матеріалами справи підтвердженого, що 06.12.2002 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 575.
Судом також встановлено, що під час перебування у шлюбі, ОСОБА_3 , було народжено дитину, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У свідоцтві про народження такої дитини батьком дитини вказаний був ОСОБА_12 .
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2012 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 .
Матеріалами справи підтвердженого, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.06.2014 року було виключено з актового запису № 715 від 22.07.2009 року, вчиненого Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про народження дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25.01.2021 року.
Оскільки позивач вважає батьком дитини ОСОБА_4 , саме ОСОБА_7 , а у свою чергу відповідач, як особа на права та інтереси якої впливає встановлення такого факту споріднення, заперечує дану обставину, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
У відповідності до вимог ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішення суду.
Так само, відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (далі - Постанова) роз`яснив судам, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 01 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема частини другої статті 128 цього Кодексу, на підставі будь-яких фактичних доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Відповідно до пункту 8 Постанови питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду насамперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
При цьому Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
При цьому Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Kalacheva v. Russia», заява № 3451/05, § 34, рішення ЄСПЛ від 07 травня 2009 року).
При цьому суд, має оцінити висновки судово-генетичної експертизи з урахуванням положень ст. 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
В даному випадку суд вимушений критично віднестись до змісту проведеного фахівцями «Medical Genomics Ltd» молекулярно - генетичного дослідження (ДНК-тесту) від 02.03.2012 року, за змістом якого вірогідність батьківства ОСОБА_7 по відношенню до ОСОБА_4 встановлена як 99,9985%.
Суд враховує, що означений акт дослідження датовано 2012 роком, при цьому сам текст дослідження не містить застережень, що його підготовлено для подання до суду. Такий акт містить інформацію, що зразки ДНК, при аналізі яких були отримані вищевказані дані, не були взяті відповідно до встановленої юридичної процедури для надання результатів ДНК аналізу в судовій інстанції. Вжитими за клопотанням учасників справи судом заходами не було встановлено місцезнаходження установи, яка начебто проводила таке експертне дослідження, та як наслідок не були отримані докази та матеріали, що слугували підставою ініціювання та проведення такого дослідження.
Суд зважає і на ту обставину, що у провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справи № 204/1633/14-ц (провадження № 2/204/1277/14) за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини, і вказаний експертний висновок, який начебто вже було виготовлено на той час, і який безпосередньо стосувався предмету доказування по такий справі, у матеріалах останньої не фігурував, та судом не досліджувався.
Також допитані вже під час розгляду даної справи по суті в якості свідків - брат померлого ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , мати померлого, пояснили суду, що померлий жодного разу не повідомляв їм як про ймовірний факт свого батьківства, так і про проведення у зв`язку з необхідністю встановлення такого факту, будь-яких експертних досліджень, хоча вони (свідки) підтримували з померлим тісні родинні стосунки.
А відтак, оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, в суду виникають обґрунтовані сумніви у достовірності означеного експертного дослідження.
Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Судом в межах розгляду даної справи призначалась відповідна судово-біологічна експертиза на предмет встановлення факту батьківства за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно - генетичні дослідження».
Однак таке експертне дослідження проведено не було, оскільки ймовірний батько дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до відкриття провадження по даній справі, і тіло такої особи було піддано кремації, що унеможливило вирішення судом питання про можливу ексгумацію для відібрання експертних зразків. Також, на виконання клопотання експерта, будь-які зразки тканини саме померлої особи, які б були носієм генетичної інформації, з боку позивача, як ініціатора саме судової експертизи, експерту так і не було представлено через їх відсутність.
У зв`язку із чим вказана ухвала була повернута суду без виконання, тому що біологічний зразок померлого ОСОБА_7 та документ, що засвідчує сплату повної вартості проведення експертизи, не наданий до експертної установи.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Суд зазначає, що можливим варіантом доведення батьківства було б призначення експертизи на предмет спорідненості вказаної дитини та брата померлого ОСОБА_7 - ОСОБА_11 , однак така особа надала суду свою категоричну відмову у проведенні такого дослідження.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У зв`язку із чим, суд не мав правових підстав для зобов`язання ОСОБА_11 до участі в експертному дослідженні.
Зважаючи на наведену доказову цінність такого тесту ДНК, що переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ, враховуючи обставини справи, покази свідків, що між собою не узгоджуються, чутливість правовідносин, в яких виник спір, суд вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.
Зазначене у повній мірі узгоджується з роз`ясненнями Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 201/11183/16-ц (провадження № 61-23601св18).
Суд вказує, що згідно зі статтею 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене, суд вимушений критично оцінити покази допитаних в якості свідків ОСОБА_3 , та малолітнього ОСОБА_4 , які стверджували, що саме померлий є батьком, оскільки самі по собі такі покази, без підтвердження іншими належними та достатніми доказами, зокрема висновком судової експертизи, не можуть бути самостійною підставою для задоволення позову про визнання батьківства.
На підставі викладеного, суд вважає що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Чижик Ірина Олександрівна, Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства слід відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 126, 129 СК України, ст. 261 ЦК України ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 77, 81-83, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), в інтересах ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Чижик Ірина Олександрівна (місце знаходження: 49044, м. Дніпро, вул.. Гоголя, буд. 5, к.2), Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно - східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 67), Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради (місце знаходження: 49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 77), ОСОБА_6 (1936р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту батьківства,- відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Д.В. Мовчан
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2023 |
Оприлюднено | 19.07.2023 |
Номер документу | 112247801 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Мовчан Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні