Рішення

від 18.07.2023 по справі 320/2381/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року м. Київ № 320/2381/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНТЕРКОМ» до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БРОКІНТЕРКОМ" з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200519/1 від 08.04.2019;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/00764 від 08.04.2019;

- зобов`язати направити висновок про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200519/1 від 08.04.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/00764 від 08.04.2019 до Держказначейства з вказівкою про розблокування зарезервованих грошових коштів та повернення в розмірі: 19080,74 грн за МД № UA209140/2019/130075 від 08.04.2019; 18991,95 грн за МД № UA209140/2019/130130 від 09.04.2019; 19028,98 грн за МД № UA209140/2019/130643 від 10.04.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за другорядним методом - за резервним методом визначення митної вартості товарів. Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим, дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів. Відповідачем, на переконання позивача, неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, незважаючи на подані позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом. Позивач не погодився із рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі та перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 даний позов було залишено без руху, однак недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

09.08.2019 до суду від Львівської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначає про те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Так, за доводами сторони відповідача, під час здійснення митного контролю за МД № UA209140/2019/129891 від 08.04.2019 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: у контракті № В-18/04-2018 від 18.04.2018 п. 1.3 зазначено, що поставка здійснюється на основі заявки покупця (даний документ до митного оформлення не подавався); у контракті в п. 5.4 зазначено, що терміни поставки товару зазначаються в інвойсі (відсутні відомості, щодо термінів поставки товару); у контракті в п. 4.3 зазначені документи, які повинні супроводжувати даний товар, а саме: фітосанітарний сертифікат, сертифікат здоров`я, пакувальний лист, проте такі документи до митного оформлення не подані; у CMR від 03.04.2019 в гр. 16 вказані умови поставки FCA- Murcia Incoterms 2010, а у МД у гр. 20 умови поставки СРТ Lviv, у CMR в гр. 5 відсутній номер інвойсу.

11.10.2019 до суду від сторони позивача надійшли заперечення на відзив, в яких наголошено на безпідставності покладених митним органом в основу відзиву на позовну заяву доводів. Також, акцентовано увагу на тому, що відповідач недостатньо дослідив подані під час митного декларування документи. Митна вартість товару визначена позивачем за ціною рахунку-фактури (інвойсу) постачальника, що є невід`ємною частиною контракту та який зазначено в МД. Крім того, відповідачем не зазначено, яким чином витребувані ним документи дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої позивачем митної вартості товару.

11.10.2019, на підставі норм ч. 3 ст. 194 КАС України, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінтерком» (місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідентифікаційний код 39800840) зареєстроване в якості юридичної особи 25.05.2015, номер запису 12241020000072948 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

18.04.2018 між Optifruit Limited Liability Company, компанією, зареєстрованою в Грузії, (далі - продавець), та ТОВ «Брокінтерком» був укладений контракт № B-18/04-2018 (далі - контракт), відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 2.4, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2 10.1 та 10.2 якого в порядку та на умовах, передбачених контрактом, продавець зобов`язується за окремими замовленнями позивача постачати та передавати у власність, а позивач зобов`язується приймати та оплачувати поставлений товар, а саме фрукти та овочі.

Умови контракту викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Incoterms у редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей контракту.

Найменування, кількість та ціна товарів, що постачаються, повинна бути узгоджена сторонами та зазначається в інвойсах на кожну поставку.

Ціна товару включає в себе вартість продукту, тари, термоусаджувального пакування, маркування, навантаження, витрати щодо митного оформлення вантажу в країні експортера, а також доставку та страхування в залежності від умов, зазначених в інвойсі.

Загальна вартість контракту визначається як максимальна загальна вартість всіх окремих поставок товару, зазначених в інвойсах, які можуть постачатися за контрактом протягом строку дії контракту.

Оплата за товар може здійснюватися шляхом передоплати, з відстроченням платежу або після отримання товару позивачем/вантажоотримувачем. При цьому конкретні строки оплати обумовлюються сторонами для кожної окремої поставки, що відображається в інвойсі.

Для поставки окремої партії товару сторони можуть узгодити інший порядок та строк проведення розрахунків, відмінний від передбаченого контрактом, що відображається в інвойсі.

Вартість пакування включена в ціну товару.

На кожну партію товару продавець зобов`язаний надати позивачу наступні супровідні документи: сертифікат походження; фітосанітарний сертифікат; сертифікат здоров`я; пакувальний лист; інвойс; CMR/коносамент; експортну декларацію.

Конкретні умови поставки для кожної окремої партії товару за контрактом узгоджуються сторонами та фіксуються в інвойсі.

Умови поставки визначаються сторонами у відповідності до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Incoterms у редакції 2010 року.

Контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018.

Строк дії контракту щороку автоматично продовжується на наступні 12 місяців у випадку якщо за 1 (один) місяць до його закінчення жодна сторона не виявила бажання його розірвати.

08.04.2019 до Львівської митниці ДФС з метою митного оформлення подано електронну митну декларацію № UA209140.2019.129891 від 08.04.2019, в якій зазначено відправником/експортером SANLUCAR FRUIT, S.L (Іспанія) та в доповненні графи 2 продавця: компанію «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія), яка є стороною контракту № В-18/04-2018 від 18.04.2018.

Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів, тобто, за ціною вказаною в Рахунку-фактурі (інвойсу) продавця № 1546 від 04.04.2019; вартість одного кілограму 0,82 долара США, загальна вартість 16236 доларів США за 19800 кг, маса брутто 21516 кг, для ввезення товару: «Лимони свіжі, не оброблені засобами для зберігання, врожаю 2019 року. Придатні для безпосереднього вживання в їжу, у натуральному вигляді. Виробник SANLUCAR FRUIT, S.L (Іспанія), Країна виробництва : Іспанія ES. Торгівельна марка: S М,. Продавець: «Optifuit» Limited Liability Company» (Грузія), на замовлення TOB «БРОКІНТЕРКОМ».

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною Рахунку-фактури (інвойсу) постачальника, що є невід`ємною частиною Контракту та який зазначено в МД в рядку 0380: № 1546 від 04.04.2019 р.

Втім, 08.04.2019 Львівською митницею Державної фіскальної служби України прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200519/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/00764.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та неповерненням відповідачем позивачу сплаченої ним фінансової гарантії у зв`язку з його незгодою з рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України № 4495-VІ від 13.03.2012 (далі - МК України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

За ч. 7 ст. 257 МК України, передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

За змістом ст. ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

За ч. 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно приписів ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу норм ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За ч. 2 ст. 55 МК України, передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Тож, з наведеного слідує, що законодавством визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дійсно, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Під час розгляду даного спору, судом досліджено, що 18.04.2018 між TOB «БРОКІНТЕРКОМ» (Україна) («Покупець», Вантажоотримувач, Замовник) та компанією «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія) («Продавець») укладений контракт № В-18/04-2018, за умовами якого, продавець зобов`язаний за окремими замовленнями покупця поставляти та передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати поставлений товар, а саме: фрукти та овочі.

08.04.2019 до Львівської митниці ДФС з метою митного оформлення подано електронну митну декларацію № UA209140.2019.129891 від 08.04.2019, в якій зазначено відправником/експортером SANLUCAR FRUIT, S.L (Іспанія) та в доповненні графи 2 продавця: компанію «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія), яка є стороною контракту № В-18/04-2018 від 18.04.2018.

Так, митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів, тобто, за ціною вказаною в Рахунку-фактурі (інвойсу) продавця № 1546 від 04.04.2019; вартість одного кілограму 0,82 долара США, загальна вартість 16236 доларів США за 19800 кг, маса брутто 21516 кг, для ввезення товару: «Лимони свіжі, не оброблені засобами для зберігання, врожаю 2019 року. Придатні для безпосереднього вживання в їжу, у натуральному вигляді. Виробник SANLUCAR FRUIT, S.L (Іспанія), Країна виробництва : Іспанія ES. Торгівельна марка: S М,. Продавець: «Optifuit» Limited Liability Company» (Грузія), на замовлення TOB «БРОКІНТЕРКОМ».

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною Рахунку-фактури (інвойсу) постачальника, що є невід`ємною частиною Контракту та який зазначено в МД в рядку 0380: № 1546 від 04.04.2019.

У інвойсі № 1546 від 04.04.2019, визначено й термін поставки СРТ Lviv, Ukraine, також на вимогу ст. 53 подані наступні документи: Автотранспортна накладна CMR Ехр.:065549/ЕРХ19 від 03.04.19, в якому зазначено що поставка виконується за замовленням «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія), вантажоотримувач: TOB «БРОКІНТЕРКОМ»;

Сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 № Ф 3691267, який містить посилання на інвойс виробника: № 039195/FAX19 від 03/04/2019 та на експертну декларацію відправника № 19ES00030110071483 від 03/04/2019; Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість інвойс Виробника № 039195/FAX19 від 03/04/2019 та проформа-інвойс № 20190329 від 29/03/2019 від SANLUCAR FRUIT, S.L. (Іспанія) для продавця «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № В-18/04-2018 від 18.04.2018 між ТОВ «БРОКІНТЕРКОМ» (Україна) та компанією «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія); договір про надання послуг митного брокера між ТОВ «БРОКІНТЕРКОМ» та ФОП ОСОБА_1 № 177 від 07.04.2017; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів; Експортний супровідний документ (експортна декларація країни відправника): № 19ES00030110071483 від 03.04.2019, в якій зазначено: виробник(вантажовідправник): SANLUCAR FRUIT, S.L. (Іспанія); вантажоотримувач: ТОВ «БРОКІНТЕРКОМ»; інвойс виробника(вантажовідправника): № 039195/FAX19 від 03/04/2019 SANLUCAR FRUIT S.L (Іспанія); номер авто: В06725ВЕ/В01395ХТ; товар: Лимон; ціна товару: 11484 EUR; Маса брутто товару: 21.516 кг; маса нетто товару: 19800 кг; фітосанітарний сертифікат.

На виконання вказаних приписів щодо підтвердження митної вартості, позивачем надано Львівській митниці ДФС документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № В-18/04-2018 від 18.04.2018; доповнення до контракту (Замовлення) № 1 від 29.03.2019, пакувальний лист від 04.04.2019 р.; рахунок-фактура (інвойс) № 1546 від 04.04.2019; автотранспортна накладна CMR Ехр.:065549/ЕРХ19 від 03.04.2019; договір про надання брокерських послуг № 177 від 07.04.2017; документи що підтверджують якість; фітосанітарний сертифікат.

На вимогу відповідача, були додатково надані додаткові документи, що відносяться до даної поставки та підтверджують вартість товару, зокрема: інвойс Виробника 039195/FAX19 від 03.04.2019 та проформа-інвойс 20190329 від 29/03/2019 від SANLUCAR FRUIT, S.L. (Іспанія) для продавця «Optifiiit» Limited Liability Company (Грузія) з вказівкою загальної вартості та кількості товару а також ціни за кілограм; Експортний супровідний документ (декларація країни експортера/експортна декларація країни відправника): 19ES00030110071483 від 03/04/2019; Сертифікат EUR.1 А 3691267.

Позивач вважає, що товариством було надано відповідачу достатньо документів, які підтверджують заявлену митну вартість.

Водночас, Львівською митницею ДФС 08.04.2019 прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200519/1, яким митну вартість визначено за другорядним - резервним методом (методом 6) - цінова інформація, яка наведена в МД від 08.04.2019 № UA209140/2019/129891, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/00764 від 08.04.2019 і визначив митну вартість в розмірі 1 долар США за кілограм тим самим збільшив загальну вартість товару, що розмитнюється до 19800 доларів США, відповідно Львівською митницею ДФС було зарезервовано фінансові гарантії на суму 19080,74 грн відповідно до глави X МК України.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні UA209000/2019/200519/1 від 08.04.2019, основний метод (1) не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах на підтвердження митної вартості містяться наступні обставини: Під час розгляду документів було встановлено, що у Контракті В-18/04-2018 від 18.04.2018, п. 1.3. зазначено, що поставка здійснюються на основі заявки покупця, даний документ до митного оформлення не подавався; у контракті В-18/04-2018 від 18.04.2018 п. 5.4. зазначено, що терміни поставки товару зазначаються в інвойсі (відсутні відомості, щодо термінів поставки товару); у контракті В-18/04-2018 від 18.04.2018 п. 4.3. зазначені документи, які покупець які супроводжують даний товар, а саме, фітосанітарний сертифікат, сертифікат здоров`я, пакувальний лист. CMR від 03/04/19 Ехр.:065549/ЕРХ19 в гр. 16 вказані умови поставки FCA-Murcia incoterms 2010, а у МД СРТ LVIV; в гр. 5- відсутній номер інвойс.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана відповідно до частини 3 статті 53 МК України, надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: каталоги, прейскуранти, (прайс-листи) товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір на перевезення та заявку); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Декларант або уповноважена ними особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної товару.

Декларантом додаткових документів не надано.

З огляду на викладено, за висновками відповідача, неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г ( ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № 205020/2019/009647 від 05.04.2019 даного імпортера.

З метою недопущення псування товару, який має обмежений строк придатності, після винесення вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті МД, з урахуванням положень частини 7 ст. 55 МК України, декларант подав товар до митного оформлення за ВМД № UА 209140/2019/130075 від 08.04.2019, з наданням фінансової гарантії сплати до 07.07.2019 різниці між сумою митних платежів, обчисленню згідно з митною вартістю товарів, визначеною позивачем (декларантом) та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (відповідачем) в розмірі 19080,74 грн з вказівкою на рішення про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2019/200519/1 від 08.04.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 209140/2019/00764 від 08.04.2019 .

Суд, дослідивши долучені до позовної заяви додатки, які також надавались до митного органу при оформленні товару, а також, врахувавши надані сторонами доводи та пояснення, висновує, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200519/1 від 08.04.2019, яке прийняте Львівською митницею ДФС, не містить відомостей, які саме документи, подані декларантом під час митного оформлення спірного товару, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості спірного товару та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, митним органом не наведено які саме складові митної вартості товару не підтверджуються документально та з яких підстав неможливе їх обчислення.

З матеріалів справи та пояснень позивача, вбачається, що позивач періодично закуповує у «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія) лимони свіжі, не оброблені засобами для зберігання, врожаю 2019 року, проте зазначена відповідачем МД № 205020/2019/009647 від 05.04.2019, не є документом, наданим позивачем для підтвердження числових значень митної вартості товару при даному митному оформленні товару за електронною митною декларацією.

Щодо посилань митного органу про те, що позивачем не виконані контрактні зобов`язання стосовно того, що у зовнішньоекономічному договорі (контракті) № В-18/04-2018 від 18.04.2018 п. 1.3. зазначено, що поставка здійснюються на основі заявки (замовлення) покупця, слід зазначити, що даний документ до митного оформлення не подавався, у зв`язку з тим, що даний документ не є обов`язковим за приписами ст. 53 МК України та не є обов`язковим супроводжувальним документом для перевезення товару.

За поясненнями сторони позивача, замовлення зберігається у сторін контракту купівлі-продажу товарів № В-18/04-2018 від 18.04.2018, який дійсно містить умову про виконання контракту на підставі заявки (замовлення), втім, заявка дійсно була зроблена позивачем, але даний документ не містить інформації про вартість товару, лише визначення орієнтовної вартості за кілограм та вимоги до якості, кількості та строків поставки замовлення, тому даний документ не було надано відповідачу, як підтверджуючий вартість документ. (до позову надано копія заявки (замовлення) № 1 від 29.03.2019, до зовнішньоекономічного договору (контракту) № В-18/04-2018 від 18.04.2018).

Натомість, позивачем було надано для оформлення МД Рахунок-фактуру (інвойс) постачальника № 1546 від 04.04.2019, в якому визначено: ціна товару за кілограм 0,82 долара США; загальна вага товару 19800 кг; загальна вартість товару 16236 доларів США; кількість коробок 1320; країна виробника Іспанія; термін поставки СРТ Львів, Україна; виробник SANLUKAR FRUIT S.L.; номер авто перевізника В06725ВЕ/В01395ХТ; та Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № В-18/04-2018 від 18.04.2018.

Для підтвердження ціни товару до митного оформлення було надано додатково Рахунок-фактуру (інвойс) Виробника № 039195/FAX19 від 03/04/2019, в якому зазначено ціну товару за кілограм і загальну ціну всього товару, а також загальну вартість товару та вантажоотримувача ТОВ «БРОКІНТЕРКОМ».

Стосовно зазначення митним органом про розбіжності між інвойсом виробника № 039195/FAX19 від 03/04/2019 та інвойсом постачальника № 1546 від 04.04.2019 відносно термінів поставки товару, слід зазначити, що Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № В-18/04-2018 від 18.04.2018 у позивача з компанією «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія), тому, терміни поставки в МД було зазначено з Рахунку-фактури (інвойс) Постачальника № 1546 від 04.04.2019, тобто, СРТ Львів., і даний документ було подано, як додаток до МД, таким чином вимогу з приводу виконання вказівки терміну поставки в інвойсі було виконано продавцем компанією «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія).

З приводу відсутності в автотранспортній накладній CMR від 03/04/19 Ехр.:065549/ЕРХ19 «в гр.5-відсутній номер інвойс» суд враховує, що даний документ складається вантажовідправником/виробником, тобто, компанією SANLUKAR FRUIT S.L. і тому номер, і дату інвойсу продавця (№ 1546 від 04.04.2019р.) між компаніями позивача (вантажоотримувача) та продавцем компанія - виробник SANLUKAR FRUIT S.L. не могла і не мала вказати.

Щодо вказівки в Автотранспортній накладній CMR від 03/04/19 Ехр.:065549/ЕРХ19 в гр. 16 умов поставки FCA-Murcia incoterms 2010, а у МД - СРТ Львів, суд бере до уваги посилання сторони позивача на те, що даний документ укладався виробником товару на умовах, які були узгоджені між компанією виробником SANLUKAR FRUIT S.L та компанією продавцем «Optifuit» Limited Liability Company (Грузія) на замовлення позивача.

При цьому, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (...назва місця) в розумінні Інкотермс 2010 року, термін "франко-перевізник" означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання по завантаженню і розвантаженню товар; на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення, а термін СРТ (Carriage Paid То (...named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) Термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику.

Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

За умовами терміну СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Виходячи з викладеного, у зв`язку з вказівкою в інвойсі продався № 1546 від 04.04.2019 терміну СРТ Львів, постачальник за зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу товарів № В-18/04-2018 від 18.04.2018 оплачує доставку товару і таким чином позивач не поніс додаткових витрат, що є складовою ціни товару для декларування.

Таким чином, зазначення в інвойсі продавця № 1546 від 04.04.2019 терміну СРТ Львів, є підтвердженням вартості товару з урахуванням транспортних витрат, бо вказаний інвойс з загальною ціною 16236 доларів США за ціною значно відрізняється з ціною інвойсу виробника № 039195/FAX19 від 03/04/2019, тобто, загальна ціна інвойсу виробника 11484 євро, що є еквівалентом 12896,5 доларів США (відповідно до офіційного курсу валют на день оформлення МД), різниця в ціні інвойсів становить 3339,5 доларів США, тому, транспортні витрати є складовою ціни за товар в інвойсі продавця № 1546 від 04.04.2019.

Тож, за висновками суду, відповідачем так і не було зазначено, в яких документах, наданих позивачем для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару при його митному оформленні містилися розбіжності, були наявні ознаки підробки або які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару в документах були відсутні, натомість, відповідач визначає додатковими документами за умови надання яких митна вартість може визнана митним органом: бухгалтерську документацію (яку саме не зазначається), прайс-лист виробника товарів, оплата за перевезення товарів, водночас, прайс-лист не є обов`язковим додатком до Зовнішньоекономічного договору (контракту) № В-18/04-2018 від 18.04.2018, а також даний документ не є обов`язковим за ст. 53, МК України та не є обов`язковим супроводжувальним документом для перевезення товару.

Щодо доводів митного органу про ненадання/надання висновку про якісні та вартісні характеристика товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, слід наголосити на тому, що вони надаються у встановлені такими організаціями строки, а так як імпортований товар позивача, є швидкопсувним, який має обмежений строк придатності, позивачем було прийнято рішення про отримання такого висновку та надання його додатково під час оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200519/1 від 08.04.2019, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/00764 від 08.04.2019.

Проте, відповідачем так і не було зазначено, яким чином витребувані ним додаткові документи дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої позивачем митної вартості товару.

Отже, відповідачем в оскаржуваному рішенні вказані формальні розбіжності що не впливають на визначення митної вартості товарів, а також не доведено, що позивачем заявлені неповні, необ`єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.

На переконання суду, надані позивачем до митного органу документи, підтверджують заявлену митну вартість товару, тому митна вартість мала бути визначена митним органом за ціною договору (контракту), які імпортуються, тобто, за основним методом визначення митної вартості товарів.

Одночасно, метод 6 (резервний) застосовується лише, якщо декларант не може визначити митну вартість, застосовуючи додаткові методи -1-5, враховуючи вимоги частин 3-8 статті 57 МК України, згідно з якими кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, їх сезонність, наявності попиту та пропозиції тощо.

Разом з цим, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Зокрема, у даному випадку, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, їх сезонність, наявність попиту та пропозиції.

А тому, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості

за основним методом та автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників

автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товарів відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за шостим (резервним) методом.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Виходячи з наведеного, Львівською митницею ДФС, з урахуванням приписів ст. ст. 53-55 МК України, було прийняте протиправне рішення про коригування митної вартості товарів №UА 209000/2019/200519/1 від 08.04.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів

комерційного призначення № UА209140/2019/00764 від 08.04.2019, застосувавши формальні помилки в документах поданих до митного оформлення під час формулювання обставин прийняття рішення, чим допущено процедуру коригування митної вартості. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Втім, щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача направити висновок про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200519/1 від 08.04.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/00764 від 08.04.2019 до Держказначейства з вказівкою про розблокування зарезервованих грошових коштів та повернення відповідних сум, суд зазначає, що у випадку визнання протиправним та скасування у судового порядку рішення відповідача про коригування митної вартості товарів додаткового визнання митної вартості, заявленої позивачем, не вимагається, адже оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів скасовується з набранням законної сили рішенням суду, а повернення вже сплачених сум здійснюється за встановленою приписами МК України та Порядку процедурою.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тож, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНТЕРКОМ» до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200519/1 від 08.04.2019.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/00764 від 08.04.2019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНТЕРКОМ» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.