Ухвала

від 13.07.2023 по справі 552/2404/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2404/23 Номер провадження 11-сс/814/697/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів з секретарем адвоката ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 16 травня 2023 року у кримінальному провадженні №32021220000000104,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання в.о. заступника керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №32021220000000104 та наклав арешт на майно, вилучене 10 травня 2023 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 9, яке використовується ТОВ «ЕНЛІЛЬ», в тому числі і на грошові кошти в сумі 2315200 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що арешт накладений з метою збереження речових доказів, якими є вилучене майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладені арешту на належні йому грошові кошти в сумі 2315200 грн.

Зазначає, що ні в клопотання слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не наведено доказів того, що майно має ознаки речових доказів, а також не вказано, яким чином готівкові кошти могли бути використані, як знаряддя вчинення злочину, який розслідується у даному кримінальному провадженні.

Звертає увагу, що кримінальне правопорушення розслідується за фактом того, що директор ТОВ «ЕНЛІЛЬ» ОСОБА_9 безпідставно завищила податок на додану вартість у податковій декларації за листопад 2020 року.

Наголошує, що законність походження вилучених грошових коштів, які йому належать, підтверджується відповідними документами, що знаходяться у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Оскільки судове рішення оскаржене власником майна ОСОБА_7 лише в частині арешту грошових коштівв сумі 2315200 грн, вилучених під час обшуку нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 9, яке використовується ТОВ «ЕНЛІЛЬ», з огляду на відсутність апеляційних скарг інших учасників провадження, апеляційний суд перевіряє ухвалу слідчого судді лише в частині арешту цих грошових коштів.

Відповідно до п.3 ч.1ст.409 КПК Українипідставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.

Приписами ч.1ст. 170 КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2 вказаної статті Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказана норма також узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Наведені вимоги закону слідчим суддею не дотримано.

Як видно з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали слідчого судді, метою накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_7 є лише збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що відділом детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32021220000000104 від 09 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.5 ст.191 КК України, за фактом того, що директор ТОВ «ЕНЛІЛЬ» ОСОБА_9 безпідставно завищила суму податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за листопад 2020 року, чим чинила замах на заволодіння державними коштами в сумі 1259985 грн.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В матеріалах клопотання слідчого та в ухвалі слідчого судді відсутнє обґрунтування того, яким чином вилучені гроші в даному випадку можуть бути речовими доказами у провадженні за фактом замаху на заволодіння державними коштами шляхом завищення суми податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ.

Не містить рішення слідчого судді і висновків, що ці кошти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до витягу з ЄРДР, про підозру у даному кримінальному провадженні №32021220000000104 жодній особі не повідомлено.

Більше того, в матеріалах справи є договір позики від 09 травня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2400000 грн.

При цьому, ОСОБА_7 уподаній нимдо ГУДПС уХарківській областіза №6477від 13березня 2023рокуподатковій декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік зазначив про наявність у нього доходу, який дозволяв позичати таку суму грошових коштів.

З урахуваннямнаведеного,колегія суддівне вбачаєвизначених закономпідстав длянакладення арештуна грошовікошти ОСОБА_7 в сумі 2315200 грн і вважає за необхідне в цій частині ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в цій частині.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 412 та 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 16 травня 2023 року у кримінальному провадженні №32021220000000104 в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 2315200 грн.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання в.о. заступника керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №32021220000000104 в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 2315200 грн, вилучені під час обшуку 10 травня 2023 року нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 9, яке використовується ТОВ «ЕНЛІЛЬ».

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4