Вирок

від 19.07.2023 по справі 303/4002/15-к

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/4002/15-к

Провадження №1-кп/303/524/21

вирок

Іменем України

19 липня 2023 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №12014070040000016 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ганнопіль, Славутського району, Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку статті 89 КК України, з вищою освітою, громадянина України,

- обвинуваченого за частиною 4 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, яке визнане судом недоведеним.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Цетан-Плюс», відповідно до наказу №4 від 28 жовтня 2002 року, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, 04 серпня 2009 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в адміністративному приміщенні ВАТ «Мукачівський Агропромтранс», розташованому в будинку №2 в селі Коноплівці, Мукачівського району, Закарпатської області, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами, без мети повернення цих коштів, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами в сумі 139 000 гривень, які отримав від директора ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» ОСОБА_6 , обернувши їх на свою користь, тим самим завдав майнової шкоди ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» у великому розмірі, які в двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

З метою приховування вказаного злочину ОСОБА_3 04 серпня 2009 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в адміністративному приміщенні ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» в селі Коноплівці,2, Мукачівського району, Закарпатської області, підробив накладну №42 від 04 серпня 2009 року про відпуск ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» дизельного палива в кількості 29574 літрів та квитанцію до прибуткового касового ордера № 42 від 04 серпня 2009 року про прийняття від ОСОБА_6 коштів в сумі 139000 гривень.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані частиною 4 статті 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах.

Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

ОСОБА_3 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Цетан-Плюс», відповідно до наказу №4 від 28 жовтня 2002 року, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, 04 серпня 2009 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в адміністративному приміщенні ВАТ «Мукачівський Агропромтранс», розташованому в селі Кендерешів по вулиці Садова,105, Мукачівського району, Закарпатської області, діючи умисно, підробив накладну №42 від 04 серпня 2009 року про відпуск ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» дизельного палива в кількості 29574 літрів та квитанцію до прибуткового касового ордера № 42 від 04 серпня 2009 року про прийняття від ОСОБА_6 коштів в сумі 139000 гривень та видав їх директору ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» ОСОБА_6 .

Згідно почеркознавчої експертизи, проведеної експертом НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області за №15/29 від 09 липня 2012 року, рукописний та цифровий запис, а також підпис в графі «Директор» в накладній №42 від 04 серпня 2009 року виконаний ОСОБА_3 рукописний та цифровий запис і підпис в графі «Головний бухгалтер» в квитанції до прибуткового касового ордеру №42 від 04 серпня 2009 року виконаний ОСОБА_3 .

Згідно, виписки реєстру роздрібних накладних за 2009 рік ТОВ «Цетан-плюс» накладна № 42 від 04 серпня 2009 року, яка видана ВАТ «Мукачівський агропромтранс» не реєструвалась, в той же час внесена в реєстр ТОВ «Цетан-плюс» накладна №42 яка видавалась 13 березня 2009 року ТОВ «Ліси Лопухова» на суму 4166,66 гривень, що свідчить про те, що накладна №42 від 04 серпня 2009 року про відпуск ВАТ «Мукачівський агропромтранс» дизпалива в кількості 29574 літрів видана директором ТОВ «Цетан-плюс» ОСОБА_3 є підробленою, оскільки вказані документи ТОВ «Цетан Плюс» не видавались.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи директором ТОВ «Цетан-Плюс» вніс неправдиві відомості до накладної №42 від 04 серпня 2009 року про відпуск ВАТ «Мукачівський агропромтранс» дизпалива в кількості 29574 літрів та квитанцію до прибуткового касового ордера № 42 від 04 серпня 2009 року про прийняття від ОСОБА_6 коштів в сумі 139000 гривень та видав їх директору ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» ОСОБА_6 .

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною 1 статті 366 КК України (в редакції від 11 червня 2009 року) - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинених інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, відмовився надавити покази, скориставшись статтею 63 Конституції України.

Допитом представника потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 встановлено наступне.

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 ствердив, що будучи керівником та бенефіціаром ВАТ «Мукачівський агропромтранс» у 2009 році передав ОСОБА_3 грошові кошти з метою придбання дизпалива в кількості 29540 літрів для роботи підприємства. Зокрема, обвинуваченому було передано близько 139 000 гривень, що в еквіваленті становило 17300 доларів США. Ствердив, що передавав кошти у валюті, а в накладній зазначено в гривневому еквіваленті. Передача коштів відбувалася в селі Кендерешів вулиця Садова,105, (раніше село Коноплівці,2) Мукачівського району, Закарпатської області,

Крім того, представник потерпілого ОСОБА_6 зазначив, що обвинувачений винен йому більше мільйона гривень за попередніми договорами, тому маючи на меті допомогти вийти з кризової ситуації його підприємству, він придбав у нього дизпаливо, натомість обвинувачений не тільки не поставив оплачене ним паливо, але й поїхав на відпочинок. Прийшовши в офіс ТОВ «Цетан-плюс», довідався, що обвинувачений відсутній на робочому місці, а бухгалтер повідомила, що жодних вказівок щодо видачі палива вона не отримувала, а касовий ордер, який ОСОБА_12 надав не зареєстрований в бухгалтерії, відомості щодо поступлення коштів відсутні. Згодом він намагався зустрітися з обвинуваченим, щоб він поставив йому дизельне паливо, однак останній уникав зустрічі, після чого він вимушений був звернутися у правоохоронні органи з повідомленням про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення.

Представник потерпілого ОСОБА_6 просив задоволити заявлені ним позовні вимоги та стягнути з обвинуваченого матеріальну та моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням на користь ВАТ «Мукачівський Агропромтранс». При цьому ствердив, що моральна шкода в розмірі 1000000 гривень завдана йому особисто, як фізичній особі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка працювала бухгалтером ТОВ «Цетан-Плюс», ствердила, що багато років працювала під керівництвом ОСОБА_3 і ніяких проблем не було до певного моменту. З представником потерпілого ОСОБА_6 знайома, він часто приходив до них на підприємство за паливом, також їй відомо, що він надавав кошти в борг ОСОБА_3 . У серпні 2009 року ОСОБА_6 прийшов у офіс товариства, щоб отримати паливо та надав накладні, які вона не виписувала, на накладній не було її підпису. Оскільки касову книгу підприємства заповнювала вона особисто, то була перекована, що касовий ордер вона не виписувала. Печатка підприємства зберігалася в сейфі, доступ до неї мала вона та керівник ОСОБА_3 . Оглянувши документ, вона повідомила ОСОБА_6 , що не може ініціювати питання видачі палива оскільки такий касовий ордер вона не виписувала, кошти на рахунок товариства не поступали. Після того, як ОСОБА_6 повідомив, що касовий ордер та накладну йому надав ОСОБА_3 , їй стало зрозуміло, що стався обман з боку ОСОБА_3 . Ствердила, що у 2009-2010 роках стали поступати претензії від інших клієнтів, які перераховували кошти за паливо, а паливо не отримували. В деяких випадках це були особисті борги ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що працював помічником головного бухгалтера ТОВ «Цетан-Плюс» з 2006 року по 2011 рік, основним видом діяльності якого була оптова торгівля паливно-мастильними матеріалами. В його обов`язки входила обробка первинної документації, сплата податків, внесення відомостей щодо договорів. Зазвичай укладався договір купівлі-продажу, видавався рахунок фактура, товаротранспортна або розхідна накладна, податкова накладна, доручення для отримання товару. Всі договори, документи зберігались в орендованому приміщенні в місті Ужгороді на площі Народній,4. Останнім часом у товариства виникали фінансові труднощі, тому вони змушені були виїхати з орендованого офісу.

Також, свідок ОСОБА_10 ствердив, що ОСОБА_6 у 2009 році приходив в офіс та розшукував ОСОБА_3 , вказуючи на те, що останній зобов`язався здійснити поставку паливно-мастильних матеріалів. Не пригадує чи відпускалось пальне за накладною №42 від 04 серпня 2009 року. ОСОБА_6 неодноразово звертався до ОСОБА_3 з питанням поставки палива, вказуючи на зобов`язання стосовно поставки палива у кількості біля 30-40 тон, договору чи інших документів про це на підприємстві не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, з представником потерпілого та обвинуваченим знайомий. Він, як директор товариства «Нова», співпрацював з товариством «Цетан Плюк», директором якого був ОСОБА_3 , обмінювались товаром по безготівкову розрахунку. Офіс товариства «Цетан Плюс» знаходився в місті Ужгород на площі Народній, 4. ОСОБА_3 займався реалізацією паливно-мастильних матеріалів. Ствердив, що мав місце випадок у 2008 році, коли обвинувачений отримав кошти від товариства та не поставив паливо-мастильні матеріали. Після чого, до нього звернулася бухгалтер ТОВ «Цетан Плюс», попросила надати пальне, а вони поступово розрахуються, згодом повідомила що ОСОБА_3 коштів не передав. Про відносини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 йому нічого не відомо.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_11 , показав, що з представником потерпілого вони добрі знайомі, ОСОБА_3 бачив декілька разів. Щодо подій, які відбувалися 04 серпня 2009 року пояснив, що приїхав в офіс до ОСОБА_6 , там був і ОСОБА_3 . Він позичив ОСОБА_6 17500 доларів США як фізичній особі, але йому було відомо, що ці кошти він позичає на придбання пального, які останній передав ОСОБА_3 в його присутності. Передані кошти були номіналом по 100 та 50 доларів США. Він передав гроші ОСОБА_6 без будь-яких документів. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 обмінювались документами, але якими йому не відомо. Потім разом з ОСОБА_6 вони їздили в місто Ужгород зустрічались з ОСОБА_3 , який говорив, що поверне гроші. ОСОБА_6 запросив його на цю зустріч, щоб він розумів, що ОСОБА_6 не привласнив кошти. ОСОБА_3 пообіцяв, що поверне кошти. Зазначив, що до 2018 року ОСОБА_6 повернув суму боргу, кошти повертав поступово, частинами.

Дослідженням письмових доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, щодо подій, які мали місце 04 серпня 2009 року судом встановлено наступне.

На підставі постанови прокурора Мукачіського району ОСОБА_13 стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, порушених за частиною 4 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України.

Встановлено, що згідно з копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1 дата реєстрації Товариства з обмеженою відповідальність «Цетан-плюс» 03 вересня 2001 року. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 320 120 0000 000435.

Відповідно до копії довідки №3568 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Товариство з обмеженою відповідальністю «Цетан-Плюс», ідентифікаційний код 31656101, керівник - ОСОБА_3 , пройшло останню реєстраційну дію 08 листопада 2005 року, первинна реєстрація 03 вересня 2001 року. 29 листопада 2005 року внесено дані щодо суб`єкта до ЄДРПОУ.

Наданими суду стороною обвинувачення наказом ТОВ «Цетан-Плюс» №4 від 28 жовтня 2002 року підтверджується, що ОСОБА_3 прийнято на роботу на посаду директора з 01 листопада 2002 року згідно поданої заяви.

Стороною обвинувачення також доведено, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обіймали посади головного бухгалтера та заступника головного бухгалтера, що підтверджується наданими суду наказами №5 від 28 жовтня 2002 року, №4-К від 02 березня 2007 року, №16/1-К від 01 серпня 2008 року

Згідно з Договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі №8/2009 від 03 серпня 2009 року ВАТ «Мукачівський агропромтранс» в особі в.о. голови правління ОСОБА_6 (позичальник) і Акціонер ВАТ «Мукачівський агропромтранс», в особі ОСОБА_6 (позикодавець) уклали договір про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у вигляді позики в розмірі 139 000 (сто тридцять дев`ять тисяч) гривень. Про отримання коштів зазначено у головній книзі ВАТ «Мукачівський агропромтранс».

Вказані вище документи оглянуті на стадії досудового розслідування кримінального провадження №12014070040000016, що підтверджується дослідженим у судовому протоколом огляду від 14 травня 2015 року.

Відповідно до протоколу виїмки від 23 червня 2012 року, у громадянина ОСОБА_6 вилучено накладну №42 від 04 серпня 2009 року про відпуск дизельного палива в кількості 29574 літра на суму 139000 гривень на одному аркуші та квитанцію до прибуткового касового ордеру №42 про прийняття коштів в сумі 139000 гривень від ВАТ «Агропромтранс» на 1 аркуші, виданої ТОВ «Цетан-Плюс».

Зазначені оригінали накладної та касового ордеру від 04 серпня 2009 року досліджено судом та встановлено, що на зворотній стороні накладної містяться записи «Повернення позики в доларах США щотижня 17375 доларів США і відсотків 10% всього одна тисяча сімсот тридцять сі доларів США 04.08.2009 ОСОБА_3 . Підпис», що фактично підтверджує цивільно-правові відносини між обвинуваченим та представником потерпілого.

Протоколом виїмки від 25 квітня 2012 року проведеною у ТОВ «Цитан-Плюс» підтверджується, що зазначені в постанові Мукачівського міськрайонного суду від 19 квітня 2012 року документи не вилучені, оскільки ОСОБА_3 повідомив про відсутність таких документів.

З дослідженого судом фінансового звіту суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Цетан-Плюс» вбачається, що відповідно до виписки реєстру роздрібних накладних за 2009 рік ТОВ «Цетан-плюс» накладна № 42 від 04 серпня 2009 року, яка видана ВАТ «Мукачівський агропромтранс» не реєструвалась, в той же час, внесена в реєстр ТОВ «Цетан-плюс» накладна №42 яка видавалась 13 березня 2009 року ТОВ «Ліси Лопухова» на суму 4166,66 гривень

Наданими суду протоколами про відібрання експериментальних зразків почерку та підпису для експертного дослідження від 09 квітня 2012 року, 23 травня 2012 року підтверджується, що такі зразки підписів надано свідком ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Згідно з протоколом про відібрання експериментальних зразків для порівняльного дослідження від 25 травня 2012 року отримано зразки відтиску печатки ТОВ «Цетан-Плюс», які у подальшому використані при експертному дослідженні.

Відповідно до висновку Закарпатського НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області №15/29 від 09 липня 2012 року за результатами почеркознавчої експертизи встановлено що на наданих на дослідження об`єктах - накладній №42 від 04 серпня 2009 року у графі «Директор» та у квитанції до прибуткового касового ордера №42 від 04 серпня 2009 року у графі «Головний бухгалтер» виявлено, що рукописний та цифровий підпис у вказаних графах виконані громадянином ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку Закарпатського НДЕКЦ №15/28 від 09 липня 2019 року за результатами техніко-криміналістичного дослідження встановлено що відтиски печатки на наданих на дослідження об`єктах - накладній №42 від 04 серпня 2009 року та квитанції до прибуткового касового ордера №42 від 04 серпня 2009 року ТОВ «Цетан-Плюс», код 31656101 Україна*Ужгород, нанесені за допомогою кліше. Відтиски печатки ТОВ «Цетан-Плюс» код 31656101 Україна*Ужгород, нанесені печаткою, зразки якої надані на дослідження.

Протоколом виїмки від 08 червня 2012 року проведено виїмку в Закарпатському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», що розташований в місті Ужгород, вулиця Корзо, 15, роздруківок руху коштів по рахунку НОМЕР_2 , відкритому ТОВ «Цетан Плюс», код 21656108, за період з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року, із зазначенням призначення платежу по рахунку.

За клопотанням сторони захисту досліджено процесуальні рішення прийняті у даному кримінальному провадженні як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду у першій та апеляційній інстанціях.

Відповідно до постанови старшого ДІМ Ужгородського МУ ГУМВС в Закарпатській області від 23 жовтня 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту заяви ОСОБА_6 від 18 лютого 2010 року на підставі статті 6 пункту 2 КПК України (в редакції 1960 року). 28 травня 2015 року заступником прокурора міста Ужгорода ОСОБА_14 скасована постанова про відмову в порушення кримінальної справи.

Постановою від 24 липня 2012 року підтверджується, що по факту шахрайських дій стосовно директора ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю ознак злочину, передбачених статтею 190 КК України, на підставі статті 6 пункту 2 КПК України (в редакції 1960 року).

Дослідженими в судовому засіданні постановами про застосування запобіжного заходу від 03 квітня 2012 року та 24 липня 2012 року підтверджується що стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід - підписка про невиїзд (стаття 151 КПК України, в редакції 1960 року)

Судом встановлено, що 19 листопада 2013 року Апеляційним судом Закарпатської області скасовано вирок Мукачівського міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року та справу направлено прокурору Мукачівського району для додаткового розслідування. У мотивувальні частині ухвали суду зазначено що судом не дано оцінку постанові старшого ДІМ Ужгородського МУ ГУМВС в Закарпатській області, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту заяви ОСОБА_6 від 18 лютого 2010 року на підставі статті 6 пункту 2 КПК України (в редакції 1960 року). Зокрема не встановлено, що ця постанова переглядалась у встановленому законом порядку, судом не перевірено покази потерпілого щодо належності коштів, які передавались ОСОБА_3 та не з`ясовано відповідність копій письмових доказів, переданих обвинуваченим щодо факту перебування його на посаді директора ТОВ «Цитан - Плюс» тощо.

Слід зазначити, що кримінальні справи, які надійшли до суду до набрання чинності КПК України 2012 року, розглядаються за процедурою КПК України (в редакції 1960 року), який передбачав інститут направлення справи на додаткове розслідування (статті 246 і 281). Тому у разі виникнення підстав направлення кримінальної справи на додаткове розслідування під час дії цього Кодексу, який не передбачає можливості повернення справи на дорозслідування, суд вправі направити справу для проведення такого розслідування.

При цьому допустимість доказів, отриманих до набрання чинності КПК України (в редакції 2012 року), визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Таким чином, визначення поняття допустимості доказів, фактичні дані, здобуті з дотриманням процесуальної форми та умов, установлених КПК України (в редакції 1960 року), мають визнаватися і можуть бути використані як допустимі докази при прийнятті процесуальних рішень під час дії цього Кодексу. Допустимість доказів, здобутих до набрання чинності цим Кодексом, оцінюється з урахуванням положень КПК України (в редакції 1960 року). Суд не може визнавати недопустимими докази лише на тій підставі, що вони були здобуті і зафіксовані за правилами, які є відмінними від КПК України (в редакції 2012 року).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014070040000016 відомості по даному кримінальному провадженні, після прийняття рішення апеляційною інстанцією щодо привернення справи для додаткового розслідування, внесені 02 січня 2014 року.

01 лютого 2018 року Апеляційним судом Закарпатської області скасовано вирок Мукачівського міськрайонного суду від 25 травня 2017 року та призначено новий розгляд кримінального провадження. У мотивувальні частині ухвали суду зазначено що невідповідність формулювання обвинувачення порушує права обвинуваченого щодо детальної інформації про характер обвинувачення проти нього, потерпілого у праві знати сутність обвинувачення з метою відшкодування заподіяної йому кримінальним правопорушенням шкоди.

Слід зазначити, що 26 травня 2022 року, в порядку статті 348 КПК України, в судовому засіданні обвинуваченому роз`яснено суть обвинувачення при цьому останній ствердив, що пред`явлене обвинувачення йому зрозуміле, вину не визнав.

Наданими суду доказами підтверджується, що 09 жовтня 2018 року старшим слідчим СВ Мукачівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 прийнято рішення щодо перекваліфікації кримінального провадження з частини 4 статі 191, частини 2 статті 366 КК України на частину 4 статті 190, частині 1 статті 366 КК України. Після чого, 09 жовтня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну підозри.

З досліджених у судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту процесуальних рішень, також вбачається, що 07 березня 2018 року, 30 листопада 2018 року, 19 листопада 2019 року Мукачівським міськрайонним судом повернуто обвинувальний акт у зв`язку з невідповідністю його вимогам статті 291 КПК України. Ухвали суду залишені без змін апеляційною інстанцією, що підтверджується дослідженими судом відповідними рішеннями.

На підтвердження своїх доводів щодо процесуальних правопорушень, допущених на стадії досудового неправомірних у даному кримінальному провадженні, які на думку сторони захисту призвели до погіршення стану здоров`я обвинуваченого, захисником надано виписки з хвороб від 08 грудня 2007 року, 28 січня 2010 року, 14 липня 2010 року, 10 листопада 2011 року, 24 лютого 2014 року. Зазначене підтверджує, що обвинувачений починаючи з 2007 року хворіє серцево-судинними захворюваннями.

Оцінюючи докази кожний окремо та в їх сукупності, щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні ОСОБА_3 заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, суд приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла тощо.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно вимог частини 1 статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених статті 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (стаття 17 КПК України).

Аналізуючи наведене суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_3 працював на посаді керівника Товариство з обмеженою відповідальністю «Цетан-Плюс», яке зареєстроване 03 вересня 2001 року , номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 320 120 0000 000435.

Судом враховано статтю 18 КК України, якою визначено що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають ворганах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Адміністративно-господарські функції - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

При цьому, під організаційно-розпорядчими функціями розуміється здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Наданими суду показами представника потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 підтверджується факт передачі обвинуваченому коштів в сумі 17500 доларів США, що становить 139 000 гривень за курсом НБУ станом на 04 серпня 2008 року. Представник потерпілого також, ствердив, що між ним та обвинуваченим існували й інші боргові зобов`язання, і саме шляхом обману ОСОБА_3 заволодів зазначеними вище коштами. Аналогічну позицію висловила свідок ОСОБА_8 , зазначивши при цьому, що ОСОБА_6 надавав кошти в борг ОСОБА_3 .

У свою чергу, 24 липня 2012 року по факту шахрайських дій стосовно директора ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю ознак злочину, передбачених статтею 190 КК України, на підставі статті 6 пункту 2 КПК України (в редакції 1960 року).

Слід зазначити, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 191 КК, полягає у привласненні чи розтраті винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, внаслідок наданих йому повноважень щодо цього майна, або ж привласненні, розтраті чи заволодінні майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Стороною обвинувачення не наведено беззаперечних доказів для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України.

Зокрема, надані докази та пояснення свідків у судовому засіданні спростовують умисел обвинуваченого на заволодіння грошовими коштами, з використанням свого службового становища, а факт існування боргових зобов`язань (на які вказує представник потерпілого) свідчить про наявність цивільно-правових відносин між обвинуваченим та ОСОБА_6 .

За таких обставин, суд вважає безпідставною та необґрунтованою позицію сторони обвинувачення щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 статті 191 КК України.

Крім того, стороною обвинувачення не спростовані доводи сторони захисту, щодо обґрунтованості процесуальних підстав зміни(пред`явлення нового обвинувачення) прокурором (в частині формулювання обвинувачення за частиною 4 статті 191 КК України) після виконання вимог статті 314 КПК України щодо повернення обвинувального акту.

Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства.

Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані - суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що діях ОСОБА_16 наявний склад кримінальне правопорушення передбачений частиною 4 статті 191 КК України.

Пунктом 3 частини 1 статті 373 КПК України визначено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого наявний склад кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_3 слід визнати невинуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 191 КК України та виправдати.

Щодо видачі обвинуваченим ОСОБА_3 , як службовою особою, завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 станом на серпень 2009 року, у силу приписів статті 18 КК України, був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Показаннями представника потерпілого ОСОБА_6 , які узгоджуються з показами свідка ОСОБА_11 підтверджено, що саме обвинуваченим складено та видано накладну №42 від 04 серпня 2009 року про відпуск ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» дизельного палива в кількості 29574 літрів та квитанцію до прибуткового касового ордера № 42 від 04 серпня 2009 року про прийняття від ОСОБА_6 коштів в сумі 139000 гривень.

Наведене вище підтверджується висновком експерта НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області за №15/29 від 09 липня 2012 року, відповідно до якого рукописний та цифровий запис, а також підпис в графі «Директор» в накладній №42 від 04 серпня 2009 року виконаний ОСОБА_3 .. Рукописний та цифровий запис і підпис в графі «Головний бухгалтер» в квитанції до прибуткового касового ордеру №42 від 04 серпня 2009 року виконаний ОСОБА_3 .

Крім того, висновком Закарпатського НДЕКЦ №15/28 від 09 липня 2019 року доводиться, що відтиски печатки на наданих на дослідження об`єктах - накладній №42 від 04 серпня 2009 року та квитанції до прибуткового касового ордера №42 від 04 серпня 2009 року ТОВ «Цетан-Плюс», код 31656101 Україна*Ужгород, нанесені печаткою, зразки якої надані на дослідження.

Факт відсутності реєстрації ТОВ «Цетан-плюс» накладної № 42 від 04 серпня 2009 року, яка видана представнику потерпілого підтверджується випискою з реєстру роздрібних накладних за 2009 рік

Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_3 , будучи директором ТОВ «Цетан-Плюс» вніс неправдиві відомості до накладної №42 від 04 серпня 2009 року про відпуск ВАТ «Мукачівський агропромтранс» дизпалива в кількості 29574 літрів та до квитанції до прибуткового касового ордера № 42 від 04 серпня 2009 року, які в подальшому видав ОСОБА_6 .

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366 КК України - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та винесення до офіційних документів завідомо неправдивих документів.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, пропонував суду призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з урахуванням вимог статті 70 КК України та просив застосувати частину 5 статті 74 КК України.

Потерпілий просив визнати обвинуваченого винним та призначити покарання в межах санкції статті, цивільний позов задоволити у повному обсязі.

Обвинувачений та його захисниця просили суд ухвалити виправдувальний вирок, з урахуванням вимог статті 373 КПК України.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому за частиною 1 статті 366 КК України суд керується статтями 65-67 КК України.

Також судом беруться до уваги, роз`яснення, які містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).

Обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до статей 66,67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, в силу статті 12 КК України.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий (відповідно до статті 89 КК України), характеризується позитивно, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання в межах санкції статті у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади.

Санкція даного кримінального правопорушення станом на 04 серпня 2009 року за частиною 1 статті 366 КК України визначена - штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Одночасно суд враховує, що з моменту вчинення у 2009 році обвинуваченим кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 366 КК України минуло більше ніж три роки.

Відповідно до статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або якщо минуло понад п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року визначено, що відповідно до якої особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні правопорушення, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою права та частиною 5 статті 74 КК України.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про наявність сукупності матеріально-правових підстав, передбачених статтею 49 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від покарання у зв`язку із закінченням строків давності, з урахуванням вимог частини 5 статі 74 КК України.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до переконання що наявні умови та підстави звільнення ОСОБА_3 обвинуваченого за частиною 1 статті 366 КК України з урахування роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року.

Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.

З урахуванням вимог частини 3 статті 129 КПК України цивільний позов Відкритого акціонерного ОСОБА_17 до ОСОБА_3 , про відшкодування заподіяної шкоди у кримінальному провадженні підлягає залишенню без розгляду. Роз`яснити представнику Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський Агропромтранс» право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів виріши у порядку статті 100 КПК України.

Відповідно до вимог статті 124 КПК України процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого.

Застосований, на підставі постанов слідчого, стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді підписки про невиїзд підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 100, 124,373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 4 статті 191 КК України та виправдати, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 336 КК України.

ОСОБА_3 призначити покарання за частиною 1 статті 366 КК України у виді штрафу в розмірі в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного частиною 1 статті 366 КК України на підставі частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов Відкритого акціонерного товариства « ОСОБА_18 до ОСОБА_3 , про відшкодування заподіяної шкоди у кримінальному провадженні - залишити без розгляду.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: накладну №42 від 04 серпня 2009 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 04 серпня 2009 року на суму 139 000 гривень - повернути представнику потерпілого ОСОБА_12 .

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: ксерокопії прибуткового касового ордера №3 від 04 серпня 2009 року, сторінку 15 з касової книги за 2009 рік від 04 серпня 2009 року, прибуткові касові ордера №4,5,6 від 10 серпня 2009 року та сторінку 16 від 10 серпня 2009 року; прибутковий касовий ордер №6/1 від 25 серпня 2009 року та сторінку 20 від 26 серпня 2009 року; прибуткові касові ордер №7,8 від 31 серпня 2009 року та сторінку 21 від 31 серпня 2009 року; прибуткові касові ордери №9,10 від 22 вересня 2009 року та сторінку 26 від 22 вересня 2009 року; ксерокопії 48 сторінок касової книги ТОВ «Цетан-Плюс» за 2009 рік - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 940 (дев`ятсот сорок) гривні 80 копійок.

Запобіжний захід, застосований стосовно ОСОБА_3 (відповідно до вимог КПК України в редакції 1960 року) у виді підписки про невиїзд - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.

Головуюча ОСОБА_1