Рішення

від 11.07.2023 по справі 363/5063/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.07.2023 Справа № 363/5063/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участю секретаря БобровоїН.С.,

представника позивача ГородокЯ.В.,

представник відповідача ЯрошинськоїІ.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний Край», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович про розірвання договору, визнання права власності та стягнення коштів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи тим, що позивачу на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,1666 га, що розташована на території Жукинської сільської ради Вишгородського району Київської області Київської області, цільове призначення для індивідуального садівництва, кадастровий номер 3221882800:28:176:0036. 06.08.2019 року позивач у якості продавця та відповідач у якості покупця уклали у письмовій формі договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом БережнимВ.О. та зареєстрований в реєстрі за №1430. 06.08.2019 року позивач передав вказану земельну ділянку у власність відповідачу, цього ж дня право власності відповідача на неї зареєстроване у встановленому законом порядку.

У пункті 2.1 статті 2 договору зазначено, що ціна продажу земельної ділянки нібито була сплачена відповідачем позивачу в безготівковій формі у повній сумі 22000 грн. до підписання договору. Однак в дійсності відповідач увів позивача та приватного нотаріуса в оману і до підписання договору як і дотепер не сплатив позивачу жодних коштів у якості оплати ціни земельної ділянки за договором, що свідчить про невиконання відповідачем умов договору та порушення ним свого зобов`язання зі сплати вартості земельної ділянки. Несплата відповідачем визначеної договором ціни земельної ділянки є істотним порушенням договору, оскільки внаслідок такої протиправної бездіяльності відповідача позивач був повною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме - коштів в сумі 22000 грн. Відтак вказаний договір має бути розірвано за рішенням суду на вимогу позивача.

Оскільки зобов`язання по договору виконано лише однією стороною позивачем, то у разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала, а відтак, позивач має право вимагати від відповідача, який і дотепер не сплатив ціну земельної ділянки за договором її повернення на користь позивача, шляхом визнання його права власності на спірну земельну ділянку, тобто у спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом, передбачений п.1 ч.2 ст.16ЦК України.

Крім того зазначив, що, зважаючи на пред`явлення позивачем вимоги про повернення йому у власність земельної ділянки, позивач не може вимагати від відповідача сплатити ціну земельної ділянки за договором, однак згідно ст.625 ЦК України має право вимагати від нього сплати трьох процентів річних від її ціни та позитивної різниці між ціною земельної ділянки з урахуванням встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), нарахованих за період з дня укладення договору до дня подання цієї позовної заяви до суду, що в загальному розмірі за період з 06.08.2019 року по 18.11.2021 року становить 4819,95 грн.

На підставі вищевикладеного, просить суд розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 06.08.2019 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Озерний край», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу БережнимВ.О. і зареєстрований в реєстрі за №1430; визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221882800:28:176:0036 площею 0,1666 га, розташовану на території Жукинської сільської ради Вишгородського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 421749032218; стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Озерний край» на користь ОСОБА_1 4819,95 грн. на вжиття заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання та стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Озерний край» на користь ОСОБА_1 2724 грн. судового збору.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання (а.с.27).

31.05.2022 року до суду надійшов відзив від представника відповідача на позовну заяву, мотивуючи тим, що згідно умов договору повна оплата земельної ділянки відбулася до його підписання, що і було виконано сторонами, коли жодна із сторін не заперечувала щодо правомірності укладення правочину, а позивач не порушує питання про визнання його недійсним. Доводи позивача щодо не оплати вартості земельної ділянки є безпідставними, оскільки у договорі-купівлі продажу земельної ділянки не зазначено реквізити рахунку продавця, на який мав бути здійснений вказаний платіж. Виплату коштів здійснено через касу підприємства за вирахуванням ПДФО у розмірі 5% згідно ст.172 ПК України та військового збору у розмірі 1,5 %. Крім того, виплата позивачу залишкової суми вартості земельної ділянки у розмірі 20570 грн. (20570.00 - 5% ПДФО - 1,5% військовий збір) зафіксована у касовій книзі за 2019 рік та в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за 2019 рік. Також, відомості про виплату доходу ОСОБА_1 , та утримання ПДФО та військового були подані відповідачем у звітності за 3 квартал 2019 року (форма1ДФ). Відсутність заборгованості перед позивачем підтверджується оборотно-сальдовою відомістю ОК «Озерний край», де відображені обороти на суму розрахунків та значиться нульове сальдо.

Також вказує, що видача готівки з каси підприємства проводилась за видатковим касовим ордером керівником ОСОБА_2 , який одночасно виконував обов`язки касира, документи на видачу готівки підписані керівником Обслуговуючого кооперативу «Озерний Край» ТкачА.Ю. Як вбачається з видаткового касового ордеру від 05.08.2019 року керівник ОСОБА_2 отримав з каси грошові кошти в сумі 20570,00 грн. для видачі ОСОБА_1 в якості оплати за земельну ділянку за довіреністю. Оскільки вказані кошти передавались не в приміщенні кооперативу, а безпосередньо перед укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки, керівник поставив свій підпис про отримання коштів з каси підприємства. Однак відсутність підпису ОСОБА_1 у видатковому касовому ордері не свідчить про факт не отримання ним грошових коштів за земельну ділянку. Крім того зазначає, що 24.07.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу БережнимВ.О. посвідчена довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , представляти інтереси щодо належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, зокрема і спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3221882800:176:0036, площею 01666 га, що знаходиться за адресою: Київська област, Вишгородський район, с/рада Жукинська, оскільки між сторонами існували довірливі відносини.

29.08.2022 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу БережнийВ.О. подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 показав, що знає ОСОБА_2 більше 20 років, який був цивільним чоловіком його покійної дочки. ОСОБА_2 , запропонував продати належну йому земельну ділянку Обслуговуючому кооперативу «Озерний край», на що він погодився. Підготовкою документів до укладання угоди займався ОСОБА_2 , якому він видав оформлену довіреність. Спочатку вони домовилися, що розрахуються в готівковій формі, але, оскільки кабінет нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу земельної ділянки, знаходився у темному приміщенні, з метою убезпечити себе, він запропонував ОСОБА_2 , перерахувати кошти за земельну ділянку у безготівковій формі, які в подальшому так і не отримав. Договір підписав оскільки ОСОБА_2 , його обманув та показав в телефоні платіжний документ про перерахування коштів. Видатковий касовий ордер не бачив. 24.01.2022 року з цього приводу звернувся до правоохоронних органів, розслідування на даний час ще триває.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка керівник ОК «Озерний край» - ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_1 вимагав, щоб розрахунок за договором відбувався в готівковій формі заздалегідь до укладання договору. З ОСОБА_1 він розрахувався власними коштами в готівковій формі в будинку позивача, оскільки він хотів розрахунок раніше, а 05.08.2019 року отримав гроші з каси кооперативу та провів вказану угоду в податковій звітності підприємства.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, допитавши свідків, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

06.08.2019 року між ОСОБА_1 .Ю в якості продавця та Обслуговуючим кооперативом «Озерний край», в особі голови кооперативу ОСОБА_2 , в якості покупця укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним Вадимом Олександровичем і зареєстрований в реєстрі за №1430.

Згідно п.п.1.1-1.3 вказаного договору за цим договором продавець передає у власність земельну ділянку, а покупець приймає у власність та сплачує грошову суму за земельну ділянку площею 0,1666 га, що розташована на території Жукниської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221882800:28:176:0036. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

Земельна ділянка, що відчужується, належить продавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу БережнимВ.О. 24.07.2019 року за №1400. Право власності на земельну ділянку зареєстровано 24.07.2019 року за №32533077, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 421749032218.

Згідно п.2.1 договору продаж земельної ділянки між сторонами вчиняється за 22000 грн. Розрахунок між сторонами проводиться в безготівковій формі. Покупець сплатив продавцю суму вказану в ньому договорі в безготівковій формі відповідно до закону до підписання договору.

Пунктом 2.2 договору продавець ствердив, що зазначена о цьому договорі ціна продажу є вигідного, її розмір не пов`язаний зі збігом тяжких обставин і повністю його задовольняє.

Ринкова вартість земельної ділянки згідно висновку про вартість майна від 29.07.2019 року, що зроблений ПП «ТВІ» спільно з ТОВ «Київська оціночна компанія» складає 22000грн. (п.2.4 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони підтвердили що вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними; укладення договору відповідає їх інтересам; волевиявлення сторін є вільним і усвідомленим та відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.

Право власності у покупця на земельну ділянку виникає згідно ст.334 Цивільного кодексу України, з моменту державної реєстрації (п.4.1 договору).

24.07.2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу БережнийВ.О. нотаріально посвідчив довіреність, зареєстровану в реєстрі за номером1405, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , представляти інтереси щодо належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,1666 га, що розташована на території Жукниської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221882800:28:176:0036 (а.с.63-64).

Як вбачається з видаткового касового ордеру від 07.08.2019 року ОСОБА_1 отримав за довіреністю №1405 від 24.07.2019 року з каси Обслуговуючого кооперативу «Озерний край» грошові кошти в сумі 20570,00 грн. для оплати за земельну ділянку.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким за цим договором одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Вимогами ч.ч.1-3 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як передбачено ч.ч.1 та 2 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як передбачено ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, як визначено статтею 632 ЦК України.

Вимогами ч.1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року в справі №361/6517/17.

Пункт договору в тій його частині, в якій він містить відомості про отримання покупцями грошей, суму цих грошових коштів та пропорції, в якій вони отримані кожним з продавців, є даними, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Вислів у цій нормі «передає або зобов`язується передати», «приймає або зобов`язується прийняти» не означає, що договір купівлі-продажу може бути реальним або консенсуальним за вибором сторін, залежно від того, чи визначили сторони в договорі, що продавець передає майно, чи що він зобов`язується його передати. Натомість це означає, що договором може бути передбачено виконання зобов`язання, що виникає з договору купівлі-продажу, одночасно з укладенням договору або в майбутньому.

При цьому ані реальним, ані консенсуальним договором не передбачається виконання зобов`язання, що виникає з договору, в минулому.

Водночас відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші.

Включення в договір купівлі-продажу положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою, зокрема при укладенні договорів фізичними особами, і така практика не суперечила закону в правовідносинах, щодо яких виник спір.

Водночас глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.

Відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов`язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов`язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець своєю чергою також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар. У таких випадках позовна вимога продавця про розірвання договору в судовому порядку задоволенню не підлягає, оскільки розірвання договору пов`язується законом із вчиненням одностороннього правочину, а не із судовим рішенням (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.09.2020 року в справі №916/667/18).

Натомість у цій справі покупець отримав товар, але, як стверджує позивач, не здійснив оплати. За таких умов підлягає застосуванню частина третьої статті 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.

Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 року в справі №554/5323/14.

Встановлено, що твердження позивача про його обман з боку ОСОБА_2 , при укладанні договору купівлі-продажу від 06.08.2019 року, щодо перерахування грошових коштів згідно п.2.1 договору належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні ст.ст.77-79 ЦПК України не доведено.

Усні доводи сторони позивача про те, відповідач не оплатив вартість спірної земельної ділянки, суд до уваги не приймає, що на належних, допустимих і достатніх доказах не ґрунтуються та є безпідставними, які слід відкинути на підставі ч.1 ст.218 ЦК України, згідно вимог якої заперечення однієї із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

З цих підстав показання в суді свідків про інші обставини, ніж викладені в умовах нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 06.08.2019 року, суд відкидає як неспроможні.

За таких обставин вчинений правочин (договір купівлі-продажу) є правомірним, коли жодних доказів на спростування презумпції його правомірності суду не надано, а тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

За змістом умов укладеного і нотаріально посвідченого спірного договору чітко передбачено, що обов`язок покупця по сплаті грошових коштів за придбане майно виконано до моменту підписання договору. Ця істотна умова договору є дійсною, в передбачений Законом спосіб не спростована і стороною позивача піддана сумніву бездоказово всупереч вимог ст.218 ЦК України.

Що стосується поданих відповідачем видаткового касового ордеру та податкової звітності на підтвердження факту оплати вартості спірної земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 06.08.2019 року, то вказані документи правового значення для вирішення вказаної справи не мають, які умовами вказаного договору не передбачені, посилання на які в ньому відсутні.

Таким чином порушених прав позивача, які б підлягали захистові, в цій справі судом не встановлено, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Крім того, представник відповідача подала до суду заяву про стягнення судових витрат, що поніс відповідач, які складаються із витрат на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини3 статті133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано Договір про надання правової допомоги від 03.08.2021 року, попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордера №2 від 01.08.2021 року про сплату витрат за надання правової допомоги в розмірі 40000,00 грн., акт надання юридичних послуг від 09.02.2023 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно акту наданих юридичних послуг від 09.02.2023 року сторони узгодили вартість наданих юридичних послуг в сумі 30000 грн., а відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №2 від 03.08.2021 року відповідачем здійснено оплату за надані юридичні послуги в сумі 40000 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені відповідачем витрати у сумі 40000,00 грн. не є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.3, 16, 204, 218, 626, 627, 628, 629, 631, 632, 638, 651, 655, 656, 657, 691, 692, 693 ЦК України, ст.ст.3, 4, 12, 13, 15, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 177, 229,258,259,263-266,268,273-279 ЦПК України,, суд, -

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний Край», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович про розірвання договору, визнання права власності та стягнення коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний Край» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Озерний Край» (ЄДРПОУ38085583, 07341, Київська область, Вишгородський район, с.Жукин, масив Озерний).

Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович ( АДРЕСА_2 ).

Суддя О.Д.Рудюк