Рішення

від 10.07.2023 по справі 927/299/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

10 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/299/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., за участю секретаря судового засідання Ткачової А.Ю. у справі

за позовом: Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури,

вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000,

в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради,

вул. Вознесенська, 24, смт. Короп, 16200, код ЄДРПОУ 41823846,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут",

вул. Любецька, 68, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021, код ЄДРПОУ 39576385,

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів в сумі 161 599,05 грн

Представники сторін:

позивача: не прибув,

відповідача: Жорова Л.М.

прокурор: Кравченко А.А.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 161 599,05 грн та про визнання недійсними додаткових угод:

- № 1 від 26.02.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 2 від 02.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 3 від 04.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 4 від 09.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 5 від 11.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 6 від 15.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 7 від 17.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 8 від 30.06.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 9 від 14.07.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 10 від 04.08.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 11 від 25.08.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 справа №927/299/23 передана на розгляд судді Ноувен М.П.

Ухвалою від 27.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 20.03.2023 року о 14:00; учасникам справи встановив строки для подачі до суду заяв по суті заявлених вимог.

20.03.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 81-юр від 17.03.2023, у якому ТОВ «Чернігівгаз Збут» проти позовних вимог заперечив. Відповідач заперечив щодо повноважень представництва прокурора в даній судовій справі. На думку відповідача, позивач у даній справі - Відділ освіти Коропської селищної ради не є виконавчим органом Коропської селищної ради, а лише таким, що підконтрольний відповідному органу виконавчої влади. А отже, відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Відділ освіти Коропської селищної ради. Відповідач вважає, шо прокурор не надав доказів, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів; внесення спірними додатковими угодами змін до Договору не призвело до збільшення його загальної ціни, а вимог щодо збереження обсягів газопостачання Закон України «про публічні закупівлі» не містить; вимогами чинного законодавства не передбачено якими саме документами має бути підтверджено коливання ціни, а тому посилання прокурора на те, що ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати не може підтверджуватись коливання ціни на природний газ є необґрунтованими; підстави для стягнення з відповідача коштів у розмірі 161599,05 грн відповідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України відсутні.

27.03.2023 від Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №53-75-779 вих.23 від 24.03.2023, у якій прокурор заперечив проти доводів відповідача, наведених у відзиві. Зазначає, що у позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в суді в особі Відділу освіти Коропської селищної ради. Зазначає, що відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів. Недотримання норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів. Крім зазначеного, внесення таких змін до основного договору потребує належного обґрунтування (коливання ціни на ринку, надання підтверджуючих документів). Внаслідок укладення спірних додаткових угод вартість за 1 куб.м. газу, зросла, а обсяг газу - зменшився. Вказане підтверджує факт недоотримання Позивачем товару в обсязі, який було заплановано отримати за суму та на умовах, які було узгоджено при проведені, закупівлі та укладені за її результатами Договору в первинній редакції. Стягнення надміру сплачених відділом освіти коштів за природний газ є наслідком визнання недійсними додаткових угод, які підписані, з порушенням вимог закону.

03.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № 89-юр від 31.03.2023, у яких з доводами керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, викладеними у відповіді на відзив, відповідач не погоджується з підстав, наведених у відзиві. Вважає, що визначений прокурором позивач - Відділ освіти Коропської селищної ради є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді. У залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю. Чинним законодавством не визначено форму та зміст документа про коливання ціни природного газу на ринку, а тому посилання керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури на те, що додані до додаткових угод цінові довідки Харківської торгово-промислової палати не відповідають вимогам законодавства, необґрунтовані. Відділ освіти Коропської селищної ради протягом дії договору не відмовлявся від переданого йому природного газу, сплатив добровільно його вартість в повному обсязі відповідно до фактичного споживання. Відділом освіти Коропської селищної ради не сплачено повну суму за зазначений в договорі (первісний) обсяг природного газу, який мав би йому поставити Постачальник по договору (п.1.3), а відтак, відсутні правові підстави для повернення коштів на підставі ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України.

17.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №102-юр від 12.04.2023, у якому ТОВ «Чернігівгаз збут» просить зупинити провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 у подібних правовідносинах.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що для досягнення єдності практики колегія суддів Верховного Суду у справі №905/1907/21 вважає за необхідне уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 шляхом зазначення того, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі, якщо це передбачено законом), та передала справу №905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (ухвала Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №905/1907/21).

24.04.2023 на адресу суду від Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшли заперечення проти клопотання про зупинення № 53-75-1069 вих.23 від 20.04.2023, у яких прокурор зазначає, що справа № 905/1907/21 не стосується вказаного позову, а отже рішення по даній справі не може вплинути на його розгляд. Предметом спору в наведеній справі є питання можливості представляти прокурором інтереси держави в особі комунального підприємства, тоді як, позивачем у справі № 927/299/23 є відділ освіти Коропської селищної ради.

Згідно з п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Підставою для передачі справи № 905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду слугувала необхідність уточнення висновку, наведеного у п. 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те що «заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави».

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.04.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій чи аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

У справах №905/1907/21 та №911/2169/20 прокурор звертався до суду в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Комунального закладу «Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради» та в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство», відповідно, тобто одним із позивачів прокурор визначив комунальний заклад та державне підприємство.

Натомість у даній справі прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради.

Отже, справи № 927/299/23 та №905/1907/21 не є подібними за суб`єктним складом сторін спору.

За наведених обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

10.05.2023, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/35/23 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/527/23, на підставі п.6 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області 03.09.2020 у зв`язку з терміновою відпусткою судді Ноувен М.П., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.05.2023 справу №927/299/23 прийнято до розгляду судом у складі судді Фесюри М.В. з повторним проведенням підготовчого провадження, перебіг строків розгляду якої розпочато спочатку, підготовче засідання призначено на 30.05.2023, 09:30.

У підготовчому засіданні 30.05.2023, суд постановив, із занесенням до протоколу судового засідання від 30.05.2023, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.07.2023, 09:30.

У судовому засіданні 06.07.2023 оголошено перерву до 10.07.2023, 11:00.

У судове засідання 10.07.2023 прибули представник відповідача та прокурор.

В судовому засіданні 10.07.2023 на підставі ст. 240 Господарським процесуальним кодексом України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

За твердженням прокурора, Відділом освіти Коропської селищної ради 23.11.2020 розміщено оголошення про проведення закупівлі «Газове паливо (Природний газ)» по предмету ДК 021:2015:09120000-6, очікуваною вартістю 991 849 грн (ідентифікатор закупівлі ІІА-2020-11-23-00563 7-е).

За результатом проведеної закупівлі газу відділом освіти визнано переможцем ТОВ «Чернігівгаз Збут», з ціновою пропозицією, у розмірі 549 150 грн з ПДВ.

У подальшому, 19.02.2021, між Відділом освіти Коропської селищної ради (Споживач) та ТОВ «Чернігівгаз Збут» (Постачальник) укладено договір про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 (далі в тексті - договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Річний плановий обсяг постачання газу до 105000 куб.м. (п. 1.2 Договору).

За умовами п. 3.1 Договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Згідно з п. 3.2 Договору ціна 1 куб.м. газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.

Загальна ціна 1 куб.м. природного газу складає 5,23 грн, в т. ч. ПДВ 20%.

У п. 3.3 Договору сторони визначили, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого Споживачеві за даним Договором, і складає 549150,00 грн, в тому числі ПДВ 20% (п. 3.6 Договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.1 Договору).

Пунктом 9.7 Договору передбачено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі.

У Додатку №1 до Договору сторони узгодили планові обсяги постачання газу щомісяця: у січні 6500 куб.м., лютому 21000 куб.м., березні 15750 куб.м., квітні 10500 куб.м., жовтні -10500 куб.м., листопаді 20000 куб.м., грудні 20750 куб.м.

26.02.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №1, відповідно до якої зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 95463,17 куб.м. та зменшено загальну суму Договору до 549149,98 грн з ПДВ, ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 5,75248 грн, в т.ч. 20 % ПДВ. Додаток №1 до Договору щодо обсгяів планового постачання газу по місяцям, викладено в іншій редакції.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом №14704-Сл-341/54-0121 від 26.02.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 5,75248 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа №14704-Сл-341/54-0121 від 26.02.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 29.12.2020) 6 329,75 грн/1000 куб. м; січня 2021 року (станом на 29.12.2020) 7 558,18 грн/1000 куб. м; зміна середньозваженої ціни між вказаними періодами +19,41%.

02.03.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №2 до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 6,32715 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 86792,62 куб.м.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Договорі.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом від 02.03.2021 № 14704-Сл-341/55-0121, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб. м. становить 6,32715 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа від 02.03.2021 № 14704-Сл-341/55-0121, додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №62/21 від 14.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 31.12.2020) - 6 329,75 грн/1000 куб. м; січня 2021 року (станом на 13.01.2020) 7 924,07 грн/1000 куб. м; зміна середньозваженої ціни між вказаними періодами +25,19%.

04.03.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №3 до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 6,95923 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 78909,58 куб.м.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №2 від 01.02.2021.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулосяч до позивача з листом №14704-Сл-341/55-0121 від 19.02.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 6,95923 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа від 25.01.2021 № 14704-Сл-341/174-0121 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №62/21 від 14.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна на природний газ за результатами електронних торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» ресурсу 2020 року станом на 31.12.2020 становить 6329,75 грн/1000 куб.м. та ресурсу січня 2021 року станом на 13.01.2021 становить 7924,07 грн/1000 куб.м., коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +25,19%.

09.03.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №4 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 7,65446 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 71742,47 куб.м.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №3 від 04.03.2021.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-341/56-0121 від 09.03.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 7,65446 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-341/56-0121 від 09.03.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №116/21 від 20.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільчих центрах) до кордону України по зазначеним нижче хабам згідно з вказаними датами відповідно склала: станом на 04.01.2021: німецький хаб NCG 9701,94 грн/1000 куб.м., німецький хаб Gaspool 9910,02 грн/1000 куб.м., нідердандський хаб TTF - 10073,83 грн/1000 куб. м., а станом на 13.01.2021: 12794,37 грн/1000 куб.м., 12690,14 грн/1000 куб.м. та 13102,73 грн./1000 куб.м., відповідно. Зміна між вказаними датами, +31,87%, +28,05%, +30,07%.

11.03.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №5 до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 8,41914 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 65226,36 куб.м.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №4 від 09.03.2021.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом №14704-Сл-341/57-0121 від 14.02.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 8,41914 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа №14704-Сл-341/57-0121 від 14.02.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №163/21 від 27.01.2021.

У вказаній довідці зазначено діапазон цін на природний газ на ринку України становить 8250,00-10363,89 грн/1000 куб.м.

15.03.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №6 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 9,26021 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 59302,09 куб.м.

У Додатковій угоді від 15.03.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №5 від 11.03.2023.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом №14704-Сл-341/57-0121 від 15.03.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 9,26021 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа №14704-Сл-341/57-0121 від 15.03.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №232/21 від 02.02.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс січня 2021 року (станом на 04.01.2021) 7578,55грн/1000 куб. м; лютого 2021 року (станом на 19.01.2021) 8455,10грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +11,57%.

17.03.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду№7 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 9,90 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 55469,67 куб.м.

У Додатковій угоді від 17.03.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №6 від 15.03.2021.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-341/58-0121, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 9,90 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-341/58-0121 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №393/21 від 17.02.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс січня 2021 року (станом на 05.01.2021) 7578,59 грн/1000 куб. м; лютого 2021 року (станом на 21.01.2021) 83643,56грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +10,37%.

30.06.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №8 до Договору, відповідно до якої з 01.06.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 10,88901 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 53569,924 куб.м.

У Додатковій угоді від 30.06.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.06.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №7 від 17.03.2021.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-5123/56-0621 від 04.06.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.06.2021 за 1 куб.м. становить 10,88901 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-5123/56-0621 від 04.06.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1043/21 від 06.05.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс квітня 2021 року (станом на 01.04.2021) 7725,51 грн/1000 куб. м; травня 2021 року (станом на 05.05.2021) 9295,86грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +20,33%.

14.07.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №9 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.06.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 11,97682 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 51842,728 куб.м.

У Додатковій угоді від 14.07.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.06.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді № 8 від 30.06.2021.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-5782/6-0621 від 18.06.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.06.2021 за 1 куб.м. становить 11,97682 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-5782/6-0621 від 18.06.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1261/21 від 01.06.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс травня 2021 року (станом на 05.05.2021) 9403,73 грн/1000 куб. м; червня 2021 року (станом на 31.05.2021) 12146,75грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +29,17%.

04.08.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №10 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.07.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 13,17330 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 50272,409 куб.м.

У Додатковій угоді від 14.07.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.07.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді № 9 від 14.07.2021.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-8668/80-0721 від 15.07.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.07.2021 за 1 куб.м. становить 13,17330 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа 14704-Сл-8668/80-0721 від 15.07.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1483/21 від 06.07.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс червня 2021 року (станом на 01.06.2021) 10734,15 грн/1000 куб. м; липня 2021 року (станом на 30.06.2021) 12975,48грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +20,88%.

25.08.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №11 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.08.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 14,48931 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 48844,714 куб.м.

У Додатковій угоді №11 від 25.08.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.08.2021.

Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді № 10 від 04.08.2021.

ТОВ «Чернігівгаз Збут» звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-11207/31-0821 від 16.08.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.08.2021 за 1 куб.м. становить 14,48931 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-11207/31-0821 від 16.08.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1720/21 від 02.08.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс липня 2021 року (станом на 01.07.2021) 12975,48 грн/1000 куб. м; серпня 2021 року (станом на 28.07.2021) 15662,06грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +20,71%.

Додатковою угодою №12 від 28.09.2021 змінено строк дії договору, інші умови залишені незмінними.

Додатковою угодою № 13 від 28.09.2021 зменшено обсяг газу до 34603,647 куб.м. та змінено дані щодо планових обсягів його постачання.

У період з січня 2021 року по квітень 2021 року відповідач поставив позивачу природний газ загальним обсягом 34603,647 куб.м. на суму 342576,12 грн, на підтвердження чого надано акти приймання-передачі природного газу: № ЧР381000997 від 17.03.2021 обсяг 595,79 куб. м. на суму 59160,32 грн, № ЧР381001264 від 17.03.2021 обсяг 395,927 куб.м. на суму 3919,68 грн, №ЧР381002190 від 17.03.2021 обсяг 15548,92 куб.м. на суму 153934,31 грн, №ЧР381003461 від 14.04.2023 обсяг 9739,14 куб.м. на суму 96417,49 грн, № ЧР3781004813 від 13.05.2021 обсяг 50,2 куб.м. на суму 496,98 грн та ЧР381004594 від 14.05.2023 обсяг 2893,67 куб.м. на суму 28647,34 грн.

Позивач перерахував відповідачу кошти за поставлений природний газ на загальну суму 342576,12 грн, у підтвердження чого надано платіжні доручення № 464 від 22.03.2021 на суму 54167,19 грн, № 465 від 22.03.2021 на суму 1425,76 грн, № 466 від 22.03.2021 на суму 3567,37 грн. (призначення платежу згідно з актом ЧРЗ8100997 від 17.03.2021), платіжні доручення № 467 від 22.03.2021 на суму 94,46 грн, № 468 від 22.03.2021 на суму 3588,86 грн, № 469 від 22.03.2021 на суму 236,36 грн. (призначення платежу згідно з актом № ЧР381001264 від 17.03.2021), платіжні доручення № 470 від 22.03.2021 на суму 3384,24 грн, № 471 від 22.03.2021 на суму 137040,63 грн, № 472 від 22.03.2021 на суму 13509,44 грн. (призначення платежу згідно з актом № ЧР381002190 від 17.03.2021), платіжні доручення № 651 від 21.04.2021 на суму 2314,02 грн, № 652 від 21.04.2021 на суму 80316,04 грн, № 653 від 21.04.2021 на суму 13787,43 грн. (призначення платежу згідно з актом № ЧР381003461 від 14.04.2021), платіжне доручення № 818 від 20.05.2021 на суму 496,98 грн. (призначення платежу згідно з актом ЧР381004813 від 13.05.2021), платіжні доручення № 825 від 20.05.2021 на суму 642,22 грн, № 824 від 20.05.2021 на суму 26005,72 грн, № 826 від 20.05.2021 на суму 1999,40 грн. (призначення платежу згідно з актом № ЧР381004594 від 14.05.2021).

Отже, загальний розмір сплачених позивачем відповідачу коштів становить 342576,12 грн.

Прокурор в позовній заяві вказує, що позивач відповідно до ціни газу, зазначеної у Договорі, повинен був сплатити за поставлений природний газ кошти у розмірі 180977,07 грн, натомість сплатив 342576,12 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 161599,05 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Відділу освіти Коропської селищної ради у зв`язку із невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Відповідно до п. 1.1, 1.3, 1.7 Положення, затвердженого рішенням 47 сесії селищної ради VII скликання від 22.05.2020 № 6075 (далі - Положення), Відділ освіти є виконавчим органом селищної ради, який утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням селищної ради, є підзвітним і підконтрольним селищній раді, підпорядковується виконавчому комітету селищної ради і селищному голові. Відділ освіти має статус юридичної особи, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і власним найменуванням, відповідні штампи та бланки. Відділ освіти є головним розпорядником коштів місцевого бюджету по галузі освіти відповідно до рішення про бюджет на відповідний рік.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за Договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Як встановив суд, Договір та спірні додаткові угоди до нього укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та ТОВ «Чернігівгаз Збут».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону «Про прокуратуру»).

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Так, у справі №927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом було визнано недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави) (п.59 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Прокурор звертався до Відділу освіти з листом № 53-75-168вих23 від 17.01.2023, з метою встановлення вжитих ним заходів до стягнення надміру сплачених коштів за Договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та додатковими угодами до нього.

У відповідь Відділ освіти листом № 01-12/17 від 18.01.2023, повідомив про те, що позов до суду щодо визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надміру сплачених коштів, не подавався, та він не планує звертатися до суду у зв`язку з відсутністю фінансування видатків на сплату судового збору.

Відтак Відділом освіти Коропської селищної ради особисто підтверджено нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку, що він правильно визначив Відділ освіти позивачем, компетентним органом, оскільки він є стороною спірних правочинів, втім, не звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними та стягнення коштів та не збирався це робити.

Отже, компетентні органи були достеменно обізнані з фактом порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а у позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте він самостійно не захистив інтереси держави в суді.

У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор листом № 53-75-401 вих.23 від 10.02.2023 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради до ТОВ «Чернігівгаз Збут» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Відділу освіти Коропської селищної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду, а відтак доводи відповідача про відсутність таких підстав відхиляються судом.

При цьому суд враховує, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування на адресу відповідача зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі».

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22 прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка вступила в законну силу 19.04.2020 та застосовується до спірних правовідносин.

Таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Як встановив суд, позивач та відповідач уклали Договір за результатами процедури закупівель на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, відповідно до пунктів 1.2, 3.2, 3.6 Договору річний плановий обсяг постачання газу складав до 105000 куб. м.; ціна газу на момент укладання Договору становила 5,23 грн за 1 куб.м., в т. ч. ПДВ 20%; загальна сума Договору 549150,00 грн.

Додатковими угодами від №1 від 26.02.2021, № 2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, № 5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021, № 9 від 14.07.2021, № 10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 сторонами змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 5,23 грн до 9,25931 грн за куб м та зменшено кількість товару до 70396,35 куб.м. Фактично ціна за 1 м3 (одиницю товару) збільшилася на 177,04%, а об`єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 67,04%, порівняно з погодженим під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021, №393/21 від 17.02.2021, №1043/21 від 06.05.2021, №1261/21 від 01.06.2021, №1483/21 від 06.07.2021, №1720/21 від 02.08.2021.

Тобто оспорювані додаткові угоди були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Проте, як вбачається з цінових довідок Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, які складені ще до укладання договору, №62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021 - складені ще до укладення договору та містять інформацію щодо цін на газ і німецьких та ірландських хабах, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021 - складені ще до укладення договору, №393/21 від 17.02.2021 - яка складена ще до укладення договору, №1043/21 від 06.05.2021, №1261/21 від 01.06.2021, №1483/21 від 06.07.2021, №1720/21 від 02.08.2021.

Зазначені довідки не містять даних про ціну на газ на ринку на дати укладення додаткових угод, а також коливання вартості газу на ринку в період між ними.

Разом з тим, відповідач не надав доказів того, що він поставляє газ, видобутий не в Україні, та/або придбаний саме на німецьких та ірландських хабах.

Україна має свій ринок природного газу, умови якого відрізняються від ринку інших країн, а тому не можуть вважатись об`єктивними та коректними наведені відповідачем порівняння цін, що крім того, мають несистематизований, вибірковий характер.

Надані відповідачем цінові довідки Харківської торгово-промислової палати за своїм змістом є документами довідково-інформаційного характеру (фактографічно-інформаційними як вказано в примітці до цих документів), що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку. При цьому жоден з перерахованих документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надана відповідачем довідкова інформація у вигляді цінових довідок не підтверджує коливання ціни на природний газ упродовж періоду з 19.02.2021 (укладення договору) до 25.08.2021 (підписання додаткової угоди №11), оскільки: по-перше, наявні в матеріалах справи документи не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком; по-друге, констатування діапазону цін на газове паливо в окремих постачальників, за відсутності підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін за останньою додатковою угодою.

Також суд зазначає, що виключно коливання цін на ринку природного газу не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22.

Проте таких доказів відповідачем надано не було та відповідних обставин судом не встановлено.

Натомість сторони послідовно збільшували вартість природного газу (11 разів за рік), за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ «Чернігівгаз Збут».

Більш того, укладання та набрання чинності чотирма спірними угодами №2, №3 та №4 від 02.03.2021, від 04.03.2021, від 09.03.2021, з інтервалом в декілька днів, а отже і застосування збільшеної ціни (порівняно із первісною) з 01.01.2021 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни Договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо не перевищення 10% одноразового збільшення, який сутнісно дотриманий не був - тобто укладання спірних угод не мало легітимної мети у розумінні ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України. Штучне «розбивання» однієї за наслідками запровадження зміни ціни у процедурі закупівлі на три додаткові угоди не змінюють їх сукупну сутність та єдину протиправний результат - безпідставне збільшення видатків місцевого бюджету з фінансування закупівлі.

Таким чином, суд доходить висновку, що Додаткові угоди №1 від 26.02.2021, № 2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, № 5 від 111.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021. № 9 від 14.07.2021, № 10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на природний газ за певні періоди дії Договору.

Також слід зазначити, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення «каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

Крім того, суд вважає, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Також не містять матеріали справи жодних доказів, що Постачальник (відповідач) у розглядуваний період застосування спірних додаткових угод дійсно змушений був придбавати природний газ для його подальшої передачі Споживачу на виконання обов`язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних цінових довідках.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відділ освіти, який мав беззаперечне право на отримання газу за ціною, визначеною в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 куб. м газу збільшилась, а обсяг поставки газу за Договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод №1 від 26.02.2021, № 2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, № 5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021. № 9 від 14.07.2021, № 10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 такими, що суперечать пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення зайво сплачених коштів у розмірі 161599,05 грн.

Прокурор, посилаючись на ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України , просить стягнути з відповідача 161599,05 грн, оскільки позивач сплатив відповідачу кошти у загальному розмірі 342576,12 грн, а враховуючи первісну ціну в Договорі, відповідач недопоставив 30898,48 куб.м. газу, та мав би поставити 65502,13 куб.м.

У підтвердження здійснення відповідачем поставки природного газу позивачу у кількості 34603,647 куб. м. природного газу прокурор надав акти приймання-передачі природного газу: № ЧР381000997 від 17.03.2021, № ЧР381001264 від 17.03.2021, №ЧР381002190 від 17.03.2021, №ЧР381003461 від 14.04.2023, № ЧР3781004813 від 13.05.2021, ЧР381004594 від 14.05.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Частиною 3 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановив суд, відповідно до актів приймання-передачі природного газу № ЧР381000997 від 17.03.2021 обсяг 595,79 куб. м. на суму 59160,32 грн, № ЧР381001264 від 17.03.2021 обсяг 395,927 куб.м. на суму 3919,68 грн, №ЧР381002190 від 17.03.2021 обсяг 15548,92 куб.м. на суму 153934,31 грн, №ЧР381003461 від 14.04.2023 обсяг 9739,14 куб.м. на суму 96417,49 грн, № ЧР3781004813 від 13.05.2021 обсяг 50,2 куб.м. на суму 496,98 грн та ЧР381004594 від 14.05.2023 обсяг 2893,67 куб.м. на суму 28647,34 грн., тобто у період з січня 2021 року по квітень 2021 року, відповідач поставив позивачу природний газ загальним обсягом 34603,647 куб.м. природного газу на суму 342576,12 грн, за який останній сплатив кошти у вказаному розмірі.

Враховуючи ціну, обумовлену позивачем та відповідачем у Договорі, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-квітні 2021 року природний газ у розмірі 180977,07 грн (34603,647 куб.м. * 5,23), а отже розмір надмірно сплачених позивачем коштів становить 161599,05 грн.

Щодо правових підстав стягнення вказаної суми.

За змістом статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості в порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За приписами частини статті 712 Цивільного кодексу України до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 року у справі №927/491/19 та від 22.06.2022 року у справі № 917/1062/21.

Виходячи з умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" повинно було поставити позивачу 105000 куб.м. газу за ціною 5,23 грн. за 1 куб.м., втім, як вбачається з матеріалів справи відповідач у період з січня по квітень 2021 року поставив позивачу природний газ загальним об`ємом 34603,647 куб.м., за який останній сплатив кошти у розмірі 342576,12 грн., відтак, враховуючи ціну, обумовлену позивачем та відповідачем у п. 3.2 Договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-квітня 2021 року природний газ у розмірі 180977,08 грн., а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 161599,05 грн.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором№41АВ147-273-21 від 19.02.2021 року. Відтак і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору №41АВ147-273-21 від 19.02.2021.

За змістом пункту 9.1. договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021 року набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" в інформаційній платформі Оператора ГТС, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів підлягають задоволенню у розмірі коштів у розмірі 161599,05 грн.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки за висновком суду визнані недійсними додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, як ТОВ «Чернігівгаз Збут», так і Відділу освіти Коропської селищної ради, суд вважає, що судові витрати мають бути покладені на відповідача та позивача у рівних частинах, тобто у розмірі 16104 грн на кожного.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 26.02.2021, №2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, №5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021, №9 від 14.07.2021, №10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021, укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021, код ЄДРПОУ 39576385) на користь Відділу освіти Коропської селищної ради (вул. Вознесенська, 24, смт. Короп, 16200, код ЄДРПОУ 41823846) грошові кошти в сумі 161599,05 грн.

4. Стягнути з Відділу освіти Коропської селищної ради (вул. Вознесенська, 24, смт. Короп, 16200, код ЄДРПОУ 41823846) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у сумі 16104 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021, код ЄДРПОУ 39576385) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у сумі 16104 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписаний 19.07.2023.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/