Постанова

від 14.07.2023 по справі 927/593/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/593/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Коротун О.М., судді - Сулім В.В., Майданевич А.Г.)

від 09.05.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ ГРУП"

про стягнення 638 715,70 грн,

Короткий зміст позовних вимог, апеляційної скарги, клопотання про зупинення провадження та рух справи

1. У серпні 2022 року Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 638 715,70 грн.

2. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем договірного зобов`язання з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної № 2 від 29.10.2021 на загальну суму 3 832 294, 20 грн (в тому числі ПДВ 638 715, 70 грн), чим останній позбавив позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ за такою операцією до складу податкового кредиту на загальну суму 638 715, 70 грн.

3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у сумі 638 715, 70 грн та 9 580, 74 грн судового збору.

4. У січні 2023 року відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду.

5. Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/5271/23 за позовом ТОВ "СЕ ГРУП" до Головного управління ДПС у місті Києві і Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень.

6. Клопотання про зупинення провадження мотивовано таким:

- сторона не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції через необізнаність про судове провадження;

- відповідач звернувся до адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у місті Києві і Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві від 02.02.2023 №8196297/38931487, яким було відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 2 від 29.10.2021 на загальну суму з урахуванням ПДВ 3 832 294, 20 грн, складеної на АТ "Чернігівобленерго" і зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної № 2 від 29.10.2021 в ЄРПН датою її подачі на реєстрацію, що і є діями, необхідними для відновлення реєстрації податкової накладної;

- оскарження рішення контролюючого органу свідчить, що процедура реєстрації податкової накладної не завершена і відповідач здійснює дії, спрямовані на проведення реєстрації. Обставини щодо не вичерпання всіх заходів, спрямованих на реєстрацію податкової накладної, вказує на відсутність факту заподіяння шкоди;

- вирішення спору у межах розгляду справи №920/5271/23 має значення для правильного встановлення обставин, які входять до предмету доказування у цій справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. 30.04.2021 позивач (замовник) та відповідач (підрядник) уклали договір підряду №4478 від 30.04.2021 (далі - договір).

8. Відповідно до п. 4.3 договору підрядник зобов`язується надати замовнику податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації, у порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровані в ЄРПН в строк не пізніше визначеного Податковим кодексом України. Замовник для реєстрації та обміну податковими накладними використовує програмний комплекс "М.Е.Дос".

9. У випадку порушення підрядником граничного терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, який дозволяє включення до податкового кредиту замовника суми ПДВ, та/або порушення терміну надання замовнику податкової накладної в електронному вигляді згідно з пунктом 4.3 договору, замовник має право нарахувати підряднику штраф у розмірі суми ПДВ за відповідною податковою накладною, а підрядник зобов`язується на вимогу замовника сплатити зазначений штраф протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня направлення підряднику відповідної вимоги замовника (п. 9.9 договору).

10. Відповідач склав та направив на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №2 від 29.10.2021 на загальну суму 3 832 294, 20 грн (у тому числі ПДВ 638 715, 70 грн), що підтверджується квитанцією № 9347267190 від 15.11.2021.

11. Згідно зі змістом квитанції №9347267190 від 15.11.2021: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.10.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН".

12. Відповідач подав пояснення та документи до податкової накладної та за результатами їх розгляду отримав рішення про відмову в її реєстрації.

13. Відповідач подав скаргу на вказане рішення та отримав рішення ДПС про відмову в задоволенні скарги.

14. 03.03.2023 відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві і Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування в повному обсязі рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві від 02.02.2023 №8196297/38931487, яким було відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 29.10.2021 на загальну суму з урахуванням ПДВ 3 832 294, 20 грн, складеної на АТ "Чернігівобленерго" і зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 29.10.2021 в ЄРПН датою її подачі на реєстрацію.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 задоволено клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про зупинення апеляційного провадження у цій справі. Апеляційне провадження у справі № 927/593/22 зупинено до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5271/23.

16. Суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- об`єктом дослідження у справі, зокрема, є встановлення факту спричинення відповідачем збитків позивачу через не реєстрацію податкової накладної;

- заявлені позовні вимоги у справі № 320/5271/23 полягають фактично у зобов`язанні ДПС України здійснити реєстрацію спірної податкової накладної №2 від 29.10.2021 в ЄРПН датою її подачі на реєстрацію;

- у разі задоволення позовних вимог скаржника (який є позивачем у справі № 320/5271/23) шляхом реєстрації податкових накладних, збитки, про стягнення яких просить позивач у даній справі, фактично будуть відсутні;

- перегляд оскаржуваного рішення об`єктивно неможливо здійснити до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5271/23, оскільки оскарження дій податкового органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної матиме безпосереднє значення для вирішення цього спору щодо стягнення збитків з відповідача, зумовлені відсутністю реєстрації податкової накладної, що є підставою для зупинення провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України;

- у межах господарської юрисдикції суд позбавлений права вирішити вказане питання;

- оскільки матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем судової кореспонденції суду першої інстанції, наявні підстави для поновлення строку для подання клопотання про зупинення провадження у справі на підставі статті 119 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи

17. 23.05.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду справи. Також скаржник просить вирішити питання щодо відшкодування понесених судових витрат у зв`язку з поданням касаційної скарги.

18. Касаційна скарга мотивована таким:

- суд апеляційної інстанції постановив ухвалу на підставі дослідження доказів, яких не існувало на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, а саме ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі № 320/5271/23, що є порушенням статті 269 ГПК України;

- суд апеляційної інстанції безпідставно поновив відповідачу строк на звернення з клопотанням про зупинення провадження, оскільки подане відповідачем клопотання не містить заяви про поновлення строку для його подання, чим порушено статтю 119 ГПК України;

- помилковим є висновок про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, оскільки незалежно від того, яке рішення буде ухвалено в межах розгляду справи № 320/5271/23 позивач вже втратив право на податковий кредит, тому що термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ складає 365 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201 ПК України) і такий строк уже сплив.

19. 07.07.2023 від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сторона просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

20. Відзив на касаційну скаргу мотивовано таким:

- звернення з клопотанням про зупинення провадження було зумовлено тим, що відповідач не був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, а обставини щодо оскарження рішення ГУ ДПС у місті Києві виникли на стадії апеляційного перегляду;

- відповідач заявив клопотання про поновлення строку, яке було мотивовано отриманням ухвали Київського адміністративного суду від 23.03.2023 лише 10.04.2023;

- під час розгляду справи підлягають з`ясуванню обставини наявності протиправної поведінки відповідача і його вини. Зупинення реєстрації податкової накладної не є наслідком бездіяльності чи протиправної поведінки відповідача, а є діями третьої особи, правомірність яких є предметом розгляду адміністративної справи № 320/5271/23. А тому доводи скаржника щодо не пов`язаності справ є необґрунтованими;

- лише за наслідками розгляду адміністративної справи № 320/5271/23 буде вирішено питання щодо наявності / відсутності у діях відповідача порушення порядку складання та реєстрації податкової накладної. Тому розгляд цієї справи є об`єктивно неможливим до розгляду справи № 320/5271/23.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

21. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).

22. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

23. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

24. Підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо (постанова Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №918/926/17).

25. Верховний Суд у справі № 906/824/21, вирішуючи питання щодо підстав для стягнення збитків, завданих тим, що податковий орган відмовив відповідачу у реєстрації податкових накладних, через що позивач, як контрагент відповідача за господарським договором, не зміг скористатися правом на податковий кредит, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині першій статті 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення) (пункти 45, 46 постанови Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21).

26. Суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб`єктами господарювання не може встановлювати факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою (пункт 5.15. постанови палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд від 07.06.2023 у справі № 916/334/22).

27. Північний апеляційний господарський суд установив, що предметом розгляду справи № 320/5271/23 є визнання протиправним та скасування рішення комісії контролюючого органу, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної. Наслідком не здійснення реєстрації податкової накладної стало підставою для звернення з позовом у цій справі щодо стягнення збитків, у зв`язку з тим, що позивач як контрагент відповідача за господарським договором, не зміг скористатися правом на податковий кредит.

28. Отже, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що результати розгляду справи № 320/5271/23 будуть мати безпосереднє значення для вирішення спору у цій справі, оскільки з`ясування обставин щодо правомірності / протиправності поведінки відповідача під час виконання ним своїх податкових зобов`язань входять до предмету доказування у цій справі. Водночас господарський суд, через обмеженість своєї юрисдикції внаслідок непідвідомчості, не може встановлювати факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних, що виникли між платником податків і державою.

29. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на те, що незалежно від того, яке рішення буде ухвалено в межах розгляду справи № 320/5271/23, позивач вже втратив право на податковий кредит, тому що термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ складає 365 календарних днів з дати складання податкової накладної і такий строк уже сплив, з огляду на те, що такі доводи стосуються розгляду вимог по суті спору. Водночас суд касаційної інстанції переглядає процесуальне рішення суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, а тому доводи щодо вирішення спору по суті не досліджуються на цій стадії судового розгляду.

30. Щодо доводів скаржника про неможливість прийняття ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі № 320/5271/23, як нового доказу в розумінні статті 269 ГПК України, то Верховний Суд виходить з такого.

31. Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

32. Відповідно до частини другої статті 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

33. Тобто ухвала Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі № 320/5271/23 не є тим доказом в розумінні частини першої статті 73 ГПК України, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ухвала адміністративного суду є процесуальним рішенням, яким вирішено процедурне питання щодо відкриття адміністративного провадження у справі, в межах розгляду якої будуть встановлені обставини, які входять до предмету доказування у цій справі і які не можуть бути самостійно встановлені господарським судом в межах розгляду цієї справи. Відповідно, посилання скаржника на порушення частини третьої статті 269 ГПК України визнаються необґрунтованими.

34. При цьому суд апеляційної інстанції, поновлюючи строк для звернення з клопотанням про зупинення провадження у справі виходив з того, що відповідач не був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем судової кореспонденції, яка надсилалася судом першої інстанції.

35. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду щодо належного повідомлення сторони з посиланням на постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, ухвали Верховного Суду у справі № 916/335/18, від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 з огляду на таке.

36. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. А тому посилання скаржника на неврахування висновків, викладених в ухвалах Верховного Суду, є необґрунтованими.

37. У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня постанова Верховного Суду від 29.03.202 у справі № 910/1487/20. У ЄДРСР наявні постанови від 30.06.2021 і від 13.12.2022, водночас у них відсутні висновки щодо належного повідомлення учасника справи.

38. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 касаційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що направлення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів листів в межах дисциплінарного провадження рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення "належним". При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю Комісії, а тому не може свідчити про неправомірність її дій. Обов`язок Комісії "повідомити" полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні. Тобто наведений висновок не стосується належного повідомлення учасника судового провадження, а тому така позиція не є релевантною у правовідносинах, що склались у цій справі.

39. У постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів апеляційних інстанції, що повернення кореспонденції, надісланої судом з відміткою "у зв`язку з закінченням терміну зберігання" є підставою для повернення апеляційної скарги з огляду на те, що особа, яка подавала апеляційну скаргу безумовно була обізнана про існування судового провадження, тому що саме вона подавала апеляційну скаргу на судове рішення і могла цікавитись перебігом судового провадження.

40. Натомість у справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції було з`ясовано, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем судової кореспонденції, яка надсилалася судом першої інстанції. Тобто докази того, що відповідач був обізнаний про судове провадження у цій справі відсутні

41. Верховний Суд враховує висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи. Окрім того, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

42. Отже, суд апеляційної інстанції, врахувавши відсутність доказів обізнаності відповідача про розгляд цієї справи судом першої інстанції, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу строку на звернення з клопотанням про зупинення провадження у справі. А тому доводи скаржника у цій частині відхиляються як необґрунтовані.

43. Враховуючи викладене, зокрема, необізнаність відповідача про розгляд справи щодо нього судом першої інстанції, відсутність можливості встановити обставини, що входять до предмету доказування в межах розгляду цієї справи, оскільки господарський суд не може встановлювати факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних, що виникли між платником податків і державою, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення пов`язаної справи № 320/5271/23 Київським окружним адміністративним судом. Зупинення провадження у цьому випадку забезпечить дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та пропорційності (статті 2, 7, 13, 15 ГПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

45. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судове рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

47. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304 пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі № 927/593/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко