Постанова

від 12.07.2023 по справі 926/26/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. Справа №926/26/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Марка Р.І.,

Суддів:Матущака О.І.,

Скрипчук О.С.

Секретар судового засідання:Чудяк Х.В.

за участю представників сторін:

від прокуртури:Рогожнікова Н.Б.,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Кальвінія б/н від 09.05.2023 (вх. №01-05/1536/23 від 12.05.2023)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2023 (повний текст рішення складено 20.04.2023)

у справі № 926/26/23 (суддя Ніколаєв М.І.)

за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кальвінія

про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та стягнення неустойки в сумі 162 900 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2023 у справі № 926/26/23 позов задоволено. Розірвано Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - будівлі передавального радіоцентру, обзорного локатора літ. А, загальною площею 87,40 кв.м за адресою: вул. Грушевського, 33, с. Чагор, Чернівецького району (колишній Глибоцький район) Чернівецької області, вартістю 3 258 000 грн, укладений 08.02.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю Кальвінія. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Кальвінія на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях неустойку в розмірі 162 900 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Кальвінія на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 4 962 грн судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Кальвінія оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна б/н від 09.05.2023 (вх. №01-05/1536/23 від 12.05.2023) надіслана на поштову адресу суду 12.05.2023.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції було винесено з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що пунктом 10.2 Договору, яким визначено, що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту, коли їй стало відомо про їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

У зв`язку з введенням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України (ТПП України) підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також, відповідач листом від 02.03.2022 повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, що позбавило його можливості своєчасно здійснити оплату по договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 08.02.2022. Апелянт звертає увагу на те, що вищевказаний договір купівлі-продажу від 08.02.2022 було нотаріально посвідчено, тож усі зміни до Договору повинні бути нотаріально посвідченні.

04.07.2023 від заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях відзив №15-586ВИХ-23 від 30.06.2023 (вх. №01-04/4488/23) на апеляційну скаргу, в якому позивач, не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що за приписами пункту 11.4 Договору виключними умовами для його розірвання, в порядку передбаченому законодавством є, зокрема, несплата покупцем коштів за об`єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання договору; невиконання умов продажу об`єкта приватизації зобов`язань покупця, визначених умовами Договору, в установлений договором строк. У відповідності до положень статті 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні ТПП та її уповноважені органи засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікати про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єкта малого підприємництва видається безкоштовно.

Також, позивач вказує, що лист ТПП №24/02.0-7.1, на який посилається ТОВ Кальвінія як на підставу невиконання умов Договору, не є сертифікатом про форс-мажорні обставини в контексті положень Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні. Будь-яких даних, які б свідчили про неможливість виконання узятих на себе зобов`язань відповідачем не наведено.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кальвінія у справі № 926/26/23 та призначено її розгляд на 10.07.2023.

В судовому засіданні 10.07.2023 представники сторін уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, Західний апеляційний суд встановив наступне.

Наказом Фонду державного майна України від 06.03.2019 №231 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях яке є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області.

10.01.2022 за результатами проведеного електронного аукціону сформовано протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-12-10-000065-1 щодо будівлі передавального радіоцентру, обзорний локатор загальною площею 87,40 кв.м, згідно із яким переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Кальвінія.

11.01.2022 протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-12-10-000065-1 підписано переможцем електронного аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю Кальвінія та оператором аукціону в системі Prozorro Товариством з обмеженою відповідальністю Буковинська універсальна біржа.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 31.01.2022 №5 Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-12-10-000065-1 від 10.01.2022 затверджено вищевказаний протокол та доручено Відділу приватизації, управління корпоративними правами, оцінки майна та майнових прав Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області Регіонального відділення Фонду опублікувати протокол в електронній торговій системі протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

08.02.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (надалі Продавець) та ТОВ Кальвінія (надалі Покупець) укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - будівлі передавального радіоцентру, обзорного локатора літ. А, загальною площею 87,40 кв. м за адресою: вул. Грушевського, 33, с. Чагор, Чернівецького району (колишній Глибоцький район) Чернівецької області.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю об`єкт малої приватизації - окреме майно будівлю передавального радіоцентру, обзорного локатора літ. А, загальною площею 87,40 кв. м, зареєстровану в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 24645534, за адресою: вул. Грушевського, 33, с. Чагор, Чернівецького району (колишній Глибоцький район) Чернівецької області та яка перебуває на балансі Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху державного підприємства обслуговування повітряного руху України (код ЄДРПОУ 19326017), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Об`єкт приватизації належить Державі Україна в особі Міністерства транспорту та зв`язку України, перебуває в оперативному управлінні Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 239412933 від 30.12.2020.

Згідно з пунктом 2.1. Договору ціна продажу Об`єкта приватизації на підставі протоколу про результати електронного аукціону UА-Р5-2021-12-10-000065-1, який сформовано 10.01.2022, становить 3258000,00 грн, у тому числі ПДВ - 543 000, 00 грн. Покупець зобов`язаний сплатити за придбаний Об`єкт приватизації 3258000,00 грн, з урахуванням ПДВ у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня підписання Договору в порядку встановленому пунктом 2.2. Договору.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що розрахунки за Об`єкт приватизації здійснюються в такому порядку:

гарантійний внесок для участі в аукціоні, сплачений Покупцем на банківський рахунок оператора електронного майданчика Товарної Біржі Буковинська універсальна біржа в сумі 19704,36 грн, що становить 10% (відсотків) стартової ціни Об`єкта приватизації, зараховується Покупцеві в рахунок ціни продажу Об`єкта приватизації шляхом його перерахування на рахунок, зазначений у інформаційному повідомленні;

грошові кошти Покупця в сумі 3238292,64 грн, з урахуванням ПДВ, за придбаний Об`єкт приватизації вносяться протягом 30 календарних днів з дня підписання цього Договору шляхом безготівкового перерахування на рахунок Продавця.

Згідно пункту 5.3. договору Продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку у разі несплати Покупцем коштів за Об?єкт приватизації протягом 60 днів з дня його укладення та вимагати сплату Покупцем неустойки у розмірі 5% ціни продажу Об?єкта.

Продавець протягом 3 робочих днів після спливу 60-денного строку направляє Покупцю повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку (далі - повідомлення про розірвання Договору) з вимогою сплатити протягом 30 календарних днів з дня направлення такого повідомлення неустойки. При цьому, Договір вважається розірваним на 61 день з дати його укладення.

Відповідно до пункту 6.1. Договору покупець зобов`язаний в строк та порядку, встановлені цим Договором, сплатити ціну продажу Об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування).

У разі розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до пункту 6.3 Договору покупець зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 5% ціни продажу Об`єкта протягом 30 календарних днів з дня направлення Продавцем повідомлення про розірвання Договору.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний надавати на вимогу Продавця інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням умов цього Договору.

Згідно пункту 8.1. Договору у разі повного або часткового невиконання умов цього Договору покупець несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України.

У разі несплати коштів за Об`єкт приватизації згідно з цим Договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладання Договору покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків ціни продажу Об`єкта приватизації.

У разі несплати коштів згідно з цим Договором протягом наступних 30 календарних днів Договір підлягає розірванню.

Несплата коштів за Об`єкт приватизації згідно з цим договором протягом 60 днів з дня його укладення є підставою для розірвання цього Договору в односторонньому порядку відповідно до пункту 5.3. Договору (пункт 8.2. Договору).

Відповідно до пункту 10.2. Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту, коли їй стало відомо про їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

Сторона повідомляє іншу Сторону про закінчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) протягом 2 днів з дня, коли їй стало відомо про їх закінчення.

За умови виконання умов, зазначених у цьому пункті, перебіг терміну (строку) виконання зобов`язань продовжується на строк дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Доказом виникнення та закінчення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами. (пункт 10.3. Договору).

Пунктом 11.3. Договору сторони погодили, що він може бути розірваний відповідно до пункту 5.3. Договору або на вимогу однієї із Сторін, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених цим Договором, у визначені строки.

У разі розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до пункту 5.3. Договору Сторони погодили, що він є розірваним на 61 день з дня його укладення.

У разі розірвання Договору, об`єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність.

Згідно пункту 11.4. Договору виключними умовами для його розірвання в порядку, передбаченому законодавством, є:

- несплата покупцем коштів за Об`єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання Договору відповідно до умов договору;

- невиконання умов продажу об`єкта приватизації зобов`язань покупця, визначених умовами Договору, в установлений Договором строк.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Шклярем М.М. та підписано сторонами в його присутності 08.02.2022.

Листом від 02.03.2022 ТОВ Кальвінія повідомила відділ Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області про неможливість своєчасного здійснення оплати по Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, у зв`язку із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану.

У вищевказаному листі відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1, адресованого всім кого це стосується, з приводу засвідчення форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) - військової агресії російської федерації, що стало підставою введення на території України військового стану.

На думку відповідача відповідно до п. 10 Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 08.02.2022 сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором в разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею Сторін, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, та які прямо передбачені Законом України Про торгово-промислові палати в Україні

У відповідь на вищевказаний лист 24.08.2022 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомило ТОВ Кальвінія, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме на їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Вищевказаним листом позивач запропонував відповідачу надати докази на підтвердження неможливості виконати договірні зобов`язання або за згодою сторін розірвати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 08.02.2022 та сплатити неустойку в розмірі 162900,00 грн.

Листом від 15.09.2022 ТОВ Кальвінія звернулася до відділу Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернівецькій області, в якому не погодилось з твердженнями про порушення взятих на себе зобов`язань та пропозицією щодо укладення договору про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу, у зв`язку з тим, що настали обставини непереборної сили про які було повідомлено з дотримання строків передбачених пунктом 10.2 вищевказаного Договору купівлі-продажу.

Листом від 04.11.2022 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомило Івано-Франківську обласну прокуратуру, що 09.04.2022 сплинув термін повної сплати покупцем за об`єкт приватизації разом з неустойкою 5 % ціни продажу об`єкта приватизації згідно пунктом 8.2 розділу 8 вищевказаного договору купівлі-продажу, а вартість об`єкту приватизації та неустойка в сумі 162900,00 грн. сплачена ТОВ Кальвінія так і не було.

Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин , а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язань.

У зв`язку з триваючим невиконанням договору покупцем та неможливістю сплатити судовий збір за подання позовної заяви Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось з проханням до Івано-Франківської обласної прокуратури розглянути можливість подання позову до ТОВ Кальвінія про розірвання договору купівлі-продажу від 08.02.2022 та стягнення неустойки в розмірі 162900,00 грн.

22.11.2022 Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях з проханням надати інформацію про те, чи сплачено ТОВ Кальвінія ціну продажу об`єкта малої приватизації та неустойку згідно договору купівлі-продажу від 08.02.2022.

Листом від 08.12.2022 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомило Івано-Франківську обласну прокуратуру, що станом на 07.12.2022 електронним майданчиком перераховано внесок для участі в аукціоні в сумі 19704,36 грн., що становить 10 % ціни Об`єкта приватизації. Більше коштів за вищевказаний Об`єкт на рахунок Фонду не надходило.

21.12.2022 Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про те, що у зв`язку із порушенням ТОВ Кальвінія Закону України Про приватизацію державного та комунального майна та не зверненням з даного приводу Фондом до суду з позовною заявою, прокуратура звертається до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та стягнення неустойки у розмірі 162900,00 грн.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що прокурор дотримався визначеного законом порядку і правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень.

Щодо розгляду справи по суті.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Приписами статі 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.526 ЦК України та п.1 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст.525 ЦК України та п.7 ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України, ч.1 ст.173 ГК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Так, доказів внесення змін до договору купівлі-продажу від 08.02.2022 в частині строку оплати вартості за об`єкт приватизації матеріали справи не містять.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, відповідно до ч. 3. ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Частиною 3 ст. 26 вказаного Закону встановлено, що несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов є виключною умовою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (ч. 9. ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Частиною 11 ст. 27 вищенаведеного Закону передбачено, що орган приватизації зобов`язаний вимагати від нового власника виконання зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу об`єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації або визнання його недійсним.

Обставини не повного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати коштів за об`єкт приватизації протягом встановленого договором строку не заперечуються відповідачем.

Апелянт зазначає, що у зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України (ТПП України) підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також, відповідач вказує, що листом від 02.03.2022 повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, що позбавило його можливості своєчасно здійснити оплату по договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 08.02.2022.

Згідно частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із статті 613 ЦК України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

У силу частин 1, 2 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до частин 2, 3, 4 вказаної вище статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

Відповідно до Договору, укладеного між сторонами, покупець зобов`язується сплатити грошову суму за придбане нерухоме майно протягом 30 днів з дня підписання Договору (пункт 2.2 Договору). Якщо покупець не сплатить суму вчасно, він зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 5% від ціни продажу об`єкта на користь продавця (пункт 2.2 Договору). У разі якщо покупець не сплатить суму протягом наступних 30 календарних днів, продавець має право розірвати Договір (пункт 8.2 Договору).

Окрім того, продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо покупець не сплатить суму за об`єкт приватизації протягом 60 днів з дня укладення Договору, і вимагати сплати неустойки у розмірі 5% від ціни продажу об`єкта (пункт 5.3 Договору).

В такому разі продавець протягом 3 робочих днів після спливу 60-денного строку направляє Покупцю повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку (далі - повідомлення про розірвання Договору) з вимогою сплатити протягом 30 календарних днів з дня направлення такого повідомлення неустойки. При цьому, Договір вважається розірваним на 61 день з дати його укладення.

Доказів направлення відповідачу повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку суду не надано.

09.04.2022 сплинув термін повної сплати покупцем за об`єкт приватизації разом з неустойкою в розмірі 5 % ціни продажу об`єкта приватизації згідно пункту 8.2 розділу 8 зазначеного договору купівлі-продажу, проте вартість об`єкта приватизації та неустойка в розмірі 162900,00 грн. ТОВ Кальвінія не сплачена.

Враховуючи встановлені судом обставини, якими підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати коштів за об`єкт приватизації, умови Договору та положення цивільного законодавства і спеціального Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - будівлі передавального радіоцентру, обзорного локатора літ. А, загальною площею 87,40 кв. м за адресою: вул. Грушевського, 33, с. Чагор, Чернівецького району Чернівецької області, вартістю 3258000 грн, укладений 08.02.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та ТОВ Кальвінія слід розірвати.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно з статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини 1, 2 статті 549 ЦК України).

У пункті 8.2. Договору сторони погодили, що у разі несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації згідно з Договором протягом 30 днів з дня укладення Договору, покупець сплачує на користь продавця неустойку у розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта.

За приписами частини 4 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта.

При цьому невиконання відповідачем умов договору зі сплати основної частини платежу свідчить про неналежне виконання всього договору з оплати всієї суми та є підставою для нарахування неустойки, виходячи із загальної ціни договору.

Отже, з огляду на встановлений факт невиконання з боку відповідача умов Договору купівлі-продажу від 08.02.2022, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки на підставі п. 8.2. Договору та ч. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є правомірними у розмірі 5 % від ціни проданого об`єкта, що складає 162900,00 грн.

Щодо тверджень апелянта щодо листа ТПП.

Приписами частин першої, другої статті 611 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно із статті 141 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Враховуючи те, що апелянтом не подано суду апеляційної інстанції жодного об`єктивного, допустимого та переконливого доказу на підтвердження настання форс-мажорних обставин, які б впливали на виконання її зобов`язання, колегія суддів приходить до висновку, що суд попередньої інстанції дійшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та стягнення неустойки в сумі 162 900 грн.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В силу положень ст. 129, 130 ГПК України судовий збір покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 86,129,236,254,269,270,275,276,281,282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кальвінія залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2023 у справі № 926/26/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.07.2023.

Головуючий суддяМарко Р.І.

СуддяСкрипчук О.С.

СуддяМатущак О.І.