Рішення

від 13.07.2023 по справі 914/546/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023 Справа № 914/546/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РОСАН-ГЛОБАЛ, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БіоТуПіпл (Bio2People, LLC), 3121 LXINGTON RIDGE DR, LEXINGTON, MA 02421, USA

про стягнення 13'697,98 доларів США заборгованості,

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: О. Маринчева,

від відповідача: С. Бабенко.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.court.gov.ua.

СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю РОСАН-ГЛОБАЛ до Товариства з обмеженою відповідальністю БіоТуПіпл (Bio2People, LLC) про стягнення 13'697,98 доларів США заборгованості за договором про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування №13082020/62 від 13.08.2020.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач повністю не оплатив надані за договором від 13.08.2020 послуги. Так, пунктом 5 Заявки №3 від 26.11.2021 передбачено безготівковий розрахунок згідно із рахунком на здійснення передоплати 50% від вартості фрахту (вартість перевезення вантажу), інші 50% необхідно оплатити протягом 3 днів після розвантаження. 22.02.2022 електронним листом відповідачем підтверджено отримання товару в порту призначення. Позивачем неодноразово направлявся відповідачу Рахунок-фактура (Інвойс) №156 від 10.01.2022 на оплату наданих послуг на суму 24'234,19 дол. США. У загальну суму по Інвойсу 24'234,19 дол. США було включено: транспортні послуги (автомобільне перевезення) Україна, м. Київ-Німеччина, м. Бремен - 2'410,00 дол.США; перевезення морем Бремен, Німеччина - Бостон, США 15'929,76 дол. США; експертний висновок 1'580,88 дол. США; зберігання, переупаковка 3'048,84 дол. США; розміщення в контейнері 654,94 дол. США; контейнерні перевезення (включаючи ТІ) 429,10 дол. США; згідно виставленого інвойсу оплачено лише частину суми, а саме 07.02.2022 перераховано на рахунок товариства 10'536, 21 дол. США. Крім того, попри те, що інвойс являється і актом наданих послуг відповідачу направлявся окремо акт наданих послуг. Жодних зауважень до надісланих документів до товариства не надходило. Також позивач відзначає, що відповідно до п.3.4 договору зазначені вище Акти прийому-передачі наданих послуг можуть передаватися експедитором замовнику або його представнику особисто під підпис або факсом, електронною поштою чи інших сервісів переачі електронних документів (будь-яким способом вибраним експедитором за реквізитами зазначеними в п. 8 договору або відповідно до п.7.3 цього договору), із зазначенням на документах ПІБ і посади представника замовника, який отримав документи, або бути відправлені з використанням поштового зв`язку. У разі якщо акти були відправлені замовнику поштою, датою вручення вважається дата отримання, зазначена на поштовому повідомленні. Замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акту та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими замовником. На переконання позивача відповідач свої зобов`язання за договором №13082020/62 від 13.08.2020 не виконав і заборгованість становить 13'697,98 дол. США, які і просить стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.02.2023 справу № 914/546/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою суду від 20.02.2023 позовну заяви прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2023; суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав. Рух справи у підготовчих засіданнях відображено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.

16.03.2023 відповідач подав письмові пояснення, у яких відзначив, що: 13.08.2020 сторони уклали договір №13082020/62 про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування; 02.12.2021 позивач по телефону за допомогою додатку Viber повідомив відповідача про те, що вартість послуг, які планує замовити відповідач, становить 11'510,00 дол.США і до даної суми потрібно було ще додати вартість страхування вантажу, яка становить близько 200,00 Євро; заявку на 24'234,19 дол.США, на яку позивач покликається на підтвердження своїх вимог, відповідач не підписував і про це свідчить відсутність підпису на ній, та і сам представник позивача підтвердив це; долучена позивачем роздруківка листування із застосунку Viber не свідчить про досягнення домовленості між сторонами щодо ціни договору у розмірі 24'234,19 дол.США; відповідач підтверджує погодження витрат лише у розмірі 11'510,00 дол. США, які складаються з транспортних послуг (автомобільне перевезення) Україна, м.Київ - Німеччина, м.Бремен - 2'410,00 дол.США, перевезення морем Бремен, Нім. Бостон, США, 8'115,96 дол.США, розміщення в контейнері 654,94 дол.США, контейнерні перевезення 429,10 дол.США; вартість погоджених відповідачем послуг зросла майже вдвічі у зв`язку із тим, що товар, ввірений позивачу для перевезення, пошкодився; до договору, укладеного між сторонами, законодавець визначив чіткий перелік істотних умов, який наводиться у ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», і даною статтею встановлено виключно письмову форму договору; факт досягнення домовленостей з усіх істотних умов в частині договору транспортного експедирування, що стосується заявки №3 від 26.11.2021, між позивачем та відповідачем повністю спростовується матеріалами справи, оскільки відповідач не підписував ні заявку, ні будь-який інший документ, де були б зафіксовані істотні умови, які є частиною договору; відсутнє однозначне і чітке погодження таких умов і в ході листування; позивач фактично або через власну, або залучених ним третіх осіб недбалість чи необережність, яка полягає у пошкодженні вантажу відповідача, намагається за допомогою судового провадження перекласти відповідальність за несприятливі комерційні наслідки для себе на відповідача; звертає увагу, що строк оплати послуг не настав, оскільки п.3.3 договору визначено, що саме акт прийому-передачі наданих послуг підтверджує факт виконання послуг, їх кількість та вартість; твердження позивача, що інвойс, який направлявся відповідачу, є одночасно і актом приймання-передачі наданих послуг, суперечить договору, адже договір передбачає підписання саме двох окремих документів акту та рахунку, натомість позивач замість рахунку та акту направляє відповідачу інвойс (оферту) із якої слідує, що відповідач повинен сплатити позивачу кошти за певні послуги; відсутні докази, що відповідач ознайомлений із Генеральними правилами доставки вантажів ТОВ «Росан-Глобал», які позивач роздрукував із сайту, як і докази того, що вони не були змінені позивачем в односторонньому порядку після підписання договору.

27.04.2023 позивач подав відповідь на відзив, у якій підтвердив позицію, викладену у позовній заяві, зазначивши, зокрема, таке: в електронних листах позивач повідомляв відповідача, що вартість послуг буде змінено, адже коли визначалася вартість броні по морській лінії 8'350,00 грн., позивач мав одну вагу та розміри вантажу, а згодом відправник змінив їх у сторону збільшення; внаслідок неналежної якості упаковки вантажу при перевантаженні товару на складі в м.Бремені одна з конструкцій не витримала, упаковка розсипалася, а сама конструкція завалилася, про що відповідача було проінформовано електронним листом; проведено експертну оцінку причин пошкодження і встановлено, що причиною цьому було неналежне пакування товару; відправник несе відповідальність за всі наслідки неналежного пакування відправлення; 17.12.2021 позивач електронним листом повідомив відповідача про неможливість відправки вантажу 24.12.2021 до порту призначення, про зміну вартості та причини такої зміни; згідно виставленого інвойсу оплачено лише частину суми, а саме 07.02.2022 перераховано на рахунок товариства 10'536,21 дол. США; попри те, що інвойс являється і актом наданих послуг, відповідачу направлявся окремо акт наданих послуг і жодних зауважень до надісланих документів до товариства не надходило.

05.05.2023 відповідач подав пояснення по суті відповіді на відзив, у яких підтримав раніше викладену позицію, відзначив, що заявка, на яку посилається позивач як на підтвердження своїх вимог, не підписувалась відповідачем; долучене листування не свідчить про погодження ціни договору у розмірі 24'234,19 дол. США; навіть якщо припустити, що позивач повідомляв відповідача про нову ціну договору, відповідач повинен був її акцептувати, але докази такі відсутні.

09.05.2023 позивач подав письмові міркування на подані пояснення відповідача від 05.05.2023, де відзначив, що: укладення договорів шляхом обміну документами за допомогою електронного листування є різновидом письмової форми укладення господарських договорів; листом від 17.12.2021 повідомлено відповідача про неможливість відправки вантажу 24.12.2021 до порту призначення, про зміну вартості та причини такої зміни; 10.01.2022 представником позивача надіслано фото вантажу та проінформовано керівника відповідача, що калькуляцію всієї вартості буде надіслано згодом; 11.01.2022 відповідач у своєму листі підтвердив розуміння вартості послуг у розмірі 24'234,19 дол. США; 17.01.2022 керівник відповідача підтверджує суму та просить оплату згідно заявки, а саме 50% після надання інвойсу (узгодженого сторонами) та 50% після вивантаження/отримання товару; кошти відповідач перерахував на підставі інвойсу №156 від 10.01.2022, що підтверджує погодження ним вартості наданих послуг.

13.06.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 27.06.2023.

Судове засідання 27.06.2023 не відбулося у зв`язку із повідомленням про замінування будівлі Господарського суду Львівської області. Ухвалою від 27.06.2023 судове засідання призначено на 04.07.2023.

У судовому засіданні 04.07.2023 після заслуховування вступного слова учасників суд оголосив перерву до 11.07.2023, а у судовому засіданні 11.04.2023 до 13.07.2023 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги

У судовому засіданні 13.07.2023 сторони підтримали позицію, викладену ними у заявах по суті справи.

У судовому засіданні 13.07.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

13.08.2020 між ТОВ «БіоТуПіпл» (замовник, відповідач) та ТОВ «Росан-Глобал» (експедитор, позивач) було укладено договір про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування №13082020/62 (надалі договір).

Відповідно до п.1 договору експедитор зобов`язується за дорученням замовника організувати та надати транспортно-експедиторські послуги, а саме: - послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу/товару (далі - вантаж) у міжнародному сполученні, будь-яким необхідним видом транспорту відповідно до цього договору; - послуги з декларування та митного оформлення вантажу замовника; - надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його навантаження та вивантаження, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, сплата мит, зборів та витрат, покладених на замовника, в тому числі здійснювати оплату рахунків ДП "Міжнародний аеропорт" Бориспіль". Експедитор приймає вантаж для організації перевезень на підставі заявок, бланк (взірець) яких розміщено на вебсайті експедитора; заповнена замовником заявка подається замовником в електронній чи письмовій формі; експедитор зобов`язаний повідомити замовника про прийняття заявки до виконання в електронній або письмовій формі (п.1.2 договору). Експедитор зобов`язаний забезпечити доставлення вантажу в місце призначення та в строк, що вказані у заявці (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору ціна договору становить суму всіх оплат проведених за цим договором, вартість послуг експедитора, що включає у себе відшкодування витрат експедитора і винагороду, а також розмір зборів за виконання експедитором дій, пов`язаних із здійсненням перевезення, фіксується у заявці. Вартість митно-брокерських послуг визначається на підставі тарифів, що затверджуються наказами експедитора та розміщуються на його вебсайті. Розрахунок за надані послуги з організації перевезення проводиться заявником на підставі рахунку-фактури експедитора. Розрахунки за послуги здійснюються замовником по факту наданих послуг протягом 3 робочих днів після надання експедитором рахунку-фактури (п.3.2 договору). Після надання послуг експедитором складається акт прийому-передачі наданих послуг, що є фактом підтвердження виконання послуг, їх кількості та вартості (п.3.3 договору). Зазначені акти можуть передаватися експедитором замовнику або його представнику особисто під підпис або факсом, електронною поштою (будь-яким способом, вибраним експедитором за реквізитами, зазначеними в п.8 договору) або бути відправлені з використанням поштового зв`язку. У разі якщо акти були відправлені замовнику поштою, датою вручення вважається дата отримання, зазначена на поштовому повідомленні. Замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акту та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений у цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються наданими експедитором і прийнятими замовником (п.3.4 договору).

Усі розбіжності та спори, що можуть виникнути між сторонами у зв`язку з виконанням договору, будуть за можливості вирішуватися шляхом переговорів. Претензії щодо невиконання чи неналежного виконання умов цього договору пред`являються в письмовій формі з додаванням усіх документів, що підтверджують факт порушення (п.5.1 договору). У випадку, якщо сторони в результаті переговорів не змогли дійти взаємної згоди щодо виниклих розбіжностей, а також у випадку, якщо одна із сторін ухиляється від проведення переговорів, спір передається на розгляд суду за місцем знаходження експедитора і вирішується згідно з законодавством України (п.5.2 договору).

У матеріалах справи міститься подана позивачем копія заявки №3 від 26.11.2021 на доставку вантажу морем до договору від 13.08.2020. У заявці вказано, що вантажем є алюмінієві вікна загальною вагою 3793,00 кг. Завантаження - м.Київ, розвантаження - м.Бостон, США. Спосіб оплати безготівковий розрахунок згідно із рахунком на здійснення передоплати 50% від вартості фрахту (вартість перевезення вантажу), інші 50% необхідно оплатити протягом 3 днів після розвантаження. Фрахт становить 24'234,19 дол. США. На даній заявці міститься підпис та печатка лише позивача.

Також позивач разом із позовною заявою надав копію інвойсу (оферти) №156 від 10.01.2022, де замовником вказано ТОВ «БіоТуПіпл»; організація перевезення з м.Києва до порта м.Бостон (США) загальна вартість 23'734,19 дол.США; винагорода експедитора 500 дол.США; усього до оплати 24'234,19 дол.США; зазначено, що цей інвойс (оферта) є одночасно і актом наданих послуг (виконаних робіт). Даний інвойс (оферта) також підписаний виключно ТОВ «Росан-Глобал».

У міжнародній товарно-транспортній накладній відправником зазначено ТОВ «Техно Строй», а отримувачем ТОВ «БіоТуПіпл»; місце завантаження - м.Львів, України, 03.12.2021; місце розвантаження - м.Бремен, Німеччина; перевізник СП «Росан»; товар - алюмінієві вікна та двері вагою 3793,00 кг; штампи української митниці датовані 06.12.2021.

У матеріалах справи міститься акт надання послуг №366 від 07.02.2022 на 24'234,19 дол.США. В акті вказаний договір від 13.08.2020 та рахунок на оплату №156 від 10.01.2022. Даний акт підписаний лише виконавцем - ТОВ «Росан-Глобал».

04.02.2022 відповідач оплатив позивачу 10'536,21 дол.США, у призначенні платежу зазначено «Інвойс 156», що підтверджується довідкою АТ «Кредобанк» від 29.09.2022.

У претензії від 28.04.2022 позивач просив відповідача добровільно у строк до 10 календарних днів оплатити недоплачену частину суми по виставленому інвойсу, а саме 13'697,98 дол.США.

Також у матеріалах справи є роздруківки електронної переписки між сторонами, яка відбувалася через електронну пошту та Viber. Представники сторін підтвердили, що дійсно така переписка мала місце.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідач ТОВ «БіоТуПіпл» є іноземною юридичною особою. Згідно ст.76 ЗУ «Про міжнародне приватне право» суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Оскільки у п.5.2 договору №13082020/62 від 13.08.2020 сторони передбачили, що у випадку, якщо вони в результаті переговорів не змогли дійти взаємної згоди щодо виниклих розбіжностей, а також у випадку, якщо одна із сторін ухиляється від проведення переговорів, спір передається на розгляд суду за місцем знаходження експедитора і вирішується згідно з законодавством України. Експедитор (ТОВ «Росан-Глобал», позивач) знаходиться у м.Львові, тому спір щодо виконання умов договору №13082020/62 від 13.08.2020 належить до юрисдикції Господарського суду Львівської області.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Згідно ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Уклавши 13.08.2020 письмовий договір про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування №13082020/62, сторони у ньому чітко погодили умови співпраці. Зокрема, як уже відзначалося, у п.1.2 договору встановлено, що експедитор приймає вантаж для організації перевезень на підставі заявок, бланк (взірець) яких розміщено на вебсайті експедитора; заповнена замовником заявка подається замовником в електронній чи письмовій формі; експедитор зобов`язаний повідомити замовника про прийняття заявки до виконання в електронній або письмовій формі (п.1.2 договору). Експедитор зобов`язаний забезпечити доставлення вантажу в місце призначення в строк, що вказані у заявці (п.2.2 договору).

Таким чином, за умовами договору перш, ніж прийняти вантаж для організації перевезень, замовник заповнює заявку і передає її експедитору; експедитор зобов`язаний повідомити замовника про прийняття заявки до виконання. Відповідно, сторони у заявці узгоджують вантаж, його масу, вартість послуг, місце завантаженні і доставки тощо, і після погодження усіх умов експедитор приступає до надання послуг.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором транспортного експедирування №13082020/62 від 13.08.2020. Натомість у даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, сторони не дотрималися порядку узгодження надання послуг експедирування, як вони визначали у договорі №13082020/62, адже відсутня підписана замовником заявка на перевезення.

Під час розгляду справи представник позивача підтвердила, що дана заявка на суму 24'234,19 дол.США була складена у січні 2022 уже після того, як вантаж був відправлений (штампи української митниці датовані 06.12.2021); дана заявка разом із інвойсом була відправлена відповідачу електронним листом 19.01.2022. На запитання суду, чому дата заявки 26.11.2021, а кінцево вона була сформована аж у січні 2022, представник позивача пояснила, що вартість поставки корегувалася, оскільки у процесі доставки виникло пошкодження вантажу, необхідно було проводити експертизу, заново перепаковувати вантаж, а пошкоджений вантаж у подальшому вимагав особливих умов поставки. На запитання суду, яка ж заявка була погоджена на момент початку перевезення вантажу (у той момент, як вантаж почав перевозитися) як цього вимагає договір від 13.08.2020, представник позивача пояснила, що іншої заявки немає.

Відповідач заперечує факт погодження вартості послуг у сумі 24'234,19 дол.США, наголошуючи, що подана позивачем заявка не містить підпису. Роздруківка електронного листування, де, начебто за словами позивача сторони узгодили суму 24'234,19 дол.США, не містить чітких висловлювань відповідача про погодження такої вартості. На переконання відповідача, сторони дійсно у листуванні за допомогою месенджеру Viber 02.12.2021 узгодили вартість доставки, але на суму 11'510 дол.США + 200 євро. Однак таке узгодження відбулося не у спосіб, визначений умовами договору від 13.08.2020, який передбачає зовсім інший порядок формування заявки, її погодження, фіксування вартості доставки та ін. Відтак, заявки на суму 11'510,00 дол.США чи на 8'350,00 дол.США, про яку сторони також згадували у електронній переписці, як того вимагають пункти 1.2 та 3.1 договору №13082020/62, замовник також не подавав експедитору.

Таким чином, усі умови надання послуг сторони визначали у електронній переписці між собою за допомогою месенджеру та електронної пошти, хоча договором від 13.08.2020 це не передбачено. Представник позивача у судовому засіданні визнав, що кінцева вартість послуг була визначена ним уже на завершальному етапі доставки вантажу, а відповідач взагалі заперечує погодження вартості на суму 24'234,19 дол.США.

Для договорів транспортного експедирування ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачає обов`язкову письмову форму. Сторони 13.08.2020 уклали письмовий договір №13082020/62, у якому чітко погодили, як кожна з них повинна діяти і як повинно відбуватися погодження і організація перевезень. У договорі нічого не сказано, що узгодження таких умов перевезень, обговорення і визначення вартості, строків тощо, може відбуватися за допомогою електронного листування чи месенджерами. Будь-яких змін до договору сторони не вносили. Таким чином, щоб послуги вважилися належним чином наданими за договором №13082020/62 від 13.08.2020, сторони повинні чітко дотримуватися умов, які вони погодили у такому договорі.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд доходить висновку, що доставка вантажу 3793,00 кг з м.Києва до м.Бостон відбувалася не відповідно до умов укладеного договору №13082020/62 про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування від 13.08.2020. Такі відносини не є такими, що виникли за договором №13082020/62 від 13.08.2020. Між сторонами виникли інші правовідносини на підставі домовленостей, відображених у месенджері та електронній пошті. Тому позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору №13082020/62 від 13.08.2020 та наявність у ТзОВ «БіоТуПіпл» заборгованості за даним договором.

Враховуючи наведене, оскільки позивач просить стягнути саме заборгованість за договором №13082020/62 від 13.08.2020, у задоволенні позову суд відмовляє.

Щодо інших аргументів учасників провадження, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, оскільки не спростовують наведених висновків суду, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Сєрявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.07.2023.

СуддяБ. Яворський.