Постанова

від 06.11.2023 по справі 916/1410/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1410/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком»

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023, суддя суду першої інстанції Бездоля Д.О., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 17.10.2023.

по справі №916/1410/22

за позовом: Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Захарченко Валентина Євгеновича

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1) Благодійної організації «Я допоможу»

2) Громадської організації «Об`єднана сила середнього бізнесу України»

про стягнення 115 435,99 грн,

ВСТАНОВИВ

Описова частина.

Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Захарченко Валентина Євгеновича, в якій, згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 89 374,01 грн, суму індексу інфляції у розмірі 3 740,53 грн, пеню у розмірі 13 761,36 грн та 3 % річних у розмірі 895,60 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна від 14.04.2021 №51Е100-495/21 в частині здійснення повної та своєчасної оплати платежів.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Захарченко Валентина Євгеновича на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» борг в сумі 3 711,14 грн., 3% річних в сумі 269,40 грн., пеню в сумі 3 627,73 грн., інфляційні втрати в сумі 1 403,30 грн. та судовий збір в сумі 207,45 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Підставою відмови у задоволені судом позовних вимог в частині стягнення плати за утримання приміщень, а саме витрат на електропостачання та послуг водопостачання і водовідведення, суд першої інстанції зазначив те, що дослідивши зміст наданих Позивачем рахунків-актів, суд встановив, що вони не містять даних щодо обсягів споживання (кількості) спожитої Відповідачем електричної енергії та тарифу, який застосовувався Позивачем, як це передбачено, зокрема, зразковою формою рахунку-акту.

Частково задовольняючи вимоги щодо стягнення орендної плати, суд першої інстанції врахував, що відповідачем були сплачені на користь позивача кошти у розмірі 117 200,00 грн, а також те, що до отримання приміщення у користування відповідачем було сплачено на користь позивача грошову заставу у розмірі 13 070,92 грн.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеня, 3 % річних та інфляційні втрати, оскільки відповідачем орендна плата погашалась з порушенням строків, визначених договором. Оскільки судом першої інстанції не встановлено підстав для стягнення з відповідача сум відшкодування за утримання приміщення, судом першої інстанції було здійснено власний розрахунок спірних сум на заборгованість з орендної плати в межах заявленого позивачем періоду та з урахуванням дат внесення оплат відповідачем.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 по справі №916/1410/22.

Апелянт вказав, що жодних підстав для припинення застави не має, Відповідач не виконав забезпечене заставою зобов`язання, тому сума грошової застави залишається на рахунку Позивача. Таким чином висновки суду першої інстанції щодо зарахування в рахунок заборгованості з орендної плати сплаченої Відповідачем суми застави є неправомірним.

На думку апелянта, суд першої інстанції неправомірно відмовивши в задоволені позовних вимог в частині стягнення плати за утримання приміщень, помилково дійшов висновку про те, що здійснені відповідачем оплати слід зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати, а не в рахунок заборгованості по утриманню орендованого майна, як заявляв Позивач.

Апелянт також зазначає, що згідно зразкової форми рахунку-акту про надані послуги, яка є додатком до Договору, підписаної обома сторонами та яка міститься в матеріалах справи, Послуги з утримання приміщення позначаються в рахунках-актах як одиниця виміру- послуга, кількість- 1, тому згідно зразкової форми рахунку-акту сторони не передбачили доведення рахунками-актами тарифів чи чисельності використаних КвТ енергії, окрім того ОФ АТ «Укртелеком» не здійснює постачання електричної енергії особисто, а виставляє рахунки по відшкодуванню її вартості постачальнику.

Окрім того, апелянт зазначив, що відповідачем при отриманні рахунків-актів вартості водопостачання/водовідведення за Договором не заперечувались суми, виставлені в рахунках-актах, щодо яких відбувається стягнення в межах даної справи, окремо звертаємо увагу, що жодних листів чи інших у будь-якому вигляді заперечень щодо виставлених до сплати сум Відповідачем не надавалось Позивачу та відсутні в матеріалах справи. Виставлення в рахунку-акті вартості водопостачання/водовідведення меншої, ніж належна до сплати за Договором, є правом Позивача та в жодному випадку не є підставою для відмови у задоволенні відповідних позовних вимог.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05 липня 2023 року у справі № 916/1410/22 частково і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком» щодо стягнення заборгованості у розмірі 89 374,01 грн., суму індексу інфляції у розмірі 3 740,53 грн., пеню у розмірі 13 761,36 грн., 3 % річних у розмірі 895,60 грн. з ФОП Захарченко Валентина Євгеновича у повному обсязі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1410/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1410/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 у справі №916/1410/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1410/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1410/22.

Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 у справі №916/1410/22, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано апелянтом 20.07.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 поновлено Акціонерному товариству «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 у справі №916/1410/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 у справі №916/1410/22; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 у справі №916/1410/22 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 02.10.2023; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 у справі №916/1410/22.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 04.09.2023, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/1410/22, направлялася на адресу сторін у справі засобами поштового зв`язку у встановленому законом порядку та була отримана позивачем 08.09.2023, відповідачем 08.09.2023. Копія даної ухвали також направлялася на адресу третіх осіб у справі, однак повернулася без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

14.04.2021 між Публічним акціонерним товариством Укртелеком (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Захарченко Валентином Євгеновичем (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 51Е100-495/21 (а.с. 8-16, т.1; далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, провулок Гвоздичний, на першому поверсі 3-поверхового будинку № 6, корпус «А», загальною площею 195,10 кв.м., для використання як офісу та складу.

Відповідно до п. 2.1. договору передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави, орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави.

Згідно з п. 3.1. договору за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 46,14 грн за 1 кв.м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 10802,30 грн за 195,10 кв.м. за місяць; плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку № 2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

За змістом п. 3.3. договору деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у Додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 3.4. договору орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання орендованого майна у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги. Про зміну плати за послуги орендодавець зобов`язаний попередити орендаря письмово не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовується нова вартість послуги.

Згідно з п. 3.5. договору відшкодування орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено то згідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем, за попереднім узгодженням з орендодавцем, укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Відповідно до п. 3.6. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та / або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

За умовами п. 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяці наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 3.8. договору орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його е-mail або за допомогою іншою, узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати / недоплати орендодавцем).

Відповідно до п. 3.10. договору будь-які грошові зобов`язання орендаря перед орендодавцем за цим договором забезпечуються грошовою заставою у розмірі 13070,92 грн. Сума вказаної застави має бути перерахована орендарем на банківський рахунок орендодавця (на підставі рахунку, виставленого орендодавцем) протягом 5 банківських днів з дати укладення договору, але не пізніше ніж до моменту передачі орендованого майна у користування. У випадку здійснення орендодавцем задоволення своїх вимог до орендаря з суми застави, орендодавець зобов`язаний письмово повідомити про це орендаря, а останній зобов`язується відновити визначений договором розмір грошової застави, шляхом перерахування орендодавцю відповідної суми протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від орендодавця. При закінченні строку дії договору сума застави за рішенням орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з орендаря на дату повернення орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання орендованого майна). Після цього, сума застави, що залишиться не використаною орендодавцем, має бути перерахована орендарю не пізніше 20 календарних днів від дати повернення орендованого майна з користування за відповідним актом.

Згідно з п. 3.11. договору починаючи з 2022 року кожного 01 квітня кожного року дії договору орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10 % від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.

За умовами п. 5.1. договору орендодавець має право, зокрема: вимагати своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором; змінювати розмір орендної плати в порядку, передбаченому договором; призупинити або обмежити надання послуг з утримання орендованого майна (постачання електроенергії, водопостачання тощо) у разі прострочення орендарем строку оплати орендної плати більше ніж на 10 днів; обмежити орендарю доступ до орендованого майна у разі прострочення орендарем строку оплати орендної плати більше ніж на 20 днів. Доступ орендаря до орендованого майна відновлюється відразу після оплати орендарем усієї суми орендної плати, прострочення оплати якої стало причиною обмеження доступу до орендованого майна. Обмеження доступ орендаря до орендованого майна передбачає заборону працівникам, представникам, відвідувачам або іншим особам, що діють на користь або від імені орендаря, входити або іншим чином мати доступ до орендованого майна. Про обмеження доступу орендаря до орендованого майна орендодавець письмово повідомляє орендаря не менше ніж за 2 дні до дати застосування такого обмеження.

За змістом п. 5.2. договору орендар має право, зокрема: здійснювати за власний рахунок поточний ремонт та пристосування орендованого майна до власних потреб згідно з п.1.1. договору з обов`язковим повідомленням орендодавця про початок таких робіт та терміни їх завершення; самостійно визначати порядок користування орендованим майном в межах та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України; за попереднім письмовим узгодженням з орендодавцем вилучати всі поліпшення орендованого майна, зроблені орендарем за його рахунок, що можуть бути відокремлені від орендованого майна без його пошкодження; здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, дообладнання, модернізацію або реставрацію орендованого майна, а також інші роботи, крім тих, які вказані в п. 5.2.1 договору, виключно з письмової згоди орендодавця з обов`язковим нотаріальним засвідченням у ній підпису уповноваженої особи орендодавця. При цьому для отримання згоди на здійснення робіт, визначених в цьому пункті договору, орендар направляє звернення виключно за адресою місцезнаходження орендодавця: 01601, бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ. У звернені обов`язково вказується виключний перелік, обсяг, вартість та строки проведення робіт, а також додається документ, що підтверджує наявність повноважень орендаря та / або його представника на здійснення них робіт.

Відповідно до п. 5.3. договору орендар зобов`язаний, зокрема: використовувати орендоване майно відповідно до мети його використання, що зазначена у договорі; протягом 10 робочих днів з дати отримання орендованого майна за актом приймання-передачі з метою обліку спожитої електроенергії встановити за власний рахунок інтервальний (погодинний) засіб обліку електричної енергії з класом точності 1.0., функцією можливості дистанційного зчитування результатів вимірювань та часом зберігання результатів вимірювань не менше 6 місяців. При цьому лічильник повинен відповідати вимогам нормативних документів Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та бути внесеним до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, згідно з Порядком ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.07.2016 №1161; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором; повідомляти орендодавця про початок проведення за власний рахунок робіт з поточного ремонту і пристосування орендованого майна до власних потреб згідно з п. 1.1. договору, а також про терміни їх завершення; передавати в суборенду орендоване майно лише після отримання письмової згоди на таку передачу від орендодавця; укласти окремі договори на комунальні та експлуатаційні послуги на охорону та обслуговування пожежної сигналізації, охорону, прибирання загальних місць та вивіз сміття з підприємствами постачальниками таких послуг.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

За умовами п. 9.1. договору сторони звільняються від часткового або повного виконання своїх обов`язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо), та при настанні обставин юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Ці обставини мають об`єктивний та абсолютний характер. Дія обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України, за винятком випадків, коли ці обставини загальновідомі або відповідно до цього прийнято нормативно-правові акти органів державної влади в межах їх компетенції. Сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за цим договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.

Відповідно до п. 11.1. договору він набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 29 лютого 2024 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 11.6. договору він може бути розірваний достроково орендодавцем в односторонньому порядку, за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання договору, зокрема, у випадку порушення строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше ніж на 1 місяць або сплати їх не в повному обсязі.

Пунктом 12.1. договору визначено, що передбачені цим договором права і обов`язки ПАТ «Укртелеком», у тому числі проведення розрахунків, виконуються Одеською філією ПАТ «Укртелеком».

Відповідно до п. 12.2. договору сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

16.04.2021 за актом приймання-передачі (а.с. 23, т.1) позивач передав, а відповідач прийняв у користування відповідно до умов договору нерухоме майно, площею 195,10 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6.

Додатком № 1 до договору (а.с. 17, т.1) сторони затвердили план-схему орендованого майна (а.с. 17, т.1). У додатку № 2 до договору сторони визначили порядок розрахунку вартості послуг з утримання орендованого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6, загальною площею 195,10 кв.м., яке є частиною будівлі, площею 4087,5 кв.м. (а.с. 18, т.1), зокрема сторони погодили, що: за електропостачання орендар сплачує компенсацію за використану електроенергію відповідно до даних розрахункових засобів обліку та поточного тарифу на електричну енергію; за водопостачання та водовідведення орендар сплачує кошти відповідно до показників встановленого лічильника у відповідності до тарифів і згідно виставленого рахунку. У разі відсутності лічильника орендар сплачує компенсацію за водопостачання і водовідведення із розрахунку 71 літр на одного працівника орендаря за один робочий день (згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування». Розрахунок: 2,4 куб.м. + 4 куб.м. = 6,4 /30 (днів місяця) / 3 (частина доби робочого часу) * 1000 (л) = 71 л (на одну людину за 8 годин робочого часу). У підсумку визначено, що разом за 71,8 кв.м. до сплати = згідно виставленого рахунку. Відповідач наголошував, що при розрахунку вартості послуг з утримання орендованого майна слід виходити з площі майна 71,8 кв.м., а позивач, у свою чергу, зазначив про те, що в даному випадку має місце описка. Додатком № 3 до договору (а.с. 19, т.1) сторони узгодили перелік додаткових прав та обов`язків орендаря і орендодавця щодо забезпечення правил пожежної безпеки.

Відповідно до зразкової форми рахунку-акту, затвердженої сторонами (а.с. 20-21, т.1), сторони визначили, зокрема, що рахунок-акт має містити окремі рядки із зазначенням: оренди комерційного приміщення (за адресою: [адреса]), відображенням періоду, одиниці виміру кв.м.; послуг з утримання приміщення, у т.ч. електропостачання (за окремим лічильником) ([кількість] кВт/год х [тариф] = [сума] грн.), одиниця виміру послуга, кількість 1.

02.11.2021 відповідач звернувся до позивача із заявою (а.с. 58, т.2), в якій просив узгодити передання частини орендованих ним приміщень в суборенду. Вказана заява містить резолюцію начальника ВУН АТ «Укртелеком» «погоджено». На підтвердження обставини передання частини приміщень в суборенду третім особам відповідачем до матеріалів справи були долучені копії відповідних договорів від 02.11.2021 № 1 та № 2 (а.с. 59-68, т.2).

01.02.2022 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору (а.с. 22, т.1), відповідно до п. 1 якої орендар визнав за собою борг перед орендодавцем у розмірі 80267 (вісімдесят тисяч двісті шістдесят сім гривень 06 копійок) грн, що утворився станом на 31 січня 2022 року через несплату рахунків за надані послуги з оренди комерційної нерухомості, отримані за договором. У п. 2 додаткової угоди сторони погодили, що орендодавець надає орендарю відтермінування в погашенні заборгованості з орендної плати на суму, зазначеній в п.1 даної додаткової угоди, у термін до 30 травня 2022 року, з обов`язком погашення заборгованості орендарем кожного місяця, а саме: до 28.02.2022 20000,00 грн; до 31.03.2022 20000,00 грн; до 30.04.2022 20000,00 грн; до 31.05.2022 20267,06 грн. За умовами п. 3-6 додаткової угоди орендар, разом зі сплатою суми заборгованості, зазначеній в п.1 даної угоди, зобов`язався щомісяця оплачувати поточну орендну плату згідно умов договору. У разі невиконання орендарем зобов`язань по погашенню заборгованості, визначеної пунктом 2 цієї додаткової угоди, та сплати орендної плані, визначеної пунктом 3 цієї додаткової угоди, договір достроково розривається орендодавцем через 5 календарних днів з дня прострочення сплати даних платежів. Ця додаткова угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін. Сторони домовилися, що згідно зі ст. 631 ЦК України умови додаткової угоди до договору застосовуються до відносин, що виникли з 01 лютого 2022 року та діє до 31 травня 2022 року.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рахунків-актів, складених позивачем (а.с. 33-42, т.1), вищевказана заборгованість, яка визнана відповідачем у додатковій угоді, складається з вартості орендної плати, яка нараховувалась за період з дня отримання відповідачем нерухомого майна у користування (16.04.2021) по 31.01.2022 та нарахованої позивачем до стягнення вартості послуг з енергозабезпечення, а також послуг з водопостачання та водовідведення, з урахування здійснених відповідачем часткових оплат станом на дату укладення додаткової угоди.

Відповідно до даних позивача, які містяться у сформованому ним акті звіряння (а.с. 168, т.1), відповідачем всього за договором, станом на 26.09.2022, було сплачено на користь позивача кошти в розмірі 199 566,47 грн, з яких 13 070,92 грн грошової застави, сплаченої відповідачем до отримання приміщення в оренду (15.04.2021). Відповідачем обставина здійснення оплати у вищевказаному розмірі визнається, доказів щодо здійснення відповідачем інших оплат матеріали справи не містять.

02.02.2022 позивач направив відповідачу претензію № 30-37 (а.с. 27-29, т.1), в якій вимагав перерахувати на користь позивача заборгованість в сумі 82668,48 грн. З аналогічною претензією на суму 81399,57 грн позивач звернувся до відповідача 26.05.2022 (а.с. 30-32, т.1).

Оскільки відповідач вищевказані претензії не задовольнив, позивач звернувся до суду з позовом.

Так, у первісній редакції позовної заяви позивачем було заявлено до стягнення з відповідача, зокрема, заборгованість з орендної плати та послуг з утримання нерухомого майна у сумі 111043,06 грн. Ця заборгованість складалась: із заборгованості в розмірі 80267,06 грн, яка рахувалась станом на 31.01.2022 та була визнана відповідачем, а також заборгованості за лютий 2022 року у розмірі 30776,00 грн, на сплату якої був виставлений рахунок-акт від 28.02.2022 № 51008/2202-76 (а.с. 43, т.1), а саме за: послуги з енергозабезпечення в сумі 15925,52 грн без ПДВ; оренду нерухомого майна в сумі 9001,91 грн без ПДВ; послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 719,24 грн без ПДВ.

28.07.2022 позивачем було направлено відповідачу лист № 209-37 (а.с. 166, т.1), в якому позивач повідомив про наявність у відповідача дебіторської заборгованості за договором в сумі 153957,94 грн та попередив про розірвання договору в односторонньому порядку з 15.08.2022. До вказаного листа позивачем долучено, зокрема, акт приймання-передачі майна у 2-х примірниках та рахунки-акти за період грудень 2021 року липень 2022 року.

Далі позивачем було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 161-173, т.1), подання якої було викликано тим, що під час розгляду справи відповідач частково сплатив кошти за договором, разом з цим, як наголошує позивач, за цей час у відповідача виникла нова заборгованість за період лютий-серпень 2022 року у загальному розмірі 89374,01 грн. На підтвердження цієї суми позивачем долучено до матеріалів справи:

1) рахунок-акт від 31.03.2022 № 51008/2203-330 (а.с. 163, т. 1) на загальну суму 18092,62 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 1021,32 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, не зазначено тариф на дані послуги, при цьому зазначено кількість послуг 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 4500,96 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту 195,10, ціна 23,07 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1) у вказаному місяці розмір орендної плати було зменшено на 50 % згідно з рішенням позивача від 24.03.2022 № 109-Н-НО);

- послуг з енергозабезпечення за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 9554,91 грн без ПДВ (у рахунку-акті зазначено кількість наданих послуг 1, при цьому відсутні дані щодо кількості кВт/год фактично спожитих відповідачем та не вказано тариф, який застосовувався позивачем);

2) рахунок-акт від 30.04.2022 № 51008/2204-79 (а.с. 163, т. 1) на загальну суму 35065,66 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з енергозабезпечення за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 в сумі 23753,91 грн без ПДВ (у рахунку-акті зазначено кількість наданих послуг 1, при цьому відсутні дані щодо кількості кВт/год фактично спожитих відповідачем та не вказано тариф, який застосовувався позивачем);

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 в сумі 515,83 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, не зазначено тариф на дані послуги, при цьому зазначено кількість послуг 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.04.2022 по 30.04.2022 в сумі 4951,64 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту 195,10, ціна 25,38 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1) у вказаному місяці розмір орендної плати збільшено на 10 % на підставі п. 3.11. договору, водночас зменшено на 50 % згідно з рішенням позивача від 13.04.2022 № 125-Н-НО розмір плати за користування майном);

3) рахунок-акт від 31.05.2022 № 51008/2205-308 (а.с. 164, т. 1) на загальну суму 8824,18 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 в сумі 747,86 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, не зазначено тариф на дані послуги, при цьому зазначено кількість послуг 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.05.2022 по 31.05.2022 в сумі 6605,62 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту 130,16, ціна 50,75 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1), за його пропозицією у травні 2022 року було зменшено орендну площу до 130,16 кв.м. за ставкою 50,75 грн, враховуючи, що через частину орендованих приміщень проходить вхід до бомбосховища;

4) рахунок-акт від 30.06.2022 № 51008/2206-75 (а.с. 164, т. 1) на загальну суму 12673,49 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 в сумі 659,91 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, не зазначено тариф на дані послуги, при цьому зазначено кількість послуг 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.06.2022 по 30.06.2022 в сумі 9901,33 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту 195,10, ціна 50,75 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1) за результатами перемови сторін відповідач не мав бажання зменшувати розмір орендної площі шляхом підписання додаткових угод до договору;

5) рахунок-акт від 31.07.2022 № 51008/2207-319 (а.с. 165, т. 1) на загальну суму 13458,92 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з енергозабезпечення за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 в сумі 4082,91 грн без ПДВ (у рахунку-акті зазначено кількість наданих послуг 1, при цьому відсутні дані щодо кількості кВт/год фактично спожитих відповідачем та не вказано тариф, який застосовувався позивачем);

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 в сумі 527,24 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, не зазначено тариф на дані послуги, при цьому зазначено кількість послуг 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.07.2022 по 31.07.2022 в сумі 6605,62 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту 130,16, ціна 50,75 грн). Відповідно до пояснень позивача (а.с. 169, т.1) за домовленістю сторін у травні місяці було зменшено орендну площу до 130,16 кв.м. за ставкою 50,75 грн, враховуючи, що через частину орендованих приміщень проходить вхід до бомбосховища);

6) рахунок-акт від 15.08.2022 № 51008/2208-77 (а.с. 165, т. 1) на загальну суму 7416,07 грн з ПДВ, яка складається з:

- послуг з енергозабезпечення за період з 01.08.2022 по 01.08.2022 в сумі 2364,11 грн без ПДВ (у рахунку-акті зазначено кількість наданих послуг 1, при цьому відсутні дані щодо кількості кВт/год фактично спожитих відповідачем та не вказано тариф, який застосовувався позивачем);

- послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2022 по 01.08.2022 в сумі 620,52 грн без ПДВ (у рахунку-акті відсутні дані щодо фактичного обсягу спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, не зазначено тариф на дані послуги, при цьому зазначено кількість послуг 1);

- оренди комерційної нерухомості за період 01.03.2022 по 15.08.2022 в сумі 3195,43 грн без ПДВ (кількість послуг визначено у розмірі площі об`єкту 130,16, ціна 24,55 грн). За поясненнями позивача (а.с. 169, т.1) договір було розірвано в односторонньому порядку з 15.08.2022, тому нарахована вартість за половину місяця.

Крім цього, в межах цієї справи позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3740,53 грн, пеню у розмірі 13761,36 грн, 3 % річних у розмірі 895,60 грн. Розрахунок спірних сум (а.с. 169-173, т.1) позивачем здійснено по кожному місяцю окремо на заборгованість з орендної плати та заборгованість з утримання нерухомого майна, зокрема: інфляційні нарахування за загальний період квітень-серпень 2022 року; пеню та 3 % річних за загальний період з 21.03.2022 по 06.10.2022.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Згідно з ч.1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як встановлено вище, між позивачем та відповідачем на підставі договору оренди нерухомого майна від 14.04.2021 № 51Е100-495/21 виникли правовідносини, за якими позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове використання нежитлове приміщення, площею 195,10 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6-А.

За умовами вказаного договору сторони погодили порядок внесення орендної плати за використання орендованого майна щомісячно у розмірі 10802,30 грн (яка збільшується на 10 %, починаючи з 01 квітня 2022 кожного року), не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця. Крім цього, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодовувати позивачу вартість спожитої електричної енергії, а також послуг з водопостачання та водовідведення.

Додатком № 2 до договору сторони погодили, що вартість спожитої відповідачем електричної енергії визначається виходячи з даних засобів обліку та поточного тарифу на електроенергію, а вартість послуг з водопостачання та водовідведення відповідно до показів лічильника або із розрахунку споживання 71 літру на одного працівника відповідача, якщо лічильник на водопостачання не встановлений.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

З пояснень учасників справи наявних у матеріалах встановлено, що частина орендованого відповідачем приміщення використовується для входу до бомбосховища, про що також зазначає і позивач у своїх поясненнях до розрахунку орендної плати (а.с. 169, т.1). Сторонами також було визнано, що з початку введення в Україні воєнного стану бомбосховище використовується за призначенням, в цей же час, орендоване приміщення та приміщення, де розташоване бомбосховище, мали спільний лічильник для виміру обсягу спожитої електроенергії.

У своїх поясненнях позивач наполягав, що окремий лічильник був встановлений у кінці травня 2022 року, а відповідач та треті особи наголошували, що лічильник був встановлений лише у кінці липня серпні 2022 року. Однак, в матеріалах справи відсутні докази щодо встановлення окремого лічильника на приміщення бомбосховища та орендоване приміщення.

Щодо вимог про вартість спожитої відповідачем електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.

Дані щодо спожитої відповідачем електричної енергії мали відображатись в рахунках-актах, форма яких була узгоджена під час укладення договору.

Вивчивши зміст наданих позивачем рахунків-актів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони не містять даних щодо обсягів споживання (кількості) спожитої відповідачем електричної енергії та тарифу, який застосовувався позивачем, як це передбачено, зокрема, зразковою формою рахунку-акту.

Суд першої інстанції також вірно вказав, що в матеріалах справи відсутні звіти відповідача про обсяги споживання, а з наданих позивачем звітів (таблиць), не вбачається який обсяг електричної енергії віднесено на споживання електричної енергії приміщенням бомбосховища та чим цей обсяг підтверджується, а також з якого часу позивач почав враховувати показники споживання бомбосховищем.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що позивачем жодним чином не доведено вірності (обґрунтованості) застосування тарифів на електричну енергію, яка йому встановлена постачальником тощо.

З огляду на викладені вище обставини, беручи до уваги те, що відповідач та треті особи не визнають обсягів споживання та вартості послуг споживання електричної енергії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем позовні вимоги в частині стягнення вартості спожитої відповідачем електричної енергії є недоведеними, а тому не підлягають задоволенню судом.

Щодо вимог про стягнення вартості спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення, колегія суддів зазначає наступне.

Наявні в матеріалах справи рахунки-акти позивача місять дані щодо кількості спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення, яка становить « 1», однак вони не містять тарифу, який застосований позивачем.

Апелянт зазначає та визнає, що розрахунок вартості цих послуг ним здійснювався не у відповідності до умов договору, яким передбачено 2 варіанти розрахунку: виходячи з кількості працівників відповідача, у разі відсутності лічильника; на підставі даних встановленого лічильника.

Обидві сторони спору визнають, що в приміщенні, яке використовується відповідачем, відсутній окремий лічильник на водопостачання і водовідведення, в цей же час, позивач на власний розсуд застосував обсяги, отримані ним виходячи з обсягів споживання інших споживачів, які є користувачами приміщень у будинку, за адресою: м. Одеса, пров. Гвоздичний, 6.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження цих обсягів позивач до матеріалів справи не долучив. В той же час, відповідачем та третіми особами визначені позивачем обсяги споживання та водовідведення не визнаються.

З огляду на викладене вище, оскільки позивачем не було дотримано умов договору при визначені суми спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення, а на підтвердження дійсного обсягу (який за поясненнями позивача має значно менший обсяг ніж той, який мав би враховуватись виходячи із заявленої відповідачем кількості працівників) матеріали справи належних доказів не містять, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення вартості спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення є недоведеними, а тому не підлягають задоволенню судом.

Щодо вимог про стягнення орендної плати, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем у додатковій угоді № 1 визнано розмір заборгованості з орендних платежів, яка з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат становила 80 267,06 грн та рахувалась за період квітень 2021 року січень 2022 року.

Позивачем було нараховано відповідачу орендну плату за період з лютого 2022 року по 15 серпня 2022 року на загальну суму 53 715,00 грн, з ПДВ що не перевищує розмір орендної плати, погодженої сторонами у договорі

Як вбачається з даних позивача щодо здійснених відповідачем оплат по договору, що визнаються відповідачем, після укладення між сторонами додаткової угоди № 1 до договору, в якій сторони зафіксували розмір заборгованості з урахуванням часткових оплат, відповідачем були сплачені на користь позивача кошти у розмірі 117200,00 грн. Що свідчить про часткове виконання зобов`язань з оплати орендної плати.

Крім того, як було встановлено вище до отримання приміщення у користування відповідачем було сплачено на користь позивача грошову заставу у розмірі 13070,92 грн.

Відповідно до п. 3.10. договору будь-які грошові зобов`язання орендаря перед орендодавцем за цим договором забезпечуються грошовою заставою у розмірі 13070,92 грн. При закінченні строку дії договору сума застави за рішенням орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з орендаря на дату повернення орендованого майна з користування (як правило, на оплату послуг з утримання орендованого майна).

У даному випадку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про можливість зарахування застави в рахунок погашення боргу з орендної плати, адже метою застави було саме забезпечити будь-які грошові зобов`язання орендаря перед орендодавцем, а позивачем в свою чергу в односторонньому порядку розірвано договір оренди нерухомого майна.

З огляду на викладене вище, залишок заборгованості з орендної плати становить 3 711,14 грн. (80 267,06 грн + 53 715,00 грн 117 200,00 грн 13 070,92 грн), тому саме в цій частині підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення орендної плати.

Щодо вимог про стягнення збитків від інфляції, пені та 3 % річних, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 219 ГК України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено вище, відповідачем орендна плата погашалась з порушенням строків, визначених договором, тому у позивача було наявне право нарахувати до стягнення з відповідача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Однак, наведений позивачем розрахунок є невірним, адже як вірно встановив суд першої інстанції відсутні підстави для стягнення з відповідача сум відшкодування за утримання приміщення, а саме вартості спожитих відповідачем послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення, що впливає на базу нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Посилання апелянта на невірне визначення баз нарахування штрафних санкцій спростовується висновками суду апеляційної інстанції, викладеними вище.

Колегія суддів вважає, що здійснений судом розрахунок спірних сум на заборгованість з орендної плати в межах заявленого позивачем періоду та з урахуванням дат внесення оплат відповідачем є арифметично вірним та обґрунтованим.

Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 269,40 грн, пені в сумі 3 627,73 грн та інфляційних втрат в сумі 1 403,30 грн.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 по справі №916/1410/22 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 по справі №916/1410/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 по справі №916/1410/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 по справі №916/1410/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Постанову складено та підписано 06.11.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран