Справа №:755/9677/22
Провадження №: 2/755/2301/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретарів: Дубенко Г.В., Зілінської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Юлія Вікторівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження майна, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання майнових прав на об`єкт інвестування, -
В С Т А Н О В И В:
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Юлія Вікторівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, Міністерство юстиції України, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень та визнання майнових прав на об`єкт інвестування.
Згідно заявлених вимог, позивач просила суд:
-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, укладений між ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 ;
-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м., житлова площа квартири - 17,8 кв.м., укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований у реєстрі за номером 2798.
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 листопада 2019 року №49603299, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості; опис об`єкта: однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 39,5, житлова площа (кв.м): 17,8, 4 поверх; адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929425380000.
-визнати за ОСОБА_1 , майнові права на об`єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс».
Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Ред Хоумс» попередній договір купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися в строки, встановлені в пункті 1.4 розділу 1 попереднього договору, укласти договір купівлі-продажу квартири за яким ТОВ «Ред Хоумс» має зобов`язатися передати у власність (продати) окрему однокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_5 районі міста Києва, а ОСОБА_1 мала прийняти на себе зобов`язання прийняти у власність (купити) зазначену квартиру та належним чином сплатити її вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору. Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 попереднього договору розрахунки по основному договору здійснюються в день укладення основного договору до моменту його нотаріального посвідчення в наступному порядку: сума грошових коштів (включає в себе податок на додану вартість) в українських гривнях, що має бути сплачена ОСОБА_1 , ТОВ «Ред Хоумс» на виконання договору про забезпечення у розмірі, зазначеному у пункті 2.2 розділу 2 договору про забезпечення, у разі її оплати буде зарахована як оплата 37,8494 кв.м квартири. Різниця між розміром суми основного договору (остаточна вартість/ціна Об`єкта) та розміром грошових коштів, сплачених по договору про забезпечення, які будуть зараховані ТОВ «Ред Хоумс», як оплата 37,8494 кв.м об`єкта сплачуються ОСОБА_1 , в розмірі, який вираховується шляхом множення неоплачених квадратних метрів квартири (остаточна площа квартири визначається згідно пункту 5.4 розділу 5 попереднього договору) на вартість одного квадратного метра, яка за згодою сторін становить 12 500,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 2 083,33 грн. З метою врегулювання порядку оплати коштів за попереднім договором купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс» було укладено договір про забезпечення виконання зобов`язань №РХ/1/4/НОМЕР_4 від 24 травня 2015 року. Відповідно до змісту розділу 2 договору про забезпечення виконання зобов`язань №РХ/1/4/НОМЕР_4 від 24 травня 2015 року розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов Договору, як забезпечення виконання зобов`язань згідно пункту 1.1 розділу 1 Договору становить: 473 117,50 грн, в тому числі ПДВ 20% - 78 852,92 грн, позивач була зобов`язана сплатити ТОВ «Ред Хоумс» до 25 травня 2015 року включно. На виконання умов вищезазначених умов договорів, 25 травня 2015 року позивачем було сплачено в рахунок платежів за квартиру 473 117,50 грн. Угодою № 1 про виконання зобов`язань від 27 жовтня 2018 року ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_1 погодили зменшення підсумкової вартості квартири на 18 223,20 грн. Відповідно до акту зміни будівельних номерів квартир на експлуатаційні та присвоєння експлуатаційних номерів квартирам в житловому будинку від 03 липня 2019 року (видавник акту ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сиваський») житловій квартирі, що знаходиться в 1 секції (під`їзді) житлового комплексу ЖК «Лего Хаус», який розташований в місті Києві, в Дніпровському районі на перетині АДРЕСА_6 , в документах для ідентифікації зазначається можлива адреса: АДРЕСА_7 , квартирі з будівельним номером НОМЕР_4, присвоєно експлуатаційний номер НОМЕР_6 та визначено орієнтовну площу 39,3 квадратних метри. Відповідно до Довідки б/н від 10.06.2020 року ОК «Житлово-будівельний кооператив «Сиваський» позивач є інвестором квартири АДРЕСА_8 ). За даними технічного паспорту, станом на 27 липня 2022 року на квартиру, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , підсумкова загальна площа квартири складає 39,4 квадратних метри. Позивач зазначає, що підсумкова вартість квартири з урахуванням даних технічного паспорту на квартиру становить 474 276,80 грн. За доводами позовної заяви, ТОВ «Ред Хоумс» не виконало вимог пунктів 1.1, 1.4 розділу 1 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрованого в реєстрі за №638, а саме - не уклало договір купівлі-продажу квартири, ТОВ «Ред Хоумс» не отримувало документи для належного укладання та нотаріального посвідчення основного договору купівлі-продажу квартири, яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_9 , будівельний номер квартири за попереднім договором НОМЕР_4, при цьому вказаний житловий будинок не введено в експлуатацію. 10 червня 2020 року позивач виявила заміну дверей в квартирі експлуатаційний АДРЕСА_10 та з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з`ясувалось, що державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Р.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49006338 від 04.10.2019 09:20:56, права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, номер запису про право власності: 33523908, дата, час державної реєстрації заяви 30.09.2019 11:49:30. Як убачається з відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно, підставою виникнення права власності ОСОБА_2 зазначено подані разом із заявою документи: технічний паспорт, серія та номер 1525, виданий 10.11.2016, видавник: ТОВ «Благобудконсалт»; виписка із переліку осіб, які брали участь у інвестуванні будівництва в ЖК «Лего Хаус», серія та номер: б/н, виданий 16.11.2015, видавник: ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 ; довідка про сплату 100 % фінансування згідно з договором купівлі-продажу майнових прав, серія та номер б/н, виданий 16 листопада 2015 року, видавник: ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 ; акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 16.11.2015, видавник: ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27, виданий 16.11.2015, видавник ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 . Згідно відповіді на адвокатський запит вих. №16-12-2021-1 від 16 грудня 2021 року, наданої ТОВ «Ред Хоумс»: жодної інформації про участь громадянина ОСОБА_2 у інвестуванні будівництва квартири у ЖК «Лего Хаус» за адресою АДРЕСА_2 немає. ТОВ «Ред Хоумс» не підтверджує факт участі громадянина ОСОБА_2 у інвестуванні об`єкта. В бухгалтерському обліку ТОВ «Ред Хоумс» не відображено жодних надходжень грошових коштів від ОСОБА_2 , зокрема у якості оплати фінансування за квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Податкова накладна (податкові накладні) з цієї операції не реєструвалися. Інформація, яка б підтверджувала факт видачі громадянину ОСОБА_2 акту приймання-передачі квартири у ЖК «Лего Хаус» на підприємстві відсутня. Акт приймання-передачі квартири у ЖК «Лего Хаус» не міг бути виданий, оскільки об`єкт недобудований та має бути введений в експлуатацію згідно проектної документації із двома іншими секціями. Зокрема, громадянину ОСОБА_2 акт не міг бути виданий в принципі з огляду на відсутність даних про сплату ним вартості об`єкту будівництва та укладання договору. Жодних відомостей щодо укладання договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер РХ/1/4/27 від 16.11.2015 на підприємстві немає. Більше того, на об`єкті ЖК «Лего Хаус» договори з усіма інвесторами укладалися шляхом нотаріального посвідчення попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири та договору про забезпечення виконання зобов`язань до нього. Тобто сам факт укладення у цей період договору купівлі-продажу майнових прав суперечить прийнятому на момент укладання принципу оформлення договорів. Керівнику ТОВ «Ред Хоумс» не відомі факти укладання товариством будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав за період 2014 - липень 2019 року. В подальшому, державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.11.2019, серія та номер 2798, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.06.2020 року позивачем в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», було подано до Міністерства юстиції України скаргу на: рішення державного реєстратора речових прав від 04 жовтня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер рішення 49006338, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Р.М.; рішення державного реєстратора речових прав від 09 листопада 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 49603299, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. Наказом Міністерства юстиції України від 23 грудня 2020 року №4435/5 скаргу ОСОБА_1 від 30 червня 2020 року задоволено частково, скасовано рішення від 04 жовтня 2019 року №49006338 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Р.М., в задоволенні вимог про скасування рішення від 09 листопада 2019 року №49603299 прийнятого державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. відмовлено. Позивач зазначає, що наказ Міністерства юстиції України від 23 грудня 2020 року №4435/5 про скасування рішення від 04 жовтня 2019 року № 49006338 не виконано у зв`язку із наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 . Позивач вважає, що оскільки ТОВ «Ред Хоумс» заперечує укладення договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, а сам договір було укладено вже після того, як ТОВ «Ред Хоумс» уклало попередній договір купівлі-продажу квартири із позивачем, договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року підлягає визнанню недійсним в силу приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України. Крім того, на думку позивача, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 23 грудня 2020 року №4435/5 скасовано рішення від 04 жовтня 2019 року №49006338, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Р.М. про первинну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000 (з відкриттям розділу), ОСОБА_2 не мав права на продаж квартири ОСОБА_3 в силу приписів ст. 658 ЦК України, а, отже, договір купівлі-продажу квартири підлягає визнанню недійсним в силу приписів статей 203, 215 ЦК України. Позивач зазначає, що вона не є і не була власником квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м., житлова площа квартири - 17,8 кв.м., оскільки її право власності не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та в силу приписів частини 3 статті 376 ЦК України не може бути особою, за якою може бути визнане право власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Позивач лише має щодо майна «право очікування», як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 761/5156/13-ц, як об`єкта цивільних прав та засвідчує правомочність власника такого «права очікування» отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Крім того, позивач зазначає, що вказана у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про адресу об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_2 не відповідає акту зміни будівельних номерів квартир на експлуатаційні та присвоєння експлуатаційних номерів квартирам в житловому будинку від 03 липня 2019 року та умовам укладених із забудовником договорів, оскільки зазначена адреса не може містити інформацію про секцію 1.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. (т.1 а.с.123-128)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином завірену копію матеріалів реєстраційної справи по об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, в тому числі копію договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16.11.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 , та копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Юлією Вікторівною, зареєстрований у реєстрі за номером 2798. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Юлії Вікторівни (місцезнаходження: АДРЕСА_11 ) належними чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 09 листопада 2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрованого у реєстрі за номером 2798. (т.1 а.с.156-158)
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
29 листопада 2022 року від третьої особи Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли пояснення, в яких третя особа просить вирішити спір на підставі наявних матеріалів справи та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України. В поясненнях зазначено, що Департамент є лише інструментом для офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення прав на нерухоме майно, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Крім того, Департамент є не єдиним органом, що здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а позивач, в разі задоволення позову, має право звернутися із заявою та відповідними документами до будь-якого суб`єкта, що здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно. (т.2 а.с.43-46)
06 грудня 2022 року від третьої особи Міністерства юстиції України надійшли пояснення, в яких третя особа, наводячи норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, просить вирішити справу відповідно до вимог чинного законодавства України. (т.2 а.с.50-58)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2023 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Харченка П.О. про забезпечення позову, постановлено заборонити акредитованим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000). (т.2 а.с.95-98)
20 лютого 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмета позову (т.2 а.с.111-133).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Харченка П.О. про прийняття заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову. (т.2 а.с.149, 159-163)
Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. (т.2 а.с.215-227)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову. (т.3 а.с.65-68)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 , залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольгу Валеріївну. (т.2 а.с.63-64, 72-74)
08 грудня 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмета позову (т.3 а.с.105-130).
Згідно цієї заяви, позивач остаточно просила суд:
-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, укладений між ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 ;
-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м., житлова площа квартири - 17,8 кв.м., укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований у реєстрі за номером 2798.
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 листопада 2019 року №49603299, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості; опис об`єкта: однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 39,5, житлова площа (кв.м): 17,8, 4 поверх; адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929425380000;
-визнати недійсним договір іпотеки від 04.06.2021 року, укладений між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_12 (дванадцять дріб два), секція 1 (один), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольгою Валеріївною, зареєстрований нею в реєстрі за номером 673;
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2021 року № 58557895, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольгою Валеріївною про державну реєстрацію обтяження, іпотека на квартира з реєстраційним номером АДРЕСА_13 ;
-зняти заборону відчуження майна, накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольгою Валеріївною 04 червня 2021 року, зареєстровану нею в реєстрі за номером 674, щодо майна, зазначеного в договорі іпотеки від 04.06.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 : квартира АДРЕСА_12 (дванадцять дріб два), секція 1 (один), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, яка належить ОСОБА_3 , посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольгою Валеріївною, зареєстрованому нею в реєстрі за номером 673;
-Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2021 року № 58558012, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольгою Валеріївною про державну реєстрацію обтяження, заборона на нерухоме майно на квартира з реєстраційним номером АДРЕСА_13 ;
-визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , майнові права на об`єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс».
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову. (т.3 а.с.143)
26 лютого 2024 року від третьої особи Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли пояснення щодо заяви про зміну предмету позову, в яких третя особа, посилаючись на норми законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, просить вирішити спір на підставі наявних матеріалів справи та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України. По суті, в цих поясненнях наведені доводи аналогічні, викладеним в попередніх поясненнях. (т.3 а.с.163-168)
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (т.3 а.с.172, 175-177)
Учасники справи в судове засідання не з`явились.
Представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Харченко П.О. подав до суду клопотання, в якому, позовні вимоги, з урахуванням заяв про зміну предмету позову, підтримав, просив позов задовольнити та розглядати справу без участі позивача.
Третя особа Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в письмових поясненнях просив здійснювати розгляд справи без участі представника Департаменту. (т.2 а.с.43-46)
Третьою особою Міністерством юстиції України до суду неодноразово направлялись клопотання про відкладення розгляду справи, у тому числі й 01 жовтня 2024 року.
За пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Разом з цим Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) правова та фактична складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік)
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Через неодноразове подання третьою особою клопотань про відкладення (перенесення) розгляду справи, обґрунтованих формальними підставами - великою кількістю справ, в яких представники Міністерства юстиції України приймають участь, суд не вбачає визначених законом підстав для відкладення розгляду справи.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що 24 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РЕД ХОУМС» було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638 (т. 1 а.с. 27 - 28).
За змістом ч. 1 ст. 635 ЦК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 попереднього договору, сторони договору зобов`язались в строки, встановлені в пункті 1.4 розділу 1 попереднього договору, укласти договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ТОВ «РЕД ХОУМС» має зобов`язатись передати у власність (продати) окрему квартиру, характеристики якої вказані у пункті 1.4.1 пункту 1.4 розділу 1 попереднього договору, яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_7 , а ОСОБА_1 , має зобов`язатись прийняти у власність (купити) об`єкт та належним чином сплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4 розділу 1 попереднього договору, його сторони зобов`язались укласти основний договір протягом 3 (третього) кварталу 2015 року, але в будь-якому разі не раніше отримання ТОВ «РЕД ХОУМС» правовстановлюючих документів на об`єкт та надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідними державними органами документів, що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення основного договору та з урахуванням вимог пункту 5.2 розділу 5 попереднього договору.
В абзаці 2 пункту 1.4 розділу 1 попереднього договору сторони встановили, що основний договір укладається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання ОСОБА_1 відповідного повідомлення від ТОВ «РЕД ХОУМС», яке надсилається поштою рекомендованим листом або іншим способом, який сторони оберуть за взаємним погодженням.
Відповідно до пункту 1.4.1 попереднього договору, договір купівлі-продажу квартири мав бути укладений щодо однокімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_14 .
Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 попереднього договору, сторони погодили, що основний договір може бути укладений виключно у разі оплати ОСОБА_1 повної суми грошових коштів, що передбачена розділом 2 попереднього договору.
Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 попереднього договору розрахунки по основному договору здійснюються в день укладення основного договору до моменту його нотаріального посвідчення в наступному порядку:
2.3.1 Сума грошових коштів (включає в себе податок на додану вартість) в українських гривнях, що має бути сплачена ОСОБА_1 товариству на виконання договору про забезпечення, у розмірі, зазначеному у пункті 2.2 розділу 2 договору про забезпечення, у разі її сплати буде зарахована як оплата 37,8494 кв.м об`єкта.
2.3.2 Різниця між розміром суми основного договору (остаточна вартість/ціна Об`єкта) та розміром грошових коштів, сплачених по договору про забезпечення, які будуть зараховані ТОВ «РЕД ХОУМС» як оплата 37,8494 кв.м. Об`єкта сплачуються ОСОБА_1 у розмірі, який вираховується шляхом множення неоплачених квадратних метрів квартири (остаточна площа квартири визначається згідно пункту 5.4 розділу 5 попереднього договору) на вартість одного квадратного метра, яка за згодою сторін становить 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20 % - 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривень 33 копійок.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 попереднього договору остаточна площа об`єкта визначається згідно технічного паспорту.
24 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РЕД ХОУМС» було укладено договір про забезпечення виконання зобов`язань № РХ/1/4/НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 29 - 30).
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору про забезпечення виконання зобов`язань № РХ/1/4/НОМЕР_4 від 24 травня 2015 року для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором, укладеним 24 травня 2015 року між ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_1 , посвідченим Скринником С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 638, щодо укладення та нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу квартири (надалі - Основний договір) та забезпечення виконання таких зобов`язань, ОСОБА_1 сплачує ТОВ «РЕД ХОУМС» суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюється розділом 2 Договору. Вказана сума грошових коштів, після її належної сплати ОСОБА_1 , зараховується ТОВ «РЕД ХОУМС» до платежів за основним договором.
Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 договору про забезпечення виконання зобов`язань № РХ/1/4/НОМЕР_4 від 24 травня 2015 року, розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов Договору, як забезпечення виконання зобов`язань згідно пункту 1.1 розділу 1 Договору становить: 473 117 (чотириста сімдесят три тисячі сто вісімнадцять) гривень 50 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 78 852 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят дві) гривень 92 копійок.
Відповідно до пункту 2.3 розділу 2 договору про забезпечення виконання зобов`язань № РХ/1/4/НОМЕР_4 від 24 травня 2015 року, платежі по Договору здійснюються наступним чином: 473 117 (чотириста сімдесят три тисячі сто вісімнадцять) гривень 50 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 78 852 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят дві) гривень 92 копійок ОСОБА_1 зобов`язана сплатити ТОВ «РЕД ХОУМС» до 25 травня 2015 року включно.
На виконання умов договору про забезпечення виконання зобов`язань № РХ/1/4/НОМЕР_4 від 24 травня 2015 року позивачем було сплачено ТОВ «РЕД ХОУМС» 473 117, 50 грн, що підтверджується квитанцією № PN106 від 25 травня 2015 року (т. 1 а.с. 32).
Здійснення позивачем оплати за договором про забезпечення виконання зобов`язань № РХ/1/4/НОМЕР_4 від 24.05.2015 року в подальшому також було підтверджено актом звірки взаємних розрахунків на 07.10.2016 між ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 34).
Угодою № 1 про виконання зобов`язань від 27 жовтня 2018 року ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_1 погодили зменшення суми основного договору на 18 223,20 грн. (т. 1 а.с. 31)
Крім того, повна оплата позивачем за договором підтверджується відповіддю ТОВ «РЕД ХОУМС» на адвокатський запит вих. №16-12-2021 від 16.12.2021 (т. 1 а.с. 35) та доданим до неї витягом з банківської виписки ТОВ «РЕД ХОУМС» (т.1 а.с. 33).
Наведеними вище доказами підтверджується повна оплата позивачем за квартиру у визначені договором строки.
Відповідно до акту зміни будівельних номерів квартир на експлуатаційні та присвоєння експлуатаційних номерів квартирам в житловому будинку від 03.07.2019 року ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «СИВАСЬКИЙ», житловій квартирі, що знаходиться в 1 секції (під`їзді) житлового комплексу ЖК «Лего ХАУС», який розташований в місті Києві, в Дніпровському районі на перетині АДРЕСА_6 , в документах для ідентифікації зазначається можлива адреса: АДРЕСА_7 , квартирі з будівельним номером НОМЕР_4 присвоєно експлуатаційний номер НОМЕР_6 та визначено орієнтовну площу 39,3 кв.м. (т. 1 а.с. 37 - 40)
Згідно Довідки ОК «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «СИВАСЬКИЙ» б/н від 10.06.2020, ОСОБА_1 є інвестором квартири АДРЕСА_8 , згідно попереднього договору з ТОВ «РЕД ХОУМС». (т. 1 а.с. 36)
Також з матеріалів справи вбачається, що 23 лютого 2005 року між Київською міською радою та Приватним підприємством «ІНАП» було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений Щербаковим В.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 115. (т. 1 а.с. НОМЕР_4-52).
За умовами цього договору об`єктом оренди є земельна ділянка розміром 0,4051 га, яка розташована на перетині АДРЕСА_6 з кадастровим номером 8000000000:66:055:0020, передана в оренду ПП «ІНАП».
Відповідно до пункту 3.1. договору № 01/11/2013-ФЗ про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника від 01 листопада 2013 року, укладеного між ПП «ІНАП» (Сторона-1) та ТОВ «КЛАСИКА БУДІВНИЦТВА» (Сторона-2), Сторона-1 передала Стороні-2 право на виконання Функцій Замовника Будівництва щодо проектування та будівництва Об`єкта будівництва в обсязі, передбаченому п. 1.1.13 Договору, а Сторона-2 прийняла Функції Замовника будівництва щодо проектування та будівництва Об`єкта та зобов`язалася належним чином виконувати зазначені функції та відповідні зобов`язання на умовах, визначених цим договором. (т. 1 а.с. 53 - 57)
За змістом пунктів 1.1.2., 1.1.4. договору № 01/11/2013-ФЗ про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника від 01 листопада 2013 року, Об`єкт будівництва за вказаним договором це споруда, що має бути збудована на Земельній ділянці на перетині АДРЕСА_6 , кадастровий номер 8000000000:66:055:0020.
28 липня 2014 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано декларацію № КВ 030142090574 про початок виконання підготовчих робіт на перетині АДРЕСА_6 , подану ТОВ «КЛАСИКА БУДІВНИЦТВА» (т. 1 а.с. 58).
Відповідно до пункту 3.1. договору № 3-777/БМ-07 про часткову передачу функцій замовника будівництва від 14 серпня 2015 року, укладеного між ТОВ «КЛАСИКА БУДІВНИЦТВА» (Сторона-1) та ТОВ «РЕД ХОУМС» (Сторона-2), Сторона-1 передала Стороні-2 право на виконання Функцій Замовника Будівництва щодо проектування та будівництва Об`єкта будівництва в обсязі, передбаченому п. 1.1.12 Договору, а Сторона-2 прийняла Функції Замовника будівництва щодо проектування та будівництва Об`єкта та зобов`язалася належним чином виконувати зазначені функції та відповідні зобов`язання на умовах, визначених цим договором. (т. 1 а.с. 60 - 63)
Відповідно до пунктів 1.1.2., 1.1.4. договору № 3-777/БМ-07 про часткову передачу функцій замовника будівництва від 14 серпня 2015 року, Об`єкт будівництва за вказаним договором це споруда, що має бути збудована на Земельній ділянці на перетині АДРЕСА_6 , кадастровий номер 8000000000:66:055:0020.
Відповідно до пункту 3.3.2. договору № 3-777/бм-07 про часткову передачу функцій замовника будівництва від 14 серпня 2015 року, майнові права, серед інших, на квартиру у секції 1 будівельний номер НОМЕР_4 належали ТОВ «РЕД ХОУМС».
За даними технічного паспорту № НОМЕР_4 на квартиру АДРЕСА_12 , виготовленого 27 липня 2022 року ФОП ОСОБА_5 , загальна площа квартири складає 39,4 кв.м, житлова площа - 16,4 кв.м (т. 1 а.с. 41 - 46).
В матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ «РЕД ХОУМС» пунктів 1.1., 1.4. розділу 1 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, укладеного між, ОСОБА_1 та ТОВ «РЕД ХОУМС», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 638, а саме - укладання договору купівлі-продажу квартири, характеристики якої вказані у пункті 1.4.1 пункту 1.4 розділу 1 попереднього договору, яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_7 .
Як убачається з пунктів 4 - 5 відповіді на адвокатський запит вих. № 16-12-2021 від 16.12.2021, наданої ТОВ «РЕД ХОУМС» (т. 1 а.с. 35), причиною не укладання основного договору (на виконання пунктів 1.1, 1.4 розділу 1 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «РЕД ХОУМС», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 638, є те, що ТОВ «РЕД ХОУМС» не отримувало документи для належного укладання та нотаріального посвідчення основного договору купівлі-продажу квартири, яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_9 , будівельний номер квартири за попереднім договором НОМЕР_4. При цьому, вказаний житловий будинок не введений в експлуатацію.
При цьому, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 213467243 від 22.06.2020, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Рустамом Маратовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49006338 від 04.10.2019 09:20:56, права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, номер запису про право власності: 33523908, дата, час державної реєстрації заяви 30.09.2019 11:49:30. (т.1 а.с. 64-65)
Підставою для державної реєстрації права власності вказані:
-технічний паспорт, серія та номер 1525, виданий 10.11.2016, видавник: ТОВ «БЛАГОБУДКОНСАЛТ»;
-виписка із переліку осіб, які брали участь у інвестуванні будівництва в ЖК «ЛЕГО ХАУС», серія та номер: б/н, виданий 16.11.2015, видавник: ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_2 ;
-Довідка про сплату 100 % фінансування згідно з Договором купівлі-продажу майнових прав, серія та номер б/н, виданий 16.11.2015, видавник: ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_2 ;
-Акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 16.11.2015, видавник: ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_2 ;
-Договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27, виданий 16.11.2015, видавник ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_2 .
За копією матеріалів реєстраційної справи № 1929425380000, сформованої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), убачається, що 30.09.2019 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 212-239).
В матеріалах реєстраційної справи наявні копії: договору №РХ1/4/27 купівлі-продажу майнових прав від 16 листопада 2015 року, укладеного між ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_2 , предметом якого є майнові права на об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 кімната, загальною площею 39,НОМЕР_4 кв.м. (т.1 а.с.215); Акту приймання-передачі об`єкту нерухомості за договором купівлі-продажу майнових прав №РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, між ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_2 , за яким на виконання предмету основного договору продавець передає, а покупець приймає об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 кімната, загальною площею 39,НОМЕР_4 кв.м. (т.1 а.с.218); довідки про сплату 100 % фінансування згідно Договору №РХ1/4/27 купівлі-продажу майнових прав від 16 листопада 2015 року, виданої ТОВ «РЕД ХОУМС» ОСОБА_2 , за змістом якої продавцю було сплачено грошові кошти за договором у розмірі 473 640,00 грн що складає 100% вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 кімната, загальною площею 39,НОМЕР_4 кв.м. (т.1 а.с.219); виписки із переліку осіб, які брали участь у інвестуванні будівництва квартири в ЖК «ЛЕГО ХАУС» (т.1 а.с.220) та технічного паспорту на вказану вище квартиру (т.1 а.с.221).
Також з копії матеріалів реєстраційної справи № 1929425380000, сформованої Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (т.1 а.с.179-211) убачається, що 09 листопада 2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким покупець прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з 1 (однієї) житлової кімнати, загальною площею - 39,5 (тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) кв.м., житлова площа квартири - 17,8 (сімнадцять цілих вісім десятих) кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований у реєстрі за номером 2798 (а.с.182-185).
На підставі вказаного вище договору купівлі- продажу квартири, цього ж числа приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснена державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 (т.1 а.с.195)
04 червня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 , в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики, укладеного між іпотекодержателем та боржником/ іпотекодавцем 04 червня 2021 року, передала в іпотеку ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_12 (дванадцять дріб два), секція 1 (один), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрований в реєстрі за номером 673. Також приватним нотаріусом накладено заборону відчуження зазначеного в договорі іпотеки майна, зареєстровану в реєстрі за номером 674. (т.1 а.с.197-199)
На підставі вказаного вище договору іпотеки, цього ж числа приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснена державна реєстрація іпотеки. (т.1 а.с.203)
Разом із тим, згідно відповіді на адвокатський запит вих. №16-12-2021-1 від 16.12.2021, наданої ТОВ «РЕД ХОУМС» (т. 1 а.с. 66):
Жодної інформації про участь громадянина ОСОБА_2 у інвестуванні будівництва квартири у ЖК «Лего Хаус» за адресою АДРЕСА_2 , немає. ТОВ «Ред Хоумс» не підтверджує факт участі громадянина ОСОБА_2 у інвестуванні об`єкта.
В бухгалтерському обліку ТОВ «Ред Хоумс» не відображено жодних надходжень грошових коштів від ОСОБА_2 , зокрема у якості оплати фінансування за квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Податкова накладна (податкові накладні) з цієї операції не реєструвалися.
Інформація, яка б підтверджувала факт видачі громадянину ОСОБА_2 акту приймання-передачі квартири у ЖК «Лего Хаус» на підприємстві відсутня.
Акт приймання-передачі квартири у ЖК «Лего Хаус» не міг бути виданий, оскільки об`єкт недобудований та має бути введений в експлуатацію згідно проектної документації із двома іншими секціями. Зокрема, громадянину ОСОБА_2 акт не міг бути виданий в принципі з огляду на відсутність даних про сплату ним вартості об`єкту будівництва та укладання договору.
Жодних відомостей щодо укладання договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер РХ/1/4/27 від 16.11.2015 на підприємстві немає. Більше того, на об`єкті ЖК «Лего Хаус» договори з усіма інвесторами укладалися шляхом нотаріального посвідчення попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири та договору про забезпечення виконання зобов`язань до нього. Тобто сам факт укладення у цей період договору купівлі-продажу майнових прав суперечить прийнятому на момент укладання принципу оформлення договорів. Керівнику ТОВ «Ред Хоумс» не відомі факти укладання товариством будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав за період 2014 - липень 2019 року.
Наказом Міністерства юстиції України від 23.12.2020 № 4435/5 скаргу ОСОБА_1 від 30.06.2020 задоволено частково, скасовано рішення від 04.10.2019 № 49006338 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Рустамом Маратовичем, в іншій частині вимог відмовлено. (т. 1 а.с. 67)
Наказ Міністерства юстиції України від 23.12.2020 № 4435/5 про скасування рішення від 04.10.2019 № 49006338, прийнятого державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Нургалієвим Рустамом Маратовичем, не виконано у зв`язку із наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2019 № 49603299, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Юлією Вікторівною у зв`язку з вчиненням нотаріальної дії, про що повідомлено позивача листом Міністерства юстиції України № 3159/С-18294/33.1.1 від 24.01.2021 (т. 1 а.с. 71).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.1, 2 ст.2 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див.: постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).
При оцінці обраного способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної вимоги може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний заявником спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу заявника; чи є спосіб захисту, обраний заявником, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний заявником спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу заявника, у цих правовідносинах вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес заявника підлягає захисту обраним ним способом.
При оцінці обраного заявником способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У §145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.
У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.
В абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року у справі № 686/4698/20 (провадження № 61-5079св21) зазначено, що: «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).
За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно із ст. 202, 203, 204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «РЕД ХОУМС» було укладено нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, яким сторони погодили усі істотні умови. Позивач умови договору виконала, сплативши обумовлену договором вартість квартири, що підтверджується матеріалами справи, проте ТОВ «РЕД ХОУМС» зобов`язання за договором не виконало, у визначений договором строк будинок в експлуатацію введено не було, з огляду на що позивач була позбавлена можливості укласти договір купівлі-продажу спірної квартири та зареєструвати право власності на належне їй майно.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.
Відповідно до пункту 5 статті 7 та статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права). Згідно з пунктом 6 статті 7 цього Закону інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.
Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.
Згідно зі ст. 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).
За правилами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилом ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.
Визначення майнового права як «права очікування» та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.
Таким чином, майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право на набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Згідно відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 10.06.2022 № 073-1516, Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих робіт, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта за адресою: АДРЕСА_6 (т. 1 а.с. 59).
Пунктом 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553) передбачено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо). У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснювалось закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зазначено, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої на підставі договору був споруджений об`єкт інвестування є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).
З урахуванням викладених норм, у розрізі спірних правовідносин, судом установлено, що ОСОБА_1 є інвестором будівництва, та відповідно є особою, що набула право на первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб, що унеможливлює правомірність реєстрації права власності на спірне майно первинно за ОСОБА_2 , тим більше, що у ТОВ «РЕД ХОУМС» відсутня інформація щодо інвестування ОСОБА_2 спірної квартири, як і відомості щодо укладання договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер РХ/1/4/27 від 16.11.2015, а доказів протилежного ОСОБА_2 не надано.
Наведені обставини є підставою для визнання недійсним договору №РХ/1/4/27 купівлі-продажу майнових прав від 16.11.2015, укладеного між ТОВ «РЕД ХОУМС» та ОСОБА_2 , а також для визнання за ОСОБА_1 майнових прав на об`єкт інвестування, як за особою, яка в повному обсязі виконала умови попереднього договору купівлі-продажу квартири, проте основний договір у визначені попереднім договором строки укладено не було з причин недотримання ТОВ «РЕД ХОУМС» строків введення будинку в експлуатацію.
У відповідності до ч. 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ч.1 ст.655 ЦК України)
Згідно зі ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару. Якщо продавець не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). (ч.1 ст.572 ЦК України)
Згідно положень ч. 1 ст. 575 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи,
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. (ч.1 ст. 576 ЦК України)
Вимогу про визнання правочину недійсним може заявити особа, яка не є стороною відповідного правочину, однак має самостійний охоронюваний законом інтерес (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц (пункт 58); від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 42); від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 (пункт 49)).
Хоча позивач і не є стороною оспорюваних нею договорів: купівлі-продажу майнових прав РХ1/4/27 від 16.11.2015;купівлі-продажу квартиривід 09.11.2019 та договору іпотекивід 04.06.2021, однак має самостійний (власний) охоронюваний законом інтерес у спірних правовідносинах щодо новоствореного об`єкта інвестування - квартири загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 ), який випливає з попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2025, за яким нею повністю сплачені кошти.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
За змістом ст. 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктом 40 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком.
Відповідно до п. 57 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 61 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
За положеннями пункту 77 Порядку № 1127, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатації та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.
Згідно положень пункту 78 Порядку № 1127, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію будинку, будівлі, споруди, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною такого будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, у разі прийняття відповідного будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді. Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.
Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. До введення будинку в експлуатацію інвестор не зможе набути право власності на квартиру.
Зазначеними нормами права встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.
Саме інвестор як особа, за грошові кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.
Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (подібні до права власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості та введення його в експлуатацію набуває право власності на об`єкт інвестування, як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.
Оскільки виключно інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права на цей об`єкт та після завершення будівництва об`єкта нерухомості та введення його в експлуатацію, саме у нього виникає право власності на об`єкт інвестування як у первісного власника шляхом здійснення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за ним, тому у ОСОБА_2 , який не був інвестором спірної квартири, не було законних підстави для набуття права власності на цю квартиру, тим більше за умови не введення будинку в експлуатацію, а відповідно й для її подальшого відчуження ОСОБА_3 .
Відтак задоволенню підлягають й вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та іпотеки, адже право продажу майна належить виключно власнику такого майна, а наслідком придбання майна в особа, яка не мала права його відчужувати є й недійсність правочину по передачі такого майна в іпотеку.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
З урахуванням наведеного, розглядаючи дану справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд доходить висновку, що ефективним та передбаченим законом способом захисту порушених прав позивача також є також: скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на підставі договору купівлі продажу квартири від 09.11.2019; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації іпотеки, зняття заборони відчуження майна.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність визначених законом підстав для задоволення в повному обсязі позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Юлія Вікторівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження майна, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання майнових прав на об`єкт інвестування.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача ОСОБА_1 підлягають судові витрати по сплаті судового збору в розмірі: з відповідача ТОВ «Ред Хоумс» - 9 341,50 грн; з відповідача ОСОБА_2 - 992,40 грн; з відповідача ОСОБА_3 - 2 025,40 грн; з відповідача ОСОБА_4 - 1 610,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 15, 16, 177, 190, 202, 203, 215, 236, 316-319, 321, 328, 331, 334, 509, 525-527, 530, 575, 576, 610, 629, 635, 655, 658 Цивільного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, статтями 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 209, 229, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_17 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс» ( ЄДРПОУ: 39159797, місцезнаходження: м.Київ, вул. Світла, буд. 3), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_18 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_19 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_20 ; АДРЕСА_21 ), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Юлія Вікторівна (місцезнаходження: АДРЕСА_22 ), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ: 40452947, місцезнаходження: м.Київ, вул. Хрещатик, буд.36), Міністерство юстиції України (ЄДРПОУ: 00015622, місцезнаходження: м.Київ, вул. Архітектора Городецького, буд.13), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна (місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.119, оф.12), про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження майна, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання майнових прав на об`єкт інвестування - задовольнити.
Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 ;
Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м, житлова площа квартири - 17,8 кв.м., укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований у реєстрі за номером 2798.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 листопада 2019 року №49603299, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості; опис об`єкта: однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 39,5, житлова площа (кв.м): 17,8, 4 поверх; адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929425380000.
Визнати недійсним договір іпотеки від 04 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_12 (дванадцять дріб два), секція 1 (один), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрований нею в реєстрі за номером 673.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2021 року № 58557895, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. про державну реєстрацію обтяження, іпотека на квартира з реєстраційним номером АДРЕСА_13 ;
Зняти заборону відчуження майна, накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. 04 червня 2021 року, зареєстровану в реєстрі за номером 674, щодо майна, зазначеного в договорі іпотеки від 04.06.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 : квартира АДРЕСА_12 (дванадцять дріб два), секція 1 (один), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1929425380000, яка належить ОСОБА_3 , посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрованому в реєстрі за номером 673.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2021 року № 58558012, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. про державну реєстрацію обтяження, заборона на нерухоме майно на квартира з реєстраційним номером АДРЕСА_13 ;
Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс»).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9 341,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 025,40 грн .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 610,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 05.11.2024 |
Номер документу | 122753463 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Гаврилова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні