ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/1393/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01;
- зобов`язати ГУ ДПС у Чернівецькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» у сумі 489 128,00 грн. відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України;
1.2. Ухвалою суду від 17.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01, незаконні та такі, що підлягає скасуванню, з урахуванням обставин викладених у позовній заяві та наданих письмових доказів. Просив задовольнити позов повністю.
Аргументи відповідача
2.2. Представник відповідача, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.
2.3. Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01, є законними, обґрунтованими, прийнятими контролюючим органом в межах наданих повноважень із дотриманням покладених законом обов`язків та є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що підстави для задоволення позову відсутні.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка», зареєстроване як юридичну особа, код ЄДРПОУ 37652432.
3.2. 19.09.2022 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято наказ №1223-п «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» (податковий номер 37652432)», згідно якого наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» (податковий номер 37652432, Україна, 60224, Чернівецька область, Дністровський район, с. Новоолексіївка, вул. Б.Хмельницького, 1) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з періоду його виникнення. Тривалість перевірки 5 робочих днів.
3.3. Підставою для проведення перевірки вказано пп.19-1.1.6 п.19-1.1 ст. 19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
3.4. В матеріалах справи містяться копії направлень на перевірку від 21.09.2022 №1944/Ж3/24-13-07-01, від 21.09.2022 №1945/Ж3/24-13-07-01.
3.5. 27.09.2022 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято наказ №1262-п «Про продовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка», яким продовжено строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» (податковий номер 37652432), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету з 29 вересня 2022 року на 2 робочих днів.
3.6. Актом документальної позапланової виїзної перевірки від 07.10.2022 №3029/Ж5/24-13-07-01/37652432 встановлено порушення:
Перевіркою дотримання податкового законодавства в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за травень 2022 року, встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 та п.п. «б» 2004, ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого:
- упереджено ТОВ "Молодіжна аграрна спілка" в отриманні бюджетного відшкодування з ПДВ по рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за травень 2022 року в сумі 489 128 грн., внаслідок завищення податкового кредиту по рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» на загальну суму ПДВ 755 905 грн. (дане порушення впливає на розмір бюджетного відшкодування в сумі 489 128 грн.).
- відмовлено ТОВ "Молодіжна аграрна спілка" в отриманні бюджетного відшкодування з ПДВ по рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за травень 2022 року в сумі 69333 грн., внаслідок порушення п.5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (із змінами).
Перевіркою дотримання податкового законодавства в частині достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду р.21 декларації з ПДВ за травень 2022 року встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст.200, п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого:
- завищено залишок суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за травень 2022 року на 266 777 грн., внаслідок завищення податкового кредиту по рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» на загальну суму ПДВ 755905 грн. (дане порушення впливає на зменшення залишку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) в розмірі 266777 грн.)
3.7. ТОВ «Молодіжна аграрна спілка» подано заперечення від 02.11.2022 №02/11-01 до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 07.10.2022 №3029/Ж5/24-13-07-01/37652432, в якому просило спірні висновки акту скасувати.
3.8. За результатами розгляду заперечення відповідач повідомив позивача листом від 21.11.2022 №8820/6/24-13-07-07, що висновки викладені в матеріалах перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам податкового законодавства.
3.9. На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 07.10.2022 №3029/Ж5/24-13-07-01/37652432 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01.
3.10. Позивачем подано скаргу до ДПС України на податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01. У вказаній скарзі позивач просив податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01, винесені ГУ ДПС у Чернівецькій області скасувати в повному обсязі.
3.11. За результатами розгляду скарги позивача від 09.02.2023, ДПС України залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01, а скаргу без задоволення.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.2. В силу ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
4.3. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).
4.4. Згідно п. п. 3. 1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
4.5. Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
4.6. Відповідно до п. п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
4.7. Згідно з п. п. 62.1.3. п. 62.1. ст. 62 ПК України однією з форм податкового контролю є перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
4.8. Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачають, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
4.9. Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.
4.10. Згідно з п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
4.11. Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
4.12. Вказане кореспондується з пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 (далі - Порядок № 84) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.
Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.
4.13. При цьому пунктами 4-6 Порядку № 984 визначено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
4.14. Отже, складання акту за результатами перевірки в разі виявлення порушень є обов`язком контролюючого органу, при цьому такий акт перевірки повинен містити детальний опис виявлених порушень, з посиланням на первинні документи, які були досліджені в ході її проведення.
4.15. Разом з тим, оцінка висновків акту перевірки надається уповноваженим законом органам влади при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі такого акту.
4.16. Актом документальної позапланової виїзної перевірки від 07.10.2022 №3029/Ж5/24-13-07-01/37652432 встановлено порушення:
Перевіркою дотримання податкового законодавства в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за травень 2022 року, встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 та п.п. «б» 2004, ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого:
- упереджено ТОВ "Молодіжна аграрна спілка" в отриманні бюджетного відшкодування з ПДВ по рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за травень 2022 року в сумі 489 128 грн., внаслідок завищення податкового кредиту по рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» на загальну суму ПДВ 755 905 грн. (дане порушення впливає на розмір бюджетного відшкодування в сумі 489 128 грн.).
- відмовлено ТОВ "Молодіжна аграрна спілка" в отриманні бюджетного відшкодування з ПДВ по рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за травень 2022 року в сумі 69333 грн., внаслідок порушення п.5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (із змінами).
Перевіркою дотримання податкового законодавства в частині достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду р.21 декларації з ПДВ за травень 2022 року. встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст.200, п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого:
- завищено залишок суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за травень 2022 року на 266 777 грн., внаслідок завищення податкового кредиту по рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» на загальну суму ПДВ 755905 грн. (дане порушення впливає на зменшення залишку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) в розмірі 266777 грн.)
4.17. На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 07.10.2022 №3029/Ж5/24-13-07-01/37652432 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01.
4.18. У відповідності до пп. 21.1.1. п. 21.1.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
4.19. Згідно п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України № 2755-У1 від 02.12.2010 року «Постачання товарів будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
4.20. Підпунктом 14.1.231 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
4.21. Пунктом 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій). доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про i суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
4.22. Відповідно до п.185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
4.23. Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що - засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
4.24. Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
4.25. Згідно з п. 198.5 г) ст. 198 Податкового Кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не е господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
4.26. З метою застосування п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, на - дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
4.27. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
4.28. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
4.29. Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
4.30. Згідно п.123.1 статті 123 Податкового кодексу України за вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
4.31. Пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
4.32. Судом встановлено, позивач з 2015 року створює яблуневий сад на землях Дністровського району Чернівецької області на підставі відповідних робочих проектів, для чого й відбувалося придбання товарно-матеріальних цінностей і послуг, в т.ч. у ТОВ Артес Політехніка Україна. В цих проектах зазначена необхідність використання стовпів залізобетонних, їх кількість.
4.33. Для створення такого саду Позивачем також був отриманий грант для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2022 № 447.
4.34. 18.01.2021 між Позивачем та ТОВ Артес Політехніка Україна укладено договір № 1/21.
4.35. Предметом цього договору є поставка товарів (вироби з бетону армовані металевими дротами з попередньо напруженого залізобетону: стовпи, призначені для виноградників та садівництва).
4.36. Згідно з п.3.2. договору Покупець зобов`язується здійснити попередню оплату замовленої партії товару в розмірі 100 % від загальної вартості товару, яка зазначена в рахунках-фактурах.
4.37. Факт постачання товару підтверджують видаткові накладні № 202 від 06.10.2021, № 219 від 18.10.2021, № 220 від 18.10.2021, № 225 від 15.11.2021, № 12 від 22.02.2022, № 13 від 22.02.2022, № 23 від 23.05.2022, № 24 від 23.05.2022, № 26 від 26.05.2022, товарно-транспортні накладні № Р219 від 18.10.2021, № Р220 від 18.10.2021, № Р225 від 15.11.2021, № Р12 від 22.02.2022, Р13 від 22.02.2022, № Р23 від 23.02.2022, № Р24 від 23.05.2022, № Р26 від 26.05.2022.
4.38. Факт оплати підтверджують платіжні доручення № 3500 від 17.03.2021, № 3492 від 17.03.2021,№ 3499 від 17.03.2021, № 3498 від 17.03.2021, № 3493 від 17.03.2021, № 3497 від 17.03.2021, № 3495 від 17.03.2021, № 3494 від 17.03.2021, № 3496 від 17.03.2021, № 3491 від 17.03.2021.
4.39. 05.10.2021 між Позивачем та ТОВ Артес Політехніка Україна укладено договір № 6/1/21.
4.40. Предметом цього договору є доручення Замовником та виконання Виконавцем робіт по встановленню бетонних стовпів у саду за адресою: 60224, Чернівецька обл., Дністровський р-н, с. Новоолексіївка, вул. Хмельницького Б., буд. 1.
4.41. Згідно з п. 3.2. договору Замовник здійснює оплату Виконавцю по факту за виконані роботи - протягом тридцяти днів із дня підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.
4.42. Факт виконання договору підтверджують акти надання послуг № 29 від 28.02.2022, № 46 від 21.09.2022, задля здійснення оплати були виставлені рахунки на оплату № 15 від 28.02.2022, № 28 від 20.09.2022. Додатково наявні та додаємо розшифровки до актів № 29 від 28.02.2022, № 46 від 21.09.2022.
4.43. Факт оплати підтверджують платіжні доручення № 426 від 06.06.2022, № 677 від 10.10.2022;
4.44. 16.05.2017 між Позивачем та ТОВ Артес Політехніка Україна укладено договір 5/17.
4.45. Предметом цього договору є поставка товарів (вироби з бетону армовані металевими дротами з попередньо напруженого залізобетону: стовпи, призначені для виноградників та садівництва).
4.46. Згідно з п. 3.2. договору Покупець зобов`язується протягом 3-х банківських днів з моменту отримання ним Товару здійснити оплату отриманого Товару на підставі наданого рахунку на оплату.
4.47. Факт постачання товару підтверджують видаткова накладна № 244 від 22.12.2021, товарно-транспортна накладна № Р244 від 22.12.2021.
4.48. Задля здійснення оплати був виставлений рахунок № 173 від 22.12.2022, а факт оплати підтверджено платіжним дорученням № 61 від 31.01.2022.
4.49. Щодо покликань відповідача на не можливість ТОВ «Артес Політехніка» фактичного здійснення господарських операцій, неправомірне оформлення первинних документів, а також те що ТОВ «Артес Політехніка» внесено до реєстру ризикових платників», то суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов`язань сплати податку до бюджету контрагентами. Закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
4.50. Оскільки, предметом доказування у даній справі є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування і добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, то не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагентів позивача чи результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань, податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС (інша податкова інформація).
4.51. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права па податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.
4.52. Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у траві «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Суд у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
4.53. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 1.01.2011 по справі №21-47а10.
4.54. Відносно позовної вимоги зобов`язати ГУ ДПС у Чернівецькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» у сумі 489 128,00 грн. відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
4.55. Згідно абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
4.56. Отже, контролюючий орган, яким у даному разі відповідач, зобов`язаний після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду на наступний робочий день після отримання відповідного рішення внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Даний обов`язок реалізується в силу положень ПК України, які є імперативними, після набрання рішенням суду, яким вирішується питання правомірності заявлення до бюджетного відшкодування суми ПДВ, законної сил.
4.57. Наведене вище, дає підстави стверджувати, що внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ, у нашому разі позивача, можливе виключно після набрання рішенням суду законної сили і таке внесення має відбуватися в силу положень ПК України, а не резолютивної частини рішення суду.
Суд своїм рішенням не має підмінювати або дублювати положення ПК України, час реалізації яких ще не настав у зв`язку із їх передчасністю.
4.58. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ДПС у Чернівецькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» у сумі 489 128,00 грн. відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, не підлягають задоволенню.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01, діяв не на підставі Конституції та законів України.
5.3. При цьому суд вважає за необхідним зазначити, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.
5.4. У публічно-правових відносинах презюмується правомірність поведінки суб`єкта приватного права, якщо це не буде спростовано в порядку визначеному законом. У даному разі будь-яких порушень вимог чинного законодавства відповідачем не наведено.
5.5. Відтак, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01 та від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01, є протиправними.
5.6. При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
5.7. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
5.8. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
5.9. У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).
5.10. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
5.11. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
5.12. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
5.13. Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
5.14. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав, викладених у його мотивувальній частині.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13172,81 грн.
Разом з цим, судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру, розмір судового збору за яку складав 2684,00 грн, а тому на цю суму суд зменшує суму стягнення судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача і стягує 10488,81 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4867/Ж10/24-13-07-01.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2022 №00000/4869/Ж10/24-13-07-01.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 10488,81 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжна аграрна спілка» (вул. Хмельницького, буд., 1, с. Новоолексіївка, Дністровський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 37652432);
Відповідач - Головного управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200а, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя О.В. Анісімов
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2023 |
Оприлюднено | 21.07.2023 |
Номер документу | 112296738 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні