Постанова

від 20.04.2023 по справі 910/7146/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. Справа№ 910/7146/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Місюк О.П.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.04.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022

у справі № 910/7146/22 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг»

про стягнення 3 363 193,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрістар» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» про стягнення 3 363 193,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків за Договором поставки №1502-2022С від 15.02.2022 у частині поставки оплаченого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 3 363 193,62 грн, з яких сума попередньої оплати за товар у розмірі 2 966 567,60 грн та пеня у розмірі 396 626,02 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/7146/22 позов задоволено.

Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей Техноторг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістар" основний борг у розмірі 2 966 567 (два мільйони дев`ятсот шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 60 коп., пеню у розмірі 396 626 (триста дев`яносто шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 02 коп. та судовий збір у розмірі 50 447 (п`ятдесят тисяч чотириста сорок сім) грн 90 коп.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 08.12.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд зазначає, що позивач, направивши вимогу апелянту вих. №20/06-2022 від 20.06.2022 фактично в односторонньому порядку відмовився від договору у порядку ст.ст.651,653 ЦК України, проте зазначені висновки суперечать самому договору, оскільки процедура узгоджена і визначена між сторонами п.13.6, тому суд застосував норми матеріального права до правовідносин сторін, які не мав застосовувати;

- сторони договору визначили взаєморівні документи під час виконання договору, специфікація або видаткова накладна, що передбачено п.13.7 договору. Відповідач звертав увагу, що єдиним документом, який підписаний обома сторонами договору є специфікація, вказані факти свідчать та підтверджують фактичну поставку за договором апелянтом, законні підстави для стягнення суми за договором поставки відсутні, відсутні і підстави для нарахування пені за відсутності невиконаних зобов`язань з боку відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 09.12.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7146/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей Техноторг" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/7146/22.

19.12.2022 матеріали справи №910/7146/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей Техноторг" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/7146/22, розгляд справи призначено на 23.02.2023.

23.02.2023 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Києві судове засідання у справі не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 розгляд справи призначено на 30.03.2023.

В судове засідання апеляційної інстанції 30.03.2023 з`явився представники сторін, надали пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 відкладено розгляд справи на 20.04.2023 з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, та з`ясування питань, що виникли під час розгляду справи.

До матеріалів справи отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач категорично заперечує доводи апелянта.

Разом з відзивом на апеляційну скаргу позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу.

В судовому засіданні 20.04.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін, одночасно просив стягнути витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрістар» (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» (відповідач, постачальник) укладено Договір поставки № 1502-2022С (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) покупцеві у його власність вживану сільськогосподарську техніку та/або обладнання до неї (надалі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Ціна, кількість, асортимент Товару, зазначаються у специфікаціях (Додатках), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору оплата Товару покупцем у розмірі 100% загальної вартості Товару, що поставляється по цьому Договору, здійснюється до 18.02.2022 року. Датою виконання зобов`язання по оплаті, є день надходження коштів на рахунок постачальника або день передачі векселя, або дата підписання угоди чи отримання листа про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно з п. 4.1 Договору поставка Товару здійснюється постачальником за умови виконання покупцем п. 3.4 та п. 3.6 Договору. Місце призначення (передачі) Товару - склад, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, вул. Соборна (вулиця Леніна), будинок 128.

Товар повинен бути поставлений покупцю в термін до 28.02.2022 року, але в будь-якому випадку не раніше повної оплати Товару. У разі порушення строків оплати Товару, Постачальник вправі притримати поставку Товару на кількість днів, рівну кількості днів прострочення і до нього не можуть бути застосовані санкції за прострочення поставки, передбачені цим договором та чинним законодавства України (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 14.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріпленням відтисками печаток (за винятком випадків, коли сторона не використовує печатку у своїй діяльності) та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Специфікації, заявки (відповіді на них), інші додатки до Договору, є його невід`ємною частиною.

Дослідивши зміст укладеного Договору, суд прийшов до висновку, що Договір поставки № 1502-2022С від 15.02.2022 за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі Специфікації № 1 до Договору, Товаром є трактор колісний John Deere 9520, б/у, рік 2006, серійний номер НОМЕР_2, 6 260 м/год, загальна вартість 2 966 080,00 грн з ПДВ.

Постачальник виставив покупцю Рахунок на оплату № 3 від 18 лютого 2022 на суму 2 966 567,60 грн, який сплачено покупцем 18.02.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 17624 від 18.02.2022 на суму 2 966 567,60 грн, призначення платежу: «сплата за трактор колісний, зг.рах № 3 від 18.02.2022, дог. № 1502-2022С від 15.02.2022, у т.ч. ПДВ 20% - 494427,93 грн».

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою Вих. № 20/06-2022 від 20 червня 2022, у якій вимагав протягом семиденного строку з дати пред`явлення вимоги, повернути перераховану позивачем суму попередньої оплати в загальному розмірі 2 966 567,60 грн (докази направлення вимоги додано до позовної заяви).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків за Договором поставки №1502-2022С від 15.02.2022 у частині поставки оплаченого товару, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача 3 363 193,62 грн, з яких сума попередньої оплати за товар у розмірі 2 966 567,60 грн та пеня у розмірі 396 626,02 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

15.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрістар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» укладено Договір поставки № 1502-2022С (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) покупцеві у його власність вживану сільськогосподарську техніку та/або обладнання до неї, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Ціна, кількість, асортимент Товару, зазначаються у специфікаціях (Додатках), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору оплата Товару покупцем у розмірі 100% загальної вартості Товару, що поставляється по цьому Договору, здійснюється до 18.02.2022 року. Датою виконання зобов`язання по оплаті, є день надходження коштів на рахунок постачальника або день передачі векселя, або дата підписання угоди чи отримання листа про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Судом було встановлено, що постачальник виставив покупцю Рахунок на оплату № 3 від 18 лютого 2022 на суму 2 966 567,60 грн, який сплачено покупцем 18.02.2022, що підтверджується Платіжним дорученням № 17624 від 18.02.2022 на суму 2 966 567,60 грн, призначення платежу: «сплата за трактор колісний, зг.рах № 3 від 18.02.2022р, дог. № 1502-2022С від 15.02.2022р., у т.ч. ПДВ 20% - 494427,93 грн».

Обставина виконання покупцем зобов`язань за Договором щодо перерахування продавцю визначеної суми коштів, представником відповідача у судовому засіданні не заперечувалася.

За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2 Договору Товар повинен бути поставлений покупцю в термін до 28.02.2022, але в будь-якому випадку не раніше повної оплати Товару. У разі порушення строків оплати Товару, Постачальник вправі притримати поставку Товару на кількість днів, рівну кількості днів прострочення і до нього не можуть бути застосовані санкції за прострочення поставки, передбачені цим договором та чинним законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Виходячи із змісту вищевикладених норм, покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар.

Судом було встановлено, що позивач звернувся до відповідача з Вимогою Вих. № 20/06-2022 від 20 червня 2022, у якій вимагав протягом семиденного строку з дати пред`явлення вимоги, повернути перераховану позивачем суму попередньої оплати в загальному розмірі 2 966 567,60 грн (докази направлення вимоги додано до позовної заяви).

З огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми попередньої оплати за Договором, яке одночасно є односторонньою відмовою покупця від договору поставки через невиконання продавцем обов`язку з поставки обумовленого сторонами Товару, що отримало вираз у Вимозі Вих. № 20/06-2022 від 20 червня 2022 року, такий Договір в силу ст. 651 Цивільного кодексу України є розірваним, а зобов`язання сторін з цього моменту є припиненими.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність обов`язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, так відповідачем не надано суду доказів виконання такого обов`язку - доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 2 966 567,60 грн, у зв`язку з чим суд дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 2 966 567,60 грн.

При цьому, судом правомірно відхилено доводи відповідача щодо виконання ним своїх зобов`язань за Договором, оскільки належних доказів на підтвердження зазначених обставин матеріали справи № 910/7146/22 не містять.

За умовами п.п.4.1,4.2 договору, поставка товару покупцю здійснюється постачальником у термін до 28.02.2022, за умови виконання покупцем п.3.4,3.6 договору, на склад за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, вул. Соборна (вулиця Леніна), будинок 128.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що товар передається покупцю у присутності представника постачальника із відповідними повноваженнями. Поставка товару здійснюється тільки за наявності в уповноваженої особи покупця оригіналу довіреності на отримання товару від постачальника.

Відповідно до істотних умов договору та приписів законодавства в сфері перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні передача відповідачем товару уповноваженому позивачем перевізнику має бути підтверджена наявними у відповідача саме примірниками довіреності на отримання товару та обов`язково оформленою чи підписаною відповідачем, як вантажовідправником, товарно-транспортної накладної на вантаж.

Вказані документи відповідачем не подані, натомість долучені до справи докази у вигляді відео та фото на оптичному СD-R диску не є належними та допустимими з огляду на наступне.

У відповідності до п.п.4.3,4.4. договору, на кожну поставку оформляється накладна. Датою поставки товару є дата прийняття товару покупцем за видатковою накладною. Товар вважається переданим покупцеві з моменту фактичного підписання товаросупровідних документів (накладних).

За умовами укладеного між сторонами договору, товар вважається переданим покупцеві саме з моменту підписання видаткової накладної, яка є належним та допустимим доказом на підтвердження виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання з поставки позивачу трактору колісного John Deere 9520, б/у, рік 2006, серійний номер НОМЕР_2, 6 260 м/год, загальною вартістю 2 966 080,00 грн з ПДВ.

Не узгоджуються з матеріалами справи та не підтверджуються належними та допустимими доказами доводи відповідача про те, що ним через уповноваженого позивачем перевізника були надані позивачу всі супровідні документи на товар в порядку п.4.5 договору, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (оригінал) в одному екземплярі та оригінальний ключ від товару та їх безпідставного повернення позивачем.

Відповідно до наявної у позивача копії свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_1 , виданого 15.09.2021, власником колісного трактору John Deere 9520, б/у, рік 2006, серійний номер НОМЕР_2, вказано ТОВ «Агросем», код ЄДРПОУ 30967207.

Вказана копія долучена до відзиву на апеляційну скаргу та не була подана суду першої інстанції з тих підстав, що позивачу не були відомі обставини, які будуть викладені відповідачем в апеляційній скарзі.

З огляду на зазначене вбачається, що навіть станом на подачу апеляційної скарги відповідач не був власником колісного трактору John Deere 9520, б/у, рік 2006, серійний номер НОМЕР_2.

Доводи апелянта про визначення між сторонами взаєморівності специфікації та видаткової накладної під час виконання договору, що нібито передбачено п.13.7 договору, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки п.13.7 договору передбачена лише прирівненість видаткової накладної, у якій буде посилання на договір та яка буде підписана представником покупця, до не підписаної сторонами специфікації (додатку), при цьому даним пунктом договору жодним чином не визначена взаєморівність видаткової накладної та специфікації при підписанні представником покупця специфікації та не підписанні видаткової накладної.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 396 626,02 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 10.3 Договору у випадку прострочення термінів поставки Товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від вартості недопоставленого Товару, за кожен день прострочення поставки.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені, період нарахування пені визначено з 01.03.2022 по 01.08.2022, нарахування здійснено відносно вартості недопоставленого Товару (2 966 567,60 грн) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у зазначений період, у зв`язку з чим суд дійшов правильного висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» 396 626,02 грн пені.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Щодо клопотання представника позивача в суді апеляційної інстанції про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частин 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з клопотання ТОВ «Агрістар» та усного клопотання представника позивача в судовому засіданні про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, на підтвердження даних вимог позивачем надано суду: копію додаткової угоди від 30.12.2022 до договору про надання правової допомоги №25/07 від 25.07.2022, копію акту надання послуг від 30.12.2022, детального опису наданих адвокатом послуг професійної правової допомоги у даній справі.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частини 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

25.07.2022 між адвокатом Гаврильченком Юрієм Олександровичем (надалі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрістар» (надалі - Клієнт) укладено Договір № 25/07 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Адвокат зобов`язується надати за дорученням Клієнта правову допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату гонорар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору № 25/07 від 25.07.2022 за надання правової допомоги Клієнт протягом терміну і на умовах, визначених Додатковою Угодою до цього Договору, сплачує Адвокату гонорар.

Зі змісту Додаткової угоди від 30.12.2022 до Договору № 25/07 від 25.07.2022 вбачається, що за надання Клієнту правової допомоги у справі № 910/7146/22 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» суми попередньої оплати за товар та пені за Договором поставки № 1502-2022С від 15.02.2022, Клієнт не пізніше 10 календарних днів з дня ухвалення Північним апеляційним господарським судом відповідної постанови по справі, у відповідності до виставленого рахунку-фактури, сплачує адвокату гонорар в сумі 112 000,00 грн, ПДВ не передбачено.

Як вбачається з Акту надання послуг від 30.12.2022 року Адвокатом були виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 112 000,00 грн. Акт підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток без зауважень.

З детального опису наданих послуг вбачається, що складання відзиву ТОВ «Агрістар» на апеляційну скаргу ТОВ «Апогей Тезхноторг» на рішення суду від 09.11.2022 у справі №910/7146/22 , направлення його копії з доданими документами на адресу відповідача та надсилання відзиву з доданими документами до апеляційного суду складає 52000,00 грнивень, складання клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, формування додатку (пакету документів), направлення його копії з доданими документами на адресу відповідача та надсилання клопотання з доданими документами до Північного апеляційного господарського суду складає 8000,00 гривень.

Додатково в детальний опис включено послуги зі складання апеляційної скарги ТОВ «Агрістар» на додаткове рішення суду від 22.11.2022 у даній справі, формування додатку (пакету документів), направлення його копії з доданими документами на адресу відповідача та надсилання апеляційної скарги з доданими документами до Північного апеляційного господарського суду, що складає 52 000,00 гривень.

В цій частині клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу при розгляді апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції не розглядається та в даній постановіі не описується.

За матеріалами справи відзив на апеляційну скаргу підписаний представником позивача адвокатом Гаврильченко Ю.О., що діяв на підставі ордеру серії АХ №1109228 від 01.12.2022, виданого на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Агрістар».

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

З огляду на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, а також зважаючи на розумну необхідність судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022, не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Такі витрати є явно завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат з огляду на наступне.

Колегія суддів враховує, що дана справа не потребувала аналізу великої кількості доказів та законодавства.

Позиція позивача є цілком зрозумілою, була доведеною до відома відповідача під час провадження в суді першої інстанції та не змінювалась під час апеляційного провадження, у зв`язку з чим позивачем не підтверджено необхідності формування адвокатом нової правової позиції у цій справі.

Під час перебування справи в провадженні Північного апеляційного господарського суду, позивачем було подано лише одну заяву по суті - відзив на апеляційну скаргу.

Оскільки доводи й позиція позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не змінювались, а отже, підготовка цього відзиву не вимагала великого обсягу юридичної роботи, крім того, обсяг апеляційної скарги відповідача не є значним, як і обсяг відзиву позивача на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що витрачений адвокатом час на таку підготовку та направлення відповідачу та суду відзиву на апеляційну скаргу є завищеним.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши складність справи та кількість часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт в суді апеляційної інстанції, обсяг наданих послуг та ціну позову, вартість правової допомоги, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, оскільки вони є неспіврозмірними та завищеними. Суд визнає обґрунтованим розмір витрат позивача в суді апеляційної інстанції в сумі 25000,00 грн., що за висновком апеляційного суду є розумним, справедливим та таким, що відповідає обсягу наданих адвокатом послуг.

Надавши оцінку усім поданим доказам, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, реальність понесення адвокатських витрат, а також розумність їх розміру, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню у сумі 25000,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу позивача в суді апеляційної інстанції у сумі 25000,00 грн. є обґрунтованими та співмірними об`єму наданих і отриманих юридичних послуг, у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Відповідно, в решті вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції слід відмовити з вищевикладених підстав.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/7146/22.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/7146/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/7146/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» (03115, м.Київ, вул. Генерала Вітрука, буд.15, кв.6, код ЄДРПОУ 42078823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» (61124, м.Харків, вул. Матросова, 1-А, код ЄДРПОУ 37189547) 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №910/7146/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 19.07.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська