Ухвала

від 17.07.2023 по справі 320/8514/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2023 року справа № 320/8514/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Городище Пустоварівська аграрна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області (відокремленого підрозділу ДПС України) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Городище Пустоварівська аграрна компанія» (далі позивач, ТОВ «ГОПАК») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відокремленого підрозділу ДПС України) (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2021 №26503/0905.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на нього накладено штраф за неподання декларації акцизного податку. Водночас позивач вважає, що у нього відсутній обов`язок подавати декларацію акцизного податку, оскільки він не є платником акцизного податку. Позивач звертає увагу, що особи, які здійснють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії не є платниками акцизного податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне порушити питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з огляду на таке.

Частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

У постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Отже, відповідно до зазначеного висновку Верховного Суду строк звернення до суду у разі застосування процедури адміністративного оскарження складає один місяць після дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Суд констатує, що у межах спірних правовідносин позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 04.11.2021 у порядку адміністративного оскарження. При цьому, як зазначено у позовній заяві, рішення про результати розгляду скарги від 29.07.2022 № 8253/6/99-00-06-03-01-06, прийняте за результатами закінчення процедури адміністративного оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, позивач отримав 03.08.2022. А до суду з цим позовом ТОВ «ГОПАК» звернулося 14.09.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Позивач вважає, що він не пропустив строк звернення до суду, оскільки відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПК України зупиняється перебіг строків, що визначений цим Кодексом, в тому числі, на думку позивача, й строк, що визначений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з введенням воєнного стану введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Строк дії воєнного стану подовжувався Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 № 2118-IX, який набрав чинності з 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX), внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Також цим законом доповнено ПК України підпунктом 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнив статтю 102 пунктом 102.9, яким передбачив, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з прийняттям Законів від 24.03.2022 № 2142-IX та від 12.05.2022 № 2260-IX цей пункт викладений у наступній редакції: на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто, за цією нормою, перебіг відповідних строків, крім тих, що окремо передбачені ПК України, зупинений.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладений у такій редакції:

«Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок».

Ураховуючи, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами камеральної перевірки, спірна ситуація належить до винятків, при яких перебіг строків не зупиняється.

Отже, з 27.05.2022, тобто на момент завершення процедури адміністративного оскарження та звернення позивача з позовом розпочав діяти місячний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення в разі використання платником податків процедури адміністративного оскарження такого.

Відтак, зважаючи на наведене законодавство, сформовані Верховним Судом підходи щодо строків звернення до суду необхідно зазначити, що в період спірних правовідносин діяли такі строки на звернення до суду з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень в разі використання процедури адміністративного оскарження:

- з дати прийняття спірного у податкового повідомлення-рішення по 6 березня 2022 року - 1 місяць;

- з 7 березня по 26 травня 2022 року - без обмеження строку;

- з 27 травня до 24 листопада 2022 року - 1 місяць.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2023 у справі №300/4156/22.

З матеріалів справи вбачається, що:

- спірне податкове повідомлення-рішення №26503/0905 прийнято 04.11.2021;

- не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку;

- рішенням Державної податкової служби України від 29.07.2022 № 8253/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

- таке рішення ДПС України позивач отримав 03.08.2022, що підтверджується позивачем самостійно у поданій ним позовній заяві, а також інформацією сервісу відстеження поштових відправлень поштового оператора;

- право на звернення до суду розпочалось з 04.08.2022, а останнім днем встановленого місячного строку було 05.09.2022 (з урахуванням вихідних днів);

- позов направлено до суду 14.09.2022.

Суд вказує, що відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, але така заява подана не була.

Таким чином, суд зазначає, що з огляду на неподання позивачем до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та враховуючи положення частини першої статті 123 КАС України, наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Городище Пустоварівська аграрна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області (відокремленого підрозділу ДПС України) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня підписання цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.