Ухвала

від 04.08.2023 по справі 911/2049/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"04" серпня 2023 р. Справа № 911/2049/23

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз», вул. Імама Хомейні, ТК «Сахад», оф. 4, м. Тебраз, Ісламська Республіка Іран,

до 1. Державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, 09107,

2. Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, 09107,

про скасування реєстраційної дії та зобов`язання вчинити дії

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенка Андрія Віталійовича (далі відповідач 1) та Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради (далі відповідач 2) про:

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведену на підставі недійсних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд», зафіксованих в протоколах № 3 від 04.09.2002, № 5 від 01.10.2002, № 6 від 22.10.2002, № 7 від 25.10.2002, № 9 від 09.01.2003, № 11 від 18.07.2003, № 15 від 01.10.2003, № 16 від 06.10.2003, № 17 від 07.10.2003, № 18 від 24.12.2003, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004; установчих договорах, додатках до них, а також статутах і додатках до них, реєстраційну дію № 13531200000000258 від 15.10.2004 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» (ідентифікаційний код 32123827), на підставі якої була здійснена державна реєстрація включення відомостей про вказане товариство;

- зобов`язання державного реєстратора Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради актуалізувати послу діючі дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом включення відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» на підставі чинних, не скасованих національними судами України, документів, а саме: протоколу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» № 1 від 05.07.2002; установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» від 05.07.2002, зареєстрованого 17.07.2002; статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» від 05.07.2002, зареєстрованого 17.07.2002, протоколу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» № 2 від 14.08.2002; додатку № 1 від 14.08.2002, зареєстрованого 19.08.2002, до установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» від 05.07.2002.

За доводами позивача, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд», оформлені зокрема протоколами № 3 від 04.09.2002, № 5 від 01.10.2002, № 6 від 22.10.2002, № 7 від 25.10.2002, № 9 від 09.01.2003, № 11 від 18.07.2003, № 15 від 01.10.2003, № 16 від 06.10.2003, № 17 від 07.10.2003, визнано недійсними постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 у справі № 121/8-06/16, а рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд», оформлені протоколами № 18 від 24.12.2003, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004 визнано недійсними рішенням Господарського суду Київської області від 25.02.2021 у справі № 10/187-08/15, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що оскільки реєстраційна дія № 13531200000000258 від 15.10.2004, якою проведено державну реєстрацію включення відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» (ідентифікаційний код 32123827), була здійснена на підставі недійсних рішень загальних зборів учасників товариства, то відповідно підлягає скасуванню, однак відповідачем 2 проігноровано вимогу щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2006, з урахуванням змін, внесених постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 у справі № 121/8-06/16.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.07.2023 залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЗЗАГ КАЛАЕ ТЕБРІЗ» без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали через подання до суду:

- письмових пояснень із зазначенням:

1) доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження правосуб`єктності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» за відповідним іноземним законом або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

2) пояснень стосовно наявності в юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» представництв, місцезнаходженням яких є територія України;

3) правильного найменування відповідача;

4) змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів та наявності підстав набуття вказаними особами правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідачів;

5) ефективності обраного позивачем способу захисту в частині вимоги про скасування реєстраційної дії, зокрема пояснень, яким чином позивач відновить своє порушене право внаслідок скасування реєстраційної дії № 13531200000000258 від 15.10.2004;

6) обставин щодо того, які права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» порушено безпосередньо відповідачами, тобто на захист яких прав позивача спрямовано відповідно заявлені позовні вимоги;

7) правових підстав щодо кожної з позовних вимог;

8) наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об`єднання в одній позовній заяві усіх заявлених вимог;

9) доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження наявності станом на час звернення із позовом до суду у ОСОБА_1 статусу державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, як наслідок наявності підстав набуття вказаною особою правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідача - державного реєстратора;

- доказів на підтвердження повноважень адвоката, який підписав позовну заяву;

- доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви квитанцією № 0261410005 від 09.05.2023 на суму 5 368, 00 грн;

- доказів надіслання відповідачу 2 копії поданої до суду позовної заяви від 03.07.2023.

01.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно змісту якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» зазначило, зокрема таке:

- у позивача відсутні представництва, місцем знаходження яких є Україна;

- Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради є самостійним структурним підрозділом міської ради, що підзвітне та підконтрольне міській раді та здійснює державну реєстрацію та інші реєстраційні дії на підставі судових рішень, а тому в позовній заяві зазначеною ідентифікаційний код 04055009;

- ефективним способом захисту порушених корпоративних прав позивача буде скасування першої реєстраційної дії № 13531200000000258 від 15.10.2014, а також зобов`язання актуалізувати послідуючі дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- право визначення відповідача в справі належить позивачу;

- позивач не володіє інформацією щодо наявності станом на час звернення із позовом до суду у ОСОБА_1 статусу державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, тоді як чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено обов`язку позивача надавати будь-які докази на підтвердження зазначеного;

- позивачем наведено чіткі та конкретні підстави щодо набуття державним реєстратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенком Андрієм Віталійовичем правового статусу сторони в судовому процесі в якості відповідача;

- чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено обов`язку позивача надавати зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви квитанцією № 0261410005 від 09.05.2023 на суму 5 368, 00 грн.

Також до означеної заяви позивачем додано копії доказів надіслання відповідачу 2 копії поданої до суду позовної заяви від 03.07.2023, документів на підтвердження правосуб`єктності Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» та докази на підтвердження повноважень адвоката, який підписав позовну заяву.

Відповідно до приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вказані норми закону, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Раззаг Калае Тебріз" до розгляду та відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 12, 177, 181 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, зважаючи на заявлені позивачем у вказаному спорі вимоги, суд дійшов висновку, що справа за відповідно поданим позовом підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні.

В розрізі пояснень позивача щодо зазначення правильного найменування відповідача 2 та відсутності обов`язку позивача надавати докази щодо наявності станом на час звернення із позовом до суду у ОСОБА_1 статусу державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» на приписи ч. 1 ст. 45, ст. 4 ГПК України, відповідно до яких, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Отже, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії чи відокремленого підрозділу за умови наділення їх відповідними повноваженнями, з наданням відповідних доказів.

З урахуванням наведеного позивачу необхідно визначитись із складом відповідачів у цій справі та наявністю підстав набуття вказаними особами правового статусу сторін у судовому процесі у якості відповідачів.

Поряд з тим приписами ч. 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір встановлено, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За результатом повторної перевірки стану оплати судового збору за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено відсутність відомостей щодо підтвердження зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України за доданою позивачем квитанцією № 0261410005 від 09.05.2023 на суму 5 368, 00 грн.

Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Раззаг Калае Тебріз", що саме лише небажання позивача або його суб`єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин не є підставою для звільнення позивача від обов`язку виконати покладені на нього процесуальні обов`язки передбачені наведеними приписами ГПК України, а тому наголошує на необхідності виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 18.07.2023 у цій справі в частині надання:

- письмових пояснень із зазначенням:

1) правильного найменування відповідача;

2) змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів та наявності підстав набуття вказаними особами правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідачів;

3) відомостей щодо того, яким чином позивач відновить своє порушене право внаслідок скасування реєстраційної дії № 13531200000000258 від 15.10.2004;

4) правових підстав щодо кожної з позовних вимог;

5) наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об`єднання в одній позовній заяві усіх заявлених вимог;

6) доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження наявності станом на час звернення із позовом до суду у ОСОБА_1 статусу державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, як наслідок наявності підстав набуття вказаною особою правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідача - державного реєстратора;

- доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви квитанцією № 0261410005 від 09.05.2023 на суму 5 368, 00 грн.

В розрізі вказаного суд повторно зазначає, що:

- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава; правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача;

- предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку;

- позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права;

- чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав;

- застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення;

- обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Саме ж лише посилання позивача на певну подію та обставини не відповідає наведеним вимогам чинного господарського процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви та процесуальним принципам доказування, оскільки:

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, а тому повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує;

- обов`язок доказування, який в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження власних доводів, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази або вказує на такі докази та зазначає про неможливість їх подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 131, п. 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Суд звертає увагу позивача на вказані законодавчі приписи та передбачені ними наслідки невиконання процесуальних обов`язків, зокрема стосовно необхідності надання відповідних пояснень.

В розрізі зроблених висновків та позиції позивача щодо виявлених судом недоліків і про перешкоджання йому у доступі до правосуддя судом враховано, що:

- передбачена ст. 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд позивача не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов`язків щодо форми та змісту позовної заяви, тоді як суд на стадії відкриття провадження у справі наділений правом перевірити і встановити відповідність позовної заяви таким процесуальним вимогам;

- доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;

- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, у тому числі на стадії підготовчого провадження, відтак ухилення позивача від вчинення дій по усуненню усіх виявлених недоліків позовної заяви перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та ускладнить вирішення спору і розгляд справи загалом;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду;

- будь-які заява та/або клопотання повинні містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити процесуальну дію, а й бути обґрунтованими посиланням на конкретні обставини для застосування відповідних процесуальних приписів;

- реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо подання позову, визначення предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов`язку дотримання правил подання позову, унормованих процесуальними приписами, у тому числі ст. 162 ГПК України.

Поряд з тим позивачем до означеної позовної заяви додано клопотання про витребування доказів.

Відповідно до означеного клопотання позивач просить суд витребувати в Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради засвідчені належним чином копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» у паперовій формі.

Так, за доводами позивача, вказані докази підтвердять обставини викладені в позовній заяві, а саме що спірна реєстраційна дія № 13531200000000258 від 15.10.2004 була вчинена на підставі підроблених рішень та документів.

Посилаючись на ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», позивач зазначив, що матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства «Бегленд» зберігаються Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради.

Пояснюючи неможливість самостійного отримання вказаних доказів, позивач зазначив, що приписами ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено надання належним чином засвідчених копій матеріалів реєстраційної справи на підставі судового рішення про витребування таких документів, а тому не передбачено можливостей для позивача самостійно отримати такі докази.

Відповідно до ст. 73 та 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 80 та 81 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Приписами ч. 1, 3, 4 ст. 29, ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що до повноважень інших суб`єктів державної реєстрації належить, зокрема, формування та зберігання реєстраційних справ.

Реєстраційна справа формується в паперовій та/або електронній формі після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу - підприємця.

Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб`єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи - підприємця: щодо юридичної особи (крім громадського формування та релігійної організації) та фізичної особи - підприємця - у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.

Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається протягом п`яти років з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Після закінчення цього строку реєстраційні справи в паперовій формі, не внесені за результатами експертизи їх цінності до Національного архівного фонду, знищуються в установленому законодавством порядку.

Витребування (вилучення) документів з реєстраційних справ здійснюється в порядку, визначеному законом.

Суб`єкт державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, зобов`язаний зробити копії документів, що вилучаються з реєстраційної справи, у паперовій та електронній формі у разі їх відсутності в Єдиному державному реєстрі. Копії документів у паперовій формі повинні бути пронумеровані, прошиті та завірені печаткою. До реєстраційної справи долучаються копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також копія опису вилучених документів.

Згідно п. 2, 6 розділу І, п. 1 розділу ІІ Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1692/5 від 05.05.2023, запит - волевиявлення особи на отримання виписки з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля, витягу з Єдиного державного реєстру, а також документів, що містяться в реєстраційній справі юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи - підприємця (далі - реєстраційна справа).

Документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються шляхом виготовлення копій таких документів в паперовій формі з проставлянням підпису та печатки надавача на кожній сторінці документа.

Для отримання відомостей з Єдиного державного реєстру у паперовій формі особа, яка бажає отримати такі відомості (далі - заявник), звертається до будь-якого суб`єкта державної реєстрації (крім Міністерства юстиції України, його територіального органу), нотаріуса, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім цього пункту.

У разі коли заявник бажає отримати документи, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, він звертається до суб`єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційну справу у паперовій формі.

Однак позивачем не доведено обставин виконання пп. 4, 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України та вжиття заходів для отримання документів з реєстраційної справи, тоді як саме лише посилання позивача на те, що реєстраційна справа може бути надана лише суду не узгоджується із вказаними вище приписами та не нівелюють встановленого процесуальним законодавством обов`язку особи дотриматися відповідного алгоритму дій для витребування доказів, зокрема шляхом вжиття дій щодо самостійного отримання вказаних доказів.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про витребування доказів та відмову у його задоволенні.

В розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на приписи ч. 2 ст. 80, ч. 1 ст. 81 та ч.1 ст. 119 ГПК України, яким відповідно визначено, що:

- позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви;

- клопотання та/або пояснення повинні містити не лише відповідне прохання, а й бути обґрунтованими посиланням на конкретні процесуальні норми, що передбачають вчинення судом тих чи інших дій, а також на обставини у конструкції відповідних процесуальних норм;

- наявність же у особи певних процесуальних прав не звільняють відповідного учасника справи від дотримання передбаченого нормами ГПК України порядку подання доказів та/або клопотань та доведення у таких клопотаннях наявності необхідних до зазначення згідно норми обставин, зокрема поважності причин пропуску строку для подання доказів;

- учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї;

- суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поряд з цим відповідно до рішення Ради Суддів України від 05.08.2022, з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів, рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі:

- вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі;

- здійснювати виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (зокрема й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання).

Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Суд пропонує учасникам справи подавати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду справи в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку.

Керуючись ст. 12, 174, 176, 181, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання на 08.09.2023 о 10:15, що відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.

3. Викликати у підготовче засідання представників сторін.

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» у задоволенні клопотання про витребування доказів.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» до 08.09.2023 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі № 911/2049/23 в частині необхідності надання:

- письмових пояснень із зазначенням:

1) правильного найменування відповідача;

2) змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів та наявності підстав набуття вказаними особами правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідачів;

3) відомостей щодо того, яким чином позивач відновить своє порушене право внаслідок скасування реєстраційної дії № 13531200000000258 від 15.10.2004;

4) правових підстав щодо кожної з позовних вимог;

5) наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об`єднання в одній позовній заяві усіх заявлених вимог;

6) доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження наявності станом на час звернення із позовом до суду у ОСОБА_1 статусу державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, як наслідок наявності підстав набуття вказаною особою правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідача - державного реєстратора;

- доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви квитанцією № 0261410005 від 09.05.2023 на суму 5 368, 00 грн.

6. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Раззаг Калае Тебріз» про наслідки, передбачені ст. 131, 132 ГПК України, у випадку невиконання позивачем вимог суду та процесуальних обов`язків, зокрема стосовно необхідності надання відповідних пояснень.

7. Встановити строк позивачу до закінчення підготовчого провадження для подання до суду:

- додаткових доказів у справі (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні;

- заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.

8. Встановити строк відповідачам - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду у письмовій формі відзиву на позов, а також до закінчення підготовчого провадження - заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.

9. Довести до відома учасників судового процесу, що у разі подання до суду заяв по суті, зокрема відзиву, відповіді на відзив, заперечень та/або клопотань з процесуальних питань, до таких заяв та клопотань додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

10. Роз`яснити учасникам судового процесу, що згідно приписів ст. 118 ГПК України: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

11. Довести до відома учасників судового процесу про можливість провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, врегулювання спору за участю судді.

12. Зобов`язати учасників справи повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.

13. Рекомендувати учасникам справи, які відповідно до вимог частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку або мають можливість зробити це в добровільному порядку, використовувати функціонал системи "Електронний суд" для надсилання в електронному вигляді процесуальних чи інших документів до суду, а також отримання інформації про стан і результати їх розгляду.

14. Повідомити учасників справи про можливість:

- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку;

- отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі Судової влади України в Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя П.В.Горбасенко