Постанова

від 05.09.2006 по справі 28/172-06-4475а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/172-06-4475А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" вересня 2006 р. Справа № 28/172-06-4475А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                           Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г.     

за участю представників сторін:                    

від позивача –Бельченко Ю.А.

від відповідача –Незамаєв В.А., Вожик Т.Г.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Одеського обласного центру зайнятості

на постанову господарського суду Одеської області  

від 14.07.2006р.

по справі № 28/172-06-4475 А

за позовом: Православної парафії Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії Української Православної Церкви

до відповідачів : Одеського обласного центру зайнятості

                             Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси

про визнання нечинним розпорядження від 20.10.05 р. та акту перевірки №193 від 13.09.05 р.

встановив:

Постановою господарського суду Одеської області від 14.07.06 р. (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено частково, визнано нечинним розпорядження Одеського обласного центру зайнятості від 20.10.05 р. в частині стягнення штрафу за неповне та несвоєчасне перерахування страхових внесків в розмірі 41719,50 грн.; визнано нечинним акт перевірки правильності нарахування своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування Центру зайнятості Суворовського р-ну м. Одеси №193 від 13.09.05 р. в частині нарахування штрафу за неповне перерахування страхових внесків у розмірі 41719,50 грн.

  Одеський обласний  Центр зайнятості не погодившись із цією постановою, звернувся 18.07.06 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 1.08.06 р. – із апеляційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати, визнати чинними розпорядження від 20.10.05 р. та акт перевірки від 13.09.05 р., обґрунтовуючи свої доводи невідповідністю висновків суду нормам матеріального права та пояснюючи, що позивач сплатив суму недоїмки та пені, тим самим визнав факт приховування сум виплат за перевіряємий період –41716,50 грн., за що до нього правомірно застосовано штраф у розмірі прихованої суми виплат, від якої суд своїм рішенням звільнив від сплати.

  Представник Православної парафії Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії Української Православної Церкви, заперечуючи доводи скаржника, просить залишити постанову місцевого суду без змін.

  Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією виявлено таке.

  На підставі акту №193 від 13.09.05 р. перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового  державного соціального страхування України на випадок безробіття, складеного Суворовським Центром зайнятості до Православної парафії Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії Української Православної Церкви  застосовано штрафні санкції в розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески –41 719,50 грн., донараховано суму несвоєчасно нарахованих страхових внесків –999,68 грн. та пені 162,18 грн. про що Одеським обласним центром зайнятості прийнято розпорядження „про стягнення коштів  та застосування штрафних санкцій від 20.10.05 р.

  Православна парафія Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії Української Православної Церкви   вважаючи, що цим розпорядженням та актом перевірки порушено права та охоронювані  законом інтереси, звернулась із позовом про визнання розпорядження від 20.10.05 р. та акту перевірки від 13.09.05 р. нечинними. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відомості, зазначені в акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки невідомо із яких джерел перевіряючими виявлено кількість працівників та нарахування їм заробітної плати в період з 2001-2005 р.р. тоді як для перевірки ніякі документи не надавались, акт складено в односторонньому порядку.

  Одеський обласний ЦЗН, заперечуючи доводи позивача у відзиві на позов пояснив, що перевірка здійснена у відповідності із вимогами ЗУ„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-ІІІ від 2.03.00 р.; та Інструкції „Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття” затв. Наказом Мін.праці та соціальної політики №339 від 18.12.00 р. зареєстр. МЮУ 16.01.01 р. від 18.12.00 р. №30/5221.

  Донарахування страхових внесків та застосування штрафних санкцій здійснено на підставі відомостей нарахування та виплати заробітної плати та касової книги, наданих представникові Центру зайнятості Боделан О.В. Представник Православної парафії Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії Української Православної Церкви відмовився від підпису акту перевірки.

  Місцевий суд, задовольняючи частково позовні вимоги  вмотивував постанову посиланням на   ЗУ„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” ( ст.35 п.2;38),  „Інструкцію про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття” ( п.5.3;п.5.6;п.5.7) та зазначив, що позивачем  сплачено недоїмку 999,68 грн. та пеню –162,18 грн., що підтверджується квитанцією №73/43 від 24.10.05 р. А сума штрафу –41 719,50 грн. не відповідає вимогам ст.38 ЗУ„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

  Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.

  Православна парафія Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії Української Православної Церкви   зареєстрована Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №934/А-99 від 27.09.99 р., є  юридичною особою, про що зазначено у Статуті (а.с.30-36) Згідно п.26 Статуту парафія (громада) здійснює внески коштів у Фонди державного соціального страхування в порядку та розмірах, встановлених для громадських організацій, що відповідає ст.28 ЗУ „Про свободу совісті  та релігійні організації” №987-ХІІ від 23.04.1991 р., мають право, відповідно до ст.19 цього закону, здійснювати виробничу і господарську діяльність. Приймаючи на роботу громадян, релігійна організація має укласти в письмовій формі трудовий договір із працівниками, який реєструється в установленому порядку. Із акту перевірки не вбачається відомостей про наявність трудових договорів у перевіряємий період релігійної організації.

  Відповідно до п.4 п.п.4.2 „Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування  України на випадок безробіття” № 339 від 18.12.00 –страхові внески нараховуються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ЗУ „Про оплату праці”. Контролюючим органом при здійсненні перевірки позивача не встановлено, що у перевіряємому періоді заробітна плата складалася із інших доходів, які приховані роботодавцем.

  У додатку до акту перевірки відображено фонд оплати праці на які нараховано роботодавцем страхові внески. У разі несвоєчасної сплати  страхових внесків страхувальниками, сплачується сума донарахованих контролюючим органом страхових внесків, пені, штрафу. Разом з тим, п.7 п.п.7.4 Інструкції №339 передбачено, що акт перевірки має підписуватися особами, які проводили перевірку та керівником і головним бухгалтером страхувальника.

  Фактично, матеріали перевірки не містять жодного підпису представників страхувальника, а акт, складений з порушенням вимог чинного законодавства не є підставою для винесення  контролюючим органом рішень, розпоряджень про застосування відповідальності до перевіряємого суб'єкта. Підставами для визнання нечинним  акту ненормативного характеру є невідповідність його вимогам чинного законодавства, з прийняттям якого порушено права та охоронювані інтереси організації –позивача по справі.

  Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в межах, визначених позивачем, місцевий суд не прийняв до уваги саме порушення відповідачем норм матеріального права при здійсненні перевірки, а також, те, що акт перевірки не може визнаватися нечинним, оскільки не є актом ненормативного  характеру, що породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

  Відповідно до ст.195 КАСУ апеляційний суд може вийти за межі доводів апеляційної скарги, якщо в результаті розгляду встановлено порушення судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення спору.

                     Керуючись ст. ст.198,200,205,207,254 КАС України, суд

                                                            постановив:

 Постанову господарського суду Одеської області від 14.07.2006р. у  справі №28/172-06-4475 А –скасувати, позов задовольнити частково.

  Визнати нечинним Розпорядження Одеського обласного Центру зайнятості від 20.10.05 р. про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій в повному об'ємі.

  Стягнути з державного бюджету України через УДК в Одеській області на користь Православної парафії Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії Української Православної Церкви судовий збір в сумі 3,40 грн.

  В решті позову –відмовити.  

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили   з  моменту проголошення та може бути оскаржена у  місячний термін до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                          А.М.Жукова

Суддя                                                                                            Т.А. Величко

   Суддя                                                                                          Л.І. Бойко