Постанова

від 13.07.2023 по справі 755/9677/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7637/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Київ

Справа № 755/9677/22

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Немировської О.В., Рейнарт І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Харченком Петром Олександровичем , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2023 року, постановлену у складі судді Гаврилової О.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Юлія Вікторівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство юстиції України про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання майнових прав на об`єкт інвестування,

встановив:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Харченка П.О. про прийняття заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - Харченко П.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновку суду обставинам справи.

Вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі застосував ст. 49 ЦПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Подана 20.02.2023 року до суду заява про зміну предмету позову була доповнена новими обставинами із відповідним посланням на норми матеріального права, що згідно з висновками, викладеними в п.7.42 - п. 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 № 924/1473/15 не вважається зміною підстав позову.

Зазначає, що у заяві про зміну предмету позову було доповнено обставини та правові обґрунтування, а саме: 1) позовна вимога про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки, укладеного 04.06.2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрованого нею в реєстрі за номером 673; 2) позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2021 року № 58557895, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. про державну реєстрацію обтяження, іпотека на квартира з реєстраційним номером 1929425380000, що розташований АДРЕСА_1 .

Суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував ч.4 ст. 49 ЦПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у: 1) пунктах 7.42 - 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі № 924/1473/15; 2) постанови Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року по справі № 922/2575/19; 3) постанова Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20; 4) постанови Верховного Суду від 12 січня 2022 року по справі № 234/11607/20, провадження № 61-15126св21.

Звертає увагу, що висновки Верховного Суду, на які посилався суд першої інстанції, не можуть бути застосовані до відносин по даній справі в зв`язку з тим, що вказані висновки щодо застосування норм ст. 49 ЦПК України, викладені Верховним Судом у відносинах, що не є подібними до відносин, які склалися при поданні позивачем заяви про зміну предмету позову по справі № 755/9677/22.

Викладене свідчить про те, що висновок суду, зазначений в ухвалі від 06 березня 2023 року про те, що «доповнення позову новими додатковими позовними вимогами не допускається» є таким, що зроблений без урахування висновку щодо застосування норми права - ч. 3 ст. 49 ЦПК України, у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20; постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 17 серпня 2021 року по справі № 910/19210/15.

Посилається на те, що позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Підставою виникнення позовних вимог, заявлених позивачем як при поданні позову, так і при поданні заяви про зміну предмету позову є незаконні дії відповідачів щодо розпорядження майном, на яке у позивача існує право очікування.

Крім того, критична оцінка судом посилання представника позивача на необізнаність сторони позивача до ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи № 1929425380000, про наявність договору іпотеки та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2021 року № 58557895, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., не є підставою для повернення позовної заяви та/або повернення заяви про зміну предмету позову.

Не відповідають обставинам справи висновки суду першої інстанції про те, що позивач начебто повинен був подати докази разом з поданням позовної заяви (зокрема договір іпотеки, щодо якого у заяві про зміну предмету позову заявлено вимогу про визнання його недійсним та рішення про державну реєстрацію обтяження: іпотеки на квартиру). Зазначені докази не подавалися позивачем разом із заявою про зміну предмету позову, а надійшли до суду від третьої особи - Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання ухвали Дніпровського районного суду про витребування доказів від 24 листопада 2022 року.

Причиною неможливості самостійного отримання вказаних доказів позивачем було те, що відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заяви на проведення реєстраційних дій та документи, на підставі яких проводяться реєстраційні дії включаються до реєстраційної справи. Відповідно до ч. 6 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно на підставі судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V (перегляд судових рішень) ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову, ухвалою від 06 березня 2023 року, суд першої інстанції посилаючись на правової позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі №925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі №925/186/19, та у постанові Верховного суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19, виходив з того, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову, як і доповнення позову новою (додатковою) позовною вимогою, не допускається.

Проте, позовна заява в новій редакції фактично містить дві додаткові самостійні вимоги немайнового характеру: про визнання недійсним договору іпотеки та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, в поданій заяві про зміну предмету позову, фактично не лише доповнено предмет позову двома новими позовними вимогами, а й доповнені підстави позову, що, виходячи з ч.3 ст.49 ЦПК України, не допускається, а також в заяві доповнено склад учасників справи.

Звертаючись з цим позовом до суду у вересні 2022 року та визначаючи коло учасників справи, предмет та підстави позову, сторона позивача посилалась, серед іншого, на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформовану 22 червня 2020 року (т.1 а.с.64-65). При зверненні з позовом до суду позивач та її представник не були позбавлені можливості отримати актуальну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного об`єкта нерухомості.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що доповнення позовної заяви новими додатковими вимогами чинним цивільним процесуальним законом не передбачено, як і одночасне доповнення підстав позову, суд першої інстанції не вбачав визначених законом підстав для прийняття заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Ред Хоумс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, Міністерство юстиції України про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень та визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить:

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, укладений між ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м., житлова площа квартири - 17,8 кв.м., укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований у реєстрі за номером 2798;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 листопада 2019 року №49603299, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості; опис об`єкта: однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 39,5, житлова площа (кв.м): 17,8, 4 поверх; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929425380000;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс».

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Ред Хоумс» попередній договір купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися в строки, встановлені в пункті 1.4 розділу 1 попереднього договору, укласти договір купівлі-продажу квартири відповідно до якого ТОВ «Ред Хоумс» має зобов`язатися передати у власність (продати) окрему однокімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_5 районі міста Києва, а ОСОБА_1 мала прийняти на себе зобов`язання прийняти у власність (купити) зазначену квартиру та належним чином сплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору.

З метою врегулювання порядку оплати коштів за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс» було укладено договір про забезпечення виконання зобов`язань №РХ/1/4/47 від 24 травня 2015 року. Відповідно до змісту розділу 2 договору про забезпечення виконання зобов`язань №РХ/1/4/47 від 24 травня 2015 року розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов Договору, як забезпечення виконання зобов`язань згідно пункту 1.1 розділу 1 Договору становить: 473 117,50 грн., в тому числі ПДВ 20% - 78 852,92 грн., позивач була зобов`язана сплатити ТОВ «Ред Хоумс» до 25 травня 2015 року включно.

На виконання умов вищезазначених умов договорів, 25 травня 2015 року позивачем було сплачено в рахунок платежів за квартиру 473 117,50 грн. Угодою № 1 про виконання зобов`язань від 27 жовтня 2018 року ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_1 погодили зменшення підсумкової вартості квартири на 18 223,20 грн. Відповідно до акту зміни будівельних номерів квартир на експлуатаційні та присвоєння експлуатаційних номерів квартирам в житловому будинку від 03 липня 2019 року (видавник акту ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сиваський») житловій квартирі, що знаходиться в 1 секції (під`їзді) житлового комплексу ЖК «Лего Хаус», який розташований в АДРЕСА_6 , в документах для ідентифікації зазначається можлива адреса:АДРЕСА_7 , квартирі з будівельним номером АДРЕСА_4 присвоєно експлуатаційний номер 27 та визначено орієнтовну площу 39,3 квадратних метри. Відповідно до Довідки б/н від 10.06.2020 року ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сиваський» позивач є інвестором квартири АДРЕСА_8 ). За даними технічного паспорту станомна 27 липня 2022 року на квартиру, виготовленого ФОП ОСОБА_6 , підсумкова загальна площа квартири складає 39,4 квадратних метри. Позивач зазначає, що підсумкова вартість квартири з урахуванням даних технічного паспорту на квартиру становить 474 276,80 грн.

Вказує, що ТОВ «Ред Хоумс» не виконало вимог пунктів 1.1, 1.4 розділу 1 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 таТОВ «Ред Хоумс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрованого в реєстрі за №638, а саме - не уклало договір купівлі-продажу квартири, ТОВ «Ред Хоумс» не отримувало документи для належного укладання та нотаріального посвідчення основного договору купівлі-продажу квартири, яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_9 , будівельний номер квартири за попереднім договором 47, при цьому вказаний житловий будинок не введено в експлуатацію.

10 червня 2020 року позивач виявила заміну дверей в квартирі експлуатаційний № 27, яка знаходиться на 4-му поверсі в першій секції будинку АДРЕСА_7 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Р.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49006338 від 04.10.2019 09:20:56, права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, номер запису про право власності: 33523908, дата, час державної реєстрації заяви 30.09.2019 11:49:30.

Як убачається з відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, підставою виникнення права власності ОСОБА_3 зазначено подані разом із заявою документи: технічний паспорт, серія та номер 1525, виданий 10.11.2016, видавник: ТОВ «Благобудконсалт»; виписка із переліку осіб, які брали участь у інвестуванні будівництва в ЖК «Лего Хаус», серія та номер: б/н, виданий 16.11.2015, видавник: ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_3 ; довідка про сплату 100 % фінансування згідно з договором купівлі-продажу майнових прав, серія та номер б/н, виданий 16 листопада 2015 року, видавник: ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_3 ; акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 16.11.2015, видавник: ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27, виданий 16.11.2015, видавник ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_3 .

Згідно відповіді на адвокатський запит вих. №16-12-2021-1 від 16 грудня 2021 року, наданої ТОВ «Ред Хоумс»: жодної інформації про участь громадянина ОСОБА_3 у інвестуванні будівництва квартири у ЖК «Лего Хаус» за адресою АДРЕСА_1 немає. ТОВ «Ред Хоумс» не підтверджує факт участі громадянина ОСОБА_3 у інвестуванні об`єкта. В бухгалтерському обліку ТОВ «Ред Хоумс» не відображено жодних надходжень грошових коштів від ОСОБА_3 , зокрема у якості оплати фінансування за квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Податкова накладна (податкові накладні) з цієї операції не реєструвалися. Інформація, яка б підтверджувала факт видачі громадянину ОСОБА_3 акту приймання-передачі квартири у ЖК «Лего Хаус» на підприємстві відсутня.

Акт приймання-передачі квартири у ЖК «Лего Хаус» не міг бути виданий, оскільки об`єкт недобудований та має бути введений в експлуатацію згідно з проектною документацією із двома іншими секціями. Зокрема, громадянину ОСОБА_3 акт не міг бути виданий з огляду на відсутність даних про сплату ним вартості об`єкту будівництва та укладання договору. Жодних відомостей щодо укладання договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер РХ/1/4/27 від 16.11.2015 на підприємстві немає. Більше того, на об`єкті ЖК «Лего Хаус» договори з усіма інвесторами укладалися шляхом нотаріального посвідчення попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири та договору про забезпечення виконання зобов`язань до нього. Тобто, сам факт укладення у цей період договору купівлі-продажу майнових прав суперечить прийнятому на момент укладання принципу оформлення договорів. Керівнику ТОВ «Ред Хоумс» не відомі факти укладання товариством будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав за період 2014 - липень 2019 року.

В подальшому, державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.11.2019, серія та номер 2798, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30.06.2020 року позивачем в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», було подано до Міністерства юстиції України скаргу на: рішення державного реєстратора речових прав від 04 жовтня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер рішення 49006338, прийняте державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Р.М.; рішення державного реєстратора речових прав від 09 листопада 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 49603299, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В.

Наказом Міністерства юстиції України від 23 грудня 2020 року №4435/5 скаргу ОСОБА_1 від 30 червня 2020 року задоволено частково, скасовано рішення від 04 жовтня 2019 року №49006338 прийняте державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Р.М., в задоволенні вимог про скасування рішення від 09 листопада 2019 року №49603299 прийнятого державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. відмовлено.

Позивач зазначає, що наказ Міністерства юстиції України від 23 грудня 2020 року №4435/5 про скасування рішення від 04 жовтня 2019 року № 49006338 не виконано у зв`язку із наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 . Позивач вважає, що оскільки ТОВ «Ред Хоумс» заперечує укладення договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, а сам договір було укладено вже після того, як ТОВ «Ред Хоумс» уклало попередній договір купівлі-продажу квартири із позивачем, договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року підлягає визнанню недійсним в силу ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, на думку позивача, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 23 грудня 2020 року №4435/5 скасовано рішення від 04 жовтня 2019 року №49006338, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Р.М. про первинну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000 (з відкриттям розділу), ОСОБА_3 не мав права на продаж квартири ОСОБА_4 в силу приписів ст. 658 ЦК України, а отже договір купівлі-продажу квартири підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Позивач зазначає, що вона не є і не була власником квартири АДРЕСА_2 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м., житлова площа квартири - 17,8 кв.м., оскільки її право власності не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та в силу ч. 3 ст. 376 ЦК України не може бути особою, за якою може бути визнане право власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Позивач лише має щодо майна «право очікування», як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 761/5156/13-ц, як об`єкта цивільних прав та засвідчує правомочність власника такого «права очікування» отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Крім того, вказана у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про адресу об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1 не відповідає акту зміни будівельних номерів квартир на експлуатаційні та присвоєння експлуатаційних номерів квартирам в житловому будинку від 03 липня 2019 року та умовам укладених із забудовником договорів, оскільки зазначена адреса не може містити інформацію про секцію 1.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, до підготовчого засідання (т.1 а.с.123-128).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено (т.1 а.с. 156-157).

Витребувано у Департаменті з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; адреса електронної пошти: org@dpr.kma.gov.ua) належним чином завірену копію матеріалів реєстраційної справи по об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, в тому числі копію договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16.11.2015, укладеного між ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_3 , та копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Юлією Вікторівною, зареєстрований у реєстрі за номером 2798.

Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Юлії Вікторівни (місцезнаходження: АДРЕСА_10 ) належними чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 09 листопада 2019 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрованого у реєстрі за номером 2798.

15 грудня 2022 року до суду надійшли витребувані матеріали з Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (т.1 а.с. 171-237).

26 грудня 2022 рокудо суду надійшли витребувані матеріали від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. (т.2 а.с. 1-42).

Згідно з протоколом судового засідання від 10 січня 202 року в підготовчому судовому засіданні оголена перерва до 06 березня 2023 року (т. 2 а.с.78-79).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Харченка П.О. про забезпечення позову задоволено (т. 2 а.с. 95-98).

Заборонено акредитованим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000).

20 лютого 2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну предмета позову (т.2 а.с.111-133), в якій позивач просить:

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, укладений між ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м., житлова площа квартири - 17,8 кв.м., укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований у реєстрі за номером 2798;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 листопада 2019 року №49603299, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості; опис об`єкта: однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 39,5, житлова площа (кв.м): 17,8, 4 поверх; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929425380000;

- визнати недійсним договір іпотеки від 04 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрований у реєстрі за номером 673; ( нова вимога),

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2021 року №58557895, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. про державну реєстрацію обтяження, іпотека на квартиру з реєстраційним номером 1929425380000, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; (нова вимога),

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс».

В обґрунтування заяви про зміну предмету позову, посилалась на обставини, викладені в позовній заяві, а також посилалась на те, що під час ознайомлення з матеріалами справи 10 січня 2023 року, в тому числі із матеріалами отриманими із Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витребуваних судом матеріалів реєстраційної справи по об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, представником позивача було виявлено те, що реєстраційна справа містить:

- договір іпотеки, укладений 04.06.2021 року між ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольгою Валеріївною, зареєстрований нею в реєстрі за номером 673.

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2021 № 58557895, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольгою Валеріївною, про державну реєстрацію обтяження, іпотека на квартира з реєстраційним номером 1929425380000, що розташований АДРЕСА_1 .

Зазначала, що відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача довідповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту прав та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За змістом ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 ч.2 та ч.ч. 3,4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду (частина 5 статті 49 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 189 ЦПК України).

Цивільно-процесуальним Кодексом України передбачено право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову. Тому одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо не допускається. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстави позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Зазначене розуміння елементів позову закріплюється у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» ( п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Як зазначено в п. 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній із сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона у майбутньому отримає бажане для неї рішення.

Звертаючись до суду із заявою про зміну про зміну предмету позову до закінчення підготовчого провадження, позивачем всі обставини, викладені в позовній заяви, збережені, тобто обґрунтування зміни предмету позову було наведено у позовній заяві, підстави позову вказаною заявою не змінювались, а лише фактично доповнено прохальну частину позову новими вимогами, з посиланням на норми матеріального права, зокрема, позивач просить: 1) визнати недійсним договір іпотеки, укладений 04.06.2021 року між ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрований нею в реєстрі за номером 673; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2021 № 58557895, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. про державну реєстрацію обтяження, іпотека на квартира з реєстраційним номером 1929425380000, що розташований АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 7.42, п.7.43 Висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 25 червня 2019 року по справі № 924/1473/15, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19, така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога.

Зі змісту заяви про зміну предмету позову ОСОБА_1 вбачається, що нею були обґрунтовано та наведено підстави, порушення, на її думку, майнових прав на об`єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс».

Так, позивач зміну предмету позову обґрунтовувала тим, зокрема, що під час ознайомлення з матеріалами отриманими із Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)витребуваних судом матеріалів реєстраційної справи по об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, було виявлено, що на даний час іпотекодержателем спірного нерухомого майна є інша особа, а саме ОСОБА_5 , у зв`язку з чим і просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений 04.06.2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2021 № 58557895.

Аналізуючи заявлені вимоги позивача, апеляційним судом встановлено, що позивачем змінено предмет позову шляхом доповнення новими позовними вимогами, при цьому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею майнових прав на об`єкт інвестування (однокімнатну квартиру, що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс») - залишились незмінними.

Отже, процесуальних перешкод для прийняття судом першої інстанції заяви про зміну предмету позову апеляційним судом не встановлено. Заява подана з дотриманням вимог ст. 49 ЦПК України.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у прийнятті заяви про зміну предмету позову та її повернення заявнику.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 379, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Харченком Петром Олександровичем , - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Немировська О.В.

Рейнарт І.М.