Ухвала

від 18.07.2023 по справі 420/18572/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 липня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/18572/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі клопотання Державної податкової служби України про апеляційний розгляд справи у відкритому судовому засіданні за її участю,-

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2022 року КП "БУДОВА" звернулося до адміністративного суду з позовом до ДПС, у якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у незабезпеченні автоматичного відновлення/збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 82 447 166,67 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; та зобов`язати відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Одночасно апелянт просив здійснити розгляд справи за участю представника ДПС України.

26 червня 2023 року П`ятим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвали про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС, та враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 КАС України.

7 липня 2023 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому КП "БУДОВА" зазначило, що не наполягає на участі свого представника під час розгляду апеляційної скарги та не заперечує проти розгляду справи в письмовому провадженні.

14 липня 2023 року до суду апеляційної інстанції від ДПС надійшло клопотання, у якому апелянт просить розглянути його скаргу у відкритому судовому засіданні за участю його представника в режимі відеоконференції.

В обґрунтування заявленого клопотання ДПС зазначило, що по-перше, у пункті 3 прохальної частини апеляційної скарги ним заявлено клопотання про розгляд справи за участі представника ДПС, що, в контексті розгляду судом першої інстанції справи в загальному позовному провадженні, нівелює встановлені частиною першою статті 311 КАС України підстави для розгляду справи в письмовому провадженні.

По-друге, дана справа має суспільний інтерес та має виняткове значення для контролюючого органу з огляду на те, що необґрунтоване збільшення показників в СЕА ПДВ призводить до подальшого зниження надходжень з податку на додану вартість, в той час як ПДВ є бюджетоутворюючим податком, з чого слідує, що питання пов`язані з ПДВ питаннями державного значення.

По-третє, характер спірних правовідносин вимагає дослідження ряду питань, котрі можуть бути поставлені (досліджені/спростовані) лише при безпосередній участі сторін у судовому засіданні.

Перевіряючи обґрунтованість поданого клопотання ДПС, колегія судддів виходить з наступного.

Пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України визначено, що письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 310 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Згідно частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні (частина друга статті 311 КАС України).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частинами першою та другою статті 6 КАС встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Ekbatani проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.

Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.

З матеріалів даної справи вбачається, що предметом її розгляду є бездіяльність ДПС, що полягає у незабезпечення автоматичного відновлення/збільшення суми, на яку КП "БУДОВА" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Суд першої інстанції розглянув справу у загальному позовному проваджені за участю сторін.

Апеляційна скарга ДПС на рішення суду першої інстанції обґрунтована виключно порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що в даному випадку характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, з урахуванням суб`єктного складу її учасників, а також наявного обсягу матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судом першої інстанції було встановлено обставини цієї справи, не вимагають проведення судового засідання у суді апеляційної інстанції з повідомленням (викликом) сторін.

Приймаючи до уваги також відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ДПС про її участь у апеляційному розгляді справи у судовому засіданні.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони будуть повідомленні додатково.

Керуючись статтями 262, 311, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про апеляційний розгляд справи у відкритому судовому засіданні за її участю відмовити.

Призначити апеляційний розгляд справи в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду на 17.08.2023 р. о 10:00 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов