Постанова від 14.07.2023 по справі 905/947/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/947/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.10.2021 (суддя: Ніколаєва Л.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 (колегія суддів: Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О., Пуль О.А.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "Азовсталь"),

2) Компанії "Barlenco Ltd",

3) Компанії "Metinvest B.V.",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (далі - ТОВ "Метінвест"),

5) Компанії "Metinvest International S.A.",

про визнання правочину недійсним та стягнення збитків.

ВСТУП

1. При розгляді цієї справи перед Верховним Судом постало питання щодо наявності підстав для зменшення розміру судового збору та/або відстрочення його сплати за подання позову міноритарним акціонером товариства у спорі, пов`язаному із процедурою примусового викупу його акцій (сквіз-аут).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

2. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "Азовсталь", компаній "Barlenco LTD", "Metinvest B.V." та "Metinvest International S.A.", ТОВ "Метінвест" про:

- визнання недійсним правочину щодо застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 процедури примусового викупу належних їм на праві власності акцій ПрАТ "Азовсталь" у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Азовсталь" від 19.03.2018;

- стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 суми збитків у розмірі 4 017 754,56 грн;

- стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 суми збитків у розмірі 643 728,40 грн.

3. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що процедура примусового викупу акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Азовсталь" від 19.03.2018 вих.№02 проведена з порушенням діючих норм законодавства та за ціною, яка є заниженою та несправедливою, внаслідок чого їм завдано збитки.

4. Господарський суд Донецької області ухвалою від 31.05.2021 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зменшення розміру судового збору за подання позову до 7 985,72 грн, оскільки саме лише посилання, що ОСОБА_1 є пенсіонером, не є доказом наявності у нього тяжкого фінансового становища.

5. 31.05.2021 Господарський суд Донецької області постановив ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишив без руху; встановив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду шляхом надання до суду: доказів надіслання позовної заяви і доданих до неї документів Компанії "Barlenco Ltd", Компанії "Metinvest B.V."; доказів, що підтверджують сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 54 550,60 грн; доказів, що підтверджують сплату ОСОБА_2 судового збору у розмірі 0,03 грн.

6. 23.06.2021 ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 54 550,60 грн до ухвалення судового рішення у справі №905/947/21.

7. Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.09.2021 роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділив в окреме самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 , відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору та продовжив йому строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 54 550,60 грн протягом п`яти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

8. Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.10.2021 повернув ОСОБА_1 позовну заяву.

9. Ухвала суду першої інстанції мотивована таким:

- 06.10.2021 ОСОБА_1 отримав ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.09.2021, отже строк для усунення недоліків позовної заяви становив до 11.10.2021 включно;

- станом на 19.10.2021 ОСОБА_1 не усунув недоліки позовної заяви, тому відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) позовна заява підлягає поверненню.

10. Східний апеляційний господарський суд постановою від 02.05.2023 залишив без змін ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.10.2021.

11. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована, зокрема, таким:

- відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження; ці норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір);

- необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права на доступ до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); сплата судового збору це процесуальний обов`язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону "Про судовий збір";

- саме лише посилання на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, не є доказом наявності у нього тяжкого фінансового становища, а виписка з АТ КБ "Приватбанк" не є належним доказом розміру доходу (відсутності доходу) за попередній календарний рік та підтвердженням обставин для зменшення судового збору; ОСОБА_1 не довів відсутність інших, окрім крім пенсії, доходів, та не надав на підтвердження цього відповідної довідки з Державної фіскальної служби України;

- позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалах Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 та від 27.09.2021 щодо сплати судового збору у спосіб, встановлений ГПК, а тому суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву позивачу.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

12. 09.05.2023 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2023, в якій просить їх скасувати та направити справу до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду.

13. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала про повернення позову постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та є такою, що перешкоджає йому в доступі до правосуддя; зазначає про необхідність відступу від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.05.2022 у справі №905/1060/21, від 24.05.2022 у справі №905/1059/21.

14. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, зокрема, таке:

- ОСОБА_1 є пенсіонером, його річний дохід за 2020 рік склав 159 714,46 грн, тому у нього немає можливості сплатити судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову (4 017 754,56 х 1,5% = 60 266,32 грн за майнову вимогу та 2 270,00 грн за немайнову вимогу); такий розмір буде складати майже половину його річного доходу;

- суд апеляційної інстанції не відповів на порушені в апеляційній скарзі питання, лише проаналізував ст.8 Закону "Про судовий збір";

- суди першої та апеляційної інстанцій не надали відповіді на такі питання: 1) чи має обов`язок держава, яка припустилася помилок, приймаючи неякісний закон, нейтралізувати негативні наслідки неправомірних дій державних органів та відновити порушені права власника, створюючи йому належні умови на етапі судового захисту; 2) чи має право судовий орган, який вже визначився з наявністю фактів зловживання відповідачем цивільними правами, спонукати позивача розпродувати своє майно з метою отримання доступу до правосуддя, чи не є це завуальованим захистом прав порушника (мажоритарного акціонера) через перешкоджання постраждалому власнику (міноритарному акціонеру) у доступі до правосуддя;

- дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акту, який відповідає критерію "якості закону", натомість Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-УІІІ таким критеріям не відповідає, що апріорі порушує права постраждалих осіб у таких спорах;

- суди попередніх інстанцій не врахували встановлені факти щодо неякісності спеціального закону, яким не передбачені гарантії захисту порушених прав власності міноритарних акціонерів, що, в свою чергу, доводить, що судові органи як складові державної влади мають виправити помилки державного законодавчого органу, та такі помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (міноритарних акціонерів), оскільки це не забезпечить розумний баланс між приватними й публічними інтересами;

- примусове вилучення акцій у міноритарних акціонерів є порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції, ст.41 Конституції України; ціни, за якими були примусово вилучені акції, в десятки разів менше навіть за балансову вартість акцій емітентів, на яких були проведені вказані процедури;

- вказаний спір вирішується з порушенням принципу рівності сторін, на користь однієї людини - кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ "Азовсталь", що свідчить про дискримінаційний підхід до позивача як пересічного громадянина;

- оскільки щодо гарантій прав міноритарних акціонерів у процедурах сквіз-аутів спеціальний закон недосконало прописаний, то держава має створити умови для відновлення порушених прав міноритарних акціонерів на судовому рівні, особливо в умовах, коли судові органи вже визнали наявність фактів зловживання відповідачем цивільними правами.

15. 14.06.2023 від ПрАТ "Азовсталь" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення -без змін.

16. У відзиві ПрАТ "Азовсталь", зокрема, вказує:

- позивач в обґрунтування клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати посилається на свій статус як пенсіонера та надав витяг з рахунку АТ "КБ "Приватбанк" щодо розміру коштів, перерахованих на рахунок; однак належним доказом підтвердження матеріального стану заявника, поряд з довідкою податкового (фіскального) органу про його доходи за весь попередній календарний рік, має бути відповідна довідка органу Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за цей же період (посилається правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 07.08.2020 у справі №120/3037/19-а та постанові від 26.11.2020 у справі №905/1965/19);

- суд першої інстанції зазначив, які конкретно докази можуть підтвердити скрутне матеріальне становище позивача - виписка щодо отриманих доходів за рік Державної фіскальної (податкової) служби України; позивач затребувану виписку у встановлений строк не надав;

- до клопотань про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати ОСОБА_1 , на підтвердження перевищення розміру судового збору 5% його річного доходу, надав виписку з АТ "КБ "Приватбанк", проте не надав доказів скрутного матеріального становища;

- встановлений ст.8 Закону "Про судовий збір" перелік умов для звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру такого збору, його відстрочення чи розстрочення є вичерпним (посилається на постанову Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 та ухвали від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 06.01.2021 у справі №927/579/19, від 20.08.2020 у справі №910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі №915/923/15);

- сам по собі статус позивача як міноритарного акціонера не означає відсутності у такої особи фінансової спроможності забезпечити сплату судового збору; сторона не може покладатися виключно на статус міноритарного акціонера для зміни усталеного порядку сплати судового збору;

- у касаційній скарзі ОСОБА_1 відсутні посилання на норми ст.8 Закону "Про судовий збір", які не застосували суди попередніх інстанцій; позивач не врахував судову практику щодо відсутності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору з огляду на його статус міноритарного акціонера; вказане свідчить про необґрунтованість касаційної скарги;

- в матеріалах справи міститься декларація кандидата на посаду Директора Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міністерства вугільної промисловості України від 14.05.2018 ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 отримує доходи у вигляді: пенсії у розмірі 124 214 грн на рік; процентів у розмірі 2 295 грн на рік; дивідендів у розмірі 181 438 грн на рік; є власником двох квартир загальною площею 98,90 кв. м; земельної ділянки площею 1 100 кв. м; гаражу площею 19,8 кв. м; двох легкових автомобілів; 500 000 акцій ПрАТ "Алчевський металургійний комбінат"; 2 000 000 акцій ПрАТ "Райффайзен Банк"; 2 000 000 акцій ПрАТ "Укрсоцбанк"; 8 000 Євро грошових коштів; 17 000 доларів США грошових коштів; 1 748 420 гривень у дорогоцінних (банківських) металах; винаходів та корисних моделей;

- ОСОБА_1 у позові зазначив, що 23.07.2018 отримав 102 084 грн в рахунок належних йому акцій, проданих в рамках обов`язкового продажу в ПрАТ "Азовсталь".

17. 10.07.2023 надійшли пояснення ОСОБА_1 , в яких просить, у разі необхідності надання доказів витрачання грошових коштів на благодійність, зупинити розгляд касаційної скарги до моменту, коли пред`явлення вищезазначених доказів не буде небезпечним та зокрема, зазначає, таке:

- якщо акціонер вважає, що його права були порушені (він не отримав такої справедливої компенсації), то суд має сприяти поновленню відповідного права в максимально короткі строки (посилається на п.124 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19);

- оскільки позовна заява подана в 2021 році, то для сплати судового збору має бути врахований розмір доходів, отриманих за 2020 рік;

- ОСОБА_1 володіє тільки акціями Акціонерного товариства "Райффайзен Банк ", які сильно подешевшали;

- у позивача наявні винаходи та корисні моделі, які принесли лише збитки на сплату податків за їх реєстрацію;

- грошові кошти ОСОБА_1 витрачені на благодійність; позивач може надати докази витрат грошових коштів у разі необхідності.

18. 10.07.2023 надійшли письмові заперечення ПрАТ "Азовсталь", в яких просить письмові пояснення ОСОБА_1 залишити без розгляду, не враховувати їх при розгляді касаційної скарги, касаційну скаргу залишити без задоволення та вказує, зокрема, таке:

- письмові пояснення від 10.07.2023, які за своєю суттю є доповненням до касаційної скарги та не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою у зв`язку з пропуском строку на їх подання;

- позивач протягом 2 (двох) років не скористався наданим йому процесуальним правом та не надав доказів скрутного матеріального стану, проте просить надати можливість подати такі докази під час касаційного перегляду; суд касаційної інстанції позбавлений такої можливості в силу ч.2 ст.300 ГПК;

- у червні 2023 року ОСОБА_1 у справі №905/830/21, в якій він є позивачем, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із заявою про розподіл понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у справі у розмірі 25 737,68 грн, що свідчить про відсутність у нього скрутного матеріального стану, що не дозволяє сплатити судовий збір у повному обсязі.

19. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.161 ГПК при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 290-295, 298 ГПК заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу (подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц та постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №757/13243/17).

20. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ГПК (частини 1, 2 ст.118 ГПК). Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли ГПК встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.119 ГПК). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (ч.5 ст.161 ГПК).

21. Враховуючи, що ОСОБА_1 та ПрАТ "Азовсталь" скористалися своїм правом на подачу касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу відповідно, а Верховний Суд не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень, Верховний Суд не бере до уваги зазначені пояснення ОСОБА_1 та письмові заперечення ПрАТ "Азовсталь".

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

22. Верховний Суд ухвалою від 05.06.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

23. 21.06.2023 до Верховного Суду надійшли матеріали справи №905/947/21.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана ухвала про повернення позову постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, та є такою, що перешкоджає йому в доступі до правосуддя; зазначає про необхідність відступу від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.05.2022 у справі №905/1060/21, від 24.05.2022 у справі №905/1059/21.

25. ПрАТ "Азовсталь" у відзиві вказує, що суд першої інстанції зазначив, які конкретно докази можуть підтвердити скрутне матеріальне становище позивача, а саме - виписка щодо отриманих доходів за рік Державної фіскальної (податкової) служби України; позивач затребувану виписку у встановлений строк не надав; встановлений ст.8 Закону "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним; сам по собі статус позивача міноритарного акціонера не означає відсутності у такої особи фінансової спроможності забезпечити сплату судового збору, а сам ОСОБА_1 не знаходиться у скрутному фінансовому становищі, докази чого наявні в матіарлах справи.

26. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується з доводами ПрАТ "Азовсталь" з огляду на таке.

27. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п.2 ч.1 ст.164 ГПК).

28. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.174 ГПК).

29. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.174 ГПК).

30. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК).

31. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі "Про судовий збір".

32. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір).

33. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір).

34. Верховний Суд у постанові від 12.03.2021 у справі №912/1061/20 вказав, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

35. Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

36. З аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

37. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції.

38. Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 у справі №910/4473/21 (910/8061/21) вказав, що умови звільнення від сплати судового збору, визначені ст.8 Закону "Про судовий звір", є диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

39. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

40. Господарський суд Донецької області ухвалою від 31.05.2021 у цій справі відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору з огляду на те, що він не довів відсутність інших, крім пенсії, доходів, та не надав на підтвердження вказаних обставин відповідної довідки з Державної фіскальної (податкової) служби України; одне лише посилання на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером не є доказом наявності у нього тяжкого фінансового становища, а виписка з АТ КБ "Приватбанк" не є належним доказом розміру доходу (відсутності доходу) за попередній календарний рік та підтвердженням обставин для зменшення судового збору.

41. Суд апеляційної інстанції вказав, що 23.06.2021 ОСОБА_1 надав клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 54 550,60 грн до ухвалення судового рішення у справі №905/947/21, в обґрунтування якого посилався на ті ж самі обставини, які були зазначені як підстави для зменшення судового збору, зокрема, що він є пенсіонером, його дохід складається із пенсії, розмір якої за 2020 рік склав 159 714,46 грн (відповідно до виписки з АТ КБ "Приватбанк"), тому сплата більш як загального розміру його пенсії є непосильним фінансовим тягарем, а зобов`язання щодо сплати судового збору у такому розмірі унеможливить доступ до правосуддя з метою захисту порушених прав та інтересів.

42. Доводи скаржника, що він є пенсіонером, його річний дохід за 2020 рік склав 159 714,46 грн, а тому у нього немає можливості сплатити судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, оскільки такий розмір буде складати майже половину його річного доходу, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

43. Верховний Суд неодноразово вирішував питання щодо витрат, які можуть становити надмірний фінансовий тягар для міноритарного акціонера.

44. Так, Верховний Суд у постанові від 21.12.2022 у цій справі вказав, що скаржник ( ОСОБА_1 ) не надав доводів / доказів на підтвердження того, що покладення на нього витрат на залучення перекладача становить надмірний тягар; скаржник ( ОСОБА_1 ) не вказав щодо недостатності власних доходів (їх неспівмірності з сумою витрат на переклад). На ці обставини посилається й відповідач у відзиві на касаційну скаргу (див. п. 16).

45. Водночас, у додатковій постанові від 06.07.2022 у справі №905/671/19 Верховний Суд взяв до уваги те, що позивач був міноритарним акціонером ПрАТ "АКХЗ", у якого були примусово вилучені акції на підставі публічної безвідкличної вимоги, і покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 116 919,00 грн становило би надмірний тягар для нього, порушувало принцип пропорційності, враховуючи, що постановою від 15.06.2022 Верховний Суд вже стягнув з ОСОБА_4 на користь ПрАТ "АКХЗ" витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 7 500,00 грн, витрати пов`язані із проведенням судової експертизи у сумі 99 927,21 грн та витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 7 302,50 грн.

46. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що при розгляді жодної з цих справ у спорах за участю міноритарних акціонерів, пов`язаних із процедурою сквіз-аут, Верховний Суд не робив висновків про те, що статус позивача як міноритарного акціонера свідчить про наявність безумовної підстави для його звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати. Навпаки, у постанові від 21.12.2022 у цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що сам по собі статус міноритарного акціонера не означає відсутність фінансової спроможності оплачувати судові витрати і що сторона не може покладатися виключно на статус міноритарного акціонера для зміни усталеного порядку несення судових витрат.

47. Верховний Суд також звертає увагу, що належним доказом існування підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" для звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору, є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/77/20 (пункти 29, 30).

48. У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/4473/21 (910/8061/21) вказано, що Закон "Про судовий збір" не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи. Такими документами можуть бути, наприклад, довідка податкового (фіскального) органу про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік та / або відповідна довідка органу Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за цей же період у разі якщо скаржник є пенсіонером, довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо.

49. Верховний Суд бере до уваги, що після постановлення ухвали Господарського суду Донецької області від 31.05.2021 та визначення строку для усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви, шляхом доплати судового збору у розмірі 54 550,60 грн, ОСОБА_1 не надав інших доказів (крім виписки з АТ КБ "Приватбанк"), на підтвердження того, що майновий стан позивача об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

50. При цьому суд касаційної інстанції враховує, що жодних заперечень щодо визначеної судом першої інстанції суми судового збору скаржник не наводить.

51. З огляду на це, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що саме лише посилання на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, не є доказом наявності у нього тяжкого фінансового становища, а виписка з АТ КБ "Приватбанк" не є належним доказом стосовно розміру доходу (відсутності доходу) за попередній календарний рік та підтвердженням обставин для зменшення судового збору. Позивач не довів відсутність інших, крім пенсії, доходів, та не надав на підтвердження вказаних обставин відповідної довідки з Державної фіскальної (податкової) служби України.

52. Тому, суди попередніх інстанцій правильно встановили відсутність підстав для зменшення розміру сплати судового збору та відстрочення відповідної сплати.

53. Крім того, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не відповів на порушені в апеляційній скарзі питання, лише проаналізувавши ст.8 Закону "Про судовий збір", вказаний спір вирішується з порушенням принципу рівності сторін, на користь однієї людини - кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ "Азовсталь", що свідчить про дискримінаційний підхід до позивача як пересічного громадянина та міноритарного акціонера товариства.

54. Верховний Суд у постанові від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 (на необхідність відступу від висновків якої посилається скаржник) вказав таке:

"26. Наявність правових підстав для відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обґрунтовували позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.11.2020 у справі №908/137/18, в якій, на переконання заявників, визнано міноритарного акціонера слабшою стороною та констатовано про необхідність забезпечення порушених прав та інтересів міноритарного акціонера в умовах відсутності достатності гарантій його захисту на законодавчому рівні та необхідністю несення останнім витрат на проведення оцінки майна товариства, сплату судового збору, витрат на професійну правничу допомогу тощо.

27. Водночас посилання скаржників на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.11.2020 у справі №908/137/18, не приймається судом касаційної інстанції до уваги з огляду на те, що такі висновки зроблені щодо суті позовних вимог про захист права міноритарного акціонера під час примусового продажу акцій товариства. Натомість у цій справі розгляд справи по суті не розпочато, а вирішується питання про відкриття провадження та дотримання заявниками норм Закону "Про судовий збір" щодо розміру сплаченого судового збору та наявності підстав для відстрочення його сплати. Закон не передбачає такої підстави для відстрочення сплати судового збору, як оскарження процедури примусового викупу акцій, одним із колишніх акціонерів. Вирішення питання про відстрочення сплати судового збору здійснюється з підстав, передбачених ст.8 Закону "Про судовий збір".

29. Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачі не надали доказів важкого майнового стану, зокрема, про те, що заявники є безробітними, не отримують заробітну плату чи інший прибуток; у заявників відсутнє рухоме чи нерухоме майно, цінні папери, тощо. Доводів щодо відсутності необхідних коштів у позивачів на банківських або депозитних рахунках позивачами у клопотанні про відстрочення сплати судового збору також не наведено. Посилання скаржників на висновок суду касаційної інстанції щодо примусової процедури продажу акцій товариства не є підставою для відстрочення від сплати судового збору в розумінні Закону "Про судовий збір".

30. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін оскаржувану ухвалу, правильно вказав, що Велика Палата Верховного Суду у справі №908/137/18 не розглядала питання відсутності достатності гарантій захисту на законодавчому рівні міноритарних акціонерів при сплаті судового збору за подання відповідного позову, або щодо обставин повернення судом позовної заяви у разі неусунення позивачем недоліків позовної заяви з аналогічних правовідносин, а зроблено висновок щодо необхідності при розгляді спору дослідження судами обставин здійснення процедури примусового відчуження акцій. Доказів на підтвердження підстав для відстрочення сплати судового збору всупереч вимогам статей 13, 74 ГПК позивачі до суду не надали".

55. Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав для відступу від зазначених висновків, а скаржник наявності таких підстав не обґрунтував.

56. Враховуючи, що у цій справі розгляд справи по суті не розпочато, а вирішується питання про відкриття провадження та дотримання заявниками норм Закону "Про судовий збір" та статей 162, 164, 174 ГПК, суди попередніх інстанцій правильно здійснювали оцінку лише підстави для звільнення від сплати судового збору та відстрочення його сплати.

57. Посилання скаржника на те, що він є міноритарним акціонером товариства, який оскаржує процедуру примусового продажу акцій товариства, не є підставою для звільнення та відстрочення від сплати судового збору в розумінні Закону "Про судовий збір".

58. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч.8 ст.174 ГПК).

59. Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

60. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 3, 12 ч.3 ст.2 ГПК).

61. Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

62. Статтею 129 ГПК передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

63. Вказане свідчить, що у випадку, якщо позивач під час розгляду справи по суті доведе порушення його прав як міноритарного акціонера під час примусового продажу акцій, наслідком чого стане задоволення позовних вимог, судові витрати, зокрема зі сплати судового збору за подання позову, будуть йому відшкодовані відповідачем (відповідачами).

64. З огляду на це, Верховний Суд вважає касаційну скаргу необґрунтованою, тому оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

66. Згідно зі ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

67. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних рішень.

Судові витрати

68. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 у справі №905/947/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова