Ухвала

від 17.07.2023 по справі 562/2511/23

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/2511/23

У х в а л а

"17" липня 2023 р.

Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Кушнір О.Г., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177, 318 ЦПК Українипри подачі заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квасилівський ливарно-механічний завод", про встановлення факту перебування у трудових відносинах, -

в с т а н о в и в :

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить встановити факт перебування у трудових відносинах з ТОВ "Квасилівський ливарно-механічний завод" на посаді охоронника у період з 02 січня 2019 року по 31 травня 2022 року, мотивуючи запереченннями ТОВ "Квасилівський ливарно-механічний завод" наявності трудових відносин та необхідністю підтвердження даного факту для встановлення загального страхового стажу трудової діяльності.

При дослідженніпозаної ОСОБА_1 заяви тадоданих донеї документів,з`ясовано,що заяване відповідаєвимогам ст.318ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

За приписами ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Зі змісту заяви про встановлення юридичного факту вбачається, що встановлення факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ "Квасилівський ливарно-механічний завод" заявник пов`язує із захистом своїх трудових прав через відсутність наказів про прийняття та звільнення його з роботи, відповідних записів в трудовій книжці на підтвердження перебування в трудових відносинах з ТОВ "Квасилівський ливарно-механічний завод", що заперечується останнім та свідчить про наявність трудового спору, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Разом з тим, в поданій до суду заяві ОСОБА_1 будь-яких інших вимог, зокрема, зобовязання ТОВ "Квасилівський ливарно-механічний завод" внести відомості про його роботу в трудову книжку, стягнення заробітної плати тощо не зазначає, а вказує про необхідність встановлення такого юридичного факту заявнику для подальшого встановлення загального страхового стажу трудової діяльності.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 загальних положень "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Однак доказів звернення до органів Пенсійного фонду з метою підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 та прийняте ними рішення не долучив, заінтерисованою особою не зазначив.

При цьому, слід зазначити, що відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 04 вересня 2019 року в справі №198/623/18).

За вказаних обставин, заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків шляхом подання належним чином оформленої заяви.

Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст.83,175,177,185, 315-318, 395 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована сторона: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квасилівський ливарно-механічний завод" про встановлення факту перебування у трудових відносинах -залишити без руху.

Надати заявнику десятиденний строк усунення недоліків заяви, який починає рахуватися з дня вручення позивачу даної ухвали, шляхом подання належним чином оформленої заяви .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: