Ухвала

від 18.07.2023 по справі 911/2049/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" липня 2023 р. Справа № 911/2049/23

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П. В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз»

до 1. Державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича

2. Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради

про скасування реєстраційної дії та зобов`язання вчинити дії

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича (далі - відповідач 1) та Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради (далі - відповідач 2) про:

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведену на підставі недійсних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд», зафіксованих в протоколах № 3 від 04.09.2002, № 5 від 01.10.2002, № 6 від 22.10.2002, № 7 від 25.10.2002, № 9 від 09.01.2003, № 11 від 18.07.2003, № 15 від 01.10.2003, № 16 від 06.10.2003, № 17 від 07.10.2003, № 18 від 24.12.2003, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004; установчих договорах, додатках до них, а також статутах і додатках до них, реєстраційну дію № 13531200000000258 від 15.10.2004 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» (ідентифікаційний код 32123827), на підставі якої була здійснена державна реєстрація включення відомостей про вказане товариство;

- зобов`язання державного реєстратора Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради актуалізувати послу діючі дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом включення відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» на підставі чинних, не скасованих національними судами України, документів, а саме: протоколу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» № 1 від 05.07.2002; установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» від 05.07.2002, зареєстрованого 17.07.2002; статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» від 05.07.2002, зареєстрованого 17.07.2002, протоколу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» № 2 від 14.08.2002; додатку № 1 від 14.08.2002, зареєстрованого 19.08.2002, до установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» від 05.07.2002.

За доводами позивача, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд», оформлені зокрема протоколами № 3 від 04.09.2002, № 5 від 01.10.2002, № 6 від 22.10.2002, № 7 від 25.10.2002, № 9 від 09.01.2003, № 11 від 18.07.2003, № 15 від 01.10.2003, № 16 від 06.10.2003, № 17 від 07.10.2003, визнано недійсними постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 у справі № 121/8-06/16, а рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд», оформлені протоколами № 18 від 24.12.2003, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004 визнано недійсними рішенням Господарського суду Київської області від 25.02.2021 у справі № 10/187-08/15, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що оскільки реєстраційна дія № 13531200000000258 від 15.10.2004, якою проведено державну реєстрацію включення відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» (ідентифікаційний код 32123827), була здійснена на підставі недійсних рішень загальних зборів учасників товариства, то відповідно підлягає скасуванню, однак відповідачем 2 проігноровано вимогу щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2006, з урахуванням змін, внесених постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 у справі № 121/8-06/16.

Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 170 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Приписи ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 73, ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» презюмують, що цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Частина 1 ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначає, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Системний аналіз положень статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" та статей 4, 162, 365 ГПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо позивачем є юридична особа, то вимога вказати в позовній заяві ідентифікаційний код такої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, тоді як іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Отже, дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи як учасника господарського процесу є обов`язком господарського суду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі та здійснюється з урахуванням правил (закону) тієї держави, за правилами (законодавством) якої ця особа була створена та зареєстрована.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20).

Так, позивачем за відповідно поданим позовом визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» (Ісламська Республіка Іран, м. Тебраз, вул. Імама Хомейні, перехрестя Талегані, торгівельний комплекс «Саханд», другий поверх, офіс 4).

Поряд з тим доказів на підтвердження створення та реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз», тобто доказів правосуб`єктності такої особи за відповідним іноземним законом: сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо до позовної заяви не додано, як і не зазначено відомостей про наявність у вказаної юридичної особи представництв, місцезнаходженням яких є територія України.

Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Водночас позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Абакаровим Мурадом Мавлетхановичем, що діє на підставі ордеру.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, згідно до ч. 3 ст. 56 та ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 60 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За вимогами частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п. 4, 12.5, 12.14 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер містить наступні реквізити, зокрема прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Поряд з тим, до матеріалів позовної заяви долучено ордер на надання правничої допомоги АІ № 1391528 від 09.05.2023 на підтвердження повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» у суді, який не містить всіх обов`язкових реквізитів, а саме: не вказано номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

У відповідності до пп. 2, 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:

- повне найменування (для юридичних осіб) сторін, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Як слідує з наявних в ЄДР відомостей, назва юридичної особи з ідентифікаційним кодом 04055009 - Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, тоді як у позовній заяві відповідачем 2 за відповідним кодом вказано Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, а тому суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» приписам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

До того ж, в порушення п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» не містить:

- змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема пояснень щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів, а також пояснень щодо ефективності обраного позивачем способу захисту в частині заявленої вимоги про скасування реєстраційної дії, зокрема яким чином позивач відновить своє порушене право внаслідок скасування реєстраційної дії № 13531200000000258 від 15.10.2004;

- письмових пояснень із зазначенням обставин щодо того, які права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» порушено безпосередньо відповідачами, тобто на захист яких прав позивача спрямовано відповідно заявлені позовні вимоги;

- правових підстав позову щодо кожної із заявлених вимог.

В розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що:

- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава;

- предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача;

- підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача;

- правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача;

- предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку;

- позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права;

- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення;

- чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.

Відповідно до приписів ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Втім позивачем не викладено пояснень стосовно наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об`єднання в одній позовній заяві заявлених вимог.

В розрізі вказаного вважає за необхідне зазначити, що позивач зобов`язаний дотримуватись вимоги п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України та зазначити у позовній заяві правові підстави, а позиції Верховного Суду, зокрема щодо обрання ефективного способу захисту порушеного права, не є нормативно-правовими актами.

Поряд з тим, приписами ст. 1, 4, ч. 1 ст. 45 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Водночас відповідно до приписів п. 5 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

Відповідно до п. 2 Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1692/5 від 05.05.2023, надавач відомостей з Єдиного державного реєстру (далі - надавач) - державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор), адміністратор центру надання адміністративних послуг або помічник нотаріуса, а у випадку надання виписки з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля - посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України.

Однак, звертаючись до суду із позовом, зокрема, до Державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича, позивач доказово не обґрунтував наявності станом на час звернення із позовом у вказаної фізичної особи статусу державного реєстратора, як наслідок наявності підстав набуття вказаною особою правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідача - державного реєстратора.

Окрім того відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 10 ст. 174 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За результатом перевірки стану оплати судового збору за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено відсутність відомостей щодо підтвердження зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України за доданою позивачем квитанцією № 0261410005 від 09.05.2023 на суму 5 368, 00 грн.

Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Так, з доданого до позовної заяви опису вкладення у цінний лист слідує, що 03.07.2023 відповідачу 2 надіслано, зокрема, позовну заяву від 10.05.2023, тоді як подана до суду позовна заява датована 03.07.2023, а тому суд дійшов висновку, що доданий до позову опис вкладення від 03.07.2023 не підтверджує обставин надіслання відповідачу копії поданої до суду позовної заяви від 03.07.2023, як наслідок позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Крім того, в розрізі реалізації позивачем права на витребування доказів, суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 81 ГПК України передбачає вимоги до відповідного клопотання, які мають бути обов`язково усі дотримані заявником із зазначенням про це у такому клопотанні.

Так, приписами ч. 2 ст. 80, ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України визначено, відповідно, що:

- позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви;

- у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Отже, приписи ст. 80 та 81 ГПК України презюмують право, зокрема, позивача подати клопотання про витребування доказів, яке має відповідати всім вимогам ч. 2 ст. 81 ГПК України.

Крім того суд звертає увагу позивача на приписи ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно якої, зокрема, витребування (вилучення) документів з реєстраційних справ здійснюється в порядку, визначеному законом.

Так, наказом Міністерства юстиції України № 1692/5 від 05.05.2023 затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення зазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивачки до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

В розрізі зазначеного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- приписи ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання;

- саме лише небажання позивача або його суб`єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин не є підставою від звільнення позивача від обов`язку виконати покладені на нього процесуальні обов`язки передбачені наведеними вище приписами ГПК України;

- системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватися судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

- обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим особи та органи вказані в ч. 6 ст. 6 ГПК України реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Поряд з цим відповідно до рішення Ради Суддів України від 05.08.2022, з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів, рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі:

- вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі;

- здійснювати виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (зокрема й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання).

Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Поряд з тим пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Суд пропонує учасникам справи подавати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду справи в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» без руху.

2. Усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали через подання до суду:

- письмових пояснень із зазначенням:

1) доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження правосуб`єктності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» за відповідним іноземним законом або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

2) пояснень стосовно наявності в юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» представництв, місцезнаходженням яких є територія України;

3) правильного найменування відповідача;

4) змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів та наявності підстав набуття вказаними особами правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідачів;

5) ефективності обраного позивачем способу захисту в частині вимоги про скасування реєстраційної дії, зокрема пояснень, яким чином позивач відновить своє порушене право внаслідок скасування реєстраційної дії № 13531200000000258 від 15.10.2004;

6) обставин щодо того, які права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» порушено безпосередньо відповідачами, тобто на захист яких прав позивача спрямовано відповідно заявлені позовні вимоги;

7) правових підстав щодо кожної з позовних вимог;

8) наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об`єднання в одній позовній заяві усіх заявлених вимог;

9) доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження наявності станом на час звернення із позовом до суду у Лещенка Андрія Віталійовича статусу державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, як наслідок наявності підстав набуття вказаною особою правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідача - державного реєстратора;

- доказів на підтвердження повноважень адвоката, який підписав позовну заяву;

- доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви квитанцією № 0261410005 від 09.05.2023 на суму 5 368, 00 грн;

- доказів надіслання відповідачу 2 копії поданої до суду позовної заяви від 03.07.2023.

3. Рекомендувати учасникам справи, які відповідно до вимог частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку або мають можливість зробити це в добровільному порядку, використовувати функціонал системи "Електронний суд" для надсилання в електронному вигляді процесуальних чи інших документів до суду, а також отримання інформації про стан і результати їх розгляду.

4. Повідомити учасників справи про можливість:

- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку;

- отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі Судової влади України в Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя П.В.Горбасенко