Рішення

від 10.07.2023 по справі 193/595/23

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/595/23

Провадження 2/193/250/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 липня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Н.О.,

при секретарі судових засідань Ратушної В.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Мудраченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення сплаченого авансу,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2023 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення сплаченого авансу в сумі 219 411,60 гривень, а також судових витрат.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що на початку лютого 2023 року в мобільному телефоні на чаті мобільного додатку Вайбер «куплю, продам, віддам» ОСОБА_1 побачив оголошення ОСОБА_3 про продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . З переписок по мобільному додатку ОСОБА_1 взнав, що ціна продажу житлового будинку становить 15000 доларів США. Після торгу, між сторонами була обумовлена ціна житлового будинку 13000 доларів США. 23 лютого 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була укладена домовленість про куплю-продаж належного їй на праві приватної власності житлового будинку за ціною 13000 доларів США. Відповідно домовленості на вимогу ОСОБА_3 ОСОБА_1 було передано завдаток у розмірі 6000 доларів США та обумовлено передачу залишкової суми коштів у сумі 7000 доларів США до 30 жовтня 2023 року, про що відповідачем власноруч було складено розписку про отримання коштів в розмірі 6000 доларів США у присутності двох свідків. При сплаті залишкової суми вартості житлового будинку відповідач гарантувала звернення до нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі продажу житлового будинку. У березні 2023 року ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 нотаріально оформити договір купівлі продажу житлового будинку, однак остання повідомила, що вона передумала продавати житловий будинок, а на вимогу про повернення завдатку в розмірі 6000 доларів США повідомила, що в неї цих грошей уже немає. За наслідком не виконання обов`язків з укладення договору купівлі-продажу, представник позивача зазначає, що 28 березня 2023 року ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 направив Новою поштою листа, який вона отримала кур`єрською доставкою в цей же день, з пропозицію укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку або ж повернути суму авансу в розмірі 6000 доларів США, однак ОСОБА_3 на його лист не відреагувала та грошові кошти не повернула. Згідно даних Національного банку України, офіційний курс гривні щодо іноземних валют на дату 23.02.2023 становить: 100 доларів США -36.5686 грн., отже сума яка підлягає поверненню становить 219 411,60 грн.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Кравченко Н.О..

14 квітня 2023 року до суду надійшла заява від представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 , яка відповідно ухвали судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О. від 17 квітня 2023 року задоволена частково, а саме заборонено відчуження житлового будинку, що належить ОСОБА_3 .. Ухвала набрала чинності.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Також позивач пояснив, що придбавав будинок він особисто. Додав, що під час спілкування між ним та відповідачем було укладено усну домовленість про те, що після передачі першої частини грошових коштів, ОСОБА_3 звільнить будинок для проживання позивача із родиною, але гроші були передані, але ОСОБА_3 будинок не звільнила, мотивуючи тим, що не знайшла іншого житла, потім взагалі відмовилася виконувати договір. В подальшому, позивач достроково зібрав другу половину коштів в сумі 7000 дол. США та був готовий їх передати, але ОСОБА_3 відмовилася продавати будинок. На його вимогу повернути аванс, відповідала, що віддасть пізніше, коли гроші надійдуть їй на карточку. Декілька разів він звертався про повернення коштів, але кожен раз з пояснень відповідачки, гроші повинні були прийти від різних осіб.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, представник віповідача, адвокат Каправчук В.Л. те ж не з`явився, однак суду 10.07.2023 року надав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю ознайомитись з матеріалами справи та надання відзиву та додаткових доказів.

Від відповідача ОСОБА_3 заяв, клопотань не надходило.

Враховуючи, що справу призначено до розгляду в спрощеному порядку, а також заяву представника відповідача від 30.05.2023 року про відкладення розгляду справи у зв`язку із наданням можливості ознайомитись з матеріалами справи та надання відзиву (а.с.52), яке було задоволено, суд визнає неявку представника відповідача та відповідача неповажною.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, представника позивача, оцінивши всі докази у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 23 лютого 2023 року між громадянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , було укладено усний договір про купівлю-продаж будинку, який належить ОСОБА_3 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами договору, згідно розписки, оригінал якої наданий у судовому засіданні для огляду, позивачем сплачений завдаток в розмірі 6000 дол. США, до 30.10.2023 позивач зобов`язався віддати 7000 дол. США і оформити договір нотаріально (а.с.8).

Згідно даної розписки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПБ НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії та номеру НОМЕР_2 , виданий 10.01.2002 року, Софіївським РВ УМВС України в Дніпропетровській області отримала від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 в рахунок майбутньої продажі вказаної в цьому договорі нерухомості в якості завдатку грошову суму у розмірі 6000,00 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК Українипередбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.657 ЦК Українидоговір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Тобто купівля-продаж нерухомого майна передбачає укладення договору в письмовій формі.

Положеннями ч. 1 ст.526ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст.546ЦК Українивиконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Так, відповідно до ст.570ЦК Українизавдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Як установлено судом та не оспорюється сторонами, на момент звернення до суду з цим позовом та на час розгляду справи, договір купівлі-продажу нерухомого майна (будинку) між сторонами не укладено, вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому. Жодних попередніх договорів з приводу купівлі-продажу нерухомого майна сторони також не укладали.

Згідно з вимогами чинного законодавства, внесення завдатку, як способу забезпечення виконання зобов`язання, може мати місце лише у випадку наявності зобов`язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

Отже, у разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і мають бути повернуті в тому розмірі, в якому вони надавалися. Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку, якщо таке зобов`язання випливає із договору, укладеного сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки договір купівлі-продажу між сторонами не укладено, то підстави вважати передані кошти завдаткомвідсутні й відповідно в такому випадку такі кошти в розумінні положень ст.570ЦК Україниє авансом.

При цьому, зважаючи на встановлені судом обставини та характер спірних правовідносин, зокрема те, що природа отриманих відповідачем коштів визначена законом, їх визначення відповідачем як завдатку правового значення не має і не може тягти за собою наслідків, передбаченихст. 571 ЦК України.

Внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання. Якщо договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Таким чином, правила ст.570ЦК Українипро завдаток поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна зі сторін ухиляється від його виконання (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-82цс13).

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.07.2018 у справі №461/5297/16-ц, правила ст.570ЦК Українипоширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання. Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

У постанові від 04.08.2021 року в справі № 640/17086/18 Верховний Суд висловив позицію, відповідно до якої ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання. Аванс не має забезпечувальної функції, якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається власникові.

Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова ВС від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Статтею 2 ЦПК Українивстановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

За положеннями ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із ч. 1ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За правиламист. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, а також виходячи з того, що договір купівлі-продажу будинку між сторонами не укладено, то передані позивачем відповідачу грошові кошти є авансом, який підлягає поверненню в повному обсязі в гривневому еквіваленті (у межах заявлених позовних вимог) за курсом НБУ станом на час звернення 14.04.2023 року) до суду з цим позовом (6000*36,5686грн=219411,60 грн.)

Згідно із ч. 6ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вищевикладеного з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: судовий збір в розмірі 2194,12 грн. та 536,80 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Керуючись ст. ст.258-259,263-265 ЦПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення сплаченого авансу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПБ НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії та номеру НОМЕР_2 , виданий 10.01.2002 року, Софіївським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аванс у розмірі 219411 (двісті дев`ятнадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПБ НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії та номеру НОМЕР_2 , виданий 10.01.2002 року, Софіївським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 судові витрати в розмірі 8730 (вісім тисяч сімсот тридцять) гривень 92 копійки, що складається зі сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2194,12 грн., за подання заяви про забезпечення позову в сумі 536,80 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.07.2023 року.

Суддя Н.О.Кравченко