Рішення

від 19.07.2023 по справі 910/7683/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2023Справа № 910/7683/23

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАС - Україна»

про стягнення 369 493,15 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Фастівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області (надалі - Гатненська сільська рада) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАС - Україна» (надалі - ТОВ «СЕАС - Україна») про стягнення 369 493,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з поставки товару за договором №129 від 28.11.2022, у зв`язку з чим прокурор заявляє про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 169 693,15 грн. та штрафу у розмірі 199 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0105494295764, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд відзначає, що вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження ТОВ «СЕАС - Україна», яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 22.05.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

28.11.2022 між Гатненською сільською радою (замовник) та ТОВ «СЕАС - Україна» (постачальник), було укладено договір №129 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність замовника в порядку та на умовах даного договору засоби оповіщення та інформування населення, а саме комплектуючі системи оповіщення населення при загрозі виникнення повітряної небезпеки та надзвичайних ситуацій, 32340000-8 Мікрофони та гучномовці за ДК 021:2015, а замовник зобов`язується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість товару за цим договором становить 3 996 000,00 грн. (три мільйони дев`ятсот дев`яносто шість тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ. З них: за рахунок коштів з державного бюджету - 3 996 000,00 грн. (три мільйони дев`ятсот дев`яносто шість тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ, за рахунок власних коштів - 0 грн. 00 коп. (0 гривень, 00 копійок).

Пунктом 3.19 Договору перебачено, що строк поставки товару: 31.12.2022.

Спір у справі виник у зв`язку із несвоєчасною, на думку позивача, поставкою відповідачем товару на підставі Договору, у зв`язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 169 693,15 грн. та штрафу у розмірі 199 800,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За твердженням Керівника Фастівської окружної прокуратури передбачений умовами Договору товар так і не був поставлений позивачу, у зв`язку з чим Гатненська сільська рада звернулась до відповідача з листом №02-11/128 від 31.01.2023, в якому повідомила про розірвання Договору в односторонньому порядку на підставі його п. 5.4.

Так, в п. 5.4 Договору сторони дійшли згоди про те, що у разі затримки поставки товару більш, як на 30 (тридцять) календарних днів понад строку, передбаченого договором, замовник має право в односторонньому порядку перервати дію даного договору (повідомивши про це постачальника письмово) стосовно непоставленого товару без будь-якої компенсації збитків, які постачальник поніс або може понести через таке розірвання договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.19 Договору, відповідач мав поставити товар не пізніше 31.12.2022, проте товар так і не був поставлений, а Договір розірваний в односторонньому порядку з підстав його непоставки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов`язання із своєчасної поставки товару на підставі Договору. Відповідачем факту прострочення виконання зобов`язання не спростовано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Керівником Фастівської окружної прокуратури заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі у розмірі 169 693,15 грн. та штраф у розмірі 199 800,00 грн. за період прострочення з 01.01.2023 по 31.01.2023.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку з передачі товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

Відповідно до п. 5.3 Договору у разі порушення строків поставки товару, передбачених цим договором, постачальник сплачує замовнику штрафну санкцію в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період затримки поставки товару, від загальної вартості непоставленого в строк товару за кожен календарний день затримки. Під невиконанням зобов`язання в даному випадку розуміється: не поставки або несвоєчасна поставки товару, а також відмова від виконання гарантійних зобов`язань передбачених цим договором; а за порушення строку понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 5% від вартості товару.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення строків поставки товару пені та штрафу, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, не тільки за невиконання грошового зобов`язання, а відтак суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованою.

Суд погоджується з розрахунком Керівника Фастівської окружної прокуратури та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 169 693,15 грн. та штраф у розмірі 199 800,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «СЕАС - Україна» на користь Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області пені у розмірі 169 693,15 грн. та штрафу у розмірі 199 800,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Керівника Фастівської окружної прокуратури задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАС - Україна» (04112, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 48, офіс 57-58; ідентифікаційний код 36088163) на користь Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області (08160, Київська обл., Фастівський р-н, с. Гатне, вул. Київська, будинок 138; ідентифікаційний код 04358508) пеню у розмірі 169 693 (сто шістдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 15 коп., штраф у розмірі 199 800 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАС - Україна» (04112, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 48, офіс 57-58; ідентифікаційний код 36088163) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; ідентифікаційний код 02909996) судовий збір у розмірі 5 542 (п`ять тисяч п`ятсот сорок дві) грн. 40 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий