Постанова

від 17.08.2023 по справі 420/18572/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18572/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року (суддя Лебедєва Г.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 24.04.2023) по справі за адміністративним позовом Колективного підприємства "БУДОВА" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2021 року КП "БУДОВА" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльності ДПС, що полягає у незабезпеченні автоматичного відновлення/збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 82 447 166,67 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати ДПС відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 82 447 166,67 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог підприємства відмовити повністю.

В обґрунтування поданої скарги зазначається, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано, що по-перше, у спірних правовідносинах саме дії платника податку (позивача) стосовно складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних й призвели до відповідного зменшення реєстраційної суми на суму ПДВ, зазначену у таких складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. При цьому ЄРПН не визначає "помилкові" податкові накладні від "непомилкових", реєстрація податкових накладних є наслідком свідомих та цілеспрямованих дій платника податку, оскільки будь-які дії в системі електронного адміністрування податку на додану вартість призводять до формування податкових зобов`язань, чи то до виникнення права на формування податкового кредиту та подальше бюджетне відшкодування, що у свою чергу, веде до автоматичного руху коштів на електронному рахунку платника податків та зміні його майнового стану.

По-друге, а ні норми ПК України, ні Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, не встановлено механізму вилучення з ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, у тому числі. За таких обставин у спірних правовідносинах відсутній законодавчо визначений обов`язок відповідача здійснити визначену судовим рішенням дію в СЕА ПДВ, так як зазначена система працює виключно в автоматичному режимі.

По-третє, сума реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ це не грошові кошти на рахунку, а є лише показником в системі СЕА ПДВ автоматично обчисленого платнику податку за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу. У зв`язку з цим, висновок суду про вільне розпорядження відповідачем таким показником в СЕА ПДВ, який в силу вимог чинного законодавства не збільшив майновий стан контрагента, є безпідставним та недоведеним.

По-четверте, право на реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ у сумі 82,4 млн. грн. за зареєстрованими у лютому 2021 році податковими накладними лежить в площині відносин виключно Договору про спільну діяльність, та ніяким чином не зачіпають інтереси на їх відновлення позивачем в аспекті нібито помилкового їх вилученням власне свідомими діями самого ж КП.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, КП "БУДОВА" зареєстровано як юридичну особу приватного права 03.08.1990 року, та 22.11.1994 року взято на податковий облік за №638, з 04.04.2011 року є платником ПДВ.

На теперішній час КП перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, основний діяльності код КВЕД 41.20 (будівництво житлових і нежитлових будівель).

9 листопада 2016 року, під час здійснення господарської діяльності КП "БУДОВА", як Генпідрядником, було укладено договір генерального підряду №Т-135 з Замовником - Договір про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135, уповноважена особа СТ "БУДОВА-ОМЕГА".

Предметом укладеного Договору було будівництво об`єкту: "Група житлових будинків з паркінгом по вул. Толбухіна, 135 в м. Одеса, в житловому районі Дмитровка".

15 лютого 2021 року КП "БУДОВА" передчасно (помилково) зареєструвало податкові накладні №43 від 01.02.2021 року на суму ПДВ 34 627 810,00 грн. та №44 від 01.02.2021 року суму ПДВ 47 819 356,67 грн. Дані накладні було зареєстровано в ЄРПН та отримано покупцем - СТ "БУДОВА-ОМЕГА", як уповноваженою особою по Договору про спільну діяльність 09.11.2016 року №1/Т-135.

Зважаючи на помилково (передчасно) складені і зареєстровані згадані ПН, КП "БУДОВА" склало та подало на реєстрацію розрахунок коригування №3 від 16.02.2021 року до податкової накладної №43 від 01.02.2021 року (на суму 34 627 810,00 грн.); розрахунок коригування №4 від 16.02.2021 року до податкової накладної №44 від 01.02.2021 року (на суму 47 819 356,67 грн.).

Дані розрахунки коригування даними електронного кабінету були не прийняті і відхилені ДПС, оскільки РК до накладних складені були як не на платника ПДВ і містили ІПН 100000000000 (такий формат подання РК до ПН був запропонований на гарячій ліній ДПС), що підтверджується відповідними квитанціями від 05.03.2021 року та 15.03.2021 року.

В ході здійснення КП "БУДОВА" реєстрацій податкових накладних №43 та №44 від 01.02.2021 року та не прийняття розрахунків коригувань, реєстраційний ліміт КПв Єдиному реєстрі податкових накладних зменшився на загальну суму ПДВ у розмірі 82 447 166,67 гри., з яких 82 447 166,67 грн. за помилково (передчасно) зареєстрованими накладними. Під час подання податкової звітності з ПДВ дані щодо вказаних накладних не були відображені у зв`язку з їх помилковістю.

16 лютого 2021 року СТ "БУДОВА-ОМЕГА" було отримано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №35, з якого вбачається факт реєстрації податкових накладних з сумами ПДВ 34 627 810,00 грн. і 47 819 356,67 грн. При цьому, в електронному кабінеті станом на 15.02.2021 року сума ліміту по обом накладним складає 0,00 грн.

ГУ ДПС в Одеській області своїм рішенням №128/15-32-18-03-19 від 09.02.2021 року анулювало реєстрацію СТ "БУДОВА-ОМЕГА", як платника податку на додану вартість - уповноваженої особи за Договором про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135, податковий номер 100005677. Підставою для його прийняття слугувало те, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; рішення №498 прийнято відповідно до пп."г" п.184.1 ст.184 ПК України.

Вказане рішення від 09.02.2021 року в електронному кабінеті не надходило СТ "БУДОВА-ОМЕГА", 11.02.2021 року було відправлено поштою і згодом отримано, що виключало можливість вчасно повідомити контрагентів СТ "БУДОВА-ОМЕГА", в тому числі і КП "БУДОВА", про анулювання реєстрації СТ "БУДОВА-ОМЕГА", як платника ПДВ.

СТ "БУДОВА-ОМЕГА", як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135, також повідомило про подання 01.03.2021 року скарги на рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №128/15-32-18-03-19 від 09.02.2021 року.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України 19.05.2021 року за №11504/7/99-00-18-03-01-07 було прийнято Рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого було визнано, що прийняте ГУ ДПС в Одеській області рішення від 09.02.2021 року за №128/15-32-18-03-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135 - уповноважена особа СТ "БУДОВА-ОМЕГА" 40542380 (код ЄДРПОУ 100005677) є необґрунтованим та таким, що йде всупереч вимогам чинного законодавства, враховуючи особливості для анулювання реєстрації платниками ПДВ договорів про спільну діяльність, у зв`язку з чим Рішення №128 підлягає скасуванню.

Після відновлення стану платника податку на додану вартість СТ "БУДОВА-ОМЕГА", як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135, враховуючи наяву інформацію про зареєстровані КП "БУДОВА" податкові накладні №43 та №44 від 01.02.2021 року, звернулось 10.06.2021 року до ДПС України та ГУ ДПС в Одеській області з проханням відновити суму податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надісланий у відповідь лист ДПС України від 15.07.2021 року за №16231/6/99-00-18-03-04-06 по суті не містив відповіді, а лише наведені норми діючого законодавства та перебіг подій. Від ГУ ДПС в Одеській області жодної відповіді не надходило.

В свою чергу СТ "БУДОВА-ОМЕГА" вживало заходів для вирішення виниклої ситуації шляхом неодноразових звернень на Урядову "Гарячу лінію", у відповідь отримано лист ДПС України від 03.08.2021 року за №17801/6/99-00-18-03-01-06 про те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі, відновлення суми реєстраційного ліміту в частині зареєстрованих податкових накладних від 01.02.2021 року №43 і №44 на загальну суму ПДВ у розмірі 82 447 166,67 грн. по Договору №1/Е-135 здійснити на сьогодні не є можливим; направлення листа №06-08 від 06.08.2021 року на адресу в.о.голови ДПС України з повторним проханням відновити втрачений ліміт, лист спрямовано на розгляд до ЕУ ДПС у Одеській області листом від 27 серпня 2021 року за №19426/7/99-00-18-03-04-07 і отримано відповідь від 28.08.2021 року за №23554/6/15-32-18-03-09 з цитуванням норм діючого законодавства без обґрунтованої відповіді з посиланням на подальші дії з відновлення реєстраційного ліміту.

В лютому 2022 року КП "БУДОВА" повторно склало та надіслало покупцю, в порядку ст. 192 ПК України, розрахунки коригування.

В свою чергу СТ "БУДОВА-ОМЕГА", як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135 - (покупець) підписало та відправило вищевказані розрахунки коригування до ДПС, проте за даними електронного кабінету та згідно двох квитанцій від 02.02.2022 року Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (34 621 810,00 грн.) та (47 819 356,31 грн.) не може перевищувати суму ПДВ, на яку покупець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (0.08).

У липні 2021 року КП "БУДОВА" на виконання умов вказаного договору, склало всі необхідні коректні документи та зареєстровало податкові накладні №1 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 5 015 076,40 грн., №2 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 4 999 704,40 грн., №3 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 5 000 910,00 грн., №4 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 4 999 477,40 грн., №24 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 5 005 548,60 грн., №25 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 4 999 942,80 грн., №26 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 5 000 123,80 грн., №27 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 5 000 124,00 грн., №28 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 5 000 001,00 грн., №29 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 10 000 004,20 грн., №30 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 9 999 971,40 грн., №31 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 9 999 968,20 грн., №32 від 01.07.2021 року на суму ПДВ 7 426 314,47 грн..

Загальна сума ПДВ щодо вірно зареєстрованих накладних в липні 2021 року дорівнює 82 447 166,67 грн., тобто рахунок СЕА ПДВ реєстраційного ліміту КП "БУДОВА" було повторно зменшено на суму 82 447 166,67 грн., та відповідно дану суму отримано і відображено було на рахунку СЕА ПДВ реєстраційного ліміту СТ "БУДОВА-ОМЕГА".

Також ГУ ДПС в Одеській області було проведено перевірку КП "БУДОВА", результати якої оформлені Актом перевірки від 24.09.2021 року №20833/15-32-07-05/22484783 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП "БУДОВА".

Під час перевірки були надані письмові пояснення щодо помилково зареєстрованих податкових накладних №43, №44 від 01.02.2021 року.

Після надання позивачем пояснень жодних питань з боку податкової стосовно даних накладних не виникало.

Тобто, факт помилковості (передчасності) реєстрації накладних і не відображення цих накладних у податковій звітності підтверджений і досліджений під час податкової перевірки, а у висновках порушень щодо зареєстрованих податкових накладних №43, №44 від 01.02.2021 року не встановлено.

Враховуючи те, що КП "БУДОВА" є самостійним суб`єктом господарювання та має право на захист і відновлення своїх порушених прав, підприємство листом від 18.02.2022 року звернулось до ДПС України щодо відновлення/збільшення в даних СЕА ПДВ реєстраційного ліміту на суму 82 447 166,67 грн., оскільки вжиті в рамках діючого податкового законодавства заходи з боку СТ "БУДОВА-ОМЕГА", як уповноваженої особи по Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135, не призвели до відновлення порушеного права КП "БУДОВА" і не збільшили в СЕА ПДВ суму, на яку останнє має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Не отримавши відповіді КП "БУДОВА" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог підприємства суд першої інстанції виходив з того, що позивач, з урахуванням принципу правової визначеності, має легітимні очікування на коригування (зменшення) податкових зобов`язань шляхом автоматичного відображення в СЕА ПДВ вже зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування.

При цьому суд зауважив, що прогалина у нормативному механізмі відновлення/збільшення суми на рахунку СЕА ПДВ з урахуванням існуючої ситуації саме при захисті прав КП "БУДОВА" не може бути перешкодою у можливості реалізації особою права на повернення помилково перерахованих коштів на власний рахунок в СЕА ПДВ. Неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі ПК України),

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Пунктом 200-1.8 ПК України визначено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Аналогічна за змістом норма наведена в пункті 7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. №569, відповідно до якої, у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Даний Порядок №569 визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно пункту 4 Порядку №569 Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 2001.4 статті 200і Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Згідно з пунктом 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Відповідно до пункту 5 Порядку №569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. - 1 лютого 2015 р.).

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України та пунктом 9 Порядку №569.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

Згідно пункту 13 Порядку №569 ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника (УПопРах).

Перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;

коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків.

Пунктом 43.4-1 статті 43 ПК України унормовано, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України, під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.

Натомість, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України).

Повертаючись до обставин даної справи та враховуючи природу суми ПДВ у розмірі 82 447 166,67 грн. слід вважати, що грошові кошти не належать до грошових зобов`язань, які сплачені до відповідного бюджету, у розумінні положень ПК України, а є помилково вказаною (задвоєною) сумою податкових зобов`язань КП "БУДОВА", що привело до помилкового зменшення суми, на яку КП "БУДОВА" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН в розмірі 82 447 166,67 грн. При цьому механізму виправлення якого на теперішній час не мають жоден із платників податків по вказаних операціях.

Згідно пунктом 20 Порядку №569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДПС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов`язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов`язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр.

На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.

У разі зміни даних платника податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, та/або реквізитів його поточного рахунка, на який зараховуються кошти з електронного рахунка, ДПС надсилає Казначейству коригуючі реєстри.

Пунктами 26-27 Порядку №569 передбачено, що повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200і.5 статті 200і Кодексу, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.

Отже, електронний рахунок платника податку на додану вартість відкривається Казначейством останньому на безоплатній основі та виключно з цього рахунку здійснюються розрахунки з бюджетом у частині сплати цього податку. Відтак, зарахування коштів на такий рахунок неможливо ототожнювати із зарахуванням коштів до бюджету. Повернення за правилами статті 43 ПК України коштів з такого рахунку допускається виключно у випадку, коли після анулювання реєстрації платника податку кошти з цього рахунку переховано до бюджету і вони перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за результатами останнього звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, після відновлення стану платника ПДВ СТ "БУДОВА-ОМЕГА", як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135, зверталось до ДПС України та ТУ ДПС в Одеській області з проханням відновити суму податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних, але отримувало формальні відповіді, що не давало змоги КП "БУДОВА" відновити дані СЕА ПДВ реєстраційного ліміту на суму 82 447 166,67 грн.

При цьому варто не забувати, що анулювання реєстрації СТ "БУДОВА-ОМЕГА" як платника податку на додану вартість відбулося на підставі рішення ГУ ДПС в Одеській області №128/15-32-18-03-19 від 09.02.2021 року, яке визнано ДПС необґрунтованим та таким, що йде всупереч вимогам чинного законодавства.

Неведене свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, що саме дії платника податку (позивача) стосовно складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних й призвели до відповідного зменшення реєстраційної суми на суму ПДВ, зазначену у таких складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Так, згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз.15 п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як встановлено вище, КП "БУДОВА" склало щодо помилково зареєстрованих накладних №43 і №44 від 01.02.2021 року розрахунки коригування в березні 2021 року та в лютому 2022 року, які фактично анулювали помилково зареєстровані суми ПДВ 34 627 810,00 грн. та 47 819 356,37 грн., але такі коригування не було зареєстровано і жодних змін на рахунках КП "БУДОВА" і СТ "БУДОВА-ОМЕГА" не відбулось, та в подальшому, КП "БУДОВА" були виписані та зареєстровані в ЄРПН нові податкові накладні в липні 2021 року.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 48.1 - 48.2 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

За правилами пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що в декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року помилково зареєстровані накладні не відображено, в той час як в декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року нові (правильні) податкові накладні відображено.

Отже, у межах спірних правовідносин має місце випадок, за якого безпосередньо відновити/збільшити суму, на яку КП "БУДОВА" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не має можливості. Сума в розмірі 82 447 166,67 грн., на яку має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних СТ "БУДОВА - ОМЕГА", як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/Т-135, не була відображена і не збільшила ліміт ПДВ в CEA, тобто, не надійшла в його розпорядження, що, у свою чергу, виключає можливість звернення КП "БУДОВА" до свого контрагента з вимогами про реєстрацію розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних. При цьому, відповідні дії щодо розрахунку суми, на яку платник податку має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прописані в пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Підпунктом 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що технічним адміністратором електронного кабінету є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є Державна податкова служба України (відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. №227).

Система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Державної податкової служби України, яка є її адміністратором, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми податку на додану вартість, тобто на ДПС України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отож збільшення суми податку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість є повноваження саме ДПС.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 05.03.2019 року у справі №802/77/16-а, від 09.04.2019 року у справі №815/3688/16, від 14.12.2021 року у справі №820/6963/16.

Слід додати, що система електронного адміністрування ПДВ не працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПК України та Порядку № 569, і допускає ручне втручання, оскільки протилежне прямо не встановлено діючим законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 20.03.2018 року у справі №819/777/17 та від 20.02.2020 року у справі № 820/3375/16, касаційний суд вказав, що перевіряючи правомірність поведінки платника податку суд фактично надав оцінку обставинам щодо відсутності вини платника податків у випадку, коли державні органи не дотримуються власних процедур, в тому числі пов`язаних із зарахуванням коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги про те, що ні норми ПК України, ні Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, не встановлено механізму вилучення з ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, колегія суддів вважає неспроможними з наступних міркувань.

Так, у пункті 2 частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відмова від права на звернення до суду є недійсною (частина шоста зазначеної статті).

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ч.4 ст.6 КАС України).

Отож, прогалина у нормативному механізмі відновлення/збільшення суми на рахунку СЕА ПДВ не може бути перешкодою у можливості реалізації особою права на повернення помилково перерахованих коштів на власний рахунок в СЕА ПДВ.

За змістом статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20.10.2011 ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналізуючи вищенаведені норми у сукупністю із обставинами даної справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог КП "БУДОВА".

Доводи апеляційної скарги ДПС не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов