Ухвала

від 18.07.2023 по справі 215/3513/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 липня 2023 року Справа 215/3513/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної соціальної сервісної служби про встановлення компетенції,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2023 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Національної соціальної сервісної служби, в якому позивач просить:

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Національної соціальної сервісної служби у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду скарги від 07.03.2023 року прийняти рішення до правового порядку ст.120 Конституції України і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Національної соціальної сервісної служби у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду скарги від 07.03.2023 року ініціювати розслідування діяльності Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг та вжити системи заходів для створення можливості забезпечення умов створення центру для перепідготовки з основ догляду на професійній основі особі з інвалідністю в Тернівському районі на основі соціальних установ, організацій району і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити таку процедуру;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Національної соціальної сервісної служби у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду скарги від 07.03.2023 року з`ясувати причини відмови у забезпеченні права на соціальні послуги з догляду на професійній основі особі з інвалідністю в межах гарантій сь.3, 21, 46 Конституції України і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Національної соціальної сервісної служби у сфері управління при отриманні скарги від 07.03.2023 року наказом зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради призначити дату, час підписання типового договору за формами, затвердженими Мінсоцполітики і надати довідки, що позивач як особа з інвалідністю забезпечується засобами реабілітації і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру.

21.06.2023 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до Національної соціальної сервісної служби про встановлення компетенції передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

12.07.2023 року вказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями була передано на розгляд судді Дєєву М.В.

На підставі положень частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до п. 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, існують особливості предмета і суб`єктного складу публічно-правового спору про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту наведених норм процесуального закону вбачається, що компетенційний спір виникає між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень.

Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, який вважає, що інший суб`єкт владних повноважень (відповідач) своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 802/833/17-а сформульовано висновок, відповідно до якого, компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом.

Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, є розв`язання законодавчої колізії, а також усунення наслідків дублювання повноважень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги позивача про встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача, не відповідають вимогам та способу захисту, передбачених статтею 5 КАС України, за яким може звернутися позивач, оскільки позивач у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, а відповідач виступає посадовою (службовою) особою суб`єкта владних повноважень.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність до норм КАС України шляхом надання позовної заяви із викладом позовних вимог враховуючи вимоги КАС України.

Також, відповідно до п. 2 ч. ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України

Позивачем у позовній заяві зазначено, зокрема, прізвище ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, однак не додано копій паспорта, як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної правосуб`єктності та реєстраційного номеру облікової картки платника податків до позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог КАС України, шляхом надання до суду копій паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, позивачем до копії позовної заяви для відповідача не надано копій доданих до позовної заяви документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Національної соціальної сервісної служби про встановлення компетенції.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв