Постанова

від 05.07.2023 по справі 522/20809/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3386/23

Справа № 522/20809/19

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Сегеди С.М., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря Триколіч І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в якій він просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М. про державну реєстрацію права власності на реконструйований об`єкт від 15.04.2019 року, а саме права приватної власності на прибудову та надбудову мансардного типу до квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

- зобов`язати ОСОБА_1 знести (демонтувати) підсобне приміщення (сараю) та прибудованого мансардного поверху до квартири АДРЕСА_1 , з приведенням будинку АДРЕСА_2 у стан, який був до початку будівництва (реконструкції).

Позовна заява вмотивована тим, що ОСОБА_1 , до підвального приміщення, що належить позивачу прибудовано підсобне приміщення у наслідок чого, до підвалу позивача повністю перекрито доступ до денного світла. Самовільно побудувавши підсобне приміщення, сусіди добудували до своєї квартири поверху. Один з яких облаштували так, що він має вигляд балконної конструкції, а інший щось схоже на кшталт мансарди, що собою утворює третій поверх до квартири АДРЕСА_3 . Добудування власниками кв. АДРЕСА_1 , підсобного приміщення (сараю) порушує безпосередньо права Позивача, як власника нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2 .

Прибудоване приміщення перекриває димохід, що йде від підвалу Позивача, в наслідок чого виникла проблема з тепловим опаленням, а саме з тепловим котлом, функціонування якого на даний момент неможливе у зв`язку з тим, що відсутня тяга і як було повідомлено майстром з ремонтних робіт потрібно виводити новий вентиляційний канал, який має розташовуватися вище, оскільки, нинішній повністю перекритий незрозумілою мансардою на 3 поверсі, що належить власникам квартири АДРЕСА_1 .

Згодом на підставі документів, що містять ознаки підробки: технічного паспорту від 14.01.2019 року, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелтранс» за підписом експерта Лопушняка М.І. та довідки 14-01-16с/2019 року, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелтранс» за підписом експерта Лопушняка М.І., ОСОБА_1 , було зареєстровано за собою право власності на реконструйований об`єкт.

Право власності на реконструйований об`єкт було зареєстровано 15.04.2019 року Комунальним підприємством державним реєстратором Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації», реєстрації ОСОБА_3 ..

Тобто, державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М., було порушено порядок державної реєстрації прав і незаконно прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на реконструйований об`єкт за ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М. про державну реєстрацію права власності на реконструйований об`єкт від 15.04.2019 року, а саме права приватної власності на прибудову та надбудову мансардного типу до квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М., за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М.а про державну реєстрацію права власності на реконструйований об`єкт від 15.04.2019 року, а саме права приватної власності на прибудову та надбудову мансардного типу до квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 знести (демонтувати) підсобне приміщення (сараю) та прибудованого мансардного поверху до квартири АДРЕСА_1 , з приведенням будинку АДРЕСА_2 у стан, який був до початку будівництва (реконструкції).

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про задоволення позовних вимог.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Фактичні обставини справи.

На підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 , згідно із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18851400 від 17.05.2008 року, є власником нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що відповідач експлуатує самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_4 не введений в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушила ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №461 від 13.04.2011 року.

Отже, як встановлено Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, технічний паспорт від 14.01.2019 року, що виготовлений Товариством з обмеженою відповідальність «Укрелтранс» за підписом експертом Лопушняка М.І. та довідка №14-01-16с/2019 від 14.01.2019 року також виготовлена Товариством з обмеженою відповідальність «Укрелтранс» за підписом експертом Лопушняка М.І. містять недостовірні відомості.

На підставі цих двох документів, що містять ознаки підробки Відповідачем-1, було отримано право власності на реконструйований об`єкт на підставі договору купівлі-продажу за №123 від 16.03.2012 року, технічного паспорту від 14.01.2019 року, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелтранс» за підписом експерта Лопушняка М.І. та довідки 14-01-16с/2019 року, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелтранс» за підписом експерта Лопушняка М.І..

Суд першої інстанції також зазначив, що за результатами проведеної позапланової перевірки відносно ОСОБА_1 складено відповідний акт від 28.05.2019 року, протоколи про адміністративні правопорушення від 28.05.2019 року та видано припис про усунення виявлених порушень від 28.05.2019 року за № 335/19 з терміном на його виконання. В ході розгляду матеріалів перевірки відносно ОСОБА_1 винесені постанови по справам про адміністративні правопорушення від 18.06.2019 року за №485/19 та № 486/19 та накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафів на загальну суму 20 400 грн.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Крім того, відповідно до положень статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред`явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, установлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об`єкта є неможливою.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

За змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Такий висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року в справі № 6-1721цс16, у постанові Верховного Суду від 485/1173/14-ц від 16.01.2019р.,

Таким чином, колегія суддів зазначає, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу).

Суд першої інстанції вказував, що потерпаючи від вищеописаних дій ОСОБА_1 , Позивачем було надіслано скарги на адреси: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації та Одеської міської ради з метою проведення перевірки відповідності розміщення прибудови в буд. АДРЕСА_2 та вжиття заходів, щодо ліквідації негативних наслідків у зв`язку з побудуванням власниками кв. АДРЕСА_1 підсобного приміщення та добудування поверху до квартири АДРЕСА_3 .

Управлінням державного архітектурного контролю Одеської міської ради листом №01-5/750-ПР від 19.11.2019 року було повідомлено, що на підставі наказу за №01-13/1 ДАБК від 02.01.2019 року, звернень депутата Одеської міської ради VII скликання ОСОБА_4 за №1529/ д-мр, №1530/д-мр від 08.05.2019 року (вх.№01-2/75-Д від 08.05.2019 року) та направлення для проведення позапланового заходу за №00887 від 13.05.2019 року здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_4 . В ході перевірки встановлено, що власником вищевказаної квартири виконані будівельні роботи із її реконструкції із втручанням в несучі та конструктивні елементи будинку шляхом влаштування прибудови у рівні другого поверху будинку, чим збільшено загальну площу квартири з 45,3 кв.м до 133,9 кв.м..

Тобто, прибудування, до квартири АДРЕСА_3 поверху здійснювалося, без дозволу Управління державного будівельного контролю Одеської міської ради, без дозволу власників суміжних житлових та нежитлових приміщень, в тому числі без дозволу Позивача, як власника нежитлового приміщення, незважаючи на те, що саме до зовнішньої стіни його нежитлового приміщення було прибудовано конструкцію мансардного типу, тобто, без дозволу всіх співвласників будинку АДРЕСА_2 .

Також, перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелтранс» (код ЄДРПОУ 30256852) за підписом експерта Лопушняка М.І. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 004893) виготовлено технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна станом на 14.01.2019 року, в якому не зафіксовано штампом «самочинне будівництво» факт реконструкції даної квартири.

Додатково в ході перевірки встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелтранс» (код ЄДРПОУ 30256852) за підписом експерта Лопушняка М.І. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 004893) видано довідку за №14-01-16с/2019 від 14.01.2019 року, відповідно до якої зміни до загальної та житлової площі квартири відбулися за рахунок внутрішнього перепланування без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок за рахунок площ коридорів та допоміжних приміщень, оздоблення стін, демонтування грубок, печей (без порушення вентиляційних шахт, димоходів), що згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України 24.05.2001 року за № 127 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10.07.2001 року за № 582/5773, не належить до самочинного будівництва та не підлягає здачі в експлуатацію.

Однак, як було повідомлено Управлінням державного будівельного контролю Одеської міської ради зміст виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрелтранс» (код ЄДРПОУ 30256852) за підписом експерта Лопушняка М.І. (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 004893) довідки №14-01-16с/2019 від 14.01.2019 року не відповідає дійсності.

Проте судом першої інстанції не взято до уваги, що у провадженні судів адміністративної юрисдикції перебувала справа №420/5970/19, предметом розгляду якої було питання дотримання ОСОБА_5 вимог у сфері містобудівної діяльності щодо оспорюваного об`єкту нерухомості.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено. Визнано протиправними та скасовано припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 28.05.2019р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил виданий ОСОБА_1 . Визнано протиправними та скасовано постанови Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 18.06.2019 року №485/19 та №486/19 щодо ОСОБА_1 .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року змінено, виключивши з його мотивувальної частини висновок, що ОСОБА_1 фактично провела реконструкцію квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанов залишено без змін.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили, у відкритті касаційного провадження відмовлено ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року.

Колегія суддів зауважує, що наявність вказаних судових рішень встановлює факт того, що відповідачем були вчинені правомірні дії щодо внутрішнього перепланування зазначеного приміщення та факт того, що право власності на вказаний об`єкт був зареєстрований за ОСОБА_1 на законних підставах.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що спірний об`єкт є самочинним будівництво є помилковим, не ґрунтується на вимогах закону.

Позивач ОСОБА_2 , звертаючись до суду із позовом, не довів наявності свого порушеного права, доводи позовної заяви не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, спростовуються судовими рішенням судів адміністративної юрисдикції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2021 року скасувати.

Постановити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 липня 2023 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: С.М. Сегеда

М.М. Драгомерецький