Рішення

від 17.07.2023 по справі 500/1745/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1745/23

17 липня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000040/2 від 27.03.2023.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеної на територію України ПЕТ гранулят (поліетилентерефталат), марки TLE-101- 88т, внутрішня в`язкість 0.8040 дл/г, температура розплаву 248,1°С, ацельтатальдегід 0.6 ppm, вміст вологи 0.01%, СООН32 ммоль/кг, торгівельна марка DSR, виробник: DRAGON SPECIAL RESIN (XIAMENT) CO., країна походження Китай, призначений для виробництва ПЕТ-пляшок, пластикової тари, виробів, уповноваженим представником позивача було подано електронну митну декларацію №23UA403070000378U7 від 27.03.2023 з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 0,975 дол. США/кг. Проте митний орган прийняв спірне рішення №UA403070/2023/000040/12 від 27.03.2023, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 59 Митного кодексу України (далі - МК України) до суми 1,4377 дол. США/кг аргументуючи наступним: документально не підтверджено числові значення складових митної вартості імпортованого товару; для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; у пункті 8 Додатку №3 від 19.12.2022 р. не зазначено відправника товару; пакувальний лист №171 від 26.01.2023р., комерційна пропозиція від 19.12.2022р., рахунок- проформа від 19.12.2022р. № DSR-202256 не містять відомостей щодо підписайта, яким підтверджується така інформація; до митного оформленняне подано платіжних документів, що підтверджують оплату транспортних витрат; подано коносамент №1КТ796171 від 30.01.2023 року без жодних відміток перевізника; заявлена митна вартість товару є нижчою, ніж вартість подібних товарів раніше ввезених на територію України.

Позивач з такими рішеннями не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Позивач вказує, що згідно, рахунку №DSR-202256 від 19.12.2022 передбачено попередню оплату до прибуття Товару в порт призначення, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (платіжна інструкція №230310/000029976 від 10.03.1023). Проте, даний факт не було взято до уваги митним органом. Також, як додатковим підтвердженням ціни (вартості) імпортованого товару декларантом до митного оформлення було подано: комерційну пропозицію від 19.12.2022 адресовану ТОВ "АЛЬ-ПАК"; рахунок-проформу №DSR-202256 від 19.12.2022; калькуляцію для сировини під рахунок №DSR-202256 від 19.12.2022; лист ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" №367 від 24.03.2023; додаток №3 від 19.12.2022 до Контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

15.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 27.03.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію, у якій до митного оформлення заявлено товар "ПЕТ гранулят (поліетилентерефталат), марки TLE-101-88 т, внутрішня в`язкість 0,8040 дл/г, температура розплаву 248.1 гр. C, ацетатальдегід 0,60 ppm, вміст вологи 0,01%, COOH - 32 ммоль/кг. Призначений для виробництва ПЕТ-пляшок, пластикової тари, виробів. Торгівельна марка: DSR, виробник: DRAGON SPECIAL RESIN (XIAMEN) CO., LTD Китай (CN)". До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю 103-1, 105-2, 106-2, 119-6. Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах. Додатково документів уповноваженою особою декларанта подано було.

Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000040/2 від 27.03.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.05.2023 задоволено клопотання представника відповідача від 15.05.2023 про розгляд справи №500/1745/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 17.07.2023.

12.07.2023 представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Представник відповідача в судове засідання з`явився, але не заперечив проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. проти позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позов.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022, укладеного між компанією "CONNEX LLC" (США) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" (Україна), згідно із рахунком-проформою №DSR-202256 від 19.12.2022, рахунком - фактурою (інвойс) №DSR-202256 від 19.12.2022, позивачем на митну територію України ввезено товар.

Так, 27.03.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №23UA403070000378U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "ПЕТ гранулят (поліетилентерефталат), марки TLE-101 - 88 т, внутрішня в`язкість 0,8040-0.8070 дл/г, температура розплаву 248.1 гр. C, ацетатальдегід 0,60 ppm, вміст вологи 0,01%, COOH - 32 ммоль/кг. Призначений для виробництва ПЕТ-пляшок, пластикової тари, виробів. Торгівельна марка: DSR, виробник: DRAGON SPECIAL RESIN (XIAMEN) CO., LTD Китай (CN)".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист №171 від 26.01.2023;

- рахунок-проформа №DSR-202256 від 19.12.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) №DSR-202256 від 19.12.2022;

- коносамент №1KT796171 від 30.01.2023;

- накладна УМВС №2151030668 від 16.03.2023;

- декларація про походження товару №DSR-202256 від 19.12.2022;

- некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція №б/н від 19.12.2022;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №230310/000029976 від 10.03.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №6 від 14.03.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №367 від 24.03.2023;

- розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 19.12.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CNAP-2210 від 01.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 19.12.2022;

- договір про надання послуг митного брокера №13/09/22 від 13.09.2022;

- договір (контракт) про перевезення №0602/20233КТ від 06.03.2023;

- договір (контракт) про перевезення № АП-2209 від 01.09.2022;

- інші некласифіковані документи - прайс лист №б/н від 22.11.2022;

- інші некласифіковані документи - сертифікат аналізів №б/н від 19.12.2022;

- інші некласифіковані документи - сертифікат бенефіціара №б/н від 19.12.2022;

- копія митної декларації країни відправлення №371120230000035196 від 28.01.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби",

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів",

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів",

"119-6 Перевірка наявності діючих санкцій щодо осіб, зазначених у митній декларації та/або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення".

Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"Товари №№1. Здійснити перевірку достовірності заповнення полів додаткової інформації та додаткових властивостей товару електронного інвойсу графи 31 МД. Перевірити характеристики, по яких зазначено "немає даних".

Підстава: п.3.3.4. Переліку індикаторів ризику, які можуть використовуватись посадовими особами митниць для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.".

В подальшому митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково документів не було подано.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000040/2 від 27.03.2023, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - транспортні (перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 27.03.2023 надіслано лист № б/н та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено наступне: Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.10.2022 № CNAP-2210. Згідно з п. 1.1 вищезазначеного контракту "продавець зобов`язаний поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити полімери..., згідно з додатками до цього контракту". Також в п. 2.2 вищезазначеного контракту вказано, що "ціни за метричну тонну Товару в доларах США для кожної партії, що поставляється за цим Контрактом, визначається Сторонами в Додатку.". Однак, в пункті 8 - Вантажовідправник, експортер, виробник, додатку №3 від 19.12.2022 до контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022 не зазначено відправника товару, Пакувальний лист від 26.01.2023 №171, комерційна пропозиція від 19.12.2022 №б/н, рахунок-проформа від 19.12.2022 №DSR-202256 не містить відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація. Відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2022 №АП-2209 передбачено: - оплатити рахунки виставлені Експедитором протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення. (п. 5.1.). Для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення декларантом надано: рахунок від 14.03.2023 №6 ТОВ "УКР ЕКСПОРТ ПРО" без відомостей щодо підписанта; та платіжного документа, що підтверджував би факт такої оплати. Також, подано коносамент №1KT796171 від 30.01.2023 без жодних відміток перевізника. Поданий до митного оформлення прайс-лист від 19.12.2022 №б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки не містить періоду дії цін.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди визначення митної вартості згідно з положеннями статті 59 МКУ. Митна вартість товару визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно з митним оформленням, яке вже здійснено за ЕМД від 06.01.2023 №UA500500/2023/559 на рівні 1,4377 дол. США/кг.".

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №23UA403070000378U7 від 27.03.2023 були: Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.10.2022 № CNAP-2210. Згідно з п. 1.1 вищезазначеного контракту «продавець зобов`язаний поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити полімери.... згідно з додатками до цього контракту». Також, в п. 2.2 вищезазначеного контракту вказано, що «ціни за метричну тонну Товару в доларах США для кожної партії, що поставляється за цим Контрактом, визначається Сторонами в Додатку.». Однак, в пункті 8 - Вантажовідправник, експортер, виробник, додатоку №3 від 19.12.2022 до контракту CNAP-2210 від 01.10.2022 не зазначено відправника товару. Пакувальний лист від 26.01.2023 №171, комерційна пропозиція від19.12.2022, рахунок-проформа від 19.12.2022 №DSR-202256 не містить відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація. Відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2022 №АП-2209 передбачено:-оплатити рахунки виставлені Експедитором протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення (п. 5.1.). Для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення декларантом надано: рахунок від 14.03.2022 №6 ТОВ «УКР ЕКСПОРТ ПРО» без відомостей щодо підписанта; та платіжного документа, що підтверджував би факт такої оплати. Також, подано коносамент №1КТ796171 від 30.01.2023 без жодних відміток перевізника. Поданий до митного оформлення прайс-лист не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки не містить періоду дії цін.

На переконання відповідача ці обставини, а також те, що вартість подібних товарів, вже розмитнених у попередніх періодах, є значно вищою, вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на різну вартість товару у рахунку та митній декларації країни відправлення є безпідставними.

Згідно рахунку №DSR-202256 від 19.12.2022 передбачено попередню оплату до прибуття Товару в порт призначення, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (платіжна інструкція №230310/000029976 від 10.03.2023). Проте, даний факт не було взято до уваги митним органом.

Також, як додатковим підтвердженням ціни (вартості) імпортованого товару декларантом до митного оформлення було подано: комерційну пропозицію від 19.12.2022 адресовану ТОВ "АЛЬ-ПАК"; рахунок-проформу №DSR-202256 від 19.12.2022; прайс -лист від 19.12.2022; калькуляцію для сировини під рахунок №DSR-202256 від 19.12.2022, додаток №3 від 19.12.2022, лист ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" №367 від 24.03.2023.

Щодо твердження відповідача, що пакувальний лист №171 від 26.01.2023, комерційна пропозиція від 19.12.2022, рахунок-проформа від 19.12.2022 №DSR-202256 не містять відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація, суд зазначає, що вище перелічені документи містять інформацію про особу, що видала такі документи, а саме: назву, юридичну адресу, печатку та підпис уповноваженої особи. Також, дані документи оформлено на бланку фірми CONNEX LLC. (Продавець згідно Контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022).

Стосовно підстави коригування митної вартості товару, що у пункті 8 Додатку №3 від 19.12.2022 не зазначено відправника товару немає підтвердження, оскільки, в Додатку чітко зазначено, що "буде висвітлено у товаросупровідних документах", які подано до митного оформлення.

Суд зазначає, що пунктом 2.1. Контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022 передбачено, ціни на Товар визначаються сторонами в Додатку. Тому, в Додатковій угоді №3 від 19.12.2022 додатково підтверджено ціну товару, умови поставки товару, характеристики самого товару, умови оплати, країна походження, а також реквізити, підписи та печатки сторін. А тому суд не приймає до уваги, твердження відповідача, що в п.8 Додатку №3 від 19.12.2022 не вказано відправника товару.

Також необґрунтованою є підстава коригування митної вартості товару щодо відсутності у коносаменті від 30.01.2023 №1КТ796171 відміток перевізника.

Коносамент (Bill of Lading) документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Є 3 типи коносаментів:

- Іменний коносамент - може передаватися за іменними передаточними написами або Шляхом передачі боргової вимоги;

- Ордерний коносамент - може передаватися за іменними або бланковими передаточними написами;

- Коносамент на пред`явника - може передаватися шляхом простого вручення.

Міжнародною конвенцією про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25.08.1924 визначено обов`язкові реквізити даного документу, а саме:

1. найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні;

2. найменування перевізника;

3. місце приймання або навантаження вантажу;

4. найменування відправника;

5. місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна;

6. найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника);

7. найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об`єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу;

8. для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об`єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини;

9. фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено;

10. час і місце видачі коносамента;

11. кількість складених примірників коносамента.

Згідно вищевказаного Коносамент №1КТ796171 від 30.01.2023 складено вірно, містить усі необхідні дані та не є підставою для підняття ціни імпортованого товару.

Щодо відсутності страховки, то умови доставки CFR передбачають, що відповідальність продавця за вантаж завершується у той момент, коли товар розміщується на борту зафрахтованого відправником судна. Ризики і видатки переходять до покупця не одночасно, а на різних етапах доставки.

Відправник вантажу зобов`язується організувати й оплатити завантаження товару на складі, транспортування до порту відправлення, завантаження товару на судно і перевезення до порту замовника. Тому, страхування вантажу не є обов`язковим.

Крім того, пунктом 4.8. Контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022 передбачено, що Покупець має право (не зобов`язаний) за свій рахунок застрахувати товар, що поставляється за даним Контрактом.

Безпідставними є доводи митного органу, що декларантом не подано платіжних документів, що підтверджують оплату транспортних витрат.

Так, декларантом до митного оформлення було подано: Договір №АП-2209 на транспортно- експедиторське обслуговування від 01.09.2012 року; рахунок №6 від 14.03.2023 року (перевезення контейнерів MRKU7615187, MRKU8779689, MSKU7545991, TCLU1418288 з Гданська в Медику); накладну №2151030668 від 16.03.2023 року (доставка контейнерів MRKU7615187, MRKU8779689, MSKU7545991, TCLU1418288 з ПКП Медика до м. Тернопіль).

Надані документи дають можливість прослідкувати рух імпортованого товару, а саме: Ксіамен, Китай-Гданськ, Польща-Медика, Польща-Тернопіль, Україна.

Декларантом при митному оформленні було роз`яснено і документально підтверджено (вище перелічені перевізні документи), що поставка даної партії товару була здійснена на умовах CFR Гданськ, Польща. Оскільки товар, що знаходився у контейнерах в подальшому мав прямувати до м. Тернопіль, Україна залізничним транспортом, то для правильного оформлення і пропуску на територію України, контейнера потрібно було доставити до митного посту Медика-Мостиська (про що зазначено у рахунку №6 від 14.03.2023р). В подальшому, ті ж самі контейнера прямували уже в Україну залізничним транспортом.

Пунктом 5.2. Договору №АР-2209 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2022р. передбачено, що Виконавець має право змінювати терміни оплати послуг, які завчасно повинні бути погоджені у Заявці або в інший спосіб. Так, в усному Порядку між сторонами даного Договору було погоджено відтермінування оплати наданих Послуг згідно Рахунку №6 від 14.03.2023 року. В будь-якому випадку, відсутність даних документів не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.

Стосовно твердження відповідача, що поданий до митного оформлення прайс-лист не містить періоду дії цін, а тому не взято до уваги суд зазначає, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, Якість товару (за необхідності), одиниці виміру (Штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Отже, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000040/2 від 27.03.2023, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 4112,43 грн., згідно платіжної інструкції №65523021 від 26.04.2023.

Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки позивачем не подано жодних доказів понесення таких витрат.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000040/2 від 27.03.2023.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" судовий збір у розмірі 4112,43,45 грн (чотири тисячі сто дванадцять грн 43 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 липня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ПАК" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Промислова, 21,м.Львів,79024 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44020492);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576);

Головуючий суддяОсташ А.В.