Ухвала

від 17.07.2023 по справі 991/5920/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/5920/23

Провадження №11-сс/991/503/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження: не з`явилися,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.07.2023 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Історія провадження

1. 27.06.2023 голова громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_5 надіслав на електронну адресу САП заяву про вчинення юридичними та фізичними особами, зокрема ТОВ «КИЇВ БЕТОН», ТОВ «ЄВРОПОЛІТЕХ», ТОВ «УКРДОР КОМПЛЕКТ», ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН», ПП «Промбудсервіс 2005», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за попередньою змовою з посадовими особами Київської міської державної адміністрації, службовими особами контролюючих органів та посадовими особами ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА», зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 197-1, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 364-1, частиною 2-3 статті 368-3, частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі -КК) (далі - заява).

2. 04.07.2023 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення (далі - скарга).

3. 07.07.2023 слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги.

4. 10.07.2023 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

5. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за відповідною заявою.

6. Ухвала мотивована таким: (1) відповідно до процесуального законодавства слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР; (2) саме тому реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви (повідомлення), а лише ті з них, які містять об`єктивні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення; (3) у заяві не наведено конкретних, відомих скаржнику відомостей та об`єктивних даних, що підтверджують вчинення кримінальних правопорушень; (4) скаржник висуває загальне припущення про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності дій та власному аналізі й баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність; (5) направлення заяви значній кількості адресатів свідчить про її формальність та переслідування іншої мети, ніж та, яка декларується.

Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги

7. В апеляційній скарзі ОСОБА_5 висловив прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу та (2) зобов`язати посадових осіб САП внести до ЄРДР відомості за його заявою від 27.06.2023 та розпочати досудове розслідування.

8. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначив, що: (1) стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачає обов`язок прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені у відповідній заяві, проте уповноваженими особами САП вказана вимога не виконана; (2) відповідно до КПК слідчий позбавлений можливості визначати суб`єкт кримінального правопорушення та підслідність кримінального провадження, оскільки вказані обставини можливо встановити лише при проведенні досудового розслідування після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; (3) уповноважені особи САП зобов`язані внести відомості до ЄРДР, провести необхідні першочергові слідчі (розшукові) дії; (4) наведених в заяві аналітичних даних достатньо для припущення про вчинення кримінальних правопорушень; (5) ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги є незаконною та необґрунтованою, порушує верховенство права та доступ до правосуддя.

Позиції учасників провадження

9. В судове засідання ОСОБА_5 не з`явився, просив розглядати апеляційну скаргу без його участі та задовольнити її. Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду позиції щодо апеляційної скарги.

10. Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

11. Суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність в заяві ОСОБА_5 достатніх об`єктивних даних, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень.

12. КПК передбачена необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

13. Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 29.09.2020 у справі № 991/7770/20, від 30.09.2020 у справі № 760/10571/19, від 23.11.2020 у справі № 991/9397/20, від 23.11.2020 у справі № 991/9399/20, від 11.01.2021 у справі № 991/10390/20, від 16.01.2021 у справі № 991/8047/20, від 02.02.2021 у справі № 991/106/21, від 04.03.2021 у справі № 991/672/21, від 04.03.2021 у справі № 991/664/21, від 24.03.2021 у справі № 991/1653/21, від 14.04.2021 у справі № 991/2279/21, від 27.05.2021 у справі № 991/2500/21, від 02.06.2021 у справі № 991/3403/21, від 20.10.2021 у справі № 991/6646/21, від 08.12.2021 у справі № 991/7952/21, від 08.12.2022 у справі № 991/7817/21, від 24.01.2022 у справі № 991/8390/21, від 13.04.2022 у справі № 991/653/22, від 15.04.2022 у справі № 991/8339/21 тощо).

14. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 направив на електронну адресу САП заяву про кримінальне правопорушення, в якій йдеться про те, що: (1) в процесі діяльності громадської організації «НОН-СТОП» виявлені факти порушення чинного законодавства, а саме здійснення незаконного будівництва житлового комплексу на території прибережної захисної смуги; (2) зазначене стало можливим завдяки залученню ряду посадових, службових осіб та суб`єктів господарської діяльності, перелік яких наведений в заяві, які діяли з метою отримання неправомірної вигоди; (3) викладені в заяві правопорушення завдають значної шкоди суспільним та державним інтересам, екологічній безпеці та можуть негативно вплинути на міжнародний авторитет України. Так, скаржник у заяві про кримінальне правопорушення навів: (1) відомості з Єдиної державної системи у сфері будівництва щодо юридичних осіб, які є замовниками забудови та орендаторами земельних ділянок; (2) дані про осіб, відповідальних за створення проектної документації; (3) відомості щодо виконавців експертної перевірки; (4) власні судження щодо необхідності прийняття рішення посадовими та службовими особами про відхилення проекту за результатами його перевірки.

15. Суд звертає увагу, що: (1) викладена в заяві інформація щодо здійснення будівництва житлового комплексу всупереч вимогам Водного та Земельного кодексів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють сферу містобудування, не підтверджена жодними доводами та відомостями; (2) твердження про розташування житлового комплексу в межах законодавчо встановленої прибережної захисної смуги є припущенням, оскільки базується на інформації, отриманої з рекламної продукції (у тому числі наявної на сайті комплексу) щодо побудови об`єкту нерухомості на «першій лінії» від річки Дніпро; (3) скаржник ставить під сумнів законність проведеної багатоетапної процедури, яка включає розроблення проектної документації на будівництво, її затвердження, експертизу, отримання дозволу на виконання будівельних робіт тощо, при цьому як зазначено в заяві житловий комплекс розташований в зоні багатоповерхової житлової забудови, що узгоджується з Генеральним планом міста Києва; (4) заявником не наведено жодних фактичних даних, що свідчать про імовірність вчинення визначеним в заяві колом суб`єктів господарської діяльності, службових та посадових осіб за попередньою змовою протиправних діянь з метою одержання неправомірної вигоди.

16. Отже, Суд доходить висновку, що в заяві не міститься будь-яких фактичних даних щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, за ознаками яких скарга підсудна слідчому судді ВАКС.

17. Твердження про вчинення кримінальних правопорушень є виключно суб`єктивною думкою скаржника та мають характер припущення, тобто не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення злочинів і що описані в заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.

18. Апеляційна скарга не містить жодного доводу та відповідного документального підтвердження на спростування мотивів ухвали слідчого судді, які дозволили би Суду дійти висновку, що мала місце бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та потребує судового контролю. Таким чином, відомості заяви не підлягають внесенню до ЄРДР.

19. При цьому Суд зазначає, що внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статті 214 КПК), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.

20. З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

21. Керуючись статтями 2, 214, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1. Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.07.2023 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3