Рішення

від 10.07.2023 по справі 914/1441/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 Справа № 914/1441/23

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., розглянувши по суті справу

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія Гранд», м. Львів, про:стягнення 72?287,48 грн безпідставно збережених коштів.Вступ.

1. Даний спір виник у зв`язку з тим, що відповідач як фактичний користувач земельних ділянок за адресою: м. Львів вул. Пасічна, 95 безпідставно не сплачував оренду плату за користування комунальною власністю.

2.Відтак, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі 72?287,48 грн за період з 21.12.2021 до 31.03.2023 за використання земельної ділянки без належних правових підстав.

3.Основне питання, що підлягає з`ясуванню при вирішенні даного спору полягає у тому, чи виник у відповідача обов`язок з внесення орендних платежів за користування земельною ділянкою позивача за відсутності у них договірних відносин та чи є орендна плата, яку недоотримав позивач коштами безпідставно збереженими відповідачем.

Аргументи сторін.

4.Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач є власником об`єктів нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці, яка належить Львівській міській територіальній громаді. Відповідач не врегулював з позивачем орендні відносини, а саме шляхом укладення договору оренди. В той же час, у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. Відповідач орендну плату не сплачував, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач зазначає, що внаслідок невжиття з боку відповідача заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Львівської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Відтак, ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Розмір заборгованості позивачем розраховано на підставі ухвали Львівської міської ради № 1995 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» від 25.05.2017.

Періодом для нарахування такої заборгованості позивач обрав: 21.12.2012 (момент виникнення у відповідача права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, що належить позивачу) - 31.03.2023 (момент розрахунку позивачем заборгованості).

5.Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що є власником нерухомості, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 95, однак між ним та позивачем відсутні договірні відносини щодо оренди чи користування земельними ділянками. Відповідач звертався до позивача з заявою про надання дозволу на розроблення детального плану території за вказаною адресою. 14 листопада 2022 року Департаментом містобудування ЛМР було видано Наказ № 139 «Про створення комісії для обстеження земельних ділянок на вул. Пасічній, 95 у м. Львові».

Крім того, станом на 14.06.2023 відповідачем від позивача не отримано ні актів, ні рахунків, ні жодних інших документів щодо сплати коштів.

Обставини справи.

6.Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія Гранд» є власником нерухомого майна, а саме: будівлі виробничо-господарського призначення «В-1» загальною площею 195,3 кв.м., будівлі літ «В-3» загальною площею 680,1 кв.м., будівлі літ. «Д-2» загальною площею 400,2 кв.м., будівлі гаражу літ «Г-1» загальною площею 63,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 95, що підтверджується інформаційною довідкою за № 319969362 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2023.

7. Зазначене майно відповідача розташовується на земельних ділянках кадастровий номер 4610137200:05:006:0253 загальною площею 0,1678 га та кадастровий номер 4610137200:05:006:0254 загальною площею 0,0044 га, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000052692023 від 16.01.2023 та НВ-0000052832023 від 16.01.2023 відповідно. Власником зазначених земельних ділянок є Львівська міська рада.

8.21 листопада 2022 року представниками Управління державного контролю за використанням та охороною земель, Управління архітектури та урбаністики, Управління земельних ресурсів, Управлінням інженерного господарства, Личаківської районної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 95 та встановлено, що земельні ділянки використовуються відповідачем для обслуговування будівель і споруд за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання їх в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок. За результатами вчинення відповідних дій складено Акт обстеження земельної ділянки № 42 від 21.11.2022.

9.01 грудня 2022 року Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради звернулося до відповідача з листом № 2412-вих-106620, у якому просило провести оплату всіх належних власнику земельних ділянок безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками. Докази надіслання вказаного листа долучено до матеріалів позовної заяви.

10.Листом № 5-13-01-04-07 від 22.02.2023 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило позивача, що відповідачем у 2021-2022 роках не сплачувалась плата за земельні ділянки кадастрові номери 4610137200:05:006:0253 та 4610137200:05:006:0254.

11.До матеріалів справи, позивачем також долучено:

-Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:05:006:0253, звідки вбачається шо нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки станом на у 2021 році становила 1636017,64 грн, у 2022 році становила 1799619,41 грн, у 2023 році становить 2069562,32 грн;

-Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:05:006:0254, звідки вбачається шо нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки у 2021 році становила 29914,43 грн, у 2022 році становила 32905,88 грн, у 2023 році становить 37841,76 грн.

12.Оскільки, зазначена вимога позивача про сплату безпідставно збережених коштів не була виконана відповідачем добровільно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

13.Ухвалою суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано у позивача нормативно обґрунтовані письмові пояснення щодо визначення періоду нарахування з долученням доказів на підтвердження зазначеного.

14.29 травня 2023 року позивачем подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 2098/23). Ухвалою суду від 20.06.2023 судом прийнято зазначену заяву до розгляду.

15.15 червня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 14979/23), а 23.06.2023 позивачем відповідь на відзив (вх. № 15729/23).

16.Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

17.Враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи та достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість її розгляду спору по суті.

Позиція суду.

18.Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

19.Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

20.Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

21.Згідно з ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

22.Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

23.Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

24.Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

25.Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

26.Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

27.Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

28.Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

29.Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

30.Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

31.Для кондиційних зобов`язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

32.Таким чином обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності. Набувач має обов`язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.

33.Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування норм, передбачених ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

34.Такі висновки суду відповідають висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

35.З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки у м. Львові, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею її власнику. Такими діями відповідач порушив право позивача (власника земельної ділянки) на отримання вказаних коштів. Це право позивача підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.

36.Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

37. Зважаючи на аргументи сторін, а також практику вирішення подібних спорів Верховним Судом, для вирішення спору суду необхідно встановити такі обставини справи: формування земельної ділянки, фактичне, без правових підстав користування відповідачем земельними ділянками, правильність нарахування.

38.Щодо формування земельної ділянки.

39.Згідно ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

40.Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

41.Згідно з наявними в матеріалах справи Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дата державної реєстрації земельної ділянки 4610137200:05:006:0253 та земельної ділянки 4610137200:05:006:0254 28.07.2014, що свідчить про те, що відповідні земельні ділянки є сформованими.

42.Щодо користування відповідачем земельними ділянками без правових підстав.

43.Суд звертає увагу, що відповідач не є постійним землекористувачем чи користувачем земельними ділянками на підставі договору. Такий висновок засновано на тому, що відповідач не надав первинних документів, на підставі яких у нього виникло таке право користування (наприклад, акту про право постійного користування чи договору оренди). Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує, що договірні відносини щодо оренди даних земельних ділянок між ним та позивачем відсутні.

44.Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 21.12.2021 до 31.03.2023.

45. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

46.Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

47.Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

48.Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

49.Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами … нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

50.Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

51.Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

52.Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

53.При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

54.Суд зауважує, що Верховний Суд у справі № 922/2060/20 вказує, що «витяг може бути доказом проведення оцінки та визначати дані про акту оцінку як на момент його видачі, так за попередній період, за умови, що нормативно-грошова оцінка була сталою і не зазнала змін у цей період».

55.Згідно з Витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок:

- кадастровий номер 4610137200:05:006:0253, звідки вбачається шо нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки станом на 10.03.2023 становить 2069562,32 грн.

- кадастровий номер 4610137200:05:006:0254, звідки вбачається шо нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки станом на 06.03.2023 становить 37841,76 грн.

56.Відповідно до пункту 7.5.1 Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 7.6-7.16 цього порядку.

57.Позивач нарахував відповідачу 72?287,48 грн за фактичне користування земельними ділянками за період з 21.12.2021 до 31.12.2021, зокрема:

- 1298,04 грн за земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:006:0253

- 70989,44 грн за земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:006:0254.

58.Здійснивши перерахунок розміру орендної плати згідно з заявленими позивачем періодами, з урахуванням, нормативно грошової оцінки земельних ділянок, відповідних коефіцієнтів індексації (1,0 за 2021 рік, 1.1. за 2022 рік та 1.15 за 2023 рік), ставки орендної плати (3%) суд встановив, що позивачем правильно здійснено відповідні нарахування.

59.Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Судові витрати.

60.Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, суд покладає на відповідача сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія Гранд» (79018, місто Львів, вулиця Степанівни, 45; ідентифікаційний код 42040894) на користь Львівської міської ради (79006, площа Ринок, 1; ідентифікаційний код 04055896) 72?287,48 грн - безпідставно збережених коштів та 2'684,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Трускавецький В.П.