Постанова

від 17.07.2023 по справі 357/1849/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2023 року м. Київ

Справа №357/1849/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/6667/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області постановлену під головуванням судді Кошель Б.І., 08 лютого 2023 року у м. Біла Церква, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області Малькевич Леся Вікторівна про визнання недійсним договору дарування,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір дарування квартири, укладений 12 липня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В., зареєстрований в реєстрі за №2422.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2021 року визнано недієздатним ОСОБА_4 , та призначено позивача його опікуном. В ході виконання своїх обов`язків як опікуна недієздатного, позивачем було виявлено, що житлова квартира, у якій проживає її підопічний, належить на праві власності ОСОБА_3 .. Позивачу стало відомо, що відповідно до договору дарування квартири від 12 липня 2019 року ОСОБА_4 подарував відповідачу квартиру АДРЕСА_1 . Посилалась на те, що ОСОБА_4 в момент укладення вказаного договору дарування не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки останній протягом тривалого часу перебував на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: F-48.0, поводив себе неадекватно, вчиняв нелогічні та непослідовні дії.

08 лютого 2023 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження, оскільки вказана справа була ініційована ОСОБА_2 , яка як опікун ОСОБА_4 , якого рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2021 року було визнано недієздатним, діяла виключно в його інтересах з метою захисту його майнових прав. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Отже, опіка ОСОБА_2 , як опікуна ОСОБА_4 припинилась 19 січня 2023 року в результаті смерті останнього. Спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Таким чином, у зв`язку зі смертю особи, в інтересах якої позивач звертався до суду з вказаним позовом, позивач втратив право представляти інтереси померлого ОСОБА_4 ..

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2023 року заяву ОСОБА_3 про закриття провадження - задоволено.

Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області Малькевич Леся Вікторівна про визнання недійсним договору дарування.

Ухвала суду мотивована тим, що опіка ОСОБА_2 як опікуна ОСОБА_4 припинилась, а тому вона втратила право виступати в інтересах останнього як опікун.

Не погодився із вказаним судовим рішенням особа яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , його представником подана апеляційна скарга. Представник скаржника вважає вказану ухвалу незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає про те, що він є сином померлого ОСОБА_4 , у зв`язку з чим він звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи для того, щоб подати докази на прийняття спадщини та подати клопотання про зупинення провадження, проте судом було проігноровано вказану заяву.

Вказує, що суд зобов`язаний був зупинити провадження у разі смерті особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, наведене доводить, що суд порушив норми процесуального права, що виразилося у застосуванні норми процесуального права, яка не підлягала застосуванню та призвело до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засідання 16 травня 2023 року представник особи, яка подала апеляційну скаргу - адвокат Іллінський О.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, проте після оголошення перерви в судове засідання не з`явився, був повідомлений про дату продовження розгляду справи належним чином, що підтверджується його розпискою, причини неявки суду не повідомив.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Тому, керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України, колега суддів вважала, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до положень ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.

З матеріалів справ вбачається, що у лютому 2022 року ОСОБА_2 , як опікун, звернулась до суду першої інстанції, в інтересах ОСОБА_4 , із позовом до ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області Малькевич Леся Вікторівна, в якому просила про визнання недійсним договору дарування квартири від 12 липня 2019 року /а.с.1-3/.

До позовної заяви були долучені:

- копія рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2021 року у справі № 357/9174/20, яким ОСОБА_4 був визнаний недієздатним, цим же рішенням суду було встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_4 та призначено ОСОБА_2 його опікуном. Встановлено строк дії рішення суду - 2 роки з набрання рішенням суду законної сили /а.с.8-12/;

- копія договору дарування квартири від 12 липня 2019 року, за умовами якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 /а.с.13-16/.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2022 року відкрито провадження у справі /а.с.23-24/.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2022 року було витребувано з Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області належним чином завірені копії:

- матеріалів нотаріальної справи №2757 щодо нотаріального посвідчення договору дарування квартири від 12 липня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 2422, стосовно дарування квартири АДРЕСА_1 ;

- матеріалів спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.57-61/.

На виконання ухвали суду, 20 липня 2022 року надійшли копії матеріалів нотаріальної справи №2757 та матеріалів спадкової справи /а.с.64-120/

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2022 року у справі було призначено судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: Чи міг ОСОБА_4 , з урахуванням стану його психічного здоров`я, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент вчинення правочину - договору дарування від 12 липня 2019 року? /а.с.128-131/.

08 лютого 2023 року судом зареєстрована заява представника відповідача про закриття провадження у справі, у якій повідомляється про смерть 24 січня 2023 року ОСОБА_4 /а.с.137-167/.

08 лютого 2023 року судом зареєстрована заява адвоката Іллінського О.В., як представника ОСОБА_1 , в якій також вказується про смерть 24 січня 2023 року ОСОБА_4 , а також про намір ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_4 бути залученим до участі у справі в порядку правонаступництва /а.с.170-174/.

Обставина смерті ОСОБА_4 24 січня 2023 року підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого 24 січня 2023 року Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області /а.с.175,197/.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2023 року закрито провадження у справі, оскільки опіка ОСОБА_2 , як опікуна ОСОБА_4 , припинилась, а тому вона втратила право виступати в інтересах останнього як опікун /а.с.182-184/.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучено: копію свідоцтва про його народження НОМЕР_1 , виданого 12 лютого 1975 року ЗАГС м. Узин Білоцерківського району Київської області, де його батьком вказаний ОСОБА_4 /а.с.198/; копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 14 лютого 2023 року про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 /а.с.199/.

В силу ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст.67 ЦК України опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Положеннями ч.3 ст.76 ЦК України визначено, що опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Разом з тим, згідно з ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

В порядку визначеному ст.ст.1216,1218,1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

В порядку ч.1 ст.59 ЦПК України права, свободи та інтереси недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні опікуни чи інші особи, визначені законом.

В силу ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

З наведених обставин справи вбачається, що у лютому 2022 року ОСОБА_2 , як опікун, звернулась до суду першої інстанції, в інтересах недієздатного ОСОБА_4 , із позовом до відповідача про визнання недійсним договору дарування квартири. На час звернення до суду з позовом і на час відкриття провадження у справі ОСОБА_2 , на підстав ч.1 ст.59 ЦПК України, мала повноваження на захист інтересів недієздатного ОСОБА_4 .. В ході розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 помер.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що повноваження ОСОБА_2 , як опікуна ОСОБА_4 припинилась, а тому вона втратила право виступати в інтересах останнього. Однак, не можна погодитись із висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі, такий висновок суду є передчасним. Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору дарування, укладеного ОСОБА_4 , а отже спір стосується його майнових прав, які можуть входити до складу спадщини. З матеріалів справи вбачається наявність у ОСОБА_4 , правонаступника, про що суд першої інстанції був повідомлений до прийняття рішення про закриття провадження у справі, однак на вказану інформацію суд першої інстанції уваги не звернув, не перевірив обставини наявності правонаступництва і не вирішував, у відповідності до ст.55 ЦПК України, питання про залучення правонаступника, у спорі предметом якого є правовідносини, що передбачають правонаступництво. Такі дії перешкоджають особі, яка подала апеляційну скаргу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у повному обсязі.

Отже, викладені особою, яка подала апеляційну скаргу, доводи знайшли своє підтвердження, його права порушуються прийнятим судовим рішенням, а отже відсутні підстави для закриття апеляційного провадження.

За результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив невірне застосування норм процесуального права, оскаржувана ухвала суду перешкоджає подальшому провадженню у справі, що дає підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2023 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: В.А. Нежура

Н.В. Поліщук