Постанова

від 17.07.2023 по справі 529/568/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/568/22 Номер провадження 22-ц/814/3524/23Головуючий у 1-й інстанції Кириченко О.С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддівсудової палатиз розглядуцивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І. В.

переглянув у судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Диканської селищної ради

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 28 березня 2023 року, ухвалене суддею Кириченко О.С., повний текст рішення складено дата не вказана

у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Науково-виробниче підприємство «Інтерагросервіс», Диканської РДА в особі ліквідатора Задворкіна Дмитра Юрійовича, Полтавської районної військової адміністрації, Диканської селищної ради, про визнання договору оренди землі недійсним та відшкодування доходів у розмірі орендної плати,-

В С Т А Н О В И В:

12липня 2022року ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доТОВ Науково-виробниче підприємство «Інтерагросервіс», Диканської РДА в особі ліквідатора Задворкіна Дмитра Юрійовича, третя особа: Диканська селищна рада, про визнання договору оренди землі недійсним, відшкодування доходів у розмірі орендної плати, в якому просила суд визнати недійсним договір оренди землі від 03.05.2018 року №55, укладений між Диканською районною державною адміністрацією та ТОВ НВП "Інтерагросервіс", стосовно земельної ділянки площею 3,0299 га, кадастровий номер 5321084900:00:007:0185, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Диканської селищної ради, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.05.2018 року, скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди землі за цим договором, стягнути з відповідача ТОВ Науково-виробниче підприємство «Інтерагросервіс`на її користь в рахунок відшкодування доходів у розмірі орендної плати за 3 роки в сумі 30692,40 грн. та стягнути з цього відлповідача сплачений судовий збір у розмірі 1984,80 грн.

Позовна заява мотивована тим, що у порядкуспадкування зазаконом післясмерті матері ОСОБА_2 позивачє власникомземельної ділянкиплощею 3,0299га,для веденнятоварного с/гвиробництва,кадастровий №5321084900:00:007:0185,розташованої натериторії Диканськоїселищної радиПолтавського (Диканського)р-нуПолтавської обл.на підставірішення Диканськогорайонного судуПолтавської областівід 22.12.2021року таухвали цьогож судувід 08.02.2022року усправі №529/808/21,зареєстрованого вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно 28.06.2022року (витяг№304144457від 04.07.2022року).За життя їїмати ОСОБА_2 (дошлюбу ОСОБА_3 ,згідно витягуз ДРАЦСвід 28.08.2022року,свідоцтво пронародження,серія НОМЕР_1 )отримала якчлен ВАТ«Агрофірма Стасі»сертифікат наземельну частку(пай),серія ПЛ№ 0070883від 10.03.1997року згідноінформації Відділув Диканськомурайоні ГУДержгеокадастру уПолтавської областівід 31.08.2020року №83/105-20.У подальшомув замінсертифіката ОСОБА_2 отримала державнийакт направо власностіна землю,серія ІІІ-ПЛ№ 024518,виданий Стасівськоюсільською радоюДиканського (ниніПолтавського)району 14.08.2002року тазареєстрованого вКнизі записівдержавних актівза №1923.Під часприйняття таоформлення спадщинипісля смерті ОСОБА_2 через приватногонотаріуса КовпакаВ.І.Полтавського (ранішеКотелевського )районного нотаріальногоокругу позивачдізналася,а такожз витягуДержземкадастру проземельну ділянкувід 17.05.2021року таз постановиприватного нотаріусавід 28.09.2021року провідмову увчиненні нотаріальноїдії проте,що успадкована неюземельна ділянкаплощею 3,0299га переданав орендуна 21рік,як невитребуваназемельна частка(пай)згідно договоруоренди землівід 03.05.2018року №55,укладеного міжвідповідачем -1(орендар)та відповідачем-2(Орендодавець),зареєстрованого вДержавному реєстріречових вправна нерухомемайно 11.05.2018року. Узв`язку зтим ,що цейдоговір орендиземлі від03.05.2018року №55суперечить ст.13ЗУ «Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)»,зокрема,предметом договоруоренди можебути невитребуваназемельна частка(пай),на якуне отриманодокумента,що посвідчуєправо нанеї,або правона якупосвідчено,але земельнаділянка небула виділенав натурі(намісцевості),але неземельна ділянка ОСОБА_2 .Позивачем 17.02.2022року буланаправлена наадресу відповідача-1(отримав18.02.2022року згіднопоштового повідомлення)заяву зпропозицією припинитиіснуючий договіроренди землівід 03.05.2018року №55та укластиз новимвласником земельноїділянки іншийдоговір оренди,а такожвирішити питаннягрошової компенсаціїза земельнуділянку площею3,0299га,якою користувавсявідповідач 1,проте,ніякої відповідіна заявувідповідач -1не надав. Представникомпозивача буланаправлена претензіяв порядкудосудового врегулюванняна адресувідповідача 1,а такожна адресуПолтавської РДА(нинівійськова адміністрація),як правонаступникаДиканської РДА,яка впроцесі реорганізаціїшляхом приєднаннядо ПолтавськоїРДА.Згідно поштовихповідомлень претензіябула отриманадвома адресатами10.06.2022року,Полтавська РДАніякої відповідіна претензіюне надала,а відповідачТОВ НВП«Інтерагросервіс» своїм листомвід 15.06.2022року №53повідомив,що дійснобув укладенийміж ДиканськоюРДА і нимдоговір орендиземлі №55від 03.05.2018року наземельну ділянкуплощею 3,0299га,кадастровий №5321084900:00:007:0185,строком на21рік,зареєстрований в Державномуреєстрі речовихвправ нанерухоме майно11.05.2018року. Крімцього,відповідач -1також направивпроект договоруоренди земліз новимвласником,який передбачаєорендну платув розмірі10%на ріквід нормативно-грошовоїоцінки,яка становить102308,71грн.,тобто 10230,87грн.Також Товариствоу своємулисті повідомило,що оренднуплату за2020-2021 рокита квітень2022року сплаченодо бюджетуДиканської селищноїради таТовариство не|може припинитидію договоруоренди землі,так якє орендарем,а неорендодавцем,а томуне заперечуєпроти припиненнядоговору оренди№55від 03.05.2018року.Відповідь Товариствавід 15.06.2022року отриманапредставником 24.06.2022року та27.06.2022року наадресу Товаристванаправлена вимогавирішити спірніпитання вдосудовому порядку,проте,відповідач -1на вимогувід 27.06.2022року станомна 12.07.2022року ніякоївідповіді ненадав.Позивач змушеназвернутися досуду зцим позовомз метоюзахисту прававласності насвою земельнуділянку.Відносно вимогипро визнання договору оренди землі від 03.05.2018 року №55 недійсним,вказує, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України. Вимога про недійсність правочину може бути заявлена, як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Згідно частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Згідно ст. 374 ЦК України позивач є суб`єктом права власності на земельну ділянку, набуту в порядку спадкування та, відповідно до частини 5 ст.1 268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини. Укладаючи договір оренди землі від 03.05.2018 року №55 між відповідачами - 1,2, сторони цього договору повинні були узгодити усі істотні умови договору. Диканська РДА не була власником земельної ділянки 3,0299 га та не мала законних підстав надавати її в оренду відповідачу - 1, а відтак, є усі підстави для визнання договору оренди землі №55 від 03.05.2018 року недійсним та скасування його державної реєстрації. В частині позовних вимог про відшкодування доходів у розмірі орендної плати за 3 роки 2020-2022 роки посилається на, що згідно ст. 1523К України захист прав громадян-власників зем.ділянок здійснюється шляхом: пункт «Г-1» - відшкодування заподіяних збитків, пункт «д» - застосування інших, передбачених законом способів. Згідно ст. 156 цього Кодексу однієї з підстав відшкодування збитків власникам землі є неодержання доходів за час тимчасового невикористання власником земельних ділянок. Відповідно до положень ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно без і достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи з часу, коли ця і особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Відповідачі - 1 та 2 під час укладання договору оренди землі №55 І від 03.05.2018 року ретельно не перевірили, що в об`єкта оренди є власник з 2002р. -мати позивача ОСОБА_2 та в цьому договорі зазначили, що об`єктом оренди є невитребувана земельна частка (пай). Ініціатором звернення до Диканської РДА є відповідач -1, який згідно розпорядження голови Диканської РДА від 19.10.2017 року №155-з отримав дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних часток (паїв) загальною площею 31,79 га, в т.ч. земельну ділянку матері позивача ОСОБА_2 площею 3,03 га для ведення товарного с/г виробництва, які знаходяться на території Стасівської сільради Диканського району. Саме Стасівська сільська рада 14.08.2002р. видала матері позивача ОСОБА_2 держакта на право власності на землю площею 3,03га для ведення товарного с/г виробництва взамін сертифікат на земельну частку (пай), серія ПЛ№0070883 від 10.031997 року, виданого відповідачем -2 Диканька РДА. Позивач вважає, що відповідачі 1,2 знали та повинні були знати ще у 2018 році, що власником земельної ділянки є мати позивача ОСОБА_2 , але через неуважність та безвідповідальне ставлення уклали вказаний договір та провели держреєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки. Відповідно до положень ст. 1214 ЦК України потерпілому (власнику земельної ділянки в даному випадку) повинні повертатися, або відшкодовуватися лише ті доходи, які він сам, за умовами нормального ділового обліку і при визначених обставинах, реально міг отримати шляхом передачі земельної ділянки площею 3,0299 га у користування на умовах оренди. Відповідач - 1 до своєї відповіді від 15.06.2022 року вих. №53 додав проект договору оренди землі, в якому пропонує позивачу орендну плату також у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки землі (102308 грн.) на рік. Позивач вважає, що відшкодуванню підлягає дохід у розмірі орендної плати за 3 роки - 2020, 2021, 2022 роки, що у грошовому виразі становить 102 308 * 10/100 = 10 230,80 грн. за рік * З роки = 30 692,40 грн. без відрахування ПДФО та військового збору.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 10.10.2022 року залучено до участі у справі Полтавську районну військову адміністрацію в якості співвідповідача. Змінено процесуальний статус Диканської селищної ради з третьої особи на співвідповідача у справі (а.с. 121-122).

14.02.2023 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила суд стягнути з кожного з відповідачів ТОВ НВП "Інтерагросервіс" та Диканської селищної ради на її користь по 50 % від ціни позову - по 15 346,20 грн. в рахунок відшкодування доходів у розмірі орендної плати за 3 роки (2020, 2021, 2022 роки), на її рахунок в АТ "Альфа-Банк", визнати недійсним договір оренди землі від 03.05.2018 року, укладений між ТОВ НВП "Інтерагросервіс" та Диканською РДА, стягнути з відповідачів ТОВ НВП "Інтерагросервіс" та Диканської селищної ради на її користь понесені судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору по 992,40 грн. (а.с. 167-168).

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 14.02.2023 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову (а.с. 171-172).

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 03 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Інтерагросервіс", Диканської районної державної адміністрації в особі ліквідатора Задворкіна Дмитра Юрійовича, Полтавської районної військової адміністрації, Диканської селищної ради, про визнання договору оренди землі недійсним та відшкодування доходів у розмірі орендної плати - задоволено частково.

Стягнуто з Диканської селищної ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування доходів у розмірі орендної плати за 8 місяців 2022 року в сумі 6820,54 грн. без врахування податківшляхом перерахування на її рахунок в АТ "Альфа-Банк", IBAN НОМЕР_2 , призначення платежу поповнення рахунку ОСОБА_1 , рахунок отримувача НОМЕР_3 в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346, РНКОПП 2851422524.

Стягнуто з Диканської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі в розмірі 441,02 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимогипро визнаннядоговору орендиземлі недійсним мотивоване тим, що враховуючи підстави позову, наведені позивачем про те, що нерухоме майно знаходиться у фактичному користуванні відповідачів без установлених законом підстав, то ефективним способом захисту права, яке позивач як власник нерухомого майна вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, тому позов в цій частині вимог не підлягає задоволенню з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту. Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц.

В частині вирішення судом першої інстанції вимоги про стягнення коштів з відповідачів рішення суду мотивованотим,щопозивачнабула правовласності наземельну ділянкуз моментунабрання рішеннямсуду законноїсили -22.01.2022року,а спірнийдоговір орендиприпинений 29.09.2022року,тому судпершої інстанціївизнав,що позивачсаме завказаний періодчасу набулаправа вимогидо набувачадоходу занеправомірне користуванняїї землеюта наїї користьнеобхідно стягнутиоренду платуза користуванняїї земельноюділянкою за8місяців всумі 6820,54грн =/10230,80/річнаплата/:12/місяців/*8місяців. Оскількисаме Диканськаселищна радає набувачемдоходу,який отрималаяк платуза орендуземельної ділянкиза користуванняземлею,яку орган місцевогосамоврядування немав праваздавати воренду,оскільки останняналежала позивачу,тому оренднаплата за8місяців урозмірі 6820,54грн,яка булаотримана селищноюрадою якнеправомірний дохід,підлягає стягненню ізселищної ради.

В апеляційнійскарзі Диканськаселищна рада, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині вирішення вимог до неї і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до Диканської селищної ради про стягнення 15346,20 грн. в рахунок відшкодування доходів у розмірі орендної плати за 3 роки 2020-2022 роки, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що що рішенням суду першої інстанції зроблено висновок про те, що Диканська селищна рада як набувач доходу у розмірі орендної плати за договором оренди земельної ділянки, який уклала без відповідних повноважень, має на підставі ст. 1214 ЦК України відшкодувати позивачу орендну плату за 8 місяців 2022 року у розмірі 6820,54 грн. Звертає увагу на те, що предметом позову не є стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав, а є відшкодування позивачу на підставі ст. 1214 України доходів, отриманих Диканською селищною радою та ТОВ НВП "Інтерагросервіс", виходячи з розміру орендної плати за останні 3 роки (2020-2022 роки). Зазначає, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду , викладеної у постанові від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-у, відносини з фактичного користування без укладення договору оренди та неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Вказує, що згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України відшкодуванню підлягають доходи, які саме власник або законний володілець міг отримати від експлуатації цього майна. За змістом ст. 1214 ЦК України поверненню підлягають доходи, які отримані саме безпідставно володіючою майном особою. Зазначає, що договір оренди земельної ділянки укладено між Диканською РДА як орендодавцем та ТОВ НВП "Інтерагросервіс" як орендарем. Відтак, саме ТОВ НВП "Інтерагросервіс" є особою, яка у період з 22.01.2022 року (набрання рішення суду законної сили про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в порядку спадкування) по 29.09.2022 року (припинення договору оренди землі) на підставі оскаржуваного договору володіла та користувалася належною позивачу земельною ділянкою. Також вважає, що договір оренди землі слід кваліфікувати як змішаний, а саме в частині відносин між ТОВ НВП "Інтерагросервіс" та Диканською РДА він є договором оренди земельної ділянки, а щодо Диканської селищної ради договором на користь третьої особи. За умовами договору оренди землі (п.9) у ТОВ НВП "Інтерагросервіс" виникли зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою на користь третьої особи Стасівської сільської ради (правонаступник Диканська селищна рада). Вважає, що у контексті положень ст. 1214 ЦК України саме ТОВ НВП "Інтерагросервіс" за умови визнання оскаржуваного договору оренди землі недійсним, як безпідставно володіюча особа, зобов`язане було б відшкодувати позивачу доходи, отриманні від використання цього майна. Також вказує, що Диканська селищна рада не є безпідставним володільцем земельної ділянки позивача ні за умови визнання оскаржуваного договору недійсним, ні на інших правових підставах, а тому стягнення судом першої інстанції з неї збитків у вигляді отриманих доходів за безпідставне користування земельною ділянкою на користь позивача не грунтується на вимогах ст. 1214 ЦК України у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 22 ЦК України. Вказує, що вимога про відшкодування доходів за безпідставне користування земельною ділянкою є похідною від задоволення вимоги про визнання недійсним оскаржуваного договору, а тому у розумінні ст. 1214 ЦК України стягнення таких доходів допускається за умови безпідставності користування земельною ділянкою. При цьому посилається на правові висновки Верховного Суду у постанові від05.02.2020 року у справі №686/17333/18-ц. Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення ст. 1214 ЦК України у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 22 ЦК України. Також на спростування висновку суду першої інстанції щодо передачі саме Диканською селищною радою в оренду земельної ділянки вказує, що предметом договору оренди землі є невитребувана земельна частка (пай). На дату укладення договору оренди право власності на земельну ділянку існувало у ОСОБА_2 згідно держаного акту на право приватно власності на землю від 14.08.2002 року. Законодавчі зміни з 01.01.2019 року визначали розпорядником невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) виключно сільські, селищні та міські ради. Законодавчі зміни щодо повноважень з розпорядження невитребуваними земельними частками (паями) не впливають на суб`єктний склад договорів оренди, укладених органом виконавчої влади у межах повноважень, які існували до внесення відповідних змін. Вказує, що за умови чинного договору оренди землі, укладеного між органом державної влади у межах компетенції, встановленої законом, зміна розпорядника невитребуваних земельних часток (паїв) не є підставою для припинення прав та обов`язків відповідача Диканської РДА як орендодавця за цим договором. Крім того, спірна земельна ділянка перебуває у власності позивача, а тому Диканська селищна рада у спірних правовідносинах не є власником чи розпорядником цієї земельної ділянки. Суд першої інстанції зробив висновок щодо переходу прав та обов`язків орендодавця за оскаржуваним договором до Диканської селищної ради, який не відповідає фактичним обставинам справи. Також вказує, що Диканська РДА не мала повноважень розпоряджатися ділянками приватної власності, Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не розширював існуючі права розпорядника у разі невстановлення власника земельної ділянки. Суд першої інстанції допустив суперечливі висновки щодо застосування вказаного Закону, застосував до спірних правовідносин цей Закон, який не підлягав застосуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання до апеляційного суду не з`явилися учасники справи, позивач та відповідач Диканська селищна рада надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, відповідач ТОВ НВП «Інтерагросервіс» належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 27.06.2023 року судової повістки про виклик до суду у цивільній справі на офіційну електронну адресу у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (а.с. 245), заяв та клопотань від нього про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 13.06.2023 розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановленихсудом першоїінстанції обставин, що згідно державного акту на право приватної власності на землю від 14.08.2002 року, серія № Ш-ПЛ №024518, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1923, на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Стасівської сільської ради від 06.03.2000 року ОСОБА_2 (матері позивача) передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,03 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 18).

Розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.10.2017 року №155-3 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою» ТОВ НВП «Інтерагросервіс» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних часток (паїв), зокрема №513 - 3,03 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходилась на території Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області (а.с. 90).

Розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.04.2018 року №24-з «Про затвердження технічних документацій із землеустрою» затверджено ТОВ НВП «Інтерагросервіс» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, кадастровий номер 5321084900:00:007:0185, площею 3, 0299 га, розташованої на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області; рекомендовано ТОВ НВП «Інтерагросервіс» звернутися до Диканської районної державної адміністрації Полтавської області для укладення договору оренди (а.с. 89).

03.05.2018 року між Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області та ТОВ НВП «Інтерагросервіс» укладено договір оренди землі №55, предметом якого є надання орендарю у строкове (на 21 рік) платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувана земельна частка (пай)), кадастровий номер 5321084900:00:007:0185, площею 3,0299 га, для товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 36).

11.05.2018 року за ТОВ НВП «Інтерагросервіс» зареєстровано право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 626154647) (а.с. 35).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_4 , виданим Котелевським РВ ДРАЦС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку, кадастровий номер 5321084900:00:007:0185, площею 3,0299 га, для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Стасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (теперішні адміністративні межі Диканської селищної ради).

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 22.12.2021 року у справі №529/808/21 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.02.2022 року) за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Ковпак В.І. та ТОВ НВП «Інтерагросервіс», визнано за позивачем в порядку спадкування право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5321084900:00:007:0185, площею 3,0299 га, розташовану на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 24-27).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 28.06.2022 за позивачем зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав (номер запису про право власності: 47231617) (а.с. 28).

На момент ухвалення рішення суду відповідно дододаткової угоди до договору оренди №55 від 03.05.2018 року, укладеної 29 вересня 2022 року між Диканською селищною радою та ТОВ НВП «Інтерагросервіс», припинено дію договору №55 від 03.05.2018 року, укладеного між Диканською районною державною адміністрацією та ТОВ НВП "Інтерагросервіс", стосовно земельної ділянки площею 3,0299 га, кадастровий номер 5321084900:00:007:0185, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Диканської селищної ради, шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, у зв`язку з оформленням спадкових прав на неї (а.с.139).

Тобто, на час постановлення рішення, позивач не позбавлена права користування, належною їй на праві власності земельною ділянкою.

В частині вирішення судом першої інстанції вимоги про стягнення коштів з відповідачів встановлено наступне.

ТОВ НВП «Інтерагросервіс» та Диканська РДА, укладаючи оскаржуваний договір щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5321084900:00:007:0185, площею 3, 0299 га, визначили предметом цього договору невитребувану земельну частку(пай).

На дату укладення оскаржуваного договору право власності на зазначену земельну ділянку існувало у ОСОБА_2 , що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 14.08.2002 року, серія № Ш-ПЛ №024518.

Відтак, спірні відносини регулюються ЗК України, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Законом України «Про оренду землі».

За змістом положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу ПрезидентаУкраїни від08.08.1995№ 720/95«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організація» визначалось, що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) є необхідним лише в разі виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) за заявами останніх.

Згідно з ст.13Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» (в редакції чинній на дату укладення оскаржуваного договору) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Після внесених змін (чинність з 05.12.2019), статтю викладено в новій редакції, а саме; за ч. 3 ст.13Закону України«Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Як встановлено судом першої інстанції, за своє життя володілець ОСОБА_2 своєю власністю, а саме спірною земельною ділянкою не цікавилася, внаслідок чого належну їй земельну ділянку площею 3, 0299 га ще за її життя (остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у 2018 році за договором оренди передано в оренду як невитребувану земельну частку (пай).

Відповідачем ТОВ НВП «Інтерагросервіс» згідно з Розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.10.2017 року №155-3 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних часток (паїв), зокрема № 513 - 3,03 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходилась на території Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області.

Відсутність інформації про володільця спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 23.03.2023 року за № 9-16-0.6.-1009/2-23, відповідно до якого земельну ділянку, кадастровий номер 5321084900:00:007:0185, площею 3,0299 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Диканської селищної ради, зареєстровано 26.12.2017 року Відділом у Диканському районі Головного управління Держгеокадастру та відкрито поземельну книгу.

Після розробки та затвердження технічної документації ТОВ НВП «Інтерагросервіс» уклало договір оренди вказаної земельної ділянки як не витребуваного паю, сплачуючи при цьому оренду плату на користь Стасівської сільської ради, а в подальшому Диканській селищній раді, що підтверджується довідкою ТОВ НВП «Інтерагросервіс» № 10 від 09.02.2023 та податковими деклараціями (а.с. 91-95).

Тобто, орендар вказаної земельної ділянки є добросовісним користувачем даної земельної ділянки та не міг знати, що вказана земельна ділянка на праві власності належить приватному володільцю, оскільки така інформація була відсутня у Державному земельному кадастрі, а тому не міг знати, що районна адміністрація - орендодавець не є належним розпорядником вказаної землі.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ НВП «Інтерагросервіс» виконав свої зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендних платежів, тому стягнення з нього орендних платежів на користь позивача буде подвійною відповідальністю та порушить його права як добросовісного користувача земельною ділянкою.

Відповідно до листа Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області від 07.07.2022 року за №1687/1/01-29/ВА, відповідно до розпорядження КабінетуМіністрів Українивід 16.12.2020року за№1635-р«Про реорганізаціюта утвореннярайонних державнихадміністрацій» розпочато процедуру реорганізації Диканської райдержадміністрації шляхом її приєднання до Полтавської райдержадміністрації. Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 19.03.2021 року №210 затверджено передавальний акт майна, прав та обов`язків Диканської районної держадміністрації до правонаступника Полтавської райдержадміністрації. Разом з тим передавальний акт не містить відомостей про наявність договірних прав та обов`язків у правонаступника щодо спірного договору оренди за № 55 від 11.05.2018 року (а.с. 61).

Вище вказаний лист, додаткова угода про розірвання договору оренди, а також довідка про сплату орендної плати свідчать, що всі права за вказаним договором перейшли до Диканської селещної ради, яка у 2021-2022 роках є набувачем коштів, які сплачені ТОВ НВП «Інтерагросервіс» в якості оренди за невитребувані земельні ділянки, в тому числі, за земельну ділянку, яка є предметом спору.

Позивач набула право власності на земельну ділянку, яка є предметом спору у даній справі, на підставі рішення Диканського районного суду Полтавської області від 22.12.2021 року, ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року виправлено описку в рішенні Диканського районного суду Полтавської області від 22.12.2021 року (а.с.27).

Оскільки виправлення у рішення суду були внесені у лютому 2022 року, а 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти УкраїниУказом ПрезидентаУкраїни №64/2022 введено воєнний стан, лише 28.06.2022 року за позивачем зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав (номер запису про право власності: 47231617).

Саме з врахуванням вказаних обставин, суд першої інстанції визнав, що позивач набула право власності на вказану земельну ділянку з моменту набрання рішенням законної сили, а право розпорядження нерухомим майном виникло в неї з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України), тобто набувши право володіння вказаною земельною ділянкою позивач набула право вимоги до відповідачів про стягнення платежів в якості орендної плати за безпідставне користування її земельною ділянкою у порядку ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.

Суд першої інстанції визнав безпідставними доводи представника Диканської селищної ради рпо те, що позивач в разі визнання недійсності договору оренди набуває право вимоги лише з моменту державної реєстрації права власності, як передбачено ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки вказані положення стосуються лише невитребуваних паїв, а позивач набула право власності на земельну ділянку, яка належала її матері згідно Державного акту на право приватної власності на землю.

Позивач, звертаючись до суду вказала, що відповідачі незаконно користувалися її майном, тому просила останніх відшкодувати усі доходи, які вона могла одержати від цього майна, а саме оренду плату за 2020-2022 роки, посилаючись на норми ст. 1214 ЦК України.

У позовній заяві вказано розрахунки орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, які позивач мала отримати у разі правомірного користування її земельною ділянкою, вказані розрахунки відповідачами не оспорені. Згідно розрахунку позивача за рік оренди її земельної ділянки вона мала отримати 10 230,80 грн.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з Диканської селищної ради на користь позивача доходів у вигляді орендної плати, виходячи з наступного.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою Диканської селищної ради є рішення суду в частині стягнення з останньої на користь позивача в рахунок відшкодування доходів у розмірі орендної плати за 8 місяців 2022 року у сумі 6820,54 грн.

Виходячи з уточнених позовних вимог, предметом спору в даній частині є стягнення з відповідачів ТОВ НВП «Інтерагросервіс» та Диканської селищної ради на користь позивача по 15346,20 грн. в рахунок відшкодування доходів у розмірі оредної плати за 3 роки (2020,2021,2022) (а.с. 167-168).

Мотивуючи уточнені позовні вимоги, позивач вказувала, що відповідач ТОВ НВП «Інтерагросервіс» безпідставно уклав договір оренди землі №55 від 03.05.2018 року з відповідачем Диканською РДА на невитребуваний пай, внаслідок чого ТОВ НВП «Інтерагросервіс» без достатніх правових підстав сплачувало орендну плату на рахунок відповідача Диканської селищної ради, тому цивільну відповідальність, на думку позивача, повинні нести ці відповідачі.

При цьому, щодо вимоги про відшкодування доходів у розмірі оредної плати за 3 роки (2020-2022 роки) позивач посилалася на: - ст. 152 ЗК України, яка передбачає, щро захист прав громадян - власників земельних ділянок здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів; - ст. 156 ЗК України яка передбачає, що однією з підстав відшкодування збитків власника землі є неодержання доходів за час тимчасового невикористання власником земельних ділянок; - ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати усі доходи з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, 03.05.2018 року між орендодавцем Диканська районна державна адміністрація та ТОВ НВП «Інтерагросервіс» укладено договір №55 оренди землі, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 3,0299 га (невитребувана земельна частка (пай)), на строк 21 рік.

Згідно п.9 цього договору річна орендна плата сплачується рівними частинами, щомісячно, до 30 числа до місцевого бюджету Стасівської сільської ради, в сумі 12% від середнього розміру нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області (а.с. 36).

Задовольняючи частково вимоги про відшкодування доходів у розмірі оредної плати за 3 роки (2020,2021,2022), суд першої інстанції визначив спірний період отримання доходів з 22.01.2022 року по 29.09.2022 року та виходив з того, що саме Диканська селищна рада, яка згідно договору оренди землі отримала орендну плату за 8 міцяців 2022 року, повинна нести цивільно-правову відповідальність.

Як вбачається по справі, сторонами не оскаржується вказаний період та розмір орендної плати за 8 місяців 2022 року у сумі 6820,54 грн.

Проте, ухвалюючи рішення в цій частині вимог, суд першої інстанції не дослідив дійсну природу спірних правовідносин та неправильно застосував норми матеріального права.

Як вбачається зі змісту договору оренди землі №55 від 03.05.2018 року, що Диканська селищна рада (колишня Стасівська сільстка рада) отримувала орендну плату на підставі умов цього договору, який був чинним до моменту його розірвання, та виконувався сторонами.

Предметом позовних вимог в цій частині є відшкодування збитків власнику землі у зв`язку неодержання доходів за час тимчасового невикористання власником земельної ділянки.

Спірний договір оренди не був укладений з Диканською селищною радою, спірна земельна діліянка не перебувала у користуванні Диканської селищної ради.

Як встановлено по справі, спірна земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача ТОВ НВП «Інтерагросервіс», який отримував дохід від її використання та сплачував на користь місцевого бюджету орендну плату (за використанння невитребуваної частки (пай)).

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що саме ТОВ НВП "Інтерагросервіс" як безпідставно володіюча особа зобов`язане відшкодувати позивачу доходи, отриманні від використання земельної ділянки. Висновки суду першої інстанції про стягнення з Диканської селищної ради збитків у вигляді отриманих доходів за безпідставне користування земельною ділянкою на користь позивача не грунтуються на вимогах ст. 1214 ЦК України.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі не оскаржено учасниками справи, в цій частині апеляційним судом не переглядається і не зазначається у резолютивній частині постанови апеляційного суду.

З вказаних підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення збитків у вигляді отриманих доходів за безпідставне користування земельною ділянкою з ТОВ НВП «Інтерагросервіс» на користь позивача.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові на позивача.

По справі вбачається, що при подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1984,00 грн. (а.с. 52), при подачі апеляційної скарги Диканською селищною радою сплачено судовий збір у розмірі 744,30 грн. (а.с. 228). Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про те, що у разі задоволення позовної вимоги майнового характеру з відповідача ТОВ НВП «Інтерагросервіс» на користь позивача підлягає стягненню з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 441,02 грн., а також з позивача на користь Диканської селищної ради підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 744,30 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч. 1 п.2, 376ч.1п.3,4,381-384ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Диканської селищної ради Полтавської області задовольнити.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 28 березня 2023 року скасувати частково і ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Диканської селищної ради про стягнення 15346,20 грн. в рахунок відшкодування доходів у розмірі орендної плати за 3 роки (2020-2022 роки) - відмовити.

Стягнути з ТОВ НВП «Інтерагросервіс» на користь ОСОБА_1 6820,54 грн. в рахунок відшкодування доходів у розмірі орендної плати за 3 роки (2020-2022 роки).

Стягнути з ТОВ НВП «Інтерагросервіс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 441,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Диканської селищноїради судовий збіру розмірі744,30грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 липня 2023 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов