Постанова

від 20.04.2023 по справі 910/7146/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. Справа№ 910/7146/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Місюк О.П.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.04.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022

у справі №910/7146/22 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг»

про стягнення 3 363 193,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрістар» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» про стягнення 3 363 193,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків за Договором поставки №1502-2022С від 15.02.2022 у частині поставки оплаченого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 3 363 193,62 грн, з яких сума попередньої оплати за товар у розмірі 2 966 567,60 грн та пеня у розмірі 396 626,02 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/7146/22 позов задоволено.

Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей Техноторг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістар" основний борг у розмірі 2 966 567 (два мільйони дев`ятсот шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 60 коп., пеню у розмірі 396 626 (триста дев`яносто шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 02 коп. та судовий збір у розмірі 50 447 (п`ятдесят тисяч чотириста сорок сім) грн 90 коп.

У судовому засіданні 08.11.2022 представник позивача подав заяву про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

14.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 22.11.2022 відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому зазначав про те, що позивачем не дотримано вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, позивачем не подано до суду доказів співмірності розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі, категорія даної справи не є складною, у результаті її розгляду позивачем було складено загалом чотири процесуальних документа, а тому витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню внаслідок їх неспівмірності та невідповідності принципу розумності та реальності адвокатських витрат.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 910/7146/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей Техноторг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістар" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Задовольняючи частково клопотання, врахувавши сукупність доказів щодо витраченого адвокатом часу на підготовку процесуальних документів у даній справі, участь адвоката у підготовчих (судових) засіданнях, характер спірних правовідносин у справі, ціну позову, зважаючи також на клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи не відповідність деяких витрат критеріям дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000,00 грн підлягають покладенню на відповідача частково, а саме в розмірі 50 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач 06.12.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове про стягнення з відповідача 200 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято при не з`ясуванні дійсних обставин справи та неврахуванні висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд самостійно та з власної ініціативи, без надання стороною відповідача необхідних доказів та обґрунтувань, ігноруючи принципи диспозитивності та змагальності, сформував та передбачив окрему власну підставу в обґрунтування доцільності зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до необґрунтованого розміру в 50 000,00 гривень.

- визначена представником позивача загальна тривалість участі в судових засіданнях на стадіях підготовчого засідання в кількості 14 годин є такою, що обрахована виключно з урахуванням висновків постанови ВС/КЦС у справі №641/7612/16-ц від 01.12.2021 та фактичних і дійсних реальних обставин тривалості підготовки адвоката до засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання з адреси місцезнаходження робочого місця адвоката та у зворотному напрямку, часу очікування та безпосередньої участі у судовому засіданні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7146/22 .

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістар" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/7146/22.

19.12.2022 матеріали справи №910/7146/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7146/22, розгляд справи призначено на 23.02.2023.

23.02.2023 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Києві судове засідання у справі не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 розгляд справи призначено на 30.03.2023.

В судове засідання апеляційної інстанції 30.03.2023 з`явивлися представники сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 оголошено перерву у справі на 20.04.2023.

В судовому засіданні 20.04.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Явка представників сторін

В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.04.2023 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з відстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.04.2023 заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

25.07.2022 між адвокатом Гаврильченком Юрієм Олександровичем (надалі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрістар» (надалі - Клієнт) укладено Договір № 25/07 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Адвокат зобов`язується надати за дорученням Клієнта правову допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату гонорар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору № 25/07 від 25.07.2022 за надання правової допомоги Клієнт протягом терміну і на умовах, визначених Додатковою Угодою до цього Договору, сплачує Адвокату гонорар.

Зі змісту Додаткової угоди від 10.11.2022 до Договору № 25/07 від 25.07.2022 вбачається, що за надання Клієнту правової допомоги у справі № 910/7146/22 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» суми попередньої оплати за товар та пені за Договором поставки № 1502-2022С від 15.02.2022, Клієнт не пізніше 3-х календарних днів з моменту підписання Акту надання послуг сплачує Адвокату, згідно виставленого рахунку-фактури, гонорар в сумі 200 000,00 грн, ПДВ не передбачено.

Як вбачається з Акту надання послуг від 10 листопада 2022 року, Адвокатом були виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 200 000,00 грн. Акт підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток без зауважень.

Відповідно до платіжного доручення № 22064 від 10.11.2022, Клієнт сплатив Адвокату 200 000,00 грн з призначенням платежу: «Сплата за адвокатський гонорар, зг.рах.№ 10/11 від 10.11.2022р., без ПДВ».

Повноваження Гаврильченка Ю.О. як представника ТОВ «Агрістар» підтверджуються ордером серії АХ № 1099268 від 01.08.2022 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002252 від 01.08.2018, копії якого містяться в матеріалах справи № 910/7146/22.

Суд зазначив, що предметом розгляду даної справи є стягнення суми попередньої оплати за договором поставки та пені у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, дана справа не передбачає аналізу великої кількості документів, також, позов містить нескладні розрахунки штрафних санкцій (розрахунок пені здійснено за один період відносно суми попередньої оплати), з огляду на що, суд погоджується з доводами відповідача про те, що зазначена справа не є складною, а відтак, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн є неспівмірними.

Більше того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Так, детальним описом від 10.11.2022 визначено, що Адвокатом надано Клієнту наступні послуги: 1) аналіз та перевірка письмових доказів, наданих клієнтом на підтвердження дійсності та обґрунтованості позовних вимог до відповідача - 2 години, 8 000,00 грн; 2) підготовка позовної заяви від 01.08.2022, формування додатку (пакету документів) та відправлення до Господарського суду м. Києва з направленням її копії з доданими документами на адресу відповідача - 10 годин, 40 000,00 грн; 3) підготовка заяви від 22.08.2022 про участь в підготовчому судовому засіданні по справі № 910/7146/22 в режимі відео конференції поза межами приміщення суду та відправлення до Господарського суду м. Києва з направленням її копії на адресу відповідача - 2 години, 8 000,00 грн; 4) взяття участі 04.10.2022 в підготовчому засіданні Господарського суду м. Києва по справі № 910/7146/22 - 14 годин, 56 000,00 грн; 5) підготовка письмової заяви від 08.11.2022 про стягнення з відповідача понесених позивачем по справі № 910/7146/22 витрат на професійну правничу допомогу та подача до Господарського суду м. Києва - 1 година, 4 000,00 грн; 6) взяття участі 08.11.2022 в засіданні Господарського суду м. Києва з розгляду справи № 910/7146/22 по суті - 9 годин, 36 000,00 грн; 7) взяття участі 09.11.2022 в засіданні Господарського суду м. Києва з розгляду справи № 910/7146/22 по суті - 8 годин, 32 000,00 грн; 8) підготовка клопотання від 10.11.2022 про долучення до матеріалів справи № 910/7146/22 письмових доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу, формування додатку (пакету документів) та відправлення до Господарського суду м. Києва з направленням її копії з доданими документами на адресу відповідача - 4 години, 16 000,00 грн.

Тобто, на участь в одному підготовчому (судовому) засіданні у даній справі представником позивача витрачалося від 8 годин до 14 годин.

Суд врахував, що у частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19).

Суд зазначив, що з наданих позивачем доказів не вбачається відповідність витрат позивача (зокрема, щодо часу та вартості послуг адвоката щодо участі у судових засіданнях) критерію реальності адвокатських витрат (тобто, критеріям дійсності та необхідності), зважаючи, зокрема, на те, що явка у підготовче засідання не визнавалася судом обов`язковою.

Відтак, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши сукупність доказів щодо витраченого адвокатом часу на підготовку процесуальних документів у даній справі, участь адвоката у підготовчих (судових) засіданнях, характер спірних правовідносин у справі, ціну позову, зважаючи також на клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи не відповідність деяких витрат критеріям дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000,00 грн підлягають покладенню на відповідача частково, а саме в розмірі 50 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що додаткове рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 22.11.2022 відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому зазначав про те, що позивачем не дотримано вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, позивачем не подано до суду доказів співмірності розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі, категорія даної справи не є складною, у результаті її розгляду позивачем було складено загалом чотири процесуальних документа, а тому витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню внаслідок їх неспівмірності та невідповідності принципу розумності та реальності адвокатських витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч.4 ст.129, ч.4 ст.126 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, після дослідження матеріалів справи, предмету та підстави позовних вимог у справі, виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягів поданих позивачем документів, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 200 000,00 грн явно завищений порівняно зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому правомірно зменшений судом до 50 000,00 грн.

При цьому підстав для задоволення в повному обсязі заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Щодо клопотання представника позивача в суді апеляційної інстанції про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

25.07.2022 між адвокатом Гаврильченком Юрієм Олександровичем (надалі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрістар» (надалі - Клієнт) укладено Договір № 25/07 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Адвокат зобов`язується надати за дорученням Клієнта правову допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату гонорар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору № 25/07 від 25.07.2022 за надання правової допомоги Клієнт протягом терміну і на умовах, визначених Додатковою Угодою до цього Договору, сплачує Адвокату гонорар.

Зі змісту Додаткової угоди від 30.12.2022 до Договору № 25/07 від 25.07.2022 вбачається, що за надання Клієнту правової допомоги у справі № 910/7146/22 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Техноторг» суми попередньої оплати за товар та пені за Договором поставки № 1502-2022С від 15.02.2022, Клієнт не пізніше 10 календарних днів з дня ухвалення Північним апеляційним господарським судом відповідної постанови по справі, у відповідності до виставленого рахунку-фактури, сплачує адвокату гонорар в сумі 112 000,00 грн, ПДВ не передбачено.

Як вбачається з Акту надання послуг від 30.12.2022 року Адвокатом були виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 112 000,00 грн. Акт підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток без зауважень.

З детального опису наданих послуг вбачається, що складання відзиву ТОВ «Агрістар» на апеляційну скаргу ТОВ «Апогей Тезхноторг» на рішення суду від 09.11.2022 у справі №910/7146/22, направлення його копії з доданими документами на адресу відповідача та надсилання відзиву з доданими документами до апеляційного суду складає 52000,00 грнивень, складання клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, формування додатку (пакету документів), направлення його копії з доданими документами на адресу відповідача та надсилання клопотання з доданими документами до Північного апеляційного господарського суду складає 8000,00 гривень.

Додатково в детальний опис включено послуги зі складання апеляційної скарги ТОВ «Агрістар» на додаткове рішення суду від 22.11.2022 у даній справі, формування додатку (пакету документів), направлення його копії з доданими документами на адресу відповідача та надсилання апеляційної скарги з доданими документами до Північного апеляційного господарського суду, що складає 52 000,00 гривень.

В цій частині клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу при розгляді апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції не розглядалось.

За матеріалами справи апеляційну скаргу на додаткове рішення суду від 22.11.2022 підписано представником позивача адвокатом Гаврильченко Ю.О., що діяв на підставі ордеру серії АХ №1109228 від 01.12.2022, виданого на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Агрістар».

Оскільки відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7146/22, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7146/22- підлягає залишенню без змін, відсутні підстави для стягнення в апеляційній інстанції витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7146/22.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7146/22 підлягає залишенню без задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7146/22- без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7146/22 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7146/22 залишити без змін.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрістар» про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - відмовити.

4.Матеріали справи №910/7146/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 19.07.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська