Постанова

від 17.07.2023 по справі 120/6747/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6747/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук А.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

17 липня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника ОСОБА_2 звернулась в суд з позовною заявою до Агрономічної сільської ради (далі - сільська рада, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.02.2022 в частині затвердження документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка мала кадастровий номер 0520680200:01:004:2211 площею 2,0 га, розташованої на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.11.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою стосовно земельної ділянки, яка розташована на території Агрономічної сільської ради.

На замовлення ОСОБА_1 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Агрономічної сільської ради та сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:004:2211.

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Агрономічної сільської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Агрономічної сільської ради площею 2,0 га з кадастровим номером 0520680200:01:004:2211.

Рішенням Агрономічної сільської ради від 21.10.2021 №1186 в затвердженні проекту відмовлено.

В подальшому, рішенням Агрономічної сільської ради 20 сесії 8 скликання від 25.01.2022 №1712 надано дозвіл Агрономічній сільській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:2211 шляхом поділу на дві земельні ділянки орієнтовною площею по 1,00 га кожна.

Пізніше, рішенням Агрономічної сільської ради 23 сесії 8 скликання від 23.02.2022 №2160 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 0520680200:01:004:2211 на дві земельні ділянки площею по 1 га, кадастрові номери 0520680200:01:004:2631 та 0520680200:01:004:2630.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі №120/1283/22-а визнано протиправним та скасовано рішення 15 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради № 1186 від 21.10.2021 та зобов`язано Агрономічну сільську раду з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду за наслідками розгляду цієї справи, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 17.09.2021 про затвердження проекту землеустрою.

Вважаючи рішенням Агрономічної сільської ради 23 сесії 8 скликання від 23.02.2022 №2160 протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не наведено достатніх підстав, які б свідчили про протиправність прийнятого Агрономічною сільською радою рішення від 23.02.2022 №2160 в частині земельної ділянки із кадастровим номером 0520680200:01:004:2211.

Суд першої інстанції наголосив, що на момент прийняття відповідачем спірного у цій справі рішення від 23.02.2022 №2160 питання щодо затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 було розглянуто сільською радою та відмовлено у його затверджені рішенням від 21.10.2021 №1186.

При цьому на момент прийняття рішення від 23.02.2022 №2160, орган місцевого самоврядування не мав законодавчо визначених перешкод у прийнятті такого, оскільки рішення від 21.10.2021 №1186 про відмову у затвердження проекту землеустрою залишалось чинним та відповідно не скасованим у судовому порядку. Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що станом на 25.01.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:2211 перебувала у комунальній власності Агрономічної сільської ради.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк суд не звернув увагу та не дослідив у справі наявні докази, а саме численні судові рішення, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, яке не містило належних мотивів, та в подальшому було скасовано судом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до положень статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

27.05.2021 набрав чинності Закон України № 1423-ІХ "Про внесення змій до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Відповідно до п. 58 цього Закону розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України: доповнено пунктом 24 такого змісту:

"24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради".

Отже, в п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України законодавцем врегульовано порядок переходу земельних ділянок із державної у комунальну власність та визначено алгоритм дій, які має вчинити особа, яка вже отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки та має намір реалізувати своє право на отримання земельної ділянки у власність.

Таким чином, з 27.05.2021 земельна ділянка, щодо якої позивачем було розроблено проект землеустрою набула статусу землі комунальної власності територіальної громади Агрономічної сільської ради.

Відповідно до п. "а" ч. ст. 12 ЗК України розпорядження землями комунальної власності територіальних громад є виключним повноваженням сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

Як передбачено ч.1, 2 ст.10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з п. 34 ч.1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 46 ЗУ "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Як встановлено судом, у вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Агрономічної сільської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Агрономічної сільської ради площею 2,0 га з кадастровим номером 0520680200:01:004:2211.

21.10.2021 рішенням Агрономічної сільської ради 15 сесії 8 скликання №1186 ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Агрономічної сільської ради.

В подальшому, рішенням Агрономічної сільської ради 20 сесії 8 скликання від 25.01.2022 №1712 надано дозвіл Агрономічній сільській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:2211 шляхом поділу на дві земельні ділянки орієнтовною площею по 1,00 га кожна.

Пізніше, Агрономічна сільська рада, розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка була розроблена ПП ЦЕП "Сервіс центр", рішенням 23 сесії 8 скликання від 23.02.2022 №2160 затвердила технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 0520680200:01:004:2211 на дві земельні ділянки площею по 1 га, кадастрові номери 0520680200:01:004:2631 та 0520680200:01:004:2630.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі №120/1283/22-а визнано протиправним та скасовано рішення 15 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради від 21.10.2021 №1186 про відмову у затвердженні проекту землеустрою та зобов`язано Агрономічну сільську раду з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду за наслідками розгляду цієї справи, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 17.09.2021 про затвердження проекту землеустрою.

З наведених підстав позивач у апеляційній скарзі посилається на перешкоду завершенні розпочатої у 2019 році процедури приватизації земельної ділянки.

Щодо вказаних доводів апеляційної скарги варто наголосити, що на момент прийняття відповідачем спірного у цій справі рішення від 23.02.2022 №2160 та рішення від 25.01.2022 №1712, питання щодо затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 було розглянуто сільською радою та відмовлено у його затверджені рішенням від 21.10.2021 №1186, що свідчить про відсутність порушених прав та законних інтересів позивача.

При цьому, суд не надає оцінку доводам представника позивача щодо протиправності відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки із кадастровим номером 0520680200:01:004:2211, оскільки предметом даного спору є оцінка правомірності рішення Агрономічної сільської ради від 23.02.2022 №2160 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 0520680200:01:004:2211.

Згідно висновків Верховного Суду по справі №320/1177/19 від 22.07.2021, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на момент прийняття рішення від 23.02.2022 №2160, орган місцевого самоврядування не мав законодавчо визначених перешкод у прийнятті такого, оскільки рішення від 21.10.2021 №1186 про відмову у затвердження проекту землеустрою залишалось чинним та відповідно не скасованим у судовому порядку. Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що станом на 25.01.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:2211 перебувала у комунальній власності Агрономічної сільської ради.

Слід звернути увагу, що позивач протягом тривалого часу намагалась підтвердити своє право на отримання бажаної земельної ділянки у власність, зокрема у лютому 2022 року в межах справи №120/1955/22-а ОСОБА_1 оскаржувала рішення Агрономічної сільської ради 20 сесії 8 скликання від 25.01.2022 №1712, яким надано дозвіл Агрономічній сільській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:2211 шляхом поділу на дві земельні ділянки орієнтовною площею по 1,00 га кожна.

В свою чергу, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2022 у справі №120/1955/22-а, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Зокрема, у вказаній справі суди дійшли висновку, що станом на 25.01.2022 рішення Агрономічної сільської ради 15 сесії 8 скликання №1186 від 21.10.2021 було чинним та ніким не оскаржено, то дії відповідача щодо ухвалення рішення 20 сесії 8 скликання №1712 від 25.01.2022 в частині земельної ділянки із кадастровим номером 0520680200:01:004:2211 не можуть вважатись недобросовісними та не є протиправними, оскільки вчинені відповідно до п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України у межах наданих повноважень.

Посилання апелянта на положення п.24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, згідно з якими до 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначене положення стосується осіб, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначених у підпункті "е" цього пункту (земельних ділянок, визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті).

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не наведено достатніх підстав, які б свідчили про протиправність прийнятого Агрономічною сільською радою рішення від 23.02.2022 №2160 в частині земельної ділянки із кадастровим номером 0520680200:01:004:2211.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.