Постанова

від 21.11.2023 по справі 914/546/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Справа №914/546/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Маричева О.Д.-представник;

від відповідача Бабенко С.С.-представник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РОСАН-ГЛОБАЛ б/н та б/д (вх.№01-05/2698/23 від 21.08.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2023 (повний текст рішення складено 18.07.2023)

у справі №914/546/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РОСАН-ГЛОБАЛ, м.Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БіоТуПіпл (Bio2People, LLC), 3121 LXINGTON RIDGE DR, LEXINGTON, MA 02421, USA

про стягнення 13'697,98 доларів США заборгованості,

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ РОСАН-ГЛОБАЛ до ТОВ БіоТуПіпл (Bio2People, LLC) про стягнення 13'697,98 доларів США заборгованості за договором про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування №13082020/62 від 13.08.2020.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач повністю не оплатив надані за договором від 13.08.2020 послуги. Так, пунктом 5 Заявки №3 від 26.11.2021 передбачено безготівковий розрахунок згідно із рахунком на здійснення передоплати 50% від вартості фрахту (вартість перевезення вантажу), інші 50% необхідно оплатити протягом 3 днів після розвантаження. 22.02.2022 електронним листом відповідачем підтверджено отримання товару в порту призначення. Позивачем неодноразово направлявся відповідачу Рахунок-фактура (Інвойс) №156 від 10.01.2022 на оплату наданих послуг на суму 24'234,19 дол. США. У загальну суму по Інвойсу 24'234,19 дол. США було включено: транспортні послуги (автомобільне перевезення) Україна, м. Київ-Німеччина, м. Бремен - 2'410,00 дол.США; перевезення морем Бремен, Німеччина - Бостон, США 15'929,76 дол. США; експертний висновок 1'580,88 дол. США; зберігання, переупаковка 3'048,84 дол. США; розміщення в контейнері 654,94 дол. США; контейнерні перевезення (включаючи ТІ) 429,10 дол. США; згідно виставленого інвойсу оплачено лише частину суми, а саме 07.02.2022 перераховано на рахунок товариства 10'536, 21 дол. США. Крім того, попри те, що інвойс є і актом наданих послуг, відповідачу направлявся окремо акт наданих послуг. Жодних зауважень до надісланих документів до товариства не надходило. Також позивач вважає, що відповідно до п.3.4 договору зазначені вище Акти прийому-передачі наданих послуг можуть передаватися експедитором замовнику або його представнику особисто під підпис або факсом, електронною поштою чи іншими сервісами передачі електронних документів (будь-яким способом вибраним експедитором за реквізитами зазначеними в п. 8 договору або відповідно до п.7.3 цього договору), із зазначенням на документах ПІБ і посади представника замовника, який отримав документи, або бути відправлені з використанням поштового зв`язку. У разі якщо акти були відправлені замовнику поштою, датою вручення вважається дата отримання, зазначена на поштовому повідомленні. Замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 календарних днів з моменту отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акту та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими замовником. На переконання позивача відповідач свої зобов`язання за договором №13082020/62 від 13.08.2020 не виконав і заборгованість становить 13'697,98 дол. США, які і просить стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.07.2023 у справі №914/546/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що доставка вантажу 3793,00 кг з м.Києва до м.Бостон відбувалася не відповідно до умов укладеного договору №13082020/62 про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування від 13.08.2020. Такі відносини не є такими, що виникли за договором №13082020/62 від 13.08.2020. Між сторонами виникли інші правовідносини на підставі домовленостей, відображених у месенджері та електронній пошті. Тому позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору №13082020/62 від 13.08.2020 та наявність у ТзОВ БіоТуПіпл заборгованості за даним договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ РОСАН-ГЛОБАЛ подано апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2023 у справі №914/546/23, прийняти рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю, стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, посилаючись на те, що судом неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що рішення господарського суду першої інстанції є необгрунтованим, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим документам.

Скаржник зазначив, що з електронного листування сторін вбачається, що вартість послуг змінювалася з причин, що не залежали від скаржника. Первинно вартість зросла, оскільки відправником вантажу були змінені його розміри та вага, а в подальшому вартість змінилася через пошкодження вантажу (що сталося у зв`язку із неправильним пакуванням відправником останнього). На кожному етапі перевезення скаржник постійно інформував відповідача та узгоджував всі зміни, що виникали.

Скаржник стверджує, що електронним листом від 17.12.2021 повідомлено відповідача про неможливість відправки вантажу 24.12.2021 до порту призначення, про зміну вартості та причини такої зміни. Після цього скаржник зазначає, що очікував представника відповідача для огляду пошкодженого вантажу, що призвело до додаткового зберігання, перебронювання та, як наслідок, зазначені обставини вплинули на вартість.

Скаржник зазначає, що кошти відповідач перерахував на підставі інвойсу №156 від 10.01.2022, що безумовно підтверджує погодження ним вартості наданих послуг. Згідно виставленого Інвойсу оплачено лише частину суми, а саме 07.02.2022 перераховано на рахунок товариства 10 536, 21 дол. США. Відповідачу направлявся окремо Акт наданих послуг. Жодних зауважень до надісланих документів до товариства не надходило.

Скаржник вважає, що свої зобов`язання відповідач не виконав, заборгованість становить 13 697,98 дол. США. Судом не взято до уваги, що все електронне листування, домовленості, узгодження відбувалися в межах укладеного договору. Сторони не заперечували факт надання послуг згідно укладеного договору №13082020/62 про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування від 13.08.2020. Представник відповідача не заперечував факт надання послуг згідно укладеного договору №13082020/62, лише не погоджувався з вартістю наданих послуг, при чому погоджувався з вартістю, яка була обумовлена сторонами месенджером, до пошкодження вантажу.

Також, скаржник зазначає, що відповідачем оплачено 10 536, 21 дол. США згідно рахунку (Інвойсу) №156, що виставлявся на підставі договору №13082020/62 від 13.08.2020. Всі митно-брокерські формальності (замитнення) здійснювалися на підставі договору №13082020/62 від 13.08.2020.

ТОВ БіоТуПіпл у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення з суду є законним та обгрунтованим та таким, що грунтується на повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи та наданих сторонами доказах, а апеляційна скарга необгрунтована та така, що підлягає залишенню без задоволення.

Відповідач вважає, що заявка, на яку посилається позивач як на підтвердження своїх вимог до відповідача не підписувалась останнім. Факт досягнення домовленостей з усіх істотних умов в частині договору транспортного експедирування, що стосується заявки №3 від 26.11.2021 між позивачем та відповідачем повністю спростовується матеріалами справи.

На думку відповідача, позивач фактично, або через власну або залучених ним третіх осіб недбалість чи необережність, яка полягає у пошкодженні вантажу відповідача, намагається за допомогою судового провадження перекласти відповідальність за несприятливі комерційні наслідки для себе на відповідача.

Відповідач також вважає необгрунтованою ціну позову з огляду на те, що сторони не погоджували між собою вартість послуг позивача, які він вказує у претензії, яка долучена до матеріалів справи. Відповідач, виходячи із характеру послуг, може допустити, що послуги, про які пише позивач, пов`язані виключно з пошкодженням товару, оскільки ані звичаї ділового обороту, ані домовленості, які існували між сторонами та оформлені відповідними документами і листуванням, не передбачають складання експертного висновку та переупаковки цілісного товару.

З огляду на зазначене, а також на те, що відповідач не підписував заявку, останній вважає, що сторони не погодили вартість послуг позивача у розмірі 24 234,19 дол. США, як стверджує позивач. Відповідач не заперечує того факту, що сторонами було досягнуто домовленостей щодо визначення вартості послуг позивача у розмірі 11 510,00 дол. США.

Відповідач також вважає, що строк оплати послуг позивача не настав, оскільки п. 3.3 договору визначено, що саме Акт прийому-передачі наданих послуг є фактом підтвердження, виконання послуг, їх кількості та вартості. Всупереч умов договору, позивач не надав доказів направлення відповідачу Акта прийому-передачі наданих послуг, сторонами, такий Акт підписано не було, а отже сторони не встановлювали кількість, вартість та якість наданих послуг.

Також, відповідач зазначив, що якщо припустити, що дана судова справа буде розглянута протягом двох судових засідань, то сума витрат на правничу допомогу заявника орієнтовно становитиме 10 000,00 грн. Докази понесених витрат будуть надані заявником у строки, встановлені чинним законодавством.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкладено вирішення питання щодо залишення апеляційної скарги ТОВ РОСАН-ГЛОБАЛ без руху чи відкриття апеляційного провадження до надходження на адресу Західного апеляційного господарського суду матеріалів справи №914/546/23. Витребувано у Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/546/23.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2023 у справі №914/546/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ РОСАН-ГЛОБАЛ на рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2023 та призначено розгляд справи на 31.10.2023

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.11.2023.

Представники сторін в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом.

13.08.2020 між ТОВ БіоТуПіпл (замовник) та ТОВ Росан-Глобал (експедитор) укладено договір про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування №13082020/62 (надалі договір).

Відповідно до п.1 договору експедитор зобов`язується за дорученням замовника організувати та надати транспортно-експедиторські послуги, а саме:

- послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу/товару (далі - вантаж) у міжнародному сполученні, будь-яким необхідним видом транспорту відповідно до цього договору;

- послуги з декларування та митного оформлення вантажу замовника;

- надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його навантаження та вивантаження, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, сплата мит, зборів та витрат, покладених на замовника, в тому числі здійснювати оплату рахунків ДП "Міжнародний аеропорт" Бориспіль".

Експедитор приймає вантаж для організації перевезень на підставі заявок, бланк (взірець) яких розміщено на вебсайті експедитора; заповнена замовником заявка подається замовником в електронній чи письмовій формі; експедитор зобов`язаний повідомити замовника про прийняття заявки до виконання в електронній або письмовій формі (п.1.2 договору). Експедитор зобов`язаний забезпечити доставлення вантажу в місце призначення та в строк, що вказані у заявці (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору ціна договору становить суму всіх оплат проведених за цим договором, вартість послуг експедитора, що включає у себе відшкодування витрат експедитора і винагороду, а також розмір зборів за виконання експедитором дій, пов`язаних із здійсненням перевезення, фіксується у заявці.

Вартість митно-брокерських послуг визначається на підставі тарифів, що затверджуються наказами експедитора та розміщуються на його вебсайті.

Згідно з п.3.2 договору розрахунок за надані послуги з організації перевезення проводиться заявником на підставі рахунку-фактури експедитора. Розрахунки за послуги здійснюються замовником по факту наданих послуг протягом 3 робочих днів після надання експедитором рахунку-фактури

Відповідно до п.3.3 договору після надання послуг експедитором складається акт прийому-передачі наданих послуг, що є фактом підтвердження виконання послуг, їх кількості та вартості

Згідно з п.3.4 договору зазначені акти можуть передаватися експедитором замовнику або його представнику особисто під підпис або факсом, електронною поштою (будь-яким способом, вибраним експедитором за реквізитами, зазначеними в п.8 договору) або бути відправлені з використанням поштового зв`язку. У разі якщо акти були відправлені замовнику поштою, датою вручення вважається дата отримання, зазначена на поштовому повідомленні. Замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акта та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений у цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються наданими експедитором і прийнятими замовником

Відповідно до п.5.1 договору усі розбіжності та спори, що можуть виникнути між сторонами у зв`язку з виконанням договору, будуть за можливості вирішуватися шляхом переговорів. Претензії щодо невиконання чи неналежного виконання умов цього договору пред`являються в письмовій формі з додаванням усіх документів, що підтверджують факт порушення

Згідно з п.5.2 договору, у випадку, якщо сторони в результаті переговорів не змогли дійти взаємної згоди щодо виниклих розбіжностей, а також у випадку, якщо одна із сторін ухиляється від проведення переговорів, спір передається на розгляд суду за місцем знаходження експедитора і вирішується згідно з законодавством України

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем подана копія заявки №3 від 26.11.2021 на доставку вантажу морем до договору від 13.08.2020. У заявці вказано, що вантажем є алюмінієві вікна загальною вагою 3793,00 кг. Завантаження - м.Київ, розвантаження - м.Бостон, США. Спосіб оплати безготівковий розрахунок згідно із рахунком на здійснення передоплати 50% від вартості фрахту (вартість перевезення вантажу), інші 50% необхідно оплатити протягом 3 днів після розвантаження. Фрахт становить 24'234,19 дол. США. На даній заявці міститься підпис та печатка лише позивача.

Також позивачем разом із позовною заявою надано копію інвойсу (оферти) №156 від 10.01.2022, де замовником вказано ТОВ БіоТуПіпл; організація перевезення з м.Києва до порта м.Бостон (США) загальна вартість 23'734,19 дол. США; винагорода експедитора 500 дол. США; усього до оплати 24'234,19 дол. США; зазначено, що цей інвойс (оферта) є одночасно і актом наданих послуг (виконаних робіт). Даний інвойс (оферта) також підписаний виключно ТОВ Росан-Глобал.

У міжнародній товарно-транспортній накладній відправником зазначено ТОВ Техно Строй, а отримувачем ТОВ БіоТуПіпл; місце завантаження - м.Львів, України, 03.12.2021; місце розвантаження - м.Бремен, Німеччина; перевізник СП Росан; товар - алюмінієві вікна та двері вагою 3793,00 кг; штампи української митниці датовані 06.12.2021.

У матеріалах справи міститься акт надання послуг №366 від 07.02.2022 на 24'234,19 дол. США. В акті вказаний договір від 13.08.2020 та рахунок на оплату №156 від 10.01.2022. Даний акт підписаний лише виконавцем - ТОВ Росан-Глобал.

Матеріалами справи, зокрема, довідкою АТ Кредобанк від 29.09.2022 підтверджується, що 04.02.2022 відповідач оплатив позивачу 10'536,21 дол. США, у призначенні платежу зазначено Інвойс 156.

У претензії від 28.04.2022 позивач просив відповідача добровільно у строк до 10 календарних днів оплатити недоплачену частину суми по виставленому інвойсу, а саме 13'697,98 дол. США.

Також у матеріалах справи є роздруківки електронної переписки між сторонами, яка відбувалася через електронну пошту та Viber. Представники сторін підтвердили, що дійсно така переписка мала місце.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ТОВ РОСАН-ГЛОБАЛ до ТОВ БіоТуПіпл (Bio2People, LLC) з позовом про стягнення 13'697,98 доларів США заборгованості за договором про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування №13082020/62 від 13.08.2020.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст.76 Закону України Про міжнародне приватне право суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ТОВ БіоТуПіпл є іноземною юридичною особою.

Між ТОВ БіоТуПіпл (замовник) та ТОВ Росан-Глобал (експедитор) 13.08.2020 укладено договір про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування №13082020/62 (надалі договір).

Пунктом 5.2 договору №13082020/62 від 13.08.2020 сторони передбачили, що у випадку, якщо вони в результаті переговорів не змогли дійти взаємної згоди щодо виниклих розбіжностей, а також у випадку, якщо одна із сторін ухиляється від проведення переговорів, спір передається на розгляд суду за місцем знаходження експедитора і вирішується згідно з законодавством України.

Оскільки експедитор (ТОВ Росан-Глобал, позивач) знаходиться у м.Львові, спір щодо виконання умов договору №13082020/62 від 13.08.2020 належить до юрисдикції Господарського суду Львівської області.

Згідно ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що експедитор приймає вантаж для організації перевезень на підставі заявок, бланк (взірець) яких розміщено на вебсайті експедитора; заповнена замовником заявка подається замовником в електронній чи письмовій формі; експедитор зобов`язаний повідомити замовника про прийняття заявки до виконання в електронній або письмовій формі.

Експедитор зобов`язаний забезпечити доставлення вантажу в місце призначення в строк, що вказаний у заявці (п.2.2 договору).

Отже, за умовами договору перш, ніж прийняти вантаж для організації перевезень, замовник заповнює заявку і передає її експедитору; експедитор зобов`язаний повідомити замовника про прийняття заявки до виконання. Відповідно, сторони у заявці узгоджують вантаж, його масу, вартість послуг, місце завантаження і доставки тощо, і після погодження усіх умов експедитор приступає до надання послуг.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором транспортного експедирування №13082020/62 від 13.08.2020.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку, сторони не дотрималися порядку узгодження надання послуг експедирування, як вони визначали у договорі №13082020/62, адже відсутня підписана замовником заявка на перевезення.

Як зазначив суд першої інстанції, в ході розгляду справи, представник позивача підтвердила, що дана заявка на суму 24'234,19 дол. США була складена у січні 2022 уже після того, як вантаж був відправлений (штампи української митниці датовані 06.12.2021); дана заявка разом із інвойсом була відправлена відповідачу електронним листом 19.01.2022. На запитання суду, чому дата заявки 26.11.2021, а кінцево вона була сформована аж у січні 2022, представник позивача пояснила, що вартість поставки корегувалася, оскільки у процесі доставки виникло пошкодження вантажу, необхідно було проводити експертизу, заново перепаковувати вантаж, а пошкоджений вантаж у подальшому вимагав особливих умов поставки. На запитання суду, яка ж заявка була погоджена на момент початку перевезення вантажу (у той момент, як вантаж почав перевозитися) як цього вимагає договір від 13.08.2020, представник позивача пояснила, що іншої заявки немає.

Відповідач заперечив факт погодження вартості послуг у сумі 24'234,19 дол. США, наголошуючи, що подана позивачем заявка не містить підпису. Роздруківка електронного листування, де, за словами позивача, сторони узгодили суму 24'234,19 дол.США, не містить чітких висловлювань відповідача про погодження такої вартості. На переконання відповідача, сторони дійсно у листуванні за допомогою месенджеру Viber 02.12.2021 узгодили вартість доставки, але на суму 11'510 дол.США + 200 євро. Однак таке узгодження відбулося не у спосіб, визначений умовами договору від 13.08.2020, який передбачає зовсім інший порядок формування заявки, її погодження, фіксування вартості доставки та ін. Відтак, заявки на суму 11'510,00 дол.США чи на 8'350,00 дол.США, про яку сторони також згадували у електронній переписці, як того вимагають пункти 1.2 та 3.1 договору №13082020/62, замовником не подано експедитору.

Отже, в ході розгляду справи судовм встановлено, що усі умови надання послуг сторони визначали у електронній переписці між собою за допомогою месенджеру та електронної пошти, хоча договором від 13.08.2020 це не передбачено. Представник позивача у судовому засіданні визнав, що кінцева вартість послуг була визначена ним уже на завершальному етапі доставки вантажу, а відповідач взагалі заперечує погодження вартості на суму 24'234,19 дол.США.

Як зазначалось вище, для договорів транспортного експедирування ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачає обов`язкову письмову форму.

Сторони 13.08.2020 уклали письмовий договір №13082020/62, у якому чітко погодили, як кожна з них повинна діяти і як повинно відбуватися погодження і організація перевезень. У зазначеному договорі відсутня інформація щодо узгодження, що такі умови перевезень, обговорення і визначення вартості, строків тощо, може відбуватися за допомогою електронного листування чи месенджерами. Будь-яких змін до договору сторони не вносили.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що для того, щоб послуги вважилися належним чином наданими за договором №13082020/62 від 13.08.2020, сторони повинні чітко дотримуватися умов, які вони погодили у такому договорі.

З огляду на викладене, проаналізувавши у сукупності матеріали справи, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що доставка вантажу 3793,00 кг з м.Києва до м.Бостон відбувалася не відповідно до умов укладеного договору №13082020/62 про надання послуг з декларування та митного оформлення товару/вантажу, транспортного експедирування від 13.08.2020. Такі відносини не є такими, що виникли за договором №13082020/62 від 13.08.2020. Між сторонами виникли інші правовідносини на підставі домовленостей, відображених у месенджері та електронній пошті.

Отже, позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору №13082020/62 від 13.08.2020 та наявність у ТзОВ БіоТуПіпл заборгованості за даним договором.

Враховуючи наведене, оскільки позивач просить стягнути саме заборгованість за договором №13082020/62 від 13.08.2020, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Посилання скаржника на те, що кошти відповідач перерахував на підставі інвойсу №156 від 10.01.2022, що безумовно підтверджує погодження ним вартості наданих послуг та те, що згідно виставленого Інвойсу оплачено лише частину суми, а саме 07.02.2022 перераховано на рахунок товариства 10 536, 21 дол. США, судовою колегією не береться до уваги, оскільки відповідач не заперечує факту надання послуг згідно укладеного договору №13082020/62, а також факту досягнення домовленостей між сторонами щодо визначення вартості послуг позивача у розмірі 11 510,00 дол. США.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2023 у справі №914/546/23 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РОСАН-ГЛОБАЛ б/н та б/д (вх.№01-05/2698/23 від 21.08.2023) залишити без задоволення,

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2023 у справі №914/546/23 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 04.12.2023.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Орищин Г.В.