Ухвала

від 07.07.2023 по справі 18/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про залишення скарги без розгляду

07.07.2023 Справа № 18/49

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши матеріали скарги ТОВ "Науково-виробничого центру "Еко-Стандарт" (правонаступник Закритого акціонерного товариства "Еко-Енергія") (вхід. №19 від 06.07.2023) на бездіяльність державного виконавця по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2011 у справі №18/49

за позовом Публічного акціонерного товариства "Еко-Енергія", Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, 1, Г, код ЄДРПОУ 31650665

до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат", Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Червоноармійська, 10

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- розпорядник майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" Рибаченко М.П. просп. Першотравневий, 19/2, к.41, м. Полтава

- Лещинець Максим Григорович , АДРЕСА_1

про спонукання до виконання договірних зобов`язань

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебувала справа №18/49 за позовом Закритого акціонерного товариства "Еко-Енергія" до Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: розпорядник майна ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" Рибаченко М.П. , ОСОБА_1 про спонукання до виконання договірних зобов`язань.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.03.2011р. у даній справі у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року, скасовано рішення місцевого суду та прийнято нове рішення про задоволення позову ЗАТ "Еко-енергія" та зобов`язано ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" передати ЗАТ "Еко-енергія" обладнання по обезводненню на молекулярних ситах вихідної суміші з вмістом води не більш ніж 7% згідно з переліком.

17.06.2011 року на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року господарський суд Полтавської області видав наказ, яким зобов`язав Державне підприємство "Лохвицький спиртовий комбінат" (Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонозаводське, вул. Червоноармійська, 10, Код ЗКПО 00374806) передати Закритому акціонерному товариству "Еко-Енергія" (м.Харків, вул. Університетська, 33, Код ЗКПО 31650665) у відповідності до п.5.5 Договору оренди майна від 23.09.2003 року обладнання по обезводненню на молекулярних ситах вихідної суміші з вмістом води не більш ніж 7% згідно з переліком.

За ухвалою суду від 25.05.2012р. задоволено заяву ПАТ "ЕКО-ЕНЕРГІЯ" (вул. Заводська, 1 Г, с. Будилка, Лебединський район, Сумська область) про заміну найменування позивача та зміну способу та порядку виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р. по справі №18/49.

06.07.2023 року до суду надійшла скарга ТОВ "Науково-виробничого центру "Еко-Стандарт" (правонаступник Закритого акціонерного товариства "Еко-Енергія") (вхід. №19) на бездіяльність державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ващенко С.П. щодо виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2011 виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011, в якій скаржник просить суд:

1). визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ващенко С.П.;

2). зобов`язати державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ващенко С.П. вжити всіх передбачених законодавством заходів для виконання Наказу Господарського суду Полтавської області №18/49 від 17.06.2011 року, виданого на виконання Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року, зокрема:

- терміново здійснити виїзд до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення та передачі Стягувачу зазначеного у виконавчому документі майна;

- звернутись до суду з поданням про примусове проникнення до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення зазначеного у виконавчому документі майна.

Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов до висновку про її повернення без розгляду заявнику, виходячи з наступного:

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 341 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339 - 341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів державної виконавчої служби.

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18).

При цьому дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Так, відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Однак, подана скарга не містить обґрунтувань тому, що скаржником не пропущено десятиденний строк подання скарги, зокрема, не містить вказівки на те, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

В поданій скарзі, скаржник зазначає лише те, що: "27.12.2022 року державним виконавцем Ващенком С.П. було здійснено виїзд до ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" для вилучення вищезазначеного майна. Однак, державного виконавця не було допущено на територію Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" для проведення виконавчих дій. Станом на теперішній час жодних інших дій, передбачених законодавством, державним виконавцем вжито не було". Будь-яких обґрунтувань бездіяльності відділу ДВС не зазначає та не надає будь-яких доказів цієї бездіяльності.

При цьому, не зазначає та не надає докази на підтвердження обставин щодо моменту обізнаності ним "про невжиття державним виконавцем відповідних виконавчих дій передбачених законодавством".

З огляду на наведені обставини, суд вважає, що встановлений ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України строк на момент подання скарги сплинув, а відтак скаржником пропущено визначений чинним законодавством строк для подання скарги на дії державного виконавця.

Приписами ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте, будь-яких клопотань щодо поновлення процесуального строку для подання скарги скаржником ініційовано не було.

Суд зауважує, що за відсутності такого клопотання, із зазначенням в ньому поважних причин пропуску скаржником строку подання скарги у виконавчому провадженні, встановленого пунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України, з урахуванням положень частини першої статті 119 цього кодексу, за змістом якої, виходячи також із закріпленого ГПК України принципу диспозитивності у господарському процесі (стаття 14), ініціатива порушення питання щодо поновлення процесуального строку належить учаснику провадження у справі, за відсутності якої у суду відсутні підстави вирішувати питання про поновлення вказаного строку, оскільки суд позбавлений права на цю процесуальну ініціативу (Постанова Верховного Суду від 04.02.2022 у cправі № 925/308/13-г).

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що скаржником пропущено встановлений чинним законодавством України строк для подання скарги на дії державного виконавця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття поданої скарги до розгляду, а відтак остання підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 118, 234, 339, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ "Науково-виробничого центру "Еко-Стандарт" (правонаступник Закритого акціонерного товариства "Еко-Енергія") (вхід. №19 від 06.07.2023) на бездіяльність державного виконавця по виконанню наказу Господарського суду Полтавської області від 17.06.2011 у справі №18/49 - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Паламарчук В.В.