Постанова

від 12.07.2023 по справі 910/13241/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. Справа№ 910/13241/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: СИДОРОВ ПЕТРО ВІТАЛІЙОВИЧ

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 (повне рішення складено 19.04.2023)

у справі №910/13241/22 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський сонях"

до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 654 674,90 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський сонях» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» в особі Філії «Птахофабрика «Авіс» Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 654 674,90 грн

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі №910/13241/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський сонях" заборгованість у розмірі 447 939 (чотириста сорок сім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 143 279 (сто сорок три тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн 59 коп., 3% річних у розмірі 25 058 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят вісім) грн 69 коп., пеню в розмірі 38 396 (тридцять вісім тисяч триста дев`яносто шість тисяч) грн 98 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 820 (дев`ять тисяч вісімсот двадцять) грн 12 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення мотивоване тим, що місцевим господарським судом було установлено факт порушення відповідачем договірних зобов`язань з оплати отриманого від позивача товару.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі №910/13241/22 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Апелянт зокрема вказує на те, що у нього не настало обов`язку щодо оплати 20% вартості поставленого товару.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі №910/13241/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.07.2023.

12.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про відкладення розгляду справи. У даному клопотанні апелянт просить суд відкласти розгляд справи. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відзначає наступне.

В обґрунтування клопотання представник посилається на те, що його було залучено до представництва відповідача 11.07.2023. Також заявник зазначає про необхідність ґрунтованого ознайомлення з матеріалами справи № 910/13241/22, а також те, що до ознайомлення з матеріалами справи представництво інтересів відповідача неможливе. Вказані обставини заявник вважає поважними причинами неявки у судове засідання та відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України установлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах установленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Колегія суддів відзначає, що ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" є юридичною особою, та як і будь-яка інша сторона у справі не обмежене в кількості уповноважених представників для представництва його інтересів у суді апеляційної інстанції.

Також судова колегія наголошує, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, якою було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" та призначено справу до розгляду на 12.07.2023, була доставлена до електронної скриньки апелянта 19.06.2023.

Таким чином, апелянт мав достатньо часу на ґрунтовну підготовку до судового засідання.

Також суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Суд звертає увагу сторін на те, що введення ще одного представника апелянта до участі у справі шляхом видачі йому довіреності не є підставою для відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції, а свідчить про намагання апелянта зловживати своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.

Також судом ураховується, що в ухвалі від 19.06.2023 судом було доведено до відома сторін, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 12.07.2023 за відсутності уповноваженого представника ПрАТ "Агрохолдинг Авангард". Відсутність представника апелянта в даному випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.

За таких обставин у задоволенні клопотання ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" про відкладення розгляду справи належить відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 10 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський сонях» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Агрохолдинг Авангард» в особі філії «Птахофабрика «Авіс» Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (покупець) укладено Договір поставки № АКЗ-1003/2021, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити шрот соняшниковий гранульований або не гранульований.

Умови, строки поставки, асортименту, кількість та ціна товару, який поставляється відповідно до Договору, визначається сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Договору, які є невід`ємними частинами цього Договору. Під партією товару сторони розуміють кількість товару фактично прийнятої покупцем по одній видатковій накладній (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам щодо якості вказаних в даному Договорі, державним стандартам, технічним умовам та/або іншій технічній документації, діючому законодавству Україні в сфері безпечності, що встановлюється для товару такого виду/роду та підтверджуватися сертифікатами якості виробника. Якісні характеристики товару визначаються у наведеній у п. 2.4 Договору таблиці, якщо інше не вказано сторонами в специфікаціях (Додатках) до цього Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з пунктами 3.1-3.6 Договору поставка здійснюється на умовах DAP правил Інкотермс-2010, а саме: постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку (перевезення) товару до місця призначення (поставки) вказаного в п. 3.5 даного Договору, якщо інше місце призначення не визначене сторонами в Специфікації на відповідну партію товару.

Строк поставки кожної окремої парті товару зазначається сторонами в Специфікаціях.

Постачальник зобов`язаний поставляти товар шляхом, який забезпечить зберігання належної якості товару та його ідентифікацію.

Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару. Постачальник зобов`язаний видати (передати) поставлену партію товару уповноваженому представнику покупця лише за умови надання представником довіреності на отримання відповідної партії товару, із зазначенням даних представника та довіреності на представника у видатковій накладній на поставлену партію товару.

Датою поставки товару/партії товару вважається дата підписання належним представником покупця видаткової накладної на фактично прийнятий покупцем товар/партію товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення (поставки), а саме склад покупця за адресою: 32325, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Гумонці, вул. Вербецька Шосе, 1.

Поставка товару здійснюється залізничним та/або автомобільним транспортом на вибір покупця.

Пунктом 3.7 Договору узгоджено, що постачальник зобов`язаний в день поставки товару надати покупцю наступні документи на товар: оригінал рахунку; в залежності від обраного виду транспорту товарно-транспортну накладну (ТТН) (оригінал), оформлену у відповідності до вимог встановлених чинним законодавством України або залізничну накладну (оригінал); видаткову накладну на партію товару (оригінал); посвідчення про якість, завірене печаткою на кожну транспортну одиницю (оригінал), або оригінал посвідчення про якість виробника товару, завірене мокрою печаткою постачальника в разі якщо постачальник і виробник товару не являються однією юридичною особою; копію експертного висновку, засвідченого печаткою постачальника та підписом копія вірна; за окремою попередньою письмовою вимогою покупця - оригінал ветеринарного свідоцтва (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової); копію сертифікату на вміст ГМО завіреного печаткою постачальника та підписом уповноваженої особи, або інше документальне належним чином засвідчене підтвердження, передбачене чинним законодавством України, відсутності вмісту ГМО (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової, макухи чи шроту соняшникового); карантинний сертифікат в разі коли сировина імпортна, ввезена із карантинної зони або ввозиться в карантинну зону; оригінал довідки про походження товару, підписаної уповноваженою особою та звіреною печаткою постачальника.

У відповідності до п. 3.8 Договору товар приймається в місці (призначення) поставки покупцем після перевірки та підтвердження його якості та кількості. Кількість товару перевіряється шляхом зважування на комерційних автомобільних або залізничних вагах покупця, та є остаточною. В разі поставки постачальником товару без належного пломбування транспортного засобу, претензії постачальника до покупця щодо кількості товару не приймаються. Якість товару перевіряється виробничо-технічною лабораторією покупця.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару та кількість партії товару, що поставляється погоджується сторонами в Специфікаціях (Додатку) на поставку відповідної партії товару (згідно п. 2.3 даного Договору) та в подальшому відображається (дублюється) у рахунках та видаткових накладних на відповідну партію товару. Цін товару установлюється в національній валюті України - гривні. В ціну товару включено транспортування, упаковка та інші витрати постачальника.

За умовами п. 4.4 Договору розрахунки за поставлений згідно Договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному Договорі або повідомлений постачальником покупцю згідно умов цього Договору, у наступному порядку:

- 80% вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) не пізніше 3 банківських днів після розвантаження товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної покупцем;

- 20% вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7 цього Договору.

Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у даному Договорі, покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов`язання. Дана пеня не застосовується до попередньої оплати, яку повинен здійснити покупець.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (п. 13.2 Договору).

Судом установлено, що на виконання умов Договору, позивачем було поставлено, а відповідачем - прийнято товар згідно видаткових накладних, копії яких залучено до матеріалів справи.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що за твердженням позивача, відповідач, у порушення договірних зобов`язань, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 447 939,64 грн

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати отриманої за Договором продукції, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 25 058,69 грн, інфляційні втрати в розмірі 143 279,59 грн та пеню в розмірі 38 396,98 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 4.4 Договору розрахунки за поставлений згідно Договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному Договорі або повідомлений постачальником покупцю згідно умов цього Договору, у наступному порядку:

- 80% вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) не пізніше 3 банківських днів після розвантаження товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної покупцем;

- 20% вартості товару згідно відповідної специфікації (додатку) - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів, згідно п. 3.7 цього Договору.

З аналізу умов Договору убачається, що відповідач має здійснити розрахунок за товар не пізніше 3 банківських днів з дати поставки товару, при цьому, оплата частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється не раніше реєстрації податкової накладної та отримання документів згідно з п. 3.7 Договору.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної (1); дата складання податкової накладної (2); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (3); податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу) (4); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (5); опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (6); ціна постачання без урахування податку (7); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (8); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (9); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (10); індивідуальний податковий номер (11).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2. статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З матеріалів справи убачається, що на виконання умов Договору, позивачем зареєстровано податкові накладні, що відповідачем не заперечується.

Пунктом 3.7 Договору узгоджено, що постачальник зобов`язаний в день поставки товару надати покупцю наступні документи на товар: оригінал рахунку; в залежності від обраного виду транспорту товарно-транспортну накладну (ТТН) (оригінал), оформлену у відповідності до вимог встановлених чинним законодавством України або залізничну накладну (оригінал); видаткову накладну на партію товару (оригінал); посвідчення про якість, завірене печаткою на кожну транспортну одиницю (оригінал), або оригінал посвідчення про якість виробника товару, завірене мокрою печаткою постачальника в разі якщо постачальник і виробник товару не являються однією юридичною особою; копію експертного висновку, засвідченого печаткою постачальника та підписом копія вірна; за окремою попередньою письмовою вимогою покупця - оригінал ветеринарного свідоцтва (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової); копію сертифікату на вміст ГМО завіреного печаткою постачальника та підписом уповноваженої особи, або інше документальне належним чином засвідчене підтвердження, передбачене чинним законодавством України, відсутності вмісту ГМО (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової, макухи чи шроту соняшникового); карантинний сертифікат в разі коли сировина імпортна, ввезена із карантинної зони або ввозиться в карантинну зону; оригінал довідки про походження товару, підписаної уповноваженою особою та звіреною печаткою постачальника.

Так, обов`язок покупця (відповідача) з оплати товару виникає безпосередньо з факту здійснення постачальником (позивачем) поставки товару та прийняття товару покупцем (відповідачем). При цьому, форма (вид) документу, яким сторони відобразили сам факт поставки товару (яким оформили факт здійснення поставки) - видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі продукції, тощо, не впливає на обов`язок покупця оплатити товар та не звільняє покупця від обов`язку з оплати товару у випадку оформлення поставки товару іншим документом, ніж той, що передбачений умовами договору.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару.

Таким чином, оскільки чинним законодавством не установлено строку надання податкової накладної покупцю, а покупцем такий строк не встановлювався, з огляду на відсутність будь-яких заперечень/зауважень як щодо видаткових накладних, оскільки реєстрації податкових накладних здійснена до виникнення строку з оплати товару, визначеного п. 4.4 Договору, тобто до сплину 3 банківських днів, а отже, після сплину означеного строку, у відповідач виник обов`язок з оплати товару у повному обсязі, в тому числі ПДВ, з огляду на реєстрацію податкових накладних.

Як установлено судом та не спростовано сторонами, відповідач оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 447 939,64 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України установлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» в особі філії «Птахофабрика «Авіс» Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» основного боргу у розмірі 447939,64 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 143 279,59 грн, 3% річних у розмірі 25 058,69 грн та пені у розмірі 38 396,98 грн судова колегія відзначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути установлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування установлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у даному Договорі, покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов`язання. Дана пеня не застосовується до попередньої оплати, яку повинен здійснити покупець.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 38396,98 грн

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 25058,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 143279,59 грн

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.

У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зі змісту зазначених норм убачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав зменшення розміру пені та 3% річних, оскільки відповідачем не було доведено суду першої інстанції наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва 10.04.2023 у справі №910/13241/22, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі №910/13241/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі №910/13241/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі №910/13241/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" в особі відокремленого підрозділу філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.07.2023.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран