Рішення

від 05.07.2023 по справі 916/1410/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1410/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Коблевська, 39, м. Одеса, 65023)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Захарченко Валентина Євгеновича ( АДРЕСА_1 )

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Благодійної організації "Я допоможу" ( вул. Відважних, 10, м. Одеса, 65112) та 2) Громадської організації "Об`єднана сила середнього бізнесу України" (пров. Наявний 3, буд. 1, м. Одеса, 65006)

про стягнення 115435,99 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Оборотова Ю.Р.;

від відповідача: Захарченко В.Є., Ляшенко О.В.;

від третьої особи-1: Чугунова К.С.; Златін О.Ю.;

від третьої особи-2: Златіна Ю.В.

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Захарченко Валентина Євгеновича, в якій, згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 161-173, т.1), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 89374,01 грн, суму індексу інфляції у розмірі 3740,53 грн, пеню у розмірі 13761,36 грн та 3 % річних у розмірі 895,60 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна від 14.04.2021 №51Е100-495/21 в частині здійснення повної та своєчасної оплати платежів. У первісній редакції позовних вимог позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість, яка рахувалась за період квітень 2021 року - лютий 2022 року.

26.07.2022 відповідачем було подано до суду клопотання (а.с. 74-75, т.1), в якому останній просив суд здійснити розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.

22.08.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання (а.с. 82-84, т.1), в якому він просив суд витребувати у позивача: 1) розгорнуті відомості щодо всіх платежів, отриманих від відповідача за строк дії договору оренди нерухомого майна від 14.04.2021 № 51Е100-495/21, а саме за період з 14.04.2021 по поточну дату, при цьому в відомостях відобразити дату отримання, суму та призначення платежу, а також відомості щодо напрямків зарахування отриманих платежів в розрізі обліку за договором; 2) деталізований розрахунок плати за спожите водопостачання та водовідведення і плати за спожиту електроенергію з помісячною розбивкою за весь період дії договору оренди нерухомого майна від 14.04.2021 №51Е100-495/21, а саме за період з 14.04.2021 по поточну дату, при цьому в розрахунку відобразити підстави для нарахування, кількість спожитих ресурсів та вартість за одиницю вимірювання з посиланням на нормативний чи інший документ, яким встановлена зазначена вартість.

22.08.2022 відповідачем було подано суду клопотання (а.с. 87-88, т.1), в якому він просив суд розглянути питання мирного врегулювання спору за наслідком врегулювання спору за участі судді. За результатом розгляду цього клопотання у судовому засіданні судом було з`ясовано про відсутність згоди позивача на врегулювання спору за участі судді.

22.08.2022 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову (а.с. 91-105, т.1), яка в подальшому була відкликана позивачем, шляхом подання відповідного клопотання (а.с. 145-146, т.1).

25.10.2022 позивачем було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 161-173, т.1), згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 89374,01 грн, суму індексу інфляції у розмірі 3740,53 грн, пеню у розмірі 13761,36 грн, 3 % річних у розмірі 895,60 грн. Саме в цій редакції позивач підтримав свої вимоги до відповідача. Так, згідно з останньою редакцією позовних вимог позивача, ним заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати та утримання, яка рахується за період лютий-серпень 2022 року, а також нараховані позивачем пеня, 3 % річних та інфляційні втрати.

07.11.2022 позивач подав до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи (а.с. 10-37, т. 2).

11.11.2022 позивачем були подані до суду письмові пояснення (а.с. 38-41, т.2), в яких останній пояснив щодо здійснених нарахувань за спожиті відповідачем послуги з водопостачання та водовідведення, зокрема позивач зазначив, що в орендованому приміщенні не встановлено окремого контрольного лічильника, а тому відповідач мав сплачувати компенсацію в цій частині виходячи з із розрахунку 71 літр на одного працівника орендаря за один робочий день. Згідно заяви відповідача від 02.04.2021 у орендованому приміщенні мало знаходитись 36 осіб, водночас, враховуючи, що позивачем був встановлений один загальний лічильник на три орендовані об`єкти, де знаходиться орендоване відповідачем приміщення, а у двох інших орендарів наявні власні лічильники, позивач дійшов висновку, що відповідач споживає значно менший обсяг водопостачання та водовідведення, ніж ним самостійно заявлено, у зв`язку з чим позивач рахунки виставляв відповідачу виходячи з обсягів, які є різницею між загальним обсягом та обсягом, визначеним лічильниками двох інших орендарів.

23.01.2023 відповідачем було подано до суду клопотання про залучення до участі у цій справі ГО «Об`єднана сила середнього бізнесу України» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с. 57-71, т.2). Вказане клопотання було задоволено судом.

01.02.2023 позивачем були подані до суду письмові пояснення (а.с. 95-101, т.2), в яких останній наголосив, що у позивача відносини з оренди приміщення виникли саме з відповідачем, який приймав на себе зобов`язання сплачувати орендні платежі у встановленому договором порядку. Також позивач наголосив, що надана відповідачем заява, адресована позивачу з проханням надання дозволу на укладення договору суборенди щодо частини нежитлових приміщень, яка містить резолюцію начальника ВУН Селєцької О.А. «погоджено», не підтверджує надання дозволу позивачем на відповідні дії, оскільки, згідно з правилами внутрішнього документообігу позивача, питання надання дозволу на передачу приміщення в суборенду мало вирішуватись лише за погодженням директора Одеської філії АТ «Укртелеком». За цих обставин позивач наполягає, що договори суборенди були укладені без згоди позивача, при цьому правовідносини відповідача з третіми особами не вливають на зобов`язання відповідача перед позивачем, які виникли на підставі договору.

21.04.2023 до суду надійшли письмові пояснення позивача (а.с. 195-201, т.2), в яких останній наголосив, що посилання відповідача на листи ТПП та Одеської районної військової адміністрації жодним чином не звільняють відповідача від зобов`язань зі сплати орендних платежів та штрафних санкцій. Щодо поданої відповідачем таблиці на підтвердження наявності розбіжностей між нарахованою сумою та сумою рахунків, позивач зазначив, що ним не було зараховану суму застави, яка внесена відповідачем, оскільки наразі між сторонами остаточно не вирішений спір. Щодо пояснень відповідача про фактичне споживання електричної енергії, а також послуг водопостачання та водовідведення, позивач наголосив, що застосовані відповідачем вихідні дані (потужність електроприладів тощо) не підтверджуються жодним доказом, при цьому позивач наголошує, що виставляє рахунки виходячи з показів лічильника, який встановлений в орендованому приміщені.

07.06.2023 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення (а.с. 35-41, т.3), в яких він просить суд вважати подані позивачем рахунки-акти за березень-липень 2022 року, лист позивача щодо заборгованості та розірвання договору від 28.07.2022 № 209-37, акт звірки розрахунків, станом на 26.09.2022, неналежними, недопустимими, недостовірними доказами та виключити їх із числа доказів. Також 07.06.2023 відповідачем були подані письмові заперечення на заяву позивача про зменшення позовних вимог (а.с. 44-47, т.3), в яких останній наголосив, що мало місце одночасної зміни підстав та предмету позову.

20.06.2023 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення (а.с. 65-67, т.3), в яких остання наполягає на тому, що позивачем не надано належної розшифровки рахунків, виставлених відповідачу за спожиту електричну енергію та послуг з водопостачання та водовідведення, а тому у відповідача та третіх осіб наявні обґрунтовані сумніви щодо вірності здійснених позивачем розрахунків. Також третя особа-1 наполягає на необхідності виключення з обсягів споживання обсяги, які були спожиті користувачами бомбосховища, оскільки, як наголошує третя особа-1, окремий лічильник на бомбосховище був встановлений лише у серпні 2022 року. Третя особа-1 вважає, що застосовані позивачем тарифи є завищеними, при цьому позивач не є виробником чи постачальником комунальних послуг, а може лише вимагати відшкодування вартості фактично спожитих відповідачем послуг. Третя особа-1 звертає увагу на те, що сума орендної плати по місяцям відрізняється, при цьому не є зрозумілим, якими обставинами це викликано, в цей же час, на переконання третьої особи-1, з вартості орендної плати слід виключити вартість використання приміщення, яке є проходом до бомбосховища, а також зарахувати суму сплаченого відповідачем гарантійного внеску. Третя особа-1 також просить суд врахувати, що у орендованому приміщенні були виконані поліпшення за рахунок благодійної організації, що надає допомогу військовим та цивільним особам, які постраждали внаслідок військової агресії рф.

20.06.2023 до суду надійшли письмові пояснення позивача (а.с. 68-69, т.3), в яких останній наголосив, що звертаючись до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивачем не було заявлено нових вимог, адже не було змінено матеріально-правову вимогу, з якою позивач звертався до суду (стягнення заборгованості з орендної плати та нарахованих санкцій, внаслідок прострочення платежів).

Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях представник позивача заявлені до відповідача вимоги повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні. Представники відповідача та третіх осіб проти позову заперечували, просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2022 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 12.07.2022 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1410/22; ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 26.07.2022 клопотання Фізичної особи-підприємця Захарченко Валентина Євгеновича вх. № 14388/22 від 26.07.2022 було задоволено; призначено справу №916/1410/22 до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання у справі на 22 серпня 2022 року о 12:30.

Судове засідання 22 серпня 2022 о 12:30 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, яка тривала з 12год.30хв. до 12год.48хв. Ухвалою суду від 22.08.2022 судом було призначено судове засідання у цій справі на 08 вересня 2022 року о 17:15.

Судове засідання 08.09.2022 о 17:15 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному з 08.09.2022 по 12.09.2022 включно. Ухвалою суду від 13.09.2022 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання у цій справі на 27.09.2022 о 16:30.

У судовому засіданні 27.09.2022 судом було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.10.2022 о 16:30.

Судове засідання, призначене судом на 10.10.2022 о 16:30, не відбулось, у зв`язку з тривалою повітряною тривогою і загрозою масованих ракетних ударів з боку агресора. Ухвалою суду від 11.10.2022 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 24.10.2022 о 17:00.

У судовому засіданні 24.10.2022 судом протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання у цій справі на 07.11.2022 о 17:00, а 07 листопада 2022 - на 24.11.2022 о 13:45.

Судове засідання, призначене судом на 24.11.2022 о 13:45, не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. Ухвалою суду від 28.11.2022 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 12.12.2022 о 15:15.

Судове засідання 12.12.2022 о 15:15 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. Ухвалою суду від 13.12.2022 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 22 грудня 2022 року о 12:15.

У судовому засіданні 22.12.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у цій справі на 23 січня 2023 року о 13:15.

У судовому засіданні 23.01.2023 судом було протокольно ухвалено залучити до участі у цій справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Благодійну організацію "Я допоможу" та 2) Громадську організацію "Об`єднана сила середнього бізнесу України". Крім цього, у судовому засіданні було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у цій справі на 02 лютого 2023 року о 17:00.

Судове засідання 02.02.2023 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. Ухвалою суду від 03.02.2023 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 20.02.2023 о 12:00.

Судове засідання 20.02.2023 не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 20.02.2023 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 10 березня 2023 року о 14:00.

У судовому засіданні 10.03.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 24.03.2023 о 13:45.

24.03.2023 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 07.04.2023 о 15:30.

Під час розгляду справи по суті судом оголошувались перерви у судовому засіданні: 07 квітня 2023 року - до 24.04.2023 о 15:00; 24 квітня 2023 - до 18.05.2023 о 16:30; 18 травня 2023 року - до 07.06.2023 о 14:00; 07 червня 2023 року - до 20.06.2023 о 15:00; 20 червня 2023 року - до 05.07.2023 о 15:00.

У судовому засіданні 05.07.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Отже, аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Згідно з нормами процесуального Кодексу розгляд даної справи був здійснений судом в межах розумного строку (без невиправданих зволікань). Судом при призначенні судових засідань враховувалась думка учасників судового процесу та відбирались відповідні пояснення щодо розумного строку розгляду справи, в тому числі, від позивача.

За час розгляду справи судом було призначено у цій справі 20 засідань, з яких 7 не відбулось, оскільки розгляд справи відбувався під час дії в Україні воєнного стану та пов`язаних з цим особливих умовах роботи як для судді, так і учасників судового процесу.

Складність даної справи є досить значною, учасниками даного процесу є 4 особи, кожній з яких суд забезпечив доступ до правосуддя і реалізацію процесуальних прав в таких умовах. Матеріали справи налічують 3 томи, а відносини оренди потребували дослідження з огляду на особливості позицій сторін щодо здійснення обліку спожитих послуг та наявності суміжних приміщень.

За вказаних обставин, суд, враховуючи складність даної справи, необхідність забезпечення учасникам справи реалізацію процесуальних прав в умовах воєнного стану та з метою виконання завдання судочинства, визначає, що строк, протягом якого дана справа була розглянута судом, є розумним.

Обставини справи

14.04.2021 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Захарченко Валентином Євгеновичем (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 51Е100-495/21 (а.с. 8-16, т.1; далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, провулок Гвоздичний, на першому поверсі 3-поверхового будинку № 6, корпус «А», загальною площею 195,10 кв.м., для використання як офісу та складу.

Відповідно до п. 2.1. договору передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави, орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави.

Згідно з п. 3.1. договору за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 46,14 грн за 1 кв.м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 10802,30 грн за 195,10 кв.м. за місяць; плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку № 2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

За змістом п. 3.3. договору деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у Додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 3.4. договору орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги. Про зміну плати за послуги орендодавець зобов`язаний попередити орендаря письмово не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовується нова вартість послуги.

Згідно з п. 3.5. договору відшкодування орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем, за попереднім узгодженням з орендодавцем, укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Відповідно до п. 3.6. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та / або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

За умовами п. 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяць наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 3.8. договору орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його е-mail або за допомогою іншою узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати / недоплати орендодавцем).

Відповідно до п. 3.10. договору будь-які грошові зобов`язання орендаря перед орендодавцем за цим договором забезпечуються грошовою заставою у розмірі 13070,92 грн. Сума вказаної застави має бути перерахована орендарем на банківський рахунок орендодавця (на підставі рахунку, виставленого орендодавцем) протягом 5 банківських днів з дати укладення договору, але не пізніше ніж до моменту передачі орендованого майна у користування. У випадку здійснення орендодавцем задоволення своїх вимог до орендаря з суми застави, орендодавець зобов`язаний письмово повідомити про це орендаря, а останній зобов`язується відновити визначений договором розмір грошової застави, шляхом перерахування орендодавцю відповідної суми протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від орендодавця. При закінченні строку дії договору сума застави за рішенням орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з орендаря на дату повернення орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання орендованого майна). Після цього, сума застави, що залишиться не використаною орендодавцем, має бути перерахована орендарю не пізніше 20 календарних днів від дати повернення орендованого майна з користування за відповідним актом.

Згідно з п. 3.11. договору починаючи з 2022 року кожного 01 квітня кожного року дії договору орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10 % від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.

За умовами п. 5.1. договору орендодавець має право, зокрема: вимагати своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором; змінювати розмір орендної плати в порядку, передбаченому договором; призупинити або обмежити надання послуг з утримання орендованого майна (постачання електроенергії, водопостачання тощо) у разі прострочення орендарем строку оплати орендної плати більше ніж на 10 днів; обмежити орендарю доступ до орендованого майна у разі прострочення орендарем строку оплати орендної плати більше ніж на 20 днів. Доступ орендаря до орендованого майна відновлюється відразу після оплати орендарем усієї суми орендної плати, прострочення оплати якої стало причиною обмеження доступу до орендованого майна. Обмеження доступ орендаря до орендованого майна передбачає заборону працівникам, представникам, відвідувачам або іншим особам, що діють на користь або від імені орендаря, входити або іншим чином мати доступ до орендованого майна. Про обмеження доступу орендаря до орендованого майна орендодавець письмово повідомляє орендаря не менше ніж за 2 дні до дати застосування такого обмеження.

За змістом п. 5.2. договору орендар має право, зокрема: здійснювати за власний рахунок поточний ремонт та пристосування орендованого майна до власних потреб згідно з п.1.1. договору з обов`язковим повідомленням орендодавця про початок таких робіт та терміни їх завершення; самостійно визначати порядок користування орендованим майном в межах та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України; за попереднім письмовим узгодженням з орендодавцем вилучати всі поліпшення орендованого майна, зроблені орендарем за його рахунок, що можуть бути відокремлені від орендованого майна без його пошкодження; здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, дообладнання, модернізацію або реставрацію орендованого майна, а також інші роботи, крім тих, які вказані в п. 5.2.1 договору, виключно з письмової згоди орендодавця з обов`язковим нотаріальним засвідченням у ній підпису уповноваженої особи орендодавця. При цьому для отримання згоди на здійснення робіт, визначених в цьому пункті договору, орендар направляє звернення виключно за адресою місцезнаходження орендодавця: 01601, бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ. У звернені обов`язково вказується виключний перелік, обсяг, вартість та строки проведення робіт, а також додається документ, що підтверджує наявність повноважень орендаря та / або його представника на здійснення них робіт.

Відповідно до п. 5.3. договору орендар зобов`язаний, зокрема: використовувати орендоване майно відповідно до мети його використання, що зазначена у договорі; протягом 10 робочих днів з дати отримання орендованого майна за актом приймання-передачі з метою обліку спожитої електроенергії встановити за власний рахунок інтервальний (погодинний) засіб обліку електричної енергії з класом точності 1.0., функцією можливості дистанційного зчитування результатів вимірювань та часом зберігання результатів вимірювань не менше 6 місяців. При цьому лічильник повинен відповідати вимогам нормативних документів Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та бути внесеним до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, згідно з Порядком ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.07.2016 №1161; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором; повідомляти орендодавця про початок проведення за власний рахунок робіт з поточного ремонту і пристосування орендованого майна до власних потреб згідно з п. 1.1. договору, а також про терміни їх завершення; передавати в суборенду орендоване майно лише після отримання письмової згоди на таку передачу від орендодавця; укласти окремі договори на комунальні та експлуатаційні послуги на охорону та обслуговування пожежної сигналізації, охорону, прибирання загальних місць та вивіз сміття з підприємствами постачальниками таких послуг.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

За умовами п. 9.1. договору сторони звільняються від часткового або повного виконання своїх обов`язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо), та при настанні обставин юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Ці обставини мають об`єктивний та абсолютний характер. Дія обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України, за винятком випадків, коли ці обставини загальновідомі або відповідно до цього прийнято нормативно-правові акти органів державної влади в межах їх компетенції. Сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за цим договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.

Відповідно до п. 11.1. договору він набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 29 лютого 2024 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 11.6. договору він може бути розірваний достроково орендодавцем в односторонньому порядку, за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання договору, зокрема, у випадку порушення строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше ніж на 1 місяць або сплати їх не в повному обсязі.

Пунктом 12.1. договору визначено, що передбачені цим договором права і обов`язки ПАТ «Укртелеком», у тому числі проведення розрахунків, виконуються Одеською філією ПАТ «Укртелеком».

Відповідно до п. 12.2. договору сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

16.04.2021 за актом приймання-передачі (а.с. 23, т.1) позивач передав, а відповідач прийняв у користування відповідно до умов договору нерухоме майно, площею 195,10 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6.

Додатком № 1 до договору (а.с. 17, т.1) сторони затвердили план-схему орендованого майна (а.с. 17, т.1). У додатку № 2 до договору сторони визначили порядок розрахунку вартості послуг з утримання орендованого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6, загальною площею 195,10 кв.м., яке є частиною будівлі, площею 4087,5 кв.м. (а.с. 18, т.1), зокрема сторони погодили, що: за електропостачання орендар сплачує компенсацію за використану електроенергію відповідно до даних розрахункових засобів обліку та поточного тарифу на електричну енергію; за водопостачання та водовідведення орендар сплачує кошти відповідно до показників встановленого лічильника у відповідності до тарифів і згідно виставленого рахунку. У разі відсутності лічильника орендар сплачує компенсацію за водопостачання і водовідведення із розрахунку 71 літр на одного працівника орендаря за один робочий день (згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування». Розрахунок: 2,4 куб.м. + 4 куб.м. = 6,4 /30 (днів місяця) / 3 (частина доби робочого часу) * 1000 (л) = 71 л (на одну людину за 8 годин робочого часу). У підсумку визначено, що разом за 71,8 кв.м. до сплати = згідно виставленого рахунку. Відповідач наголошував, що при розрахунку вартості послуг з утримання орендованого майна слід виходити з площі майна 71,8 кв.м., а позивач, у свою чергу, зазначив про те, що в даному випадку має місце описка. Додатком № 3 до договору (а.с. 19, т.1) сторони узгодили перелік додаткових прав та обов`язків орендаря і орендодавця щодо забезпечення правил пожежної безпеки.

Відповідно до зразкової форми рахунку-акту, затвердженої сторонами (а.с. 20-21, т.1), сторони визначили, зокрема, що рахунок-акт має містити окремі рядки із зазначенням: оренди комерційного приміщення (за адресою: [адреса]), відображенням періоду, одиниці виміру - кв.м.; послуг з утримання приміщення, у т.ч. електропостачання (за окремим лічильником) ([кількість] кВт/год х [тариф] = [сума] грн.), одиниця виміру - послуга, кількість - 1.

02.11.2021 відповідач звернувся до позивача із заявою (а.с. 58, т.2), в якій просив узгодити передання частини орендованих ним приміщень в суборенду. Вказана заява містить резолюцію начальника ВУН АТ «Укртелеком» «погоджено». На підтвердження обставини передання частини приміщень в суборенду третім особам відповідачем до матеріалів справи були долучені копії відповідних договорів від 02.11.2021 № 1 та № 2 (а.с. 59-68, т.2).

01.02.2022 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору (а.с. 22, т.1), відповідно до п. 1 якої орендар визнав за собою борг перед орендодавцем у розмірі 80267 (вісімдесят тисяч двісті шістдесят сім гривень 06 копійок) грн, що утворився станом на 31 січня 2022 року через несплату рахунків за надані послуги з оренди комерційної нерухомості, отримані за договором. У п. 2 додаткової угоди сторони погодили, що орендодавець надає орендарю відтермінування в погашенні заборгованості з орендної плати на суму, зазначеній в п.1 даної додаткової угоди, у термін до 30 травня 2022 року, з обов`язком погашення заборгованості орендарем кожного місяця, а саме: до 28.02.2022 - 20000,00 грн; до 31.03.2022 - 20000,00 грн; до 30.04.2022 - 20000,00 грн; до 31.05.2022 - 20267,06 грн. За умовами п. 3-6 додаткової угоди орендар, разом зі сплатою суми заборгованості, зазначеній в п.1 даної угоди, зобов`язався щомісяця оплачувати поточну орендну плату згідно умов договору. У разі невиконання орендарем зобов`язань по погашенню заборгованості, визначеної пунктом 2 цієї додаткової угоди, та сплати орендної плані, визначеної пунктом 3 цієї додаткової угоди, договір достроково розривається орендодавцем через 5 календарних днів з дня прострочення сплати даних платежів. Ця додаткова угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін. Сторони домовилися, що згідно зі ст. 631 ЦК України умови додаткової угоди до договору застосовуються до відносин, що виникли з 01 лютого 2022 року та діє до 31 травня 2022 року.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рахунків-актів, складених позивачем (а.с. 33-42, т.1), вищевказана заборгованість, яка визнана відповідачем у додатковій угоді, складається з вартості орендної плати, яка нараховувалась за період з дня отримання відповідачем нерухомого майна у користування (16.04.2021) по 31.01.2022 та нарахованої позивачем до стягнення вартості послуг з енергозабезпечення, а також послуг з водопостачання та водовідведення, з урахування здійснених відповідачем часткових оплат станом на дату укладення додаткової угоди.

02.02.2022 позивач направив відповідачу претензію № 30-37 (а.с. 27-29, т.1), в якій вимагав перерахувати на користь позивача заборгованість в сумі 82668,48 грн. З аналогічною претензією на суму 81399,57 грн позивач звернувся до відповідача 26.05.2022 (а.с. 30-32, т.1).

Оскільки відповідач вищевказані претензії не задовольнив, позивач звернувся до суду з позовом, що розглядається судом.

Так, у первісній редакції позовної заяви позивачем було заявлено до стягнення з відповідача, зокрема, заборгованість з орендної плати та послуг з утримання нерухомого майна у сумі 111043,06 грн. Ця заборгованість складалась: із заборгованості в розмірі 80267,06 грн, яка рахувалась станом на 31.01.2022 та була визнана відповідачем, а також заборгованості за лютий 2022 року у розмірі 30776,00 грн, на сплату якої був виставлений рахунок-акт від 28.02.2022 № 51008/2202-76 (а.с. 43, т.1), а саме за: послуги з енергозабезпечення в сумі 15925,52 грн без ПДВ; оренду нерухомого майна в сумі 9001,91 грн без ПДВ; послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 719,24 грн без ПДВ.

Далі позивачем було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 161-173, т.1), подання якої було викликано тим, що під час розгляду справи відповідач частково сплатив кошти за договором, разом з цим, як наголошує позивач, за цей час у відповідача виникла нова заборгованість за період лютий-серпень 2022 року у загальному розмірі 89374,01 грн. На підтвердження цієї суми позивачем долучено до матеріалів справи:

1) рахунок-акт від 31.03.2022 № 51008/2203-330 (а.с. 163, т. 1) на загальну суму 18092,62 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 1021,32 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, при цьому зазначено кількість послуг - 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 4500,96 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту - 195,10, ціна - 23,07 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1) у вказаному місяці розмір орендної плати було зменшено на 50 % згідно з рішенням позивача від 24.03.2022 № 109-Н-НО);

- послуг з енергозабезпечення за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 9554,91 грн без ПДВ (у рахунку-акті зазначено кількість наданих послуг - 1, при цьому відсутні дані щодо кількості кВт/год фактично спожитих відповідачем та не вказано тариф, який застосовувався позивачем);

2) рахунок-акт від 30.04.2022 № 51008/2204-79 (а.с. 163, т. 1) на загальну суму 35065,66 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з енергозабезпечення за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 в сумі 23753,91 грн без ПДВ (у рахунку-акті зазначено кількість наданих послуг - 1, при цьому відсутні дані щодо кількості кВт/год фактично спожитих відповідачем та не вказано тариф, який застосовувався позивачем);

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 в сумі 515,83 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, при цьому зазначено кількість послуг - 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.04.2022 по 30.04.2022 в сумі 4951,64 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту - 195,10, ціна - 25,38 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1) у вказаному місяці розмір орендної плати збільшено на 10 % на підставі п. 3.11. договору, водночас зменшено на 50 % згідно з рішенням позивача від 13.04.2022 № 125-Н-НО розмір плати за користування майном);

3) рахунок-акт від 31.05.2022 № 51008/2205-308 (а.с. 164, т. 1) на загальну суму 8824,18 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 в сумі 747,86 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, при цьому зазначено кількість послуг - 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.05.2022 по 31.05.2022 в сумі 6605,62 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту - 130,16, ціна - 50,75 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1), за його пропозицією у травні 2022 року було зменшено орендну площу до 130,16 кв.м. за ставкою 50,75 грн, враховуючи, що через частину орендованих приміщень проходить вхід до бомбосховища;

4) рахунок-акт від 30.06.2022 № 51008/2206-75 (а.с. 164, т. 1) на загальну суму 12673,49 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 в сумі 659,91 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, при цьому зазначено кількість послуг - 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.06.2022 по 30.06.2022 в сумі 9901,33 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту - 195,10, ціна - 50,75 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1) за результатами перемови сторін відповідач не мав бажання зменшувати розмір орендної площі шляхом підписання додаткових угод до договору;

5) рахунок-акт від 31.07.2022 № 51008/2207-319 (а.с. 165, т. 1) на загальну суму 13458,92 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з енергозабезпечення за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 в сумі 4082,91 грн без ПДВ (у рахунку-акті зазначено кількість наданих послуг - 1, при цьому відсутні дані щодо кількості кВт/год фактично спожитих відповідачем та не вказано тариф, який застосовувався позивачем);

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 в сумі 527,24 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, при цьому зазначено кількість послуг - 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.07.2022 по 31.07.2022 в сумі 6605,62 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту - 130,16, ціна - 50,75 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1) за домовленістю сторін у травні місяці було зменшено орендну площу до 130,16 кв.м. за ставкою 50,75 грн, враховуючи, що через частину орендованих приміщень проходить вхід до бомбосховища);

6) рахунок-акт від 15.08.2022 № 51008/2208-77 (а.с. 165, т. 1) на загальну суму 7416,07 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з енергозабезпечення за період з 01.08.2022 по 01.08.2022 в сумі 2364,11 грн без ПДВ (у рахунку-акті зазначено кількість наданих послуг - 1, при цьому відсутні дані щодо кількості кВт/год фактично спожитих відповідачем та не вказано тариф, який застосовувався позивачем);

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2022 по 01.08.2022 в сумі 620,52 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, при цьому зазначено кількість послуг - 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.03.2022 по 15.08.2022 в сумі 3195,43 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту - 130,16, ціна - 24,55 грн). За поясненнями позивача (а.с. 169, т.1) договір було розірвано в односторонньому порядку з 15.08.2022, тому нарахована вартість за половину місяця.

Крім цього, в межах цієї справи позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3740,53 грн, пеню у розмірі 13761,36 грн, 3 % річних у розмірі 895,60 грн. Розрахунок спірних сум (а.с. 169-173, т.1) позивачем здійснено по кожному місяцю окремо на заборгованість з орендної плати та заборгованість з утримання нерухомого майна, зокрема: інфляційні нарахування - за загальний період квітень-серпень 2022 року; пеню та 3 % річних - за загальний період з 21.03.2022 по 06.10.2022.

Сторонами не було подано суду первинні документи на підтвердження обставини здійснення відповідачем часткових оплат по договору, водночас, відповідно до даних позивача, які містяться у сформованому ним акті звіряння (а.с. 168, т.1), відповідачем всього за договором, станом на 26.09.2022, було сплачено на користь позивача кошти в розмірі 199566,47 грн, з яких 13070,92 грн грошової застави, сплаченої відповідачем до отримання приміщення в оренду (15.04.2021). Відповідачем обставина здійснення оплати у вищевказаному розмірі визнається, доказів щодо здійснення відповідачем інших оплат матеріали справи не містять. При цьому, позивачем сума сплаченої відповідачем грошової застави не була зарахована при здійсненні розрахунку боргу, оскільки, як зазначає позивач, наразі між сторонами остаточно не вирішений спір.

Під час розгляду справи відповідач та треті особи не визнали суми нарахувань, які вказані позивачем у поданих до суду рахунках-актах, наголошували на тому, що на відповідача було безпідставно покладено вартість спожитої електроенергії користувачами бомбосховища, яке є суміжним з орендованим приміщенням та має спільний лічильник з приміщенням відповідача. Як встановлено судом з досліджених рахунків-актів, які складались позивачем та подані суду на підтвердження суми боргу, позивачем у цих рахунках-актах не було відображено обсягу спожитої відповідачем у спірному періоді електричної енергії, а на підтвердження цих обсягів позивачем долучено до матеріалів справи звіти (таблиці) (а.с. 12-36, т.2), в яких відображені обсяги споживання, що враховувались позивачем та застосований ним тариф. Судом встановлено, що подані позивачем звіти (таблиці) не містять підписів сторін, їх дані заперечуються відповідачем та третіми особами, при цьому в матеріалах справи відсутні подані відповідачем звіти про обсяги споживання електричної енергії, дані оператора розподілу щодо обсягів по об`єкту, а також відсутні докази щодо договірних відносин позивача з постачальником електричної енергії, оператором системи розподілу, щодо тарифу, який встановлений позивачу за спірним об`єктом, докази оплати послуг електропостачання електроенергії на орендований відповідачем об`єкт тощо. При цьому учасники справи визнають, що орендоване приміщення та суміжне бомбосховище мали спільний лічильник, а отже позивачем не доведено розмір спожитої саме відповідачем електричної енергії за спірний період.

Також судом встановлено, що у рахунках-актах у рядку щодо кількості спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення позивачем зазначено як 1, даних щодо обсягів фактичного споживання та щодо тарифу, який застосовувався позивачем, в цих рахунках-актах не відображено. Як пояснив позивач, вартість цих послуг ним було визначено виходячи з того, що орендоване відповідачем приміщення знаходиться в будівлі, в якій орендують приміщення інші особи та які мають на своїх об`єктах лічильники. За поясненнями позивача, від загального обсягу споживання послуг водопостачання та водовідведення в будівлі за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6 позивач віднімав покази споживачів, які мають лічильники, і таким чином позивач вираховував обсяги споживання водопостачання та водовідведення відповідачем. Між цим, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо загального обсягу споживання послуг водопостачання та водовідведення за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6, а також дані обсягів споживачів, які мають власні лічильники. Позивач наполягає на тому, що такий розрахунок дозволяє дійти висновку, що відповідач споживає значно менше обсягу води у порівняні з тим обсягом, який мав застосовуватись відповідно до умов договору (71 л на одного працівника), враховуючи, що згідно заяви відповідача (а.с. 40, т.2), ним повідомлено про те, що в орендованому приміщені буде знаходитись 36 чоловік. При цьому, за поясненнями позивача, при розрахунку вартості спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення, ним був застосований тариф, який встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2841 для філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» з 01.01.2022.

Відповідачем до матеріалів справи було подано розрахунок (а.с. 184, т.2), в якому він навів перелік електротехніки, яка використовується в орендованому приміщенні та здійснено розрахунок можливих обсягів споживання послуг з водопостачання та водовідведення, виходячи з того, що в приміщенні працює 3 працівника. Здійснені відповідачем розрахунки свідчать про те, що відповідач не визнає обсяги, які застосовує позивач, при цьому відповідачем також відзначено, що застосовані тарифи не відповідають тарифам, затвердженим згідно законодавства України.

Також відповідач під час розгляду справи просив суд врахувати обставину форс-мажору, яка виникла внаслідок збройної агресії РФ. На підтвердження цих обставин відповідач долучив до матеріалів справи лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та лист Одеської районної військової (районної) адміністрації, в якому відповідачу роз`яснено, що орендар все одно несе зобов`язання зі сплати орендних платежів, але, якщо через настання обставин непереборної сили порушить строк оплати, він буде звільнений від відповідальності, що встановлена договором чи законом (а.с. 181-182, т.2).

В цей же час судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неможливість використання відповідачем приміщення за договором. Водночас, з пояснень учасників справи вбачається, що через приміщення, яке орендується відповідачем, проходить вхід до бомбосховища, яке використовується під час повітряної тривоги. Сторонами також визнається, що окремий лічильник щодо споживання електричної енергії користувачами бомбосховища не був встановлений на час укладення договору між сторонами, так, за поясненнями позивача окремий лічильник встановлено 31.05.2022, а за поясненнями відповідача і третіх осіб - у липні 2022 року, при цьому в матеріалах справи докази встановлення окремого лічильника відсутні.

28.07.2022 позивачем було направлено відповідачу лист № 209-37 (а.с. 166, т.1), в якому позивач повідомив про наявність у відповідача дебіторської заборгованості за договором в сумі 153957,94 грн та попередив про розірвання договору в односторонньому порядку з 15.08.2022. До вказаного листа позивачем долучено, зокрема, акт приймання-передачі майна у 2-х примірниках та рахунки-акти за період грудень 2021 року - липень 2022 року.

Під час розгляду справи сторони повідомили суду, що позивачем на вирішення Господарського суду Одеської області був переданий спір про зобов`язання відповідача звільнити орендоване приміщення, у зв`язку з використанням приміщення після розірвання договору в односторонньому порядку позивачем. Згідно з поясненнями сторін та вказане вбачається з даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» позовні вимоги позивача, які розглядались в межах справи № 916/2540/22, задоволені рішенням Господарського суду Одеської області від 22.02.2023, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 219 ГК України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем на підставі договору оренди нерухомого майна від 14.04.2021 № 51Е100-495/21 виникли правовідносини, за якими позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове використання нежитлове приміщення, площею 195,10 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6-А. Так, за умовами вказаного договору сторони погодили порядок внесення орендної плати за використання орендованого майна щомісячно у розмірі 10802,30 грн (яка збільшується на 10 %, починаючи з 01 квітня 2022 кожного року), не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця. Крім цього, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодовувати позивачу вартість спожитої електричної енергії, а також послуг з водопостачання та водовідведення. Так, додатком № 2 до договору сторони погодили, що вартість спожитої відповідачем електричної енергії визначається виходячи з даних засобів обліку та поточного тарифу на електроенергію, а вартість послуг з водопостачання та водовідведення відповідно до показів лічильника або із розрахунку споживання 71 літру на одного працівника відповідача, якщо лічильник на водопостачання не встановлений.

Під час розгляду справи судом з пояснень учасників справи було встановлено, що частина орендованого відповідачем приміщення використовується для входу до бомбосховища, про що також зазначає і позивач у своїх поясненнях до розрахунку орендної плати (а.с. 169, т.1). Сторонами також визнається, що з початку введення в Україні воєнного стану бомбосховище використовується за призначенням, в цей же час, орендоване приміщення та приміщення, де розташоване бомбосховище, мали спільний лічильник для виміру обсягу спожитої електроенергії, при цьому позивач наполягає, що окремий лічильник був встановлений у кінці травня 2022 року, а відповідач та треті особи наголошують, що лічильник був встановлений лише у кінці липня - серпні 2022 року. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо встановлення окремого лічильника на приміщення бомбосховища та орендоване приміщення.

Так, спір між сторонами фактично виник у зв`язку з незгодою відповідача зі здійсненими позивачем розрахунками орендної плати та сум витрат на електропостачання та послуг водопостачання і водовідведення. Як встановлено судом, ці дані мали відображатись в рахунках-актах, форма яких була узгоджена під час укладення договору. Дослідивши зміст наданих позивачем рахунків-актів, суд встановив, що вони не містять даних щодо обсягів споживання (кількості) спожитої відповідачем електричної енергії та тарифу, який застосовувався позивачем, як це передбачено, зокрема, зразковою формою рахунку-акту. Також матеріали справи не містять звітів відповідача про обсяги споживання, в цей же час, з наданих позивачем звітів (таблиць), по-перше, не вбачається який обсяг електричної енергії віднесено на споживання електричної енергії приміщенням бомбосховища та чим цей обсяг підтверджується, а також з якого часу позивач почав враховувати показники споживання бомбосховищем, а по-друге позивачем не доведено вірності (обґрунтованості) застосування тарифів на електричну енергію, яка йому встановлена постачальником тощо. За цих обставин та враховуючи, що відповідач та треті особи не визнають обсягів споживання та вартості послуг споживання електричної енергії, суд дійшов висновку, що позивачем позовні вимоги в цій частині є недоведеними, а тому не підлягають задоволенню судом.

Водночас, судом встановлено, що рахунки-акти позивача місять дані щодо кількості спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення - 1 та не містять тарифу, який застосований позивачем. При цьому, як вбачається з пояснень самого позивача, розрахунок вартості цих послуг ним здійснювався не у відповідності до умов договору, яким передбачено 2 варіанти розрахунку: виходячи з кількості працівників відповідача, у разі відсутності лічильника; на підставі даних встановленого лічильника. Обома сторона визнається, що в приміщенні, яке використовується відповідачем, відсутній окремий лічильник на водопостачання і водовідведення, в цей же час, позивач на власний розсуд застосував обсяги, отримані ним виходячи з обсягів споживання інших споживачів, які є користувачами приміщень у будинку, за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6. В цей же час, будь-яких доказів на підтвердження цих обсягів позивач до матеріалів справи не долучив. Отже, оскільки позивачем не було дотримано умов договору при визначені суми спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення, а на підтвердження дійсного обсягу (який за поясненнями позивача має значно менший обсяг ніж той, який мав би враховуватись виходячи із заявленої відповідачем кількості працівників) матеріали справи належних доказів не містять, суд, враховуючи, що відповідачем та третіми особами визначені позивачем обсяги споживання та водовідведення не визнаються, дійшов висновку, що в цій частині вимоги позивача також є недоведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Між цим, вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, враховуючи необхідність визначення дійсного розміру заборгованості відповідача з орендної плати у спірному періоді, враховуючи внесення ним часткових оплат, суд зазначає про таке. Судом встановлено, що відповідачем у додатковій угоді № 1 визнано розмір заборгованість з орендних платежів, яка, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, становила 80267,06 грн та рахувалась за період квітень 2021 року - січень 2022 року. Далі судом встановлено, що позивачем було нараховано відповідачу орендну плату за період з лютого 2022 року по 15 серпня 2022 року на загальну суму 53715,00 грн з ПДВ, що не перевищує розмір орендної плати, погодженої сторонами у договорі, при цьому суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами змін до договору в частині розміру орендної плати. Між цим, як вбачається з даних позивача щодо здійснених відповідачем оплат по договору, що визнаються відповідачем, після укладення між сторонами додаткової угоди № 1 до договору, в якій сторони зафіксували розмір заборгованості з урахуванням часткових оплат, відповідачем були сплачені на користь позивача кошти у розмірі 117200,00 грн, а також до отримання приміщення у користування відповідачем було сплачено на користь позивача грошову заставу у розмірі 13070,92 грн. Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні платіжні документи щодо оплат відповідача з вказанням призначення платежу, а також те, що позивачем в односторонньому розірвано договір, відповідно відсутні підстави для при тримання завдатку відповідача, суд дійшов висновку, що здійснені відповідачем оплати та суму завдатку слід зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати. За цих обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з орендної плати в розмірі 3711,14 грн.

Водночас, оскільки відповідачем орендна плата погашалась з порушенням строків, визначених договором, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеня, 3 % річних та інфляційні втрати. Приймаючи до уваги, що судом не встановлено підстав для стягнення з відповідача сум відшкодування за утримання приміщення, судом здійснено власний розрахунок спірних сум на заборгованість з орендної плати в межах заявленого позивачем періоду та з урахуванням дат внесення оплат відповідачем. За результатом здійснення розрахунку судом встановлено, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних в сумі 269,40 грн, пеню в сумі 3627,73 грн та інфляційні втрати в сумі 1403,30 грн.

Між цим, з урахуванням заявлених відповідачем доводів щодо наявності у спірних відносинах непереборної сили (форс-мажору), суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17,від 30.11.2021 у справі №913/785/17).

Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Отже, суд зазначає, що для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише лист Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчені загальні відомості, що мають місце на території України, та лист-роз`яснення Одеської районної військової (державної) адміністрації, а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань відповідачем конкретно у спірних правовідносинах.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" до Фізичної особи-підприємця Захарченко Валентина Євгеновича слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 3711,14 грн, 3% річних в сумі 269,40 грн, пеню в сумі 3627,73 грн та інфляційні втрати в сумі 1403,30 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 207,45 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Захарченко Валентина Євгеновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Коблевська, 39, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 01186691) борг в сумі 3711 /три тисячі сімсот одинадцять/грн 14 коп, 3% річних в сумі 269 /двісті шістдесят дев`ять/грн 40 коп, пеню в сумі 3627 /три тисячі шістсот двадцять сім/грн 73 коп, інфляційні втрати в сумі 1403 /одну тисячу чотириста три/грн 30 коп та судовий збір в сумі 207 /двісті сім/грн 45 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17 липня 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля