Ухвала

від 12.07.2023 по справі 554/5243/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/5243/22 Номер провадження 11-сс/814/91/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.

Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021172060000202 від 13 грудня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна ОСОБА_7 .

Мотивуючи рішення про відмову в задоволені клопотання, слідчий суддя послався на те, що метою застосування арешту майна у кримінальному провадженні №42021172060000202 є забезпечення можливості цивільного позову.

При цьому, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, не співмірне з розміром шкоди - 571 682 грн. 04 коп., завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, слідчий суддя зазначив, що санкція статті (ч. 1 ст. 366 КК України), за якою ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42021172060000202, не передбачає конфіскації майна.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала.

В поданій апеляційній скарзі прокурор Полтавськоїокружної прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_7 та накласти арешт в межах суми 571 682,04 грн., з позбавленням права користування, розпоряджання та відчуження на наступне майно:

- грошові кошти в межах суми 571 682,04 грн., які знаходяться на всіх банківських рахунках, які відкриті в наступних банківських установах в частині видаткових операцій:

- AT «Державний ощадний банк України» («Ощадбанк»), код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465, юридична адреса: України, 01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12-Г, що належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- AT «КБ Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: Україна, 01001, місто Київ, вул. Грушевського, будинок ІД, що належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- AT "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Monobank), код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, юридична адреса: Україна, 04114, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 54/19, що належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- АБ «УКРГАЗБАНК», код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478, юридична адреса: Україна, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 1, що належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання слідчий суддя, зокрема, посилається на порушення слідчим вимог КПК України, що полягають у тому, що нібито останній, звернувся з одним клопотанням та не врахував того, що слідчим суддею видаються лише дві ухвали для виконання.

Зазначає, що з такими висновками слідчого судді не можна погодитися, оскільки жодною нормою КПК України не передбачено обмеження для слідчого чи прокурора зазначати в клопотанні про арешт майна декілька (більше одного) об`єктів майна, на які необхідно накласти арешт, та звертатися з таким клопотанням до слідчого судді.

Також, звертає увагу на те, що слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Так, зазначає, що в ході проведення досудового розслідування, виявлено, що у підозрюваної ОСОБА_7 відкриті рахунки в AT«Державний ощаднийбанк України»(«Ощадбанк»),AT«КБ Приватбанк»,AT"УНІВЕРСАЛБАНК",АБ «УКРГАЗБАНК» на яких наявні кошти, належні підозрюваній та об`єкти нерухомого майна.

Вказує, що на даний час обґрунтований розмір цивільного позову у кримінальному провадженні становить 571 682,04 грн., що підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

Крім того зазначає, що слідчий суддя, в порушення вимог ч.2 ст. 173 КПК України не врахував правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що й призвело до постановлення оскаржуваного рішення.

Позиції інших учасників судового провадження.

До суду апеляційної інстанції учасники провадження не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, що не перешкоджає апеляційному перегляду оскаржуваної ухвали.

Мотиви суду.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, заходами процесуального примусу, пов`язаними із обмеженням особистих або майнових прав особи, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, до яких, зокрема, віднесено арешт майна (п.7 ч.2 ст.131 КПК України).

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як встановлено апеляційним судом, у кримінальному провадженні №42021172060000202 від 13.12.2021 відносно ОСОБА_7 , на майно якої прокурор просить накласти арешт в межах цього кримінального провадження, вироком Вищого антикорупційного суду від 02.03.2023, який набрав законної сили, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 20.02.2023 між прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та підозрюваною ОСОБА_7 , останню визнано винуватою та засуджено за ч. 4 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік, за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік, відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік.

Цим же вироком скасовані арешти, накладені у кримінальному провадженні.

Таким чином слідує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021172060000202 закінчено. Більше того, у цьому кримінальному провадженні існує остаточне рішення, яке набрало законної сили, а відтак процесуально є неможливим постановлення на цій стадії провадження судового рішення за результатами розгляду клопотання слідчого про арешт майна та досягнення того правового результату, про який зазначено стороною обвинувачення.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2022 року про відмову в накладенні арешту на майно підозрюваної ОСОБА_7 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4