Постанова

від 14.07.2006 по справі 28/172-06-4475а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/172-06-4475А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10:00 год                                                                                        м.Одеса

"14" липня 2006 р. Справа  № 28/172-06-4475А

За позовом  Православна парафія Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії Української Православної Церкви;  

до відповідача  Одеський обласний центр зайнятості  Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси  

про визнання розпорядження та акту перевірки нечинними

Суддя                         Гуляк Г.І.   

при секретарі           Бандиш Г.І.

                                           Представники:

від позивача:      Бельченко Ю.А.– за дорученням;

від відповідача:  Теплих М.В., Вожик Т.Г. – за дорученням.

Суть спору: позивач – Православна парафія Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії  Української Православної Церкви звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів – Одеського обласного центру зайнятості та Центру зайнятості  Суворовського району м. Одеси про визнання розпорядження Одеського обласного центру зайнятості від 20.01.2005 року про стягнення коштів  та застосування фінансових санкцій та акту перевірки правильності нарахування своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове  державне  страхування  Центру зайнятості  Суворовського  району м. Одеси  нечинними.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити у повному обсязі, з обставин викладених у  позовній заяві.  

Відповідач – Одеський обласний центр зайнятості  в судове засідання з'явився, та відповідно до наданих до суду заперечень на позов  вважає  вимоги   -  Православної парафії   Собору Архангела Гавриїла  Одеської  Єпархії  Української  Православної Церкви не правомірними  та просить суд  у задоволені позову відмовити та визнати розпорядження  від 20.10.2005 року та акт перевірки № 193 від  13.09.2005 року  чинними.

Відповідач -  Центр зайнятості  Суворовського району м. Одеси, в судове засідання з'явився та повністю  підтримує   заперечення Одеського  обласного центру зайнятості .

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно  ст.. 35 Закону України № 1533-111 від 02 березня 2000 року  „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Православна парафія  Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії  Української  Православної Церкви   зареєстровано 29.09.1999 року у Центрі зайнятості  Суворовського району м. Одеси, як платник зборів до Державного фонду сприяння зайнятості населення за № 153775036.

Після ліквідації Державного фонду сприяння зайнятості населення його правонаступником з 1 січня 2001 року став Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який діє у відповідності до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.  Також, Центр зайнятості Суворовського району міста Одеси, згідно п. 2 ст. 12 вказаного  Закону є  територіальним робочим органом виконавчої дирекції Фонду та виступає в якості суб'єкта владних повноважень у системі  загальнообов'язкового  державного соціального страхування на випадок безробіття при здійсненні функцій згідно із цим  Законом.

Відповідно до п.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. за №1533-ІІІ, страхові внески нараховуються для роботодавців – відсотки від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників; для найманих працівників – відсотки від суми оплати праці, яка включає основну та додаткову заробітну плату.

Нормою ст.. 17 Закону України № 1533-111 від 02 березня 2000 року та п. 5.3., п. 5.6, п. 5.7 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до  Фонду  загальнообов'язкового  державного соціального страхування України на випадок  безробіття” із змінами та доповненнями передбачають, що роботодавці та  застраховані особи  сплачують страхові внески  один раз  на місяць в день  одержання  роботодавцями  в установах банку коштів на оплату праці. У разі нестачі  у роботодавця  коштів на виплату заробітної плати  та сплату страхових внесків у  повному обсязі, нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться у пропорційних сумах. Також відповідно до  ч.2 ст. 38 Закону України  „Про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування на випадок безробіття ”за № 1533 –111 від 02.03.2000 року  за несвоєчасні та  не  в повному обсязі сплачені страхові внески  до  страхувальника застосовуються штрафні санкції .

Як встановлено матеріалами справи, Центром зайнятості Суворовського району  м. Одеси проводилась перевірка  правильності нарахування своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  на випадок безробіття  в період  з 01.01.2001 року до 01.09.2005 року, яка зафіксована актом  №193 від 13.09.2005 року та встановлено, що позивач  має прострочену заборгованість  у сумі 999,68 гривень, також   нараховано пеню у сумі  162,18 гривень, штраф за неповне перерахування страхових внесків у сумі 41719,50 гривень. На підставі акту перевірки  від 13.09.2005 року за № 193  директором Одеського обласного центру зайнятості  прийнято розпорядження від  20.10. 2005 року, про стягнення з позивача  донарахованих страхових внесків у розмірі 999,68 гривень, пеню  162,18 гривень, штраф  у сумі 41719 гривень.          

Позивач - Православна парафія  Собору Архангела Гавриїла Одеської Єпархії  Української Православної Церкви, на виконання  розпорядження про стягнення коштів  та застосування фінансових санкцій від 20 жовтня  2005 року, винесеного  директором Одеського обласного центру зайнятості Долуценко С.А.,  сплатив недоїмку у розмірі 999,68 гривень  та пеню 162,18 гривень , що підтверджується  квитанцією № 73/43 від 24 жовтня. 2005 року, тобто позивач  визнав суму  недоїмки та пені,  донарахованих  Центром зайнятості  Суворовського району  м. Одеси, які визначені у  акті перевірки  № 193 від  13.09.2005 року, а сума  штрафу позивачем не слачена, оскільки вважає її необгрунтовано нарахованою.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідно до статті 38 Закону України „Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування України на випадок безробіття ” встановлено відповідальність  за несвоєчасну та неповну  сплату  страхових внесків, та визначено, що  роботодавець несе   відповідальність  за  несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків,  несвоєчасність сплати та  неповну сплату страхових внесків,  у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі     несвоєчасної     сплати     страхових      внесків страхувальниками,  у  тому  числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків,  або неповної їх сплати страхувальники сплачують   суму   донарахованих  контролюючим  органом  страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат,  на  які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.   Тому, сума штрафу, яка вказана у  акті перевірки та розпорядженні у розмірі  41719,50 гривень не відповідає вимогам  вищевказаної статті Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування  України на випадок безробіття  ”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, засобом захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно п.6 розділу УІІ “Прикінцевих та перехідних положень” КАС України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Оцінюючи вищевикладене у сукупності , суд вважає , що позовні вимоги доведені частково , тому позов підлягає задоволенню частково .

Згідно ст. 94 КАС України за рахунок Державного бюджету України  відшкодовуються судові витрати в сумі 3.40  гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст..87, 94, 155, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати розпорядження  Одеського обласного  центру зайнятості  від  20.10. 2005 року про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій нечинним в частинні  стягнення  штрафу за неповне та несвоєчасне  перерахування страхових внесків у розмірі 41719,50  гривень.

3.          Визнати акт перевірки   правильності нарахування  своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування Центру зайнятості  Суворовського району м. Одеси  № 193 від  13.09.2005 року не чинним в частині нарахування  штрафу за неповне перерахування  страхових внесків  на суму  41719,50 гривень.  

4.       Стягнути з державного бюджету України через управління Держказначейства в  Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31117095600008 в управлінні Держказначейства  в  Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 на користь  Православної парафії Собору Архангела Гавриїла  Одеської Єпархії Української Православної Церкви  (65111, м.  Одеса, пр. Добровольського ,110, р/р  26004301520143 у Суворовському відділені ПІБ у м. Одесі, МФО 328135, код 20973957) -  судовий збір  в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254  Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Гуляк Г.І.